Анализ ликвидности балансу пидприемства

Зобов'язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

В об'єктивній оцінці фінансового стану зацікавлені всі користувачі бухгалтерської (фінансової) звітності, які в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку об'єднані в три основні групи:

– особи, які безпосередньо займаються бізнесом на даному підприємстві;

– особи, які не працюють на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (наприклад, власники акцій);

– особи, які мають непряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (податкові служби; фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів; органи, які контролюють ціни, експорт та імпорт; профспілки; преса та ін.).

Внутрішньогосподарський аналіз виконується для керівників підприємства, а також їхніх функціональних і лінійних підрозділів.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу, до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.

Як зовнішній, так і внутрішньогосподарський аналіз фінансового стану прийнято класифікувати за різними ознаками (рис. 1.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Класифікація видів аналізу фінансового стану підприємства

 

 Отже, залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньогосподарський та зовнішній.

 

1.2 Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану

 

Робота підприємства в умовах ринку передбачає здійснення нормальної фінансової діяльності. З позиції фінансової діяльності будь-якому підприємству доводиться вирішувати такі завдання:

– підтримання спроможності своєчасно відповідати за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями;

–  забезпечення фінансування в необхідних обсягах.

Ці завдання формуються з позиції коротко- та довгострокової перспектив. Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному вигляді характеризують його спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами.

Ліквідність - термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.

Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в грошові кошти. Вона характеризується наявністю в підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, що легко реалізуються. Ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність цього виду активів.

В складі поточних активів є такі їх елементи, які можна швидко продати, але зі значною знижкою в ціні. До таких елементів відносять виробничі запаси, при реалізації яких підприємство отримує 40 і менше відсотків від їх облікової вартості.

Ліквідність розглядають з двох позицій:

1) як час, необхідний для продажу  активу;

2) як суму, одержану від продажу  активу.

Тому, ліквідність – це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

За умов конкурентного середовища, оцінка ліквідності балансу являє собою об'єктивну необхідність для аналізу платоспроможності підприємства.

Часто у науковій літературі поняття ліквідності і платоспроможності використовують поруч і невіддільно одне від одного. Так О.О. Шеремет зазначає: «В ринкових умовах господарювання ліквідність і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов'язання» [14].

Крім цього автори різних підручників та посібників з економічного та фінансового аналізу часто використовують поняття «ліквідність підприємства», «ліквідність балансу» та «ліквідність активів». В.О. Мец пояснює так взаємозв'язок видів ліквідності: «ліквідність суб'єкта господарювання визначається відношенням вартості ліквідного майна, тобто активів, які можуть бути використані для оплати заборгованостей, до короткострокової заборгованості. По суті, ліквідність суб'єкта господарювання є ліквідністю його балансу. Ліквідність же балансу підприємства характеризує зв'язок можливості продажу його активів з одночасною оплатою пасивів» [7].

Розібратися у взаємозв'язку понять платоспроможності та ліквідності підприємства, ліквідності балансу і ліквідності активів дозволяє схема та наведена на рис. 1.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.2 – Взаємозв'язок між показниками ліквідності та платоспроможності

 

Ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність. Зазначені блоки схеми рівнозначні між собою, але разом з тим досягнення завдання другого блоку не можливе без реалізації завдань першого блоку, а третього – без наявності першого і другого, четвертого –без наявності першого і другого. Ліквідність активів є основою платоспроможності підприємства. Іншими словами, ліквідність – це засіб підтримання платоспроможності.

Розглянемо коефіцієнт поточної ліквідності. Коефіцієнт поточної ліквідності показує ступінь, в якій поточні активи покривають поточні пасиви. Він може змінитися за рахунок збільшення або зменшення суми по кожній статті поточних активів або поточних пасивів.

