Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Февраля 2012 в 22:21, реферат
Фінанси як система економічних відносин складаються об’єктивно. Протягом формування цих відносин виникає необхідність у свідомому управлінні ними.
Управління фінансами – це сукупність прийомів, методів і засобів, що використовуються для підвищення прибутковості підприємства і мінімізації ризику неплатоспроможності.
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи фінансової політики підприємства 5
Розділ 2. Методи оцінювання ефективності реалізації фінансової політики 17
Розділ 3. Напрями вдосконалення фінансової політики 31
Висновок 39
Список використаних джерел 42
Здійснення практичних дій, які направлені на досягнення поставленої мети, означає побудову відповідної системи управління фінансами. Прямий вплив фінансової політики на економіку починається саме на третьому етапі її реалізації. Цей етап визначається змістом і процесами, що відбуваються на перших двох етапах реалізації фінансової політики. Даний етап передбачає спрямовану діяльність господарюючого суб’єкту фінансових відносин, що пов’язана з практичним застосуванням фінансового механізму. Така діяльність здійснюється спеціальними організаційними структурами – фінансово-економічним апаратом підприємства. Управління використовує ряд методів: прогнозування, планування, регулювання, контроль. Всі ці методи забезпечують реалізацію заходів фінансової політики.
Важливо підкреслити, що реалізація фінансової політики можлива, якщо кожний етап є відповідним й адекватним: поставленій меті – адекватний фінансовий механізм, фінансовому механізму – відповідна система органів управління. Всі етапи реалізації фінансової політики взаємопов’язані і взаємообумовлені.
В узагальнюючому вигляді механізм реалізації фінансової політики представлений на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Етапи реалізації фінансової політики
Перший етап визначає фінансову стратегію підприємства (формування довгострокових цілей фінансової діяльності) і залежить від особливостей здійснення фінансового менеджменту. Тому виникає необхідність класифікації підприємств за наступними ознаками:
форма власності (державне, колективне, приватне);
організаційно-правова форма діяльності (товариство, кооператив, комунальне підприємство);
галузева ознака (сфера матеріального виробництва, обслуговування, посередницька діяльність);
розмір підприємства (велике, середнє, мале);
розмір власного капіталу;
монопольне становище на ринку (спеціалізоване, багатопрофільне);
виробнича характеристика й структура підприємства, технологічний цикл;
стадія життєвого циклу (створення, розвиток, поділ на дочірні підприємства, банкрутство) [21, c.69].
Другий етап реалізації фінансової політики полягає у формуванні тактики фінансового менеджменту, а саме: в маркетингових дослідженнях, прийнятті цінових рішень, орієнтації в сегментах фінансового ринку, управлінні основним і оборотним капіталом, забезпеченні фінансовими ресурсами, збалансуванні термінів надходження грошових коштів, забезпеченні рентабельності тощо.
Третій етап вирішує основну задачу фінансового менеджменту – побудову ефективної системи управління фінансами, тобто створення відповідної фінансової служби підприємства. Враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються, фінансова служба підприємства може бути представлена:
фінансовим управлінням – на великих підприємствах;
фінансовим відділом – на середніх підприємствах;
фінансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, але й питаннями фінансової стратегії – на малих підприємствах [7, c.125].
Функціонування будь-якої системи управління фінансами здійснюється в рамках чинних законодавчих актів і нормативної бази.
У вітчизняній теорії та практиці питання стратегічного управління діяльністю підприємством до цього часу недостатньо розроблені. Частково це пояснюється тим, що функція стратегічного управління тривалий час належала державі. Крім того, дається взнаки недосконалість правового, законодавчого, економічного регулювання в державі, а також нестабільність законодавчої бази, відсутність практичного досвіду у фахівців.
