Організація дозиметричного контролю на підприємстві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

Реферат з дисципліни:

«Цивільний захист»

на тему:

Організація дозиметричного контролю на підприємстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Виконав:

         ст. гр. КН V-1

Карась О.І.

 

Перевірив:

доц. Сусло С.Т.

                                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

План

 

1. Вступ………..……………………………………………………………….....3
2. Дозиметричний контроль на підприємстві………………………………….4
3. Організація дозиметричного контролю……………………………………..8
4. Ведення реєстраційних записів……………………………………………..12
5. Висновок……………………………………………………………………..14
6. Список використаної літератури…………………………………………...15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Після відкриття ділення  ядер важких елементів почала розвиватися ядерна енергетика. Розвиток в цій новій області пов'язаний з появою різних методів дослідження, одним з яких є радіометрія, тобто кількісний вимір і ідентифікація радіоактивних елементів за інтенсивністю випромінювання.

Радіометрія іонізуючого випромінювання включає коло питань пов’язаних із застосуванням радіометричних і спектрометричних методів для вирішення різного роду прикладних задач в областях науки і техніки а також питань що відносяться до створення спеціальної апаратури і методів з вимірювання радіоактивності та ідентифікації радіоізотопів.

У розробці радіометричних методів видатна роль належить радянським ученим, якими проведена велика робота по методиці лабораторного визначення радіоактивності та теорії польових радіометричних методів.

Відкриття штучної радіоактивності  і можливість одержання радіоактивних  ізотопів усіх хімічних елементів сприяли  розробці методики і техніки виміру радіоактивності елементів.

Виявлення радіоактивних  речовин та іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (нейтронів, гамма-променів, бета- і альфа-частинок), ґрунтується на здатності цих випромінювань іонізувати речовину середовища, в якій вони поширюються.

Під час іонізації  відбуваються хімічні та фізичні  зміни у речовині, які можна  виявити і виміряти. Іонізація середовища призводить до: засвічування фотопластинок і фотопаперу, зміни кольору фарбування, прозорості, опору деяких хімічних розчинів, зміни електропровідності речовин (газів, рідин, твердих матеріалів), люмінесценції (світіння) деяких речовин.

Дозиметричний контроль  — система вимірювань і розрахунків, спрямованих на оцінювання доз опромінювання окремих осіб або груп людей, матеріально-технічних засобів, навколишнього середовища.

 

Дозиметричний контроль на підприємстві

 

Завданнями дозиметричного контролю в  залежності  від особливостей та масштабів практичної діяльності є:    

 - розрахунок поточних і прогнозних рівнів опромінення персоналу категорії  А  і Б,  населення,  а також оперативне і довгострокове планування цих рівнів  для  контролю  не перевищення  лімітів  дози та контрольних рівнів;                 

-  підтвердження відповідності вимогам санітарного законодавства радіаційно-гігієнічних   умов   на   робочих  місцях  і  виявлення тенденцій у забезпеченні радіаційної  безпеки  (далі - РБ), у тому числі при модифікації технологій і технологічних регламентів;         

- контроль якості  та  надійності  радіаційних  технологій   та ефективності радіаційного захисту персоналу і населення; - забезпечення вихідною  інформацією  для  розрахунку   доз   і підтримки  прийняття  рішень  у  випