Економіка і організаціяі обєднання підприємств

 

 

Висновок: За результатами виробничо-господарської діяльності підприємств №9 та №10 видно, що обсяг реалізації у підприємства №9 зростає, проте спадний характер обсягу реалізації спостерігається у підприємства №10, але об’єднання підприємств не покращило ситуацію. Динаміка сумарних витрат підприємства №9 зростає з кожним наступним роком, а у підприємства № 10 навпаки знижується, після об’єднання відбувається їх зниження, що є позитивним. Чисельність працюючих після об’єднання підприємств не змінилася, тобто є нестабільною. Структура активів та пасивів підприємства, збільшується при об’єднанні підприємств, отже можна зробити висновок, що об’єднання підприємств №9 та №10 у спільне підприємство буде ефективним. В результаті аналізу показників ефективності господарської діяльності слід відмітити, що дані показники підприємства №9 є кращими ніж у підприємства №10, і в результаті об’єднання, показники ефективності господарської діяльності показники знизилися, що призвело до погіршення стану об’єднання.

Фінансовий стан об’єднання підприємств характеризують показники фінансового стану, що показують незалежність об’єднання підприємств від зовнішніх джерел фінансування, має збалансовану структуру власних і позикових коштів, та спроможним забезпечити майбутні витрати.

Позитивними показники загальної ефективності по об’єднанню лише у 2009 (коефіцієнт доходності – 1,10; рівень рентабельності – 10%), а у 2010-му, 2011-му та 2012-му роках дані показники набувають від’ємних значень, з економічної точки зору це свідчить про неефективність об’єднання підприємств.

 

 

 

 

2.2. Вибір потужності об’єднання підприємств

Завдання. Після об’єднання двох підприємств обслуговування потрібно визначити оптимальну кількість нових робочих місць. Для нового підприємства обслуговування у великому місті зі складною системою розселення людей та чисельними пасажиропотоками визначення кількості робочих місць є непростою задачею, оскільки необхідно, з одного боку, задовольнити попит на цей вид послуг, з іншого – забезпечити рентабельну роботу об’єднання.

Дані щодо фактичного попиту на послуги відсутні, відомий лише закон розподілу ймовірностей значень  попиту. Потрібно визначити оптимальну потужність підприємства.

Вихідні дані наведені в  табл. 2.1 та 2.2.

Таблиця 2.1. Закон розподілу ймовірностей попиту

Попит (на кількість робочих  місць)	0	100	200	300	400	500
Ймовірність	0,02	0,08	0,2	0,3	0,2	0,2

 

Стаття 1. Щорічні витрати, незалежні від кількості робочих місць підприємства:

- при вартості будівництва та обладнання – 1000000 грн; витрати на амортизацію (10%) – 100000 грн;

- витрати на ремонт і підтримку приміщення в робочому стані – 140000грн;

- зарплата сторожа та  прибиральниць – 15000 грн.

Всього за статтею 1 – 255000 грн.

 

 

 

 

 

Стаття 2. Щорічні витрати, які залежать від кількості робочих місць наведені в таблиці 2.2:

Стаття витрат	Кількість робочих місць
	200	300	400	500
1. Оборотні засоби, тис.  грн	800	1200	1600	2000
2. Заробітна плата робітників, тис. грн	150	225	300	375
3. Інші витрати, тис.  грн	5	7,5	10	12,5
4. Всього, тис. грн	955	1432,5	1910	2387,5

 

Стаття 3. Щорічні витрати, які залежать від завантаженості робочих місць, наведені в таблиці 2.3:

Кількість завантажених робочих  місць (R)	0	100	200	300	400	500
Витрати на газ, воду, електроенергію, каналізацію, опалення, тис. грн	0	360	720	1080	1440	1800

Таблиця 2.4 Cередній обсяг реалізації послуг за рік (дохід) залежно від визначеної кількості робочих місць

Кількість завантажених робочих  місць (R)	0	100	200	300	400	500
Обсяг реалізації послуг, тис. грн	0	2050	4100	6150	8200	10250

Розв’язок:

Дані характеризують економічну ефективність об’єднання залежно від  кількості робочих місць та величини попиту. Проте ми не маємо інформації щодо фактичного попиту цього підприємства, відомий тільки розподіл ймовірностей окремих значень попиту. Скористаємося  ними для визначення функції виграшу за кожною стратегією - .

Представимо функцію виграшу  у такому вигляді:

                                        

,                                              (2.1)

де  – номер стратегії, ;

  – кількість робочих місць, кратна 100, ;

  – прибуток підприємства, відповідний стратегії ;

  – імовірність попиту на кількість робочих місць на підприємстві.

