Анализ ликвидности балансу пидприемства

 

Розрахунок коефіцієнта фінансової рентабельності при різних значеннях коефіцієнта фінансового важеля показує:

– коефіцієнт фінансового важеля в 2009 році збільшився на 0,0092%, в 2010 році зменшився на 0,0069% і в 2011році збільшився на 0,0090%;

– приріст рентабельності власного капіталу в 2009 році зменшився на 33,30 тис. грн, в 2010 році збільшився на 87,12 тис. грн. і в 2011 році зменшився на 31,90 тис. грн.

 

 

 

Рисунок 3.1 – Рентабельність власного капіталу

На рисунку 3.1 ми бачимо що в 2009 році загальний капітал зменшився на 206 тис. грн. і залучений капітал був більший за власний капітал  на 18 511 тис. грн,  в 2010 збільшився на 272 тис. грн. і залучений капітал був більше за власний капітал на 18 541 тис. грн. і в 2011 році зменшився на 209 тис. грн. і залучений капітал був більше власного капіталу на 16 712 тис. грн.

Фінансове прогнозування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.

Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Основними завданнями фінансового прогнозування на підприємстві є:

– забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

– установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

– визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

– виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

– здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

При вирішенні питання оптимізації структури капіталу використовують два важливих поняття: фінансова структура і капіталізована структура підприємства. Під першим терміном, як правило, розуміють спосіб фінансування активів підприємства взагалі, тобто за рахунок усіх джерел фінансових ресурсів, а другий термін має вужче значення, що обмежується лише довгостроковими пасивами.

Для того, щоб вирішити існуючі проблеми, що стоять на сьогоднішній день перед підприємством, директору товариства необхідно  більш чітко планувати роботу маркетингової служби (більш ґрунтовно вивчати ринки збуту, шукати незаповнені ніші, вивчати ринок сировини, ретельніше займатися питаннями цінової політики), а  також розвивати фінансовий менеджмент.   

Для того, щоб визначити чи доцільно інвесторам вкладати кошти в дане підприємство на основі даних визначимо прибутковість інвестицій підприємства та прибутковість його активів.

Розраховуємо прибутковість інвестицій у дане підприємство:

 

Таким чином, головною метою підприємства, що опинилося в скрутному положенні, є перехід на нормальний режим роботи. Для цього необхідно  погасити всі заборгованості. Це досить важко  в стані часткової неплатоспроможності, але можливо. Варто розробити план по оздоровленню економічної діяльності підприємства. Він може складатися з трьох етапів. Необхідно проаналізувати стан ресурсів підприємства на сьогоднішній момент і можливості підприємства на майбутнє. При наявності можливості одержати фінансову чи товарну допомогу підприємство може розплатитися з боргами і збільшити виробництво і збут. Необхідно також розглянути можливість реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Знаючи, з певною мірою ймовірності, обсяги власних фінансових ресурсів, що надійдуть у майбутньому, можна зробити прогноз їх розміщення в активах підприємства в розрахунку на додержання вже досягнутого рівня ліквідності і платоспроможності (якщо вони задовільні) або на поліпшення показників, що їх характеризують. Це досягається шляхом розробки прогнозних балансів доходів та видатків і прогнозних сальдових балансів, де, зокрема, мають бути враховані всі резерви мобілізації фінансових ресурсів, які завантажені в нераціональні витрати (наприклад, реалізацію зайвого для підприємства устаткування, залучення у виробництво понаднормативних запасів сировини і матеріалів, стягнення дебіторської заборгованості тощо). Ці розрахунки мають також передбачати всі додаткові витрати, пов'язані, наприклад, з капіталовкладеннями, приростом нормативу оборотних коштів та з іншими потребами підприємства на прогнозований період.

Балансуючими статтями таких прогнозних розрахунків можуть бути випуск облігацій або інших цінних паперів, залучення банківських кредитів, а у акціонерних товариств, крім того, додаткова емісія акцій. Готуватися до залучення додаткових фінансових ресурсів через ці канали підприємство має заздалегідь, тому прогнозування фінансового стану є необхідним елементом фінансової роботи.

Вибір тієї чи іншої форми фінансування інновацій вимагає ретельного порівняння всіх можливих варіантів залучення коштів. Для кожного підприємства та під конкретний інноваційний проект критерії прийняття рішення щодо вибору мають бути індивідуальні. Зваживши свої можливості, переваги та недоліки, а також обов‘язкові вимоги для використання доступних форм фінансування, підприємство зможе сформувати фінансову базу інноваційної діяльності. При цьому важливим є питання оптимізації джерел фінансування інноваційної діяльності відповідно до стадії інноваційного процесу.

