Розвиток фінансового ринку в країнах з розвинутою економікою

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ЗАОЧНА ОС

Економічний факультет

Кафедра Фінанси і кредит

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА   РОБОТА

з дисципліни

_"Фінанси "

Тема роботи:  Розвиток фінансового ринку в країнах з розвинутою економікою___

Студент                                                 Карпенко Ю.О    

(підпис)     (ініціали та прізвище)

Група ФіК 10 ст 

Керівник Кандидат економічних наук       

(наук. ступінь, вчене звання)

Лабенко О.М.    

підпис   дата   ініціали та прізвище

 

Київ – 2014

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

1. . Необхідність та передумови функціонування фінансового ринку………….5
2. . Структура фінансового ринку……………………………………….…………8
3. . Нормативно-правові основи функціонування фінансового ринку…..................................................................................................................10

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В КРАЇНАХ З РОЗВИНУТОЮ ЕКОНОМІКОЮ

2.1.  Функціонування  фондового  та грошового ринку США…………………….12

2.2. Функціонування фондового  та грошового ринку Великобританії…………...14

2.3. Функціонування фондового  та грошового ринку Німеччини………………...15

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

1. . Регулювання кредитного ринку…………………………………..…………….17
2. . Регулювання фондового ринку…………………………………………………..19
3. . Політична держава на валютному ринку…………………………………….…23

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..................28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………….30

 

 

 

ВСТУП

 

Фінансовий ринок належить до однієї з найважливіших складових економіки держави і тому потребує державного регулювання. Протягом формування фінансового ринку було розроблено законодавчу та нормативно-правову базу, створено інституційні форми організації фінансових відносин. Водночас динамізм фінансових відносин, їх інтернаціоналізація потребують постійного вдосконалення чинного законодавства, приведення його у відповідність із  сучасними економічними реаліями, і тому кожна країна намагається вдосконалити регулювання фінансових ринків, для підвищення авторитету країни та утримання стійкого положення на міжнародному фінансовому ринку. [ 4 ]

Основними складниками фінансового ринку являються: ринок грошей та ринок капіталів, основною складовою якого є ринок цінних паперів, тобто фондовий ринок. Ці ринки найбільш загально характеризують фінансовий устрій та дають можливість уявити функціонування всіх складових фінансового ринку, як елементів цих двох основних сегментів фінансового ринку.

В даній роботі будуть розглянуті: поступовий розвиток законодавства, нормативне регулювання економічно розвинутих країн світу на прикладі історичного розвитку державного регулювання фондового ринку та ринку грошей США, Великобританії, Німеччини. 

Завданням цієї курсової роботи являється висвітлення основних моментів, що вплинули на розвиток та на регулювання фінансового ринку економічно розвинутих країн; методи та шляхи якими державна влада створює інструменти регулювання економічними процесами на фондовому та грошовому ринках цих країн;створення та функціонування органів державного управління; основні нормативно правові акти, що регулюють відносини на фінансовому ринку.

Метою курсової роботи являється: на основі здійсненого дослідження історії розвитку регулювання фінансового ринку зробити порівняльний аналіз методів, шляхів та інструментів управління фінансовими процесами, що проходять на фондовому та грошовому ринках під впливом загальносвітових економічних факторів у розглянутих нижче розділах.

Оскільки кожна країна обирає власні методи подолання економічних проблем системи регулювання у кожної країні унікальна, тобто розглянувши весь шлях країни від початку становлення до сучасної ситуації на ринку можна зробити висновок про ефективність її регулювання, та степінь гнучкості пристосування інструментів управління до світової економічної ситуації. Розглянувши всі ці аспекти можна також порівняти ступінь впливу тої чи іншої країни на міжнародний фінансовий ринок та на фінансовий ринок окремо взятої країни. 

 

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

 

1. Необхідність та передумови створення фінансового ринку

 

Найбільш ефективною формою організації економіки є ринок, про що свідчить досвід багатьох країн світу. Для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси мають здійснюватись на фінансовому ринку, у своєрідній сфері, де визначається попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти. [ 6 ]

Фінансовий ринок — це складна економічна система, що є:

—  сферою прояву економічних відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фінансові активи;

—  сферою прояву економічних відносин між продавцями і покупцями фінансових активів;

—  сферою прояву економічних відносин між вартістю і споживчою вартістю тих товарів, що обертаються на цьому ринку.