Знайдемо числові значення функції виграшу для кожної із стратегій.

Визначимо функцію виграшу для кожної обраної нами стратегії також оберемо оптимальну кількість робочих місць об’єднання при заданому розподілі попиту, отримані дані зведемо в табл. 2.5. Залежно від витрат та передбачуваного обсягу реалізацію послуг визначимо прибуток (збиток) об’єднання, який заносимо в табл. 2.5

Таблиця 2.5. Значення складових функції виграшу

№ стратегії	Кількість робочих місць, шт	Прибуток, тис. грн	R=0	R=100	R=200	R=300	R=400	R=500
Імов-ть			0,02	0,08	0,2	0,3	0,2	0,2	1,0
1	200	2170	43,4	173,6	434	651	434	434	2170
2	300	3382,5	67,7	270,6	676,5	1014,8	676,5	676,5	3382,5
3	400	4595	91,9	367,6	919	1378,5	919	919	4595
4	500	5807,5	116,2	464,6	1161,5	1742,3	1161,5	1161,5	5807,5

 

Висновок: в результаті об’єднання підприємств, оптимальна кількість робочих місць, яку може забезпечити підприємство при заданому законі розподілу попиту складає 500 місць, що відповідає стратегії з найбільшою функцією виграшу – 1161500 грн, що принесе підприємству прибуток у розмірі 5807500 грн при 100% ймовірності.

2.3. Ефективність інвестиційних рішень при об’єднанні підприємств

Завдання. Визначити ефективність інвестиційних рішень при об’єднанні підприємств.

Вихідна інформація для виконання  розрахунку записується в такій  формі:

1. Вартість споруди або реконструкції транспортного підприємства (об’єднання) – 3  млн. грн;
2. Обсяг продукції, яка випускається  за зміну - 225 одиниць;
3. Собівартість виробу - 55 грн;
4. Ціна реалізації - 75 грн;
5. Режим роботи підприємства – 5 днів на тиждень, у розрахунках передбачається робота у 2 зміни;
6. Горизонт розрахунку ефективності інвестиційного рішення - 10 років;
7. Величина дисконти - 19%;
8. Умови кредиту:

• період кредитування – 5років

• річний відсоток кредиту - 11%
• розмір страхових виплат за кредитом– 3%

9. Умови лізингу:

• страхування лізингу – 3%
• прибуток лізингодавача та сума податків – 25%

10. Розмір річних амортизаційних відрахувань – 10%.

Комерційну ефективність споруди або реконструкції транспортного  підприємства (об’єднання) оцінюють за допомогою чистого дисконтного доходу (ЧДД):

                                                       (3.1)

В окремому випадку, коли капітальні вкладення одно етапні та здійснюються в так званому нульовому році, формула чистого дисконтного  доходу (в деяких джерелах інтегральний ефект інвестицій) буде мати вигляд:

а) при нелінійному характері  економічних результатів:

                                      

                              (3.2)

б) при сталих результатах:

                                                                                           (3.3)

де Т – горизонт рахунку (приймається для всіх варіантів  рівним 10 рокам);

t – етап або рік розрахунку;

 – прибуток  або приток готівки на кожному  етапі розрахунку: 

                                                                  (3.4)

де А – амортизаційні  відрахування, приймаються за 10% вартості споруди;

    – кількість робочих днів року при п’ятиденній тижневій роботі;

    – випуск продукції в зміну, од.;

     n – розрахункове число змін;

    – ціна реалізації виробів, грн.;

    – витрати на кожному етапі розрахунку або відтік готівки визначається за формулою:

                                     ,                                        (3.5)

де  – сумарна собівартість виробу;

    - загальна суму податків.

У свою чергу, вони визначаються із залежності:

                                          

,                                      (3.6)

де  – собівартість одиниці продукції.

Сума податків визначається за формулою:

                                     

,                                          (3.7)

де  – податок на прибуток, визначається за виразом:

                                                                                    (3.8)

– податок на додану вартість, визначається за виразом:

                                               ,                                       (3.9)

де d – коефіцієнт, що враховує частку заробітної плати в собівартості продукції, наприклад, при d=0,05 матеріальні затрати, які не оподатковуються на додану вартість, складають відповідно – 0,95;

      - балансовий прибуток, визначається у вигляді різниці сум прибутків від продажу виробів за рік та сумарних річних витрат при виробництві продукції ( ), тобто:

                                                        ,                                            (3.10)

Інші види податкових відрахувань  , визначаються за виразом:

,                              (3.11)