Управління якістю і конкурентноспроможністю

Плановий (прогнозний) звіт про фінансові  результати, тис грн.

Показники	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
1	2	3	4	5	6
Доходи від реалізації	2204,0	5435,0	6683,0	8232,0	10125,0
Собівартість продукції	3156,0	4224,0	4638,0	5156,0	5647,0
Валовий прибуток	-952,0	1211,0	2045,0	3076,0	4478,0
Адміністративні витрати	150,0	220,0	340,0	340,0	340,0
Збутові витрати	28,0	371,1	477,7	555,0	612,9
Фінансовий результат операційної  діяльності	-1130,0	620,0	1227,0	2181,0	3525,0
Податок на прибуток	0,0	186,0	368,1	654,3	1057,5
Чистий прибуток (збиток)	-1130,0	434,0	858,9	1526,7	2467,5

З приведеного звіту видно, що інвестиційний  проект починає приносити прибуток починаючи з 2-го року його реалізації. Загальна сума чистого прибутку після  оподатковування (з урахуванням  збитків, отриманих у перший рік  реалізації проекту) складе 4157,1 тис. грн.

            Отже, загальна сума чистого прибутку від діяльності спільного підприємства за 5 років становить 4157,5 тис. грн. Оскільки частка ЗАТ «Оболонь» в статутному капіталі СП становить 43,6%, то йому відповідно належить 4157,5*0,436 = 1812,67 тис. грн. чистого прибутку після оподаткування. Враховуючи, що сума інвестиційних вкладень ЗАТ «Оболонь» в створення СП становить 4,05 млн. грн., то отримання чистого прибутку на вкладений капітал в сумі 1812,67 тис. грн. є позитивним результатом (в цьому випадку рівень прибутковості інвестицій становить близько 45%).

Однак, слід зазначити, що оцінка ефективності проекту  за даним показником не враховує зміни вартості грошей у часі. Тому тепер, коли ми представили всі розрахунки основних показників інвестиційного проекту, проведемо аналіз економічної ефективності запропонованого проекту за допомогою коефіцієнтів, які найбільш часто використовуються у світовій практиці оцінки інвестиційних проектів і які враховують зміну вартості грошей у часі. Для того, щоб розрахувати усі показники економічної ефективності інвестиційного проекту, необхідно перш за все розрахувати прогноз фінансових потоків по проекту Cash Flow у таблиці 3.14.

Таблиця 2.20

Грошові потоки по проекту, тис грн

Показники	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
1	2	3	4	5	6
Надходження від операційної діяльності
Чиста виручка від реалізації	2204,0	5435,0	6683,0	8232,0	10125,0
Амортизація устаткування	900,0	900,0	900,0	900,0	900,0
Всього надходжень від операційної  діяльності	3104,0	6335,0	7583,0	9132,0	11025,0
Видатки на операційній діяльності
Витрати на обслуговування обладнання	54,3	87,8	111,0	128,9	151,4
Витрати на оплату праці персоналу (з  нарахуваннями)	901,7	1003,4	1090,9	1272,5	1495,4
Витрати на сировину та матеріали	1170	2070	2350	2645	2854
Інші виробничі витрати	130,4	163,1	186	209,4	246,1
Адміністративні витрати	150	220	340	340	340
Збутові витрати	28	371,1	477,7	555	612,9
Податок на прибуток	0,0	186,0	368,1	654,3	1057,5
Всього операційних витрат	2434,4	4101,4	4923,7	5805,1	6757,3
Видатки (-) та надходження (+) по інвестиційній  діяльності
Стартові інвестиції в проект	-6250,0
Недоамортизована частина ОФ на кінець терміну реалізації проекту					+1750,0
Чистий потік інвестиційної діяльності	-6250,0	0,0	0,0	0,0	1750,0
Всього приплив коштів по проекту	3104,0	6335,0	7583,0	9132,0	11025,0
Всього відтік коштів по проекту	8684,4	4101,4	4923,7	5805,1	5007,3
Чистий грошовий потік	-5580,4	2233,6	2659,3	3326,9	6017,7

 

Тепер здійснимо  розрахунок основних показників економічної  ефективності запропонованого проекту. Для цього нам необхідно продисконтувати  чистий фінансовий потік по проекту. У якості ставки дисконтування візьмемо ставку 20% (табл. 3.15).

                                 Таблиця 2.21

Дисконтовані грошові потоки проекту  створення СП

Показники	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
1	2	3	4	5	6
Чистий грошовий потік, тис грн	-5580,4	2233,6	2659,3	3326,9	6017,7
Дисконтний множник	1	0,833	0,694	0,579	0,482

 

Чиста поточна  вартість проекту (NPV) проекту становить 2955,0 тис грн., що свідчить про його ефективність.

Прибутковість (рентабельність) проекту розраховується шляхом відношення чистої поточної вартості проекту до стартових інвестицій в проект становить (1+2955/8705)*100% = 134,1%.

В таблиці 3.16 представлені розрахунки основних показників економічної ефективності проекту створення спільного  підприємства ЗАТ «Оболонь» та групою «Петросоюз».

                                                                                                           Таблиця 2.22

Порівняння показників економічної  ефективності проектів

Показники	Проект створення СП між ЗАТ «Оболонь» та групою «Петросоюз»
1	2
Чиста поточна вартість проекту (NPV), тис грн.	2955,0
Індекс прибутковості (РІ) , %	134,1
Внутрішня норма рентабельності (IRR), %	41,5
Термін окупності проекту, років	3,3 роки

 

За даними показниками слід відмітити  високу прибутковість даного проекту  та високу ефективність від впровадження стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь».

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ.