Фінансовий ринок розглядається як економічні відносини, суб’єктами яких виступають держава, а також фінансові посередники, які на стабільній  впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку і ті суб’єкти, які бажають передати в користування вільні фінансові ресурси. Відносини, що розглядаються, формуються на певному економічному просторі,  зі сформованою правовою, технічною, економічною, податковою інфраструктурою, яка постійно змінюється. [ 4 ]

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу.

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливання інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша з точки зору суб'єктів і розмірів структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Необхідними передумовами для створення фінансового ринку є:

• господарська самостійність підприємств - почала формуватися ще наприкінці 80-х років, коли підприємствам надали право самостійно розпоряджатися своїми доходами і розвивати свою діяльність за принципом "трьох С": самоокупність, самостійність і самоуправління.
• ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення - уже більше 15 років населення з метою отримання доходу має можливість вкладати свої кошти не тільки в ощадний банк, а і в різні фінансові установи та фінансові інструменти, що, у свою чергу, сприяє і зростанню добробуту, і росту економіки держави;
• перехід до нової системи організації грошових потоків в економіці - грошові потоки почали розглядатися як фінансове вираження підприємницької діяльності суб'єкта господарювання в умовах ринкової економіки, як основа самофінансування, що забезпечує покриття потреби підприємства в капіталі за рахунок внутрішніх джерел;
• рівноправність усіх учасників фінансового ринку - це основний принцип, який забезпечує однакові права для всіх учасників фінансового ринку щодо отримання інформації, створення необхідних умов для реалізації інтересів суб'єктів ринку, забезпечення захисту їх майнових прав;
• формування та вдосконалення дворівневої банківської системи - сучасна банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України "Про банки та банківську діяльність".
• утворення інфраструктури фінансового ринку за рахунок різних фінансових посередників - важливим елементом інфраструктури є інституційний, роль якого у розвитку фінансового ринку визначається фінансовими посередниками, що представлені в основному банківськими та небанківськими фінансовими установами, контрактними інститутами, кількість яких з кожним роком збільшується, а також і якість послуг, які вони надають на фінансовому ринку;
• утворення сучасної технічної бази, що обслуговує функціонування фінансового ринку - процес інтеграції, який зараз триває у світі, пов'язаний із багатьма процесами, що відбуваються на міжнародних і національних фінансових ринках, найважливішими з них є розвиток новітніх технологій, інституціалізація, лібералізація фінансових ринків, досягти яких без сучасної технічної бази з новими Інтернет-технологіями неможливо;
• пільговий порядок оподаткування доходів із цінних паперів - одна із основних передумов, яка сприяє розвитку ринку цінних паперів; вкладання коштів у даний фінансовий актив не тільки юридичних осіб, але і населення, що сприяє розвитку вторинного (неорганізованого) фінансового ринку та ін.

Основною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність між потребою у фінансових ресурсах економічних суб'єктів і джерелами задоволення цієї потреби. Найчастіше вільні грошові кошти існують у вигляді заощаджень у одних власників, а потреби в інвестиціях виникають у інших.

На фінансовому ринку відбувається рух коштів (капіталу). Гроші - це головна мета підприємництва і найважливіший засіб для досягнення цієї мети. При цьому необхідно вирішити питання про джерела капіталу та шляхи його вкладання. Тому для всіх суб'єктів господарювання важливим є фінансовий ринок, де можна знайти необхідні кошти або інвестувати тимчасово вільні кошти та отримати від цього прибуток.

Все це дозволяє посилити платоспроможний попит, який вже зараз формується на ринковій основі. Основним критерієм повинні стати вигідність вкладання капіталу в рамках ринкового механізму і конкурентоспроможність тих, хто хоче його залучити.

 

 

2. Структура фінансового ринку

 

Основною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність між потребою у фінансових ресурсах економічних суб’єктів і джерелами задоволення цієї потреби. Найчастіше вільні грошові кошти існують у вигляді заощаджень у одних власників, а потреби в інвестиціях виникають у інших.

