Анализ ликвидности балансу пидприемства

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2014 в 02:01, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження: оптимізація ліквідності балансу підприємства.
Завдання дослідження: розглянути теоретичні та методологічні засади ліквідності балансу підприємства, провести аналіз ліквідності балансу від різних видів діяльності, розробити оптимізаційну модель управління ліквідності балансу підприємства.
Методи дослідження: теоретичні дослідження і практичні спостереження, узагальнений аналіз бібліографічних джерел.

Оглавление

ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ
БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Основи аналізу ліквідності підприємства
1.2 Сутність ліквідності підприємства та її значення для
1.3 Методологія дослідження ліквідності балансу підприємства
2 АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Коротка характеристика підприємства ПАТ «Акціонерна
компанія «Південтрансенерго»
2.2 Аналіз ліквідності балансу підприємства
3 ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА
ВИСНОВКИ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Файлы: 1 файл

Курсова робота.doc

— 496.50 Кб (Скачать)

У зв'язку з цим усі зобов'язання підприємства залежно від строковості їх погашення поділяють на чотири групи:

Перша група (П1) – найбільш строкові зобов'язання (кредиторська заборгованість та кредити банку, строк повернення яких настав).

Друга група (П2) – середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку).

Третя група (П3) – довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку та позики).

Четверта група (П4) – власний (акціонерний) капітал, що постійно є в розпорядженні підприємства.

Схематично процедура порівняння статей активів з відповідними статтями пасивів подана на рис. 1.4.

 



 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.4 – Класифікація статей активу і пасиву балансу для аналізу ліквідності

 

Невиконання однієї з перших трьох нерівностей свідчить про порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі лише теоретично, оскільки при цьому має місце компенсація за вартісною величиною. Однак у реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Тому якщо будь-яка з нерівностей має знак, протилежний зафіксованому в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою буде відрізнятися від абсолютної.

При проведенні такого аналізу рекомендується врахувати, що поділ оборотних засобів на ті, що важко та легко реалізуються, не є постійним і може змінюватися зі зміною конкретних економічних умов. Наприклад, в умовах нестабільного постачання або інфляції підприємство може збільшити вкладення коштів у виробничі запаси та інші види товарно-матеріальних цінності, ринкові ціни на які стабільно зростають, що дасть підґрунтя віднести їх до активів, які легко реалізуються.

Значне зростання оборотних активів, що важко реалізуються, має серйозні негативні наслідки для підприємства, до яких не тільки належить зниження його ліквідності. Крім того, збільшується величина так званого «мертвого» капіталу, внаслідок чого уповільнюється оборотність коштів і відповідно знижується ефективність діяльності. Дуже часто на підприємствах падіння значень показників рентабельності багато в чому визначається наявністю та зростанням частки активів, що важко реалізуються.

Основними причинами настання такої ситуації є:

– низька якість та висока ціна продукції, що виробляється;

– невідповідність місткості ринку, на якому передбачена реалізація продукції, обсягу її виробництва;

– послаблений контроль за зберіганням товарно-матеріальних цінностей, коли формально проведена інвентаризація не дає змоги скласти об'єктивну картину наявності та стану запасів матеріальних цінностей;

– відсутність оперативного контролю та аналізу дебіторської заборгованості, коли завдання працівників бухгалтерського відділу зводяться тільки до реєстрації господарських операцій та відображення їх в облікових регістрах.

При здійсненні аналізу ліквідності також потрібно з'ясувати і уточними такі питання, як:

– свобода у розпорядженні активами (чи не є активи предметом застави);

– можливість швидкої втрати цінностей активу внаслідок його морального або фізичного зносу (може бути особливо актуальним для підприємств харчової промисловості та торговельних підприємств);

– доступність активів для поточного розпорядження (наприклад, наявність заморожених рахунків є принциповим чинником для оцінки поточної платоспроможності);

– контрольованість активів (для кредитора важливо володіти інформацією про спроможність позичальника швидко переміщувати або приховувати активи. Наприклад, переказати грошові кошти з одного рахунка на інший, відомості про який недоступні кредиторам);

– наявність умовних зобов'язань, до яких відносять гарантійні та потенційні зобов'язання, що можуть виникнути внаслідок несприятливого рішення по судовому розгляду. Хоча такі зобов'язання не можуть бути відображені в бухгалтерському балансі, оскільки по них не можна дати достовірну кількісну оцінку, інформація про сам факт наявності таких зобов'язань в обов'язковому порядку має бути надана в поясненнях до звітності.

Багаторазове перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями дає змогу зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які формуються з власних джерел. З позиції кредиторів така ситуація є більш прийнятною, оскільки посилює їх упевненість у погашенні боргів. Однак з погляду ефективності діяльності підприємства значне накопичення запасів, відволікання коштів у дебіторську заборгованість спричиняє уповільнення оборотності його коштів, а отже, призводить до зменшення маси прибутку. Тому необхідно встановити оптимальний розмір такого перевищення.

Показник власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він характеризує свободу маневру і фінансову стійкість підприємства з позиції короткострокової перспективи.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотним коштами показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Чим вище цей показник, тим вище платоспроможність і кредитоспроможність підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами визначає, яка частина матеріальних запасів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Його значення рекомендується не нижче 0,5. Коефіцієнт маневреності ВОК характеризує частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі абсолютно ліквідних активів - грошових коштів. Його зростання в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

Коефіцієнт покриття запасів показує співвідношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до величини запасів. До таких джерел відносяться власні оборотні кошти, короткострокові банківські кредити та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Якщо значення показника менше за 1, то поточний фінансовий стан підприємства вважається нестійким.

До факторів, що впливають на нормативне значення цього показника, як правило, відносять:

– зіставлення умов надання і отримання комерційного кредиту: якщо оборотність дебіторської заборгованості перевищує оборотність кредиторської заборгованості, то рівень коефіцієнта поточної ліквідності може бути нижчим від орієнтовного його значення. Якщо має місце зворотна ситуація, то критичний рівень цього коефіцієнта має бути вищим за теоретично встановлений норматив;

– ефективність роботи підприємства відносно управління запасами: деякі компанії за рахунок високої культури організації технологічного процесу, наприклад упровадженням системи постачання сировини та матеріалів, відомої під назвою «точно в строк» (just-in-just), можуть суттєво скоротити рівень запасів, а отже, знизити значення коефіцієнта

– високу оборотність грошових коштів, коли підприємство може дозволити собі відносно невисокий рівень коефіцієнта покриття. У даному разі прийнятна ліквідність забезпечується за рахунок більш інтенсивного притоку грошових коштів у результаті поточної діяльності.

Отже, аналізуючи поточний фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності, потрібно врахувати ці та інші фактори, що впливають на рівень цього показника.

 

2. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ  ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1 Коротка характеристика підприємства  ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго»

 

Підприємство було створено в 1947 році. У 1965 було включено до складу Московського тресту пересувних електростанцій і займалося комплектацією, поставкою та експлуатаційним обслуговуванням паротурбінних енергопоїздів потужністю 2,5-4 МВт.

З 1970 року розпочато виробництво (по сучасному - пэкеджинг), експлуатація газотурбінних електростанцій потужністю 2,5; 5; 10; 12 МВт і когенераційних блоків потужністю до 72 МВт.

При реконструкції підприємства в 1980 році були створені додаткові виробничі потужності для виробництва електростанцій, ремонт газотурбінних двигунів і дизелів. В кінці 80-х було освоєно виробництво водогрійних котлів потужністю від 1,25 до 5,8 МВт. В 90-х підприємство налагодило виробництво блочних водогрійних котельних. 
До кінця 90-х колективом підприємства був накопичений великий досвід у виготовленні котлів, і тривала робота з виготовлення і постачання газотурбінних електростанцій, в т.ч. що працюють в когенераційному циклі, тобто з одночасним виробленням теплової та електричної енергії. Для такого циклу був потрібний котел-утилізатор.

ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» спеціалізується на виробництві та ремонті наступного енергетичного та котельного обладнання:

– газотурбінні електростанції одиничною потужністю 2,5; 6; 15; 25 МВт (ISO, +15 ºC);

– когенераційні установки на базі газотурбінних (виробництва ВАТ «Мотор-Січ» і ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект») і газопоршньових двигунів;

– котли-утилізатори парові та водогрійні, що встановлюються за вищенаведеними та іншими газотурбінними і газопоршневими двигунами. Котли можуть працювати як на чистої утилізації, так і з системою допалу зі збільшенням вироблення тепла;

– допоміжне обладнання для газотурбінних електростанцій і когенераційних установок (система очищення повітря на вході у ВМД, система шумоглушения, САУ електростанції і котла-утилізатора); газощільні байпасні клапани, портали, димарі.

Підприємство має великий досвід і забезпечує виконання повного комплексу робіт зі створення та будівництва об'єктів з використанням енергетичного, когенераціоного, теплоутилізаційного і котельного обладнання - від проектування до введення в промислову експлуатацію.

У 2000-х було розпочато виготовлення парових і водогрійних котлів-утилізаторів різних модифікацій, зокрема, встановлюваних за такими газотурбінними двигунами як АІ-20 потужністю 2,5 МВт; ДЖ-59, НК-16-18СТ потужністю 15 МВт; General Electric MS5001 потужністю 26 МВт; General Electric LM 6000-PD SPRINT потужністю 45 МВт.

З 2005 року підприємство починає опрацьовувати питання по розробці і виготовленню утилізаторів за котлами. Спільно з концерном «Міські тепломережі» були розроблені і встановлені утилізатори різних типів і на котли різної потужності. Установка таких утилізаторів дозволила підняти на 4-7% ККД котлів.

У всіх утилізаторів, вироблених підприємством, є загальне - теплообмінна поверхня виконана з ребристих труб для збільшення теплообміну при мінімальних масогабаритних характеристиках. У зв'язку з відсутністю в Україні сучасних ліній по виготовленню ореберених труб і побачив перспективу розвитку даного напрямку, підприємство закупило лінію спірального оребріння труби методом високочастотного зварювання. Таке обладнання дозволило оребрять не тільки труби з котелень сталей, але і з корозійно-стійких сталей, що зробило можливим вихід на новий рівень утилізаційних схем, з конденсацією водяних парів, що перебувають у газах, що дозволяє збільшити ККД котла на 10-15%.

 

2.2 Аналіз ліквідності балансу  підприємства

 

Проаналізуємо ліквідність балансу в співвідношенні активів і пасивів підприємства ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго». Попередньо здійснимо групування активів підприємства за ступенем ліквідності та пасивів за терміном їх сплати.

Таблиця 2.1 - Групування активів підприємства за ступенем ліквідності ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» у 2009-2011 рр.

Група активів 

Значення, станом на

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Найбільш ліквідні активи

1 612

8 341

1 761

Активи, що швидко реалізуються

7 446

9 373

6 910

Активи, що повільно реалізуються

6 824

3 670

6 873

Активи, що важко реалізуються

4 753

4 840

4 350


 

Групування активів підприємства за ступенем ліквідності  за 2009-2011 роки показує:

– найбільш ліквідні активи в 2009 році зменшились на 1 612 тис. грн, в 2010 році збільшились на 8 341 тис. грн. і в 2011 році зменшились на 1 761 тис. грн;

– активи, що швидко реалізуються в 2009 році зменшились на 7 446 тис. грн, в 2010 році збільшились на 9 373 тис. грн. і в 2011 році зменшились на 6 910 тис. грн;

– активи, що повільно реалізуються в 2009 році збільшились на 6 824 тис. грн, в 2010 році зменшились на 3 670 тис. грн. і в 2011 році збільшились на 6 873 тис. грн;

– активи, що важко реалізуються в 2009 році зменшились на 4 753 тис. грн, в 2010 році збільшились на 4 840 тис. грн. і в 2011 році зменшились на 4 350 тис. грн.

Таблиця 2.2 - Групування активів за терміном їх сплати ПАТ «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» у 2009-2011рр.

Група пасивів

Значення, станом на

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Найбільш термінові зобов'язання

6 742

5 730

6 983

Короткострокові пасиви

11 769

12 811

9 729

Довгострокові пасиви

0

0

0

Постійні пасиви

2 124

7 683

3 182

Информация о работе Анализ ликвидности балансу пидприемства