Проте, в світовій практиці стратегічний менеджмент як наукова галузь і як напрям практичної діяльності існує та еволюціонує вже більше півсторіччя і в сучасних умовах ґрунтується на класичній схемі розвитку підприємства:
1-й етап – підприємство починає вертикально інтегруватися для ефективного проникнення на суміжні ринки; з позиції фінансового менеджменту цей етап стратегії підприємства характеризується пошуком нових джерел фінансування своєї діяльності, об’єднання капіталу та фінансових ресурсів;
2-й етап – підприємство намагається розширити свою частку на цих ринках з метою підвищення рентабельності своїх видів та напрямів діяльності, які є результатом вертикальної інтеграції, з позиції фінансового менеджменту – відбувається пошук нового „дешевого” капіталу;
3-й етап – підприємство намагається краще використати свої ринкові можливості через розширення гами товарів та послуг, урізноманітнення своєї пропозиції; в рамках фінансового менеджменту – підвищення ефективності використання капіталу та фінансових ресурсів;
4-й етап – підприємство розуміє неспроможність надалі зростати шляхом проникнення на суміжні ринки, звертає увагу на можливі напрями диверсифікації, які не пов’язані з існуючими напрямами діяльності, у фінансовому менеджменті – пошук нових напрямків вкладення капіталу, зміна його структури [10, c.157].
Така загальна модель стратегії підприємства та стратегії фінансового менеджменту актуалізована глобалізацією економіки, інтернаціоналізацією ринків. Стратегічне мислення вимагає не тільки підтримання цілісності підприємства та певної оптимальної структури капіталу, а вимагає ефективного поєднання категорій „продукт – ринок”, „капітал – ринок”.
Сьогодні ділова стратегія підприємств націлена на досягнення стратегічних конкурентних переваг. А виділення стратегічних напрямків у фінансовому менеджменті ґрунтується на перспективному баченні динаміки та потоків фінансових ресурсів, що забезпечують зростання капіталу та зростання підприємства в цілому. Отже, стратегію можна визначити як узагальнюючий план управління, який орієнтовано на досягнення основних цілей підприємства шляхом виявлення та реалізації довгострокових конкурентних переваг на даному ринку. Стратегічні цілі фінансового менеджменту можна ранжувати наступним чином:
запобігання банкрутству та великим фінансовим втратам;
зростання обсягів виробництва та реалізації за рахунок залучення нового “дешевого капіталу”, пошук нових напрямків його вкладання;
підвищення рентабельності капіталу, його здатності до самозростання;
максимізація ціни підприємства.
До тактичних задач фінансового менеджменту в сучасних умовах відносять забезпечення необхідними обсягами грошових коштів, забезпечення рентабельності продаж та можливостей самозростання капіталу тощо.
Таким чином, фінансовий менеджмент реалізується в рамках фінансової політики підприємства, забезпечує його фінансовими ресурсами, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни. Умовно фінансову роботу на підприємстві можна згрупувати за такими напрямками:
фінансове планування;
оперативна фінансова робота;
контрольно-аналітична робота [18, c.130].
Розділ 2. Методи оцінювання ефективності реалізації фінансової політики
ВАТ «Київтелемонтаж» (телеканал «Мегаспорт») входить до холдингу АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація» група телеканалу «Інтер», створено 26 листопада 2003 року відповідно до Законів України «Про господарські товариства», «Про підприємства в Україні», «Про власність», «Про підприємництво» та інших законодавчих актів.
На протязі всього існування ВАТ «Київтелемонтаж” управління підприємством здійснює генеральний директор. В силу своєї компетенції генеральний директор без довіреностей діє від імені фірми, представляє її інтереси на підприємствах, установах і організаціях як на Україні так і за її межами; видає довіреності, відкриває в банках рахунки; самостійно укладає договори і контакти; приймає і звільняє працівників з роботи, а також вчиняє інші дії, необхідні для господарсько-фінансової роботи підприємства.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатки, штампи, де зазначена повна назва Товариства та номер свідоцтва про реєстрацію, бланки з фірмовою назвою, товарний знак, інші реквізити, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках та інших кредитно-фінансових установах, здійснює господарську діяльність на підставі повного господарського розрахунку та самофінансування.
У своїй діяльності ВАТ «Київтелемонтаж» керується Конституцією України, Законами України «Про телебачення та радіомовлення», «Про інформацію», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації», актами Президента України і Кабінету міністрів, нормативними актами Держкомінформу, прийнятими у межах їх компетенції, Статутом.
Головними цілями створення та діяльності Товариства є забезпечення прав громадян на свободу думки та слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкрите і вільне обговорення суспільних питань, створення конкурентноспроможної інформаційної продукції, одержання прибутку, залучення фізичних та юридичних українських та іноземних осіб до спільної діяльності по насиченню споживчого ринку високоякісною продукцією (товарами, послугами), та підвищення конкурентоспроможності Товариства на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Діяльність Товариства провадиться на принципах компетентності, об’єктивності та достовірності інформації, гарантування прав кожного громадянина на доступ до неї, вільне висловлювання своїх поглядів та думок, забезпечення ідеологічного і політичного плюралізму, дотримання її працівниками професійної етики та загальнолюдських норм моралі.
