Финансовая политика предприятия

Бухгалтерський облік ведеться в автоматизованій формі, за допомогою програмного забезпечення «1С: Бухгалтерський облік  для України». Фінансова, податкова, статистична звітність формується на підставі  даних бухгалтерського обліку.

Рис. 2.1. Структура бухгалтерії ВАТ «Київтелемонтаж»

На ВАТ «Київтелемонтаж» прийнятий єдиний грошовий вимірник, як того вимагають національні стандарти бухгалтерського обліку, для всіх видів звітності – гривня. Операції в інших валютах, розглядаються як операції в іноземних валютах.

Головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних, організовує роботу бухгалтерської служби, веде контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Заступник головного бухгалтера здійснює прийом та контроль всіх первинних документів. Подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами. Веде облік по формуванню ПДВ, складає щомісячну декларацію по ПДВ. Формує фінансовий результат діяльності підприємства і складає фінансову звітність в державні податкові органи, веде облік і  контроль  міжнародних  угод згідно валютного законодавства. Здійснює переговори з нерезидентами–постачальниками. Надає допомогу працівникам бухгалтерії по веденню бухгалтерського обліку, контролю та складання звітності. За відсутності головного бухгалтера виконує всі його функції.

Бухгалтер робить нарахування та перерахування  податків до державних органів  соціального страхування. Перераховує,  на основі відомостей, в банк  заробітну плату працівникам на  карточки. Веде облік розрахунків з підзвітними особами (авансові звіти). Складає та подає звітність до державних фондів: звіт по безробіттю, звіт по соціальному страхуванню, звіт по нещасним випадкам, декларацію про податок з доходів фізичних осіб, здійснює облік грошових коштів, які надходять, товарно-матеріальних цінностей, основних фондів і своєчасне відображення на відповідних бухгалтерських рахунках операцій, пов'язаних з їх рухом, а також облік витрат виробництва і обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції (виконання робіт та послуг), результатів господарчо-фінансової діяльності.

Головний економіст  - до його обов’язків входить:

- розробка та корегування управлінської облікової політики (визначення відмінностей між бухгалтерською та управлінською обліковою політикою, лімітування, розподіл накладних витрат);

- формування загальних принципів облікової політики;

- розробка методики формування та розподілу витрат за статтями бюджетів; розробка та корегування регламенту бюджетування;

- визначення організаційних основ облікової політики, горизонту/шагу планування;

- розробка процесу, формату планування, регламенту поточного корегування планів.

Проаналізуємо фінансову стійкість та ділову активність підприємства за 2006-2008 р.р.

Фінансова стійкість підприємства тісно пов'язана із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.            

Фінансова стійкість пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, зі ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Вона характеризує стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Основними джерелами для проведення аналізу є звітні форми та розшифрування окремих рахунків.

Фінансова стабільність — це спроможність підприємства здійснювати діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними та залученими коштами [19, c.207].

Таблиця 2.1.

Узагальнене фінансове становище підприємства за 2008 р.

За даними таблиці, можна зробити висновки про те, що  коефіцієнт автономії як на початок року так і на кінець знаходився на  високому рівні. На початок року його значення дорівнювало 0,25, а на кінець 0,56 (нормативне значення =0,5). Коефіцієнт фінансової залежності на початок року становив 4,0 а на кінець року 1,84. Коефіцієнт фінансового левериджу на кінець року зменшився,  що свідчить про стабільну платоспроможність, зменшення фінансового ризику підприємства. Підвищення коефіцієнту маневрування та його високий рівень завжди позитивно характеризує підприємство: власні кошти при цьому мобільні, а більша частина їх вкладена не в основні засоби та позаоборотні активи, а в оборотні засоби. Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Ділова активність — це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, активність іноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність. Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства [9, c.115].

Таблиця 2.2.

 Аналіз ділової активності підприємства 2006-2008 рр.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, використовуючи цей показник, розраховуємо більш наочний показник - період, протягом  якого дебіторська заборгованість перетвориться в кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (рік) на коефіцієнт оборотності,

2006 рік  - 365/92,65 = 3,94

2007 рік – 365/78,8 = 4,64

2008 рік -  365/168,39 = 2,17

таким чином, період чекання підприємством одержання коштів після реалізації продукції складає  у 2006 році – майже 4 дні, у 2007 році 5 днів, у 2008 році – 2  дні. Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).

Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості - розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості. Отже, розділивши тривалість звітного періоду (року) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, одержимо середню кількість днів для оплати рахунків кредиторів, у  2006 році це  майже 7  днів (365/53,27 = 6,85), у  2007 році це 7 днів  (365/56,23 = 6,49, 2008 рік – 6 днів (365/61,18=5,97).

Коефіцієнт оборотності основних засобів показує, що протягом звітного періоду кількість оборотів основних засобів складає 2006 році – 6,13, у 2007 році - 6,07 разів, у 2008 р. – 6, 26 разів.

Коефіцієнта оборотності власного капіталу, цей показник уточнює коефіцієнт оборотності активів і акцентує увагу на віддачі грошових коштів акціонерів підприємства. Аналіз показника в динаміці дає можливість оцінити активність акціонерного капіталу.  Кофіцієнт оборотності власного капіталу значно перевищує кофіцієнт ооборотності активів, можна зробити висновок про збільшення обсягів позикових ресурсів в обороті, про необхідність обґрунтування безпечного рівня цього обсягу для запобігання фінансових ускладнень та зниження дохідності в майбутньому

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

 Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання [1, c.81].

Таблиця 2.3.

Аналіз показників рентабельності підприємства за 2006-2008р.р.

Коефіцієнт рентабельності активів, даний показник хоч і має позитивне, але зовсім невелике значення. Це свідчить про низьку раціональність використання активів досліджуваного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу  займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вищі дивіденди. На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів. Порівняно з 2006 роком у 2008 році показник рентабельності власного капіталу дещо знизився, що свідчить про зменшення прибутку підприємства.

Техніко-економічні показники діяльності ВАТ «Київтелемонтаж» наведено в табл.. 2.4.

Таблиця 2.4.

Техніко-економічні показники діяльності ВАТ «Київтелемонтаж» за 2006-2008р.р.