Це один з найважливіших фінансових коефіцієнтів. Чим вище показник, тим краще платоспроможність підприємства. Хорошим вважається значення коефіцієнта більше 2. З іншого боку, значення більше 3 може свідчити про нераціональної структурі капіталу, це може бути пов'язано з уповільненням оборотності коштів, вкладених у запаси, невиправданим зростанням дебіторської заборгованості.

Зміна рівня коефіцієнта поточної ліквідності може відбутися за рахунок збільшення або зменшення суми по кожній статті поточних активів і поточних пасивів (рис. 1.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3 – Блок-схема факторного аналізу коефіцієнта поточної ліквідності

 

Перевищення поточних активів над поточними пасивами забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні та ліквідації всіх поточних активів, крім готівки. Чим більша величина цього запасу, тим більше впевненість кредиторів, що борги будуть погашені. Іншими словами, коефіцієнт покриття визначає кордон безпеки для будь-якого можливого зниження ринкової вартості поточних активів, викликаними непередбаченими обставинами, здатними призупинити або скоротити приплив коштів.

Ліквідність активів - характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства. З цієї точки зору можна виділити ліквідні і важко ліквідні активи. До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства: грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення; дебіторська заборгованість; запаси. До важко ліквідних активів відносяться необоротні активи підприємства.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов'язаннями підприємства та його активами. Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для підприємства з метою аналізу й прогнозування його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність. Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов'язань господарюючого суб'єкта.

Отже, можна зробити висновок, що від структури оборотних активів за ступенем ліквідності залежить платоспроможність підприємства. Досліджуючи взаємозалежність ліквідності та платоспроможності, слід зазначити, що ліквідність є менш динамічною категорією, ніж платоспроможність. Тому показники ліквідності звичайно варіюють у певних цілком передбачуваних межах, що й дає підстави аналітичним агентствам розраховувати та публікувати середньогалузеві і середньогрупові значення цих показників для використання у міжгосподарських порівняннях і як орієнтири при відкритті нових напрямів виробничої діяльності.

 

3. Методологія дослідження ліквідності балансу підприємства

 

Підприємство може бути ліквідним у більшому або меншому ступені, оскільки до складу активів входять різнорідні їх елементи, серед яких є як ті, що легко реалізуються, так і ті, що важко реалізуються для погашення зовнішньої заборгованості. Тому, при проведенні аналізу ліквідності балансу підприємства слід здійснити порівняння статей активів з відповідними статтями пасивів.

За ступенем ліквідності статті активів умовно можна розподілити на чотири групи:

Перша група (А1) – це абсолютно ліквідні активи, такі як грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення.

Друга група (А2) – активи, що швидко реалізуються. Це готова продукція, відвантажені товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність таких активів різна і залежить від низки факторів: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, попиту на продукцію та її конкурентоспроможності, місцезнаходження контрагентів та їх платоспроможності, умов надання комерційних кредитів покупцям, форм розрахунків тощо. Слід зауважити, що основним компонентом цієї групи є дебіторська заборгованість. З метою підвищення ліквідності підприємство деякою мірою може управляти активами другої групи, зокрема змінюючи строки кредитування покупців.

Третя група (А3) – це активи, що повільно реалізуються. До них належать виробничі запаси та незавершене виробництво. Говорячи про меншу ліквідність запасів порівняно з іншими видами оборотних активів, ми виходимо із суті кругообігу грошових коштів на підприємстві, де запаси розглядаються як проміжний елемент технологічного процесу.

Четверта група (А4) – це активи, що важко реалізуються. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові вкладення, незавершене будівництво.

Пропорція, в якій ці групи мають перебувати, визначається:

– характером і сферою діяльності підприємства;

– швидкістю обороту коштів підприємства;

– співвідношенням оборотних і необоротних активів;

– «якістю» – ступенем ліквідності поточних активів;

– сумою та строковістю зобов'язань, на покриття яких призначені статті активів.

Оскільки в складі короткострокових пасивів можна виділити зобов'язання різного ступеня строковості, то одним зі способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активу з елементами пасиву.