Структура фінансового ринку - це його побудова за певними ознаками: функціональною, інституціональною, сегментарною тощо. [ 5 ]

При характеристиці функціональної структури фінансового ринку всю систему фінансових ринків можна представити ринком капіталу, який поділяють на ринок власних капіталів, де об'єктом купівлі-продажу є титули власності - акції, облігації і ринок позикових капіталів, який включає ринок довгострокових позичкових капіталів (боргових зобов'язань, середньо-та довгострокових кредитів) і ринок грошей (міжбанківський, обліковий, валютний).

Основними суб'єктами ринку є:

• інститути позафінансової сфери - це юридичні особи-резиденти певної держави, які займаються виробництвом різноманітних товарів та наданням послуг, включаючи і фінансові послуги.
• держава, як суб'єкт, виступає на фінансовому ринку позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому та внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання, а також виконує специфічну і дуже важливу функцію - регулювання фінансового ринку.
• населення, як суб'єкт, виконує на ринку роль інвестора під час придбання цінних паперів або запозичуючи кошти на кредитному ринку.
• фінансові інститути, як суб'єкти фінансового ринку, представлені комерційними банками, кредитними спілками, пенсійними фондами, страховими та інвестиційними компаніями, біржами тощо.
• інститути інфраструктури, як суб'єкти, відіграють значну роль на фондовому сегменті фінансового ринку і включають біржі та позабіржові системи, клірингові центри, інформаційні та рейтингові агентства, депозитарії, реєстратори тощо.
• іноземні учасники ринку - це міжнародні організації, іноземні уряди, корпорації, фінансові інститути, фізичні особи, які є суб'єктом фінансового ринку і також беруть участь у купівлі-продажу фінансових активів.

Суб'єктів фінансового ринку, які формують його структуру, також можна класифікувати за формою та функціями.

За формою: господарчі суб'єкти; домашні господарства; держава; місцеві органи влади.

За функціями: емітенти; інвестори; інституційні інвестори; фінансові посередники; інститути інфраструктури ринку тощо.

Надзвичайно важлива роль у системі фінансового ринку належить домогосподарству, так як частина його доходу, що не використовується упродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може, за наявності відповідного фінансового механізму, стати потужним джерелом економічного зростання країни. [ 11 ]

Домогосподарство - це економічна одиниця, що складається з одного та більше осіб, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх майбутніх потреб.

Сприяє розвитку місцевого та регіонального фінансового ринку і місцеве самоврядування. Це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи кількох сіл, селища чи міста - самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.                              

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про випуск облігацій з метою покриття бюджетного дефіциту. Муніципальні позики є важливим інструментом фінансування таких суспільних потреб, як будівництво доріг, житла, об'єктів освіти, культури, охорони здоров'я, розвиток систем водопостачання і каналізації та ін. Все це дозволяє реалізувати регіональні програми, підвищує фінансові можливості місцевого самоврядування, знижує тиск на загальнодержавний бюджет, сприяє розвитку регіонального фінансового ринку.

Як бачимо, структура фінансового ринку дуже різноманітна, досліджується за формами, сегментами, функціями, представлена великою кількістю фінансових інститутів, установ, які велику роль на ринку відіграють як його суб'єкти.

 

 

3. Нормативно-правові основи функціонування фінансового ринку 
   

В Україні поступово формуються правові норми фінансового ринку. Слід зрозуміти основні положення того, що економічні відносини, які складаються на фінансовому ринку, повинні регулюватися законодавчо. Закони, що регулюють ринок і встановлюють над ним контроль, створюються поступово, по мірі розвитку ринкових відносин в цілому і фінансових відносин зокрема. В країнах з ринковою економікою норми фінансового ринку створювалися протягом десятиріч. Знайомство з розвитком законодавства у країнах з ринковою економікою, по-перше, дозволяє надати критичну оцінку законодавству України з фінансового ринку; по-друге, допоможе зрозуміти, яким чином і в якому напрямі необхідно вдосконалювати вітчизняне законодавство з урахуванням специфіки економічного і соціального розвитку України. [ 3 ]