Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Світанок»

2. Система показників зовнішньої торгівлі

 

     Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

     Згідно  із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», експорт - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

     Реекспорт - продаж іноземним суб'єктам господарської  діяльності та вивезення за межі України  товарів, що були раніше імпортовані  на територію України.

     Імпорт - купівля (у тому числі з оплатою  в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами [15].

     Реімпорт  – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

     Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту і  імпорту країни або груп країн  за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує  загальні обсяги зовнішньоторговельної  діяльності, тобто експорту та імпорту  в цілому:

     ЗТО = Ек + Ім,             (1.1)

     де  ЗТО - зовнішньоторговельний обіг; Ек - обсяг експорту (у вартісних  одиницях); Ім. - обсяг імпорту (у вартісних  одиницях).

     Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

     

                       (1.2)

     де  ГТ - генеральна (загальна) торгівля; Ек - вартість експорту; Ім. - вартість імпорту; Т - вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

     Спеціальна  торгівля — експорт та імпорт, зумовлені  існуванням двох систем обліку товарів  у статистиці зовнішньої торгівлі:

     • спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;

     • загальної системи, що застосовується до всіх товарів;

     • вивезення товарів після переробки  під митним контролем;

     • націоналізовані товари.

     Загальний експорт складається зі спеціального експорту та реекспорту.

     Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.

     Індекс  фізичного обсягу розраховується за формулою:

      , (1.3)

     де I_ф.о - індекс фізичного обсягу; P₀ - ціна товару в базисному періоді; q₁ - кількість товару в періоді, що вивчається; q₀ - кількість товару в базисному періоді.

     Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного  балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.

     Сальдо - різниця між грошовими надходженнями  і витратами за певний проміжок часу.

     Сальдо  торговельного балансу:

     С_т = Ек_т - Ім_т                           (1.4)

     де  С_т - сальдо торговельного балансу; Ек_т - вартість товарного експорту; Ім_т - вартість товарного імпорту.

     Сальдо  балансу послуг:

     С_п = Ек_п - Ім_п                    (1.5)

     де  С_п - сальдо балансу послуг; Ек_п - вартість експорту послуг; Ім_п - вартість імпорту послуг.

     Сальдо  балансу поточних операцій:

     С_по = Ек_по - Ім_по              (1.6)

     де  Спо - сальдо балансу поточних операцій; Ек_по - надходження по статтях балансу поточних операцій; Ім_по - платежі по статтях балансу поточних операцій.

     Індекс  стану балансу. Абсолютні розміри  сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій дають можливість лише ранжувати країни за цим показником. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. В цьому випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом (коефіцієнтом) покриття експортом імпорту (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):

     І _і/е =

         (1.7)

     Ек  та Ім - відповідно, вартість експорту та імпорту.

     Розрахунковий баланс — це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни щодо інших країн на певну дату, незалежно від термінів надходження платежів.

     Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць).

     Індекс  «умови торгівлі» - відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

     Якщо  індекс розраховується щодо великої  сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

     Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

     

,            (1.8)

     де  І_у.т. - індекс «умови торгівлі»; Р_Ек - індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти); Р_Ім - індекс імпортних цін.

     Індекс  «умови торгівлі» дає важливу  інформацію для оцінки змін у зовнішній  торгівлі країн, але використовувати  його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

     Коефіцієнт  імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

     Структурні  показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

     Індекс  диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

     

,                  (1.9) 

     де S_j - індекс диверсифікації експорту країни; h_j - частка товару в загальному експорті країни; h_ij - частка товару в загальному світовому експорті.

     Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання  цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво  вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

     Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

     Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

     

;                (1.10) 

     

                 (1.11) 

     

,            (1.12) 

     де  Ек_д - експорт на душу населення; Ім_д - імпорт на душу населення; ЗТО_д - зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Ек - вартість національного експорту за рік; Ім - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

     Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

     

,              (1.13) 

     де  К_е - квота експортна; Ек - річний обсяг експорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

     Імпортна  квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

,           (1.14) 

     де  К_j - квота імпортна; Ім - обсяг імпорту країни за певний рік; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період [2, с. 167]. 

     Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної  ефективності провадиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.

     Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі:

     Макроекономічний  показник ефективності зовнішньоторговельного обігу: 

     

,                   (1.15) 

     де  Е_то - ефективність зовнішньоторговельного обігу; В_Ім - економія витрат у результаті імпорту; В_ек - національні витрати на експорт.

     Макроекономічний  показник ефективності експорту: 

      , (1.16) 

     де  Е_Ек - ефективність національного експорту; V_Ек - валютна виручка від експорту товарів і послуг; В_Ек - національні витрати на експорт.

     Макроекономічний  показник ефективності імпорту:

,                 (1.17) 

     де  Е_Ім - ефективність національного імпорту; В_Ім - економія витрат у результаті імпорту; V_Ім - валютні витрати на імпорт.

     Сферою  застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.