Курс лекций по "экономике"

Спеціалізація виробництва здійснюється в трьох основних формах: предметна, подетальна,  технологічна.

Предметна спеціалізація означає зосередження на виробництві певних видах продукції.

По детальна спеціалізація означає зосередження на виробництві певних агрегатів, напівфабрикатів, окремих технологічних процесах.

Технологічна спеціалізація означає виокремлення окремих фаз виробництва або операцій в самостійні процеси.

 

15.2. Уніфікація продукції.

 

Науково-технічний прогрес в промисловості характеризується з одного боку, збільшенням і частою зміною номенклатури виробляємої продукції, а з іншого боку, - посиленням спеціалізації, механізації і автоматизації виробництва з метою отримання більш дешевої продукції. Це протиріччя може бути вирішено на основі організації масового виробництва однотипних виробів або напівфабрикатів, яке безпосередньо пов’язане зі стандартизацією і уніфікацією.

Основна мета уніфікації – ліквідація невиправданої багатотиповості виробів однакового призначення і приведення їх до можливої однотипності способів виготовлення.

Застосування уніфікації і стандартизації веде до концентрації виробництва однорідної продукції на підприємствах, що забезпечує зростання виробництва, краще використання виробничих потужностей, ресурсів, а відтак – збільшення прибутку.

 

15.3. Планування рівнів стандартизації та уніфікації.

 

На розвиток і поглиблення спеціалізації виробництва має вплив рівень стандартизації. Чим вище рівень стандартизації, тим вище може бути рівень спеціалізації виробництва.

Для аналізу рівня спеціалізації необхідно обрати і обґрунтувати критерії, які повинні:

- давати однозначну абсолютну оцінку рівня спеціалізації, яка дозволить порівнювати в часі спеціалізацію одного підприємства з іншим;

- показувати відносний рівень економічної ефективності спеціалізації;

- реагувати на зміни технічного рівня виробництва;

- відрізнятися простотою розрахунку, планування і обліку;

- мати універсальний характер  використання.

З урахуванням цих показників узагальнюючий критерій спеціалізації підприємства по відношенню до і-го типу визначається за формулою:

 

КСі = (Проф. Пр і * Станд  і * Екон.еф і)/Техн. гот.підпр і

 

Узагальнюючий критерій спеціалізації знаходиться в межах від 0 до 1. Показники формули суворо залежать від аналізуємої виробничої системи і для кожного конкретного розрахунку можуть бути прийняті постійними.

Дотримання раціонального співвідношення рівнів стандартизації і спеціалізації виробництва дозволяє складати науково обґрунтовані, більш раціональні плани розвитку і поглиблення спеціалізації виробництва.

 

15.4. Кооперування виробництва.

 

Під кооперуванням розуміють виробничі зв’язки підприємств при спільному виробництві кінцевої продукції. Виробниче кооперування безпосередньо витікає зі спеціалізації галузей і підприємств на виготовленні окремих виробів (продукції).

Процеси кооперування – це поставки комплектуючих напівфабрикатів і виконання робіт для потреб певного виробництва; зв’язок постачальника з певними споживачами даного виду продукції; робота постачальника на певних споживачів, що виготовляють готову продукцію.

Відрізняють кооперування за галузевим і територіальним принципом.

Кооперування за галузевим принципом ділиться на внутрішньогалузеве і міжгалузеве, а по територіальному – на внутрішньо районне і міжрайонне.

Найбільш розповсюджене кооперування в машинобудуванні, легкій і переробній промисловості.

 

15.5. Економічна ефективність спеціалізації.

 

Для визначення фактичного значення економічної ефективності від спеціалізації розраховують наступні показнки.

1. Умовно-річну економічну ефективність Ер спеціалізації:

 

Ер = ((С1 + Тв1) – (С2 + Тв2)) * А2

 

де С1 і С2 – повна собівартість одиниці продукції до і після проведення спеціалізації;

Тв1 і Тв2 – транспортні витрати по доставці готової продукції до і після проведення спеціалізації;

А2 – річний обсяг випуску продукції (згідно плану) після проведення спеціалізації.

2. Річний економічний ефект від спеціалізації:

 

Ере = ((С1 + Тв1 + Ен * К1) – (С2 + Тв2 + Ен * К2)) * А2

 

де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К1 і К2 – питомі капітальні вкладення до і після проведення спеціалізації;

А2 – річний обсяг випуску продукції (фактичний) після проведення спеціалізації.

3. Термін окупності капітальних вкладень на проведення спеціалізації:

 

Т = (К – Ф) / Ере

 

де К – обсяг капітальних вкладень на здійснення спеціалізації;

Ф – вартість основних фондів, які вивільняються в результаті спеціалізації і направляємих на інші виробництва і реалізуємих.