Коли підприємство розширюється, йому необхідний капітал, залежно від того які в підприємства джерела фінансування розрізняють позиковий капітал або власні засоби. Позикові засоби мають дві істотні переваги. По-перше, виплачувані відсотки віднімаються при розрахунку податку, що знижує фактичну вартість позики. По-друге, ті, хто надають позику, отримують фіксований дохід, і акціонери не повинні ділитися з ними прибутком, якщо підприємство виявиться успішним.

Основне завдання аналізу ліквідності балансу – перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розраховуватися за зобов'язаннями власним майном у визначені періоду часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов'язань. Що швидше той чи інший вид активу може набрати грошової форми, то вища його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розміщені в порядку спадання ліквідності, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою термінів погашення і розміщені в порядку збільшення строковості зобов'язань.

Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс ліквідний і підприємство платоспроможне. У противному разі баланс неліквідний і підприємство вважається неплатоспроможним.

Для досягнення мети роботи – узагальнення теоретичного і практичного досвіду дослідження ліквідності балансу підприємства та застосування зазначених підходів для оцінки ліквідності балансу підприємства, було вирішено наступні завдання.

По-перше, розкрито сутність та зміст поняття «ліквідність балансу» та виявлено його взаємозв'язок із спорідненими показниками. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів та ліквідність підприємства. Ліквідність активів визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менший час, який буде потрібно, щоб даний вид активів перетворився на гроші, тим вище їх ліквідність. Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом.

По-друге, досліджено існуючі підходи до оцінки ліквідності балансу підприємства та визначено послідовність її здійснення. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступеню їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів. Аналіз ліквідності балансу також передбачає розрахунок коефіцієнтів швидкої, поточної та абсолютної ліквідності.

По-шосте, здійснено аналіз ліквідності балансу ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго». В результаті порівняння активів, згрупованих за ступенем ліквідності, та пасивів, згрупованих залежно від строковості їх погашення, можна зазначити наступне: в основному умови ліквідності балансу виконуються. Підприємство в змозі розраховуватись за своїми зобов'язаннями у довготерміновому періоді, однак воно не має у достатньому обсязі високоліквідних активів та не зможе швидко розрахуватись за найбільш терміновими зобов'язаннями. Проведений аналіз коефіцієнтів ліквідності показав, що значення всіх коефіцієнтів значно зменшилось протягом 2009-2011 років, що не зовсім позитивно характеризує роботу підприємства та якість управління його фінансово-господарською діяльністю.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства показує, що в 2009 році збільшився на 0,087% поточних зобов'язань може бути погашено негайно. Порівняно з 2010 роком абсолютна ліквідність підприємства значно знизилась і вийшла за межі нормативного значення. Значення коефіцієнтів швидкої та поточної ліквідності знаходяться в нормативних межах, що свідчить про спроможність підприємства розраховуватися по своїм зобов'язанням.

Аналіз ліквідності ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» показав, що керівництву підприємства все ж не слід забувати про ризик неплатоспроможності, який як і ризик порушення фінансової стійкості, відноситься до числа найбільш небезпечних для підприємства, так як створює безпосередню загрозу його банкрутства.

Цей ризик викликається недостатністю грошових активів підприємства (його грошових коштів та їх еквівалентів). Розмір залишку грошових активів, яким оперує підприємство в процесі своєї операційної діяльності, повністю визначає рівень його абсолютної платоспроможності (готовність підприємства негайно розрахуватися по всім своїм невідкладним фінансовими зобов'язаннями), а також суттєво впливає на рівень його проміжної та поточної платоспроможності.

Необхідність управління даним ризиком на підприємствах України в сучасних умовах є очевидною і дуже важливим аспектом їх фінансово-господарської діяльності. Нехтування відповідною політикою на підприємстві може призвести до його значних збитків або взагалі до банкрутства і наступної ліквідації.

Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі даних балансу і може бути проведений шляхом співставлення безпосередньо балансових показників активів і пасивів, а також шляхом розрахунку фінансових коефіцієнтів.

У разі виконання зазначених умов баланс вважається абсолютно ліквідним. Якщо одна або кілька умов порушуються, ліквідність відрізняється від абсолютної. При цьому брак коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів, які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування  їх ліквідності, із зобов'язаннями, які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів.

Отже, можна зробити висновок, що ліквідність є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. І., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2010.

2. Біла, О. Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємства / Біла О.Г. // Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 112-118.

3. Бочаров В.В. Фінансовий аналіз. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2009. - 240 с.

4. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2010. – 328 с.

5. Економіка підприємства. Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. — 2-ге вид., пер. та доп. — К., 2010.