Стандарти ISO серії 9000 і 10000 — не винахід, не щось принципово нове, а результат узагальнення накопиченого, в тому числі і в колишньому Союзі, передового досвіду в галузі управління якістю продукції на підприємстві. Тому багато чого, регламентованого стандартами ISO і вітчизняної комплексної системи управління якістю продукції, співпадає. Таким чином, впровадження стандартів ISO серії 9000 і 10000 не означає відміну діючої комплексної системи управління якістю продукції, а фактично є подальший її розвиток і удосконалення, в першу чергу, шляхом суттєвого поглиблення всіх трьох основних складових системи — управління якістю, забезпечення якості і контролю.

Відомо, що комплексна системи управління якістю продукції розглядається, як правило, стосовно підприємства в цілому, в той час як системи якості у відповідності з вимогами стандартів ISO розглядаються тільки стосовно конкретної продукції. Оскільки на різних підприємствах комплексна системи управління якістю продукції свої, то єдиний можливий шлях визначення їх подібності і відмінності — це поелементний порівняльний аналіз, який дозволить визначити, що необхідно поміняти в комплексній системі управлінні якістю продукції, а чим доповнити в процесі впровадження стандартів ISO серії 9000 і 10000.

Переважна більшість принципів і положень стандартів ISO серії 9000 і 10000 співпадають з вимогами і рекомендаціями, які є в чинних в нашій країні методичних матеріалах стосовно систем управління якістю продукції. Тому, враховуючи їх регулюючу роль при виході на міжнародний ринок, і створенні прямих господарських зв'язків, стандарти ISO 9001, ISO 9002 і ISO 9003 були прийняті в колишньому Союзі для прямого використання у вигляді: ГОСТ 40.9001-82, ГОСТ 40,9002-88 і ГОСТ 40.9003-88. Вони діють в умовах, коли здійснюється перевірка системи забезпечення якості, на відповідність яким система перевіряється.

У випадках, не пов'язаних з перевіркою системи  якості на відповідність, ці стандарти  можуть бути використані як методичні  посібники при розробці, впровадженні і удосконаленні систем забезпечення якості продукції підприємства.

Послідовність впровадження стандартів ISO серії 9000 на підприємстві може бути такою:

— у відповідності  з рекомендаціями цих стандартів вибирається одна із трьох моделей (ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003), яка найбільше відповідає обсягу робіт і вимогам до управління якістю продукції, що виготовляється;

— для  всіх елементів системи, які передбачені  вибраним стандартом ISO, стосовно конкретного виду продукції. При цьому може виявитись, що стосовно деяких елементів робота не проводиться, В цьому випадку розробка і впровадження таких елементів може стати частиною загального плану заходів по впровадженню стандартів ISO цієї серії;

— визначається відповідність діючих на підприємстві елементів системи управління якістю продукції вимогам стандартів ISO. При цьому одним із об'єктів аналізу повинна стати конкретна умова виробництва продукції. Виявлені при цьому розходження можуть бути включеними в план заходів по впровадженню відповідного стандарту ISO.

Поряд із заходами, встановленими порівняльним аналізом, в загальному плані заходів, спрямованих на впровадження стандартів ISO, необхідно також передбачити вивчення цих стандартів всім персоналом підприємства, в тому числі і вищою управлінською ланкою.

На перший погляд, схема впровадження стандартів ISO серії 9000 і 10000 проста. Але це далеко не так/ За деякими лаконічно сформульованими  в стандартах ISO вимогами мають місце  значні обсяги робіт. Наприклад, використанню статистичних методів в стандартах ISO присвячено всього кілька десятків рядків. Поряд з тим для перевірки виконання даних вимог необхідно провести аналіз планів контролю, що використовуються на підприємстві, методів статистичного регулювання технологічних про цесів і статистичного аналізу, відповідність методів, що використовуються, міжнародним і національним стандартам з даного питання тощо.

Конкретизація вимог до системи якості у відповідності  з стандартами ISO може бути вказана  в контрактах на поставку продукції.

При удосконаленні  системи управління якістю продукції  на підприємствах і упорядкуванні їх у відповідності з міжнародними стандартами ISO серії 9000 і 10000 необхідно користуватися відповідними рекомендаціями Держстандарту України, які знайшли своє відображення в розроблених на їх основі і впроваджених стандартах: ДСТУ 150 9000-1-95, ДСТУ 150 9001-95, ДСТУ 150 9002-95, ДСТУ 150 9003-95, ДСТУ 150 9004-1-95 та інших, що розробляються.

Варто відзначити, що із створенням систем управління якістю навколишнього середовища тісно  пов'язане питання поводження з відходами. Закон України про відходи побудований з урахуванням каталогів відходів Європейського Союзу, у відповідності з яким у 1996р. Держстандартом вперше в країнах СНД був запроваджений державний класифікатор відходів, створений НДІ "Система".

Однак законодавче  вирішення питань утилізації відходів на базі європейського законодавства  вимагає вивчення з метою впровадження в Україні. Тут може стати у  пригоді досвід високорозвинених країн, які давно працюють в умовах ринкової економіки.

Переробляти відходи — це добре, ще краще —  їх уникати: така провідна думка чинного в Німеччині з жовтня 1996 р. закону про екологічний цикл. Закон ставить чіткі вимоги: той, хто виробляє, повинен нести відповідальність за зменшення, подальшу переробку або екологічно безпечну ліквідацію відходів, які виникають у процесі виробництва. Вже більше не працює колишній розподіл ролей, згідно з яким комунальні служби були зобов'язані знищувати промислові відходи за рахунок громадян. Новий закон визначає, що перш за все необхідно уникати відходів під час виробництва. Якщо це можливо, то вони повинні бути використані матеріально або енергетичне. І лише за відсутності перших двох можливостей відходи дозволяється знищувати, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.