ВАТ «Київтелемонтаж» провадить свою діяльність шляхом отримання, збирання, оброблення, підготовки, створення, використання, зберігання інформації та здійснення телетрансляції на каналах мовлення на всю територію України та зарубіжні країни.
Предметом діяльності Товариства є здійснення телевізійної, рекламної, виробничої, культурно-освітньої, інвестиційної, торгівельної, інноваційної, посередницької, консультаційної, інжинірингової, транспортної, туристичної, фінансової, орендної (лізингової) діяльності, а також надання послуг, що не суперечать чинному законодавству України.
ВАТ «Київтелемонтаж» здійснює:
Оперативне інформування телеглядачів про суспільно-політичні, інші події в Україні та за кордоном;
Розповсюдження офіційних повідомлень про найважливіші події політичного та економічного життя, суспільні процеси в Україні та за кордоном;
Надання в установленому законодавством порядку ефірного часу для ведення передвиборної агітації;
Створення та розповсюдження спортивних, економічних, публіцистичних, культурно-освітніх, медичних, художньо-мистецьких, навчальних, розважальних програм, а також програм для дітей та юнацтва;
Отримувати кредити, позички, фінансову допомогу від будь-яких осіб для здійснення своєї діяльності;
Ретрансляцію передач (фільмів) та програм інших організацій;
Виробництво документальних та художніх фільмів;
Постановка, переклад, озвучування, адаптація, тиражування, прокат та реалізації фільмів та іншої відео, кіно-та аудіо продукції;
Виготовлення та прокат декорацій, реквізиту для використання у зйомках фільмів, програм;
Проведення спортивної діяльності за межами України;
Ввезення на митну територію України відповідно до Закону України «Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» товарів, які не виробляються в Україні, а також роботи та послуги, що виконуються (надаються) для підготовки та участі членів збірних команд України в олімпійських та Параолімпійських іграх;
Телетрансляція теле-та радіопрограм;
Виробництво, розповсюдження та розміщення рекламної продукції;
Використання ефірних, супутникових, кабельних засобів розповсюдження програм;
Участь у благодійній діяльності;
Струкрутна схема ВАТ «Київтелемонтаж»
- Адміністрація
- Фінансова служба
- Юридична служба
- Служба з охорони праці
- Служба маркетингу та промоушена
- Дирекція планування та виробництва програмного продукту
- Дирекція підготовки та видачі ефіру
- Служба забезпечення виробництва
- Координаційний відділ
- Транспортна група
Ведення бухгалтерського обліку в ВАТ «Київтелемонтаж» покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером. Особливості організації бухгалтерського обліку на ВАТ "Київтелемонтаж" визначаються в наказі про облікову політику.
На бухгалтерію покладаються обов’язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту публічну фінансову звітність у відповідності до встановлених вимог та положень.
Аналітичний відділ зобов’язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань по прибутку, обсягам виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.
Відділ фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів і пасивів тощо).
Оперативний відділ виконує збір рахунків, накладних, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів, контрагентами – з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань, державою – з приводу сплати податків, обов’язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство.
Відділ по роботі з цінними паперами займається формуванням й управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність з позиції доходності і ризику.
При веденні бухгалтерського обліку бухгалтери ВАТ «Київтелемонтаж» дотримуються основних принципів сформованих у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положень П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ № 87 від 01.03.1999р. Встановлено єдині методологічні засади бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності, оцінці та реєстрації господарських операцій на підставі Положень(стандартів) бухгалтерського обліку. Облік ведеться у бухгалтерській програмі, яка розроблена та обслуговуються програмістами компанії.
Для відображення в обліку господарських операцій затверджено робочий план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій і Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.З метою забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації головний бухгалтер має право, у разі необхідності доповнювати План рахунків новими субрахунками. Склад бухгалтерії визначено штатним розкладом. Відповідальність працівників бухгалтерської служби регулюється посадовими інструкціями та Положенням про фінансову службу. Розпорядження головного бухгалтера стосовно організації бухгалтерського обліку є обов’язковими для всіх структурних підрозділів і співробітників компанії [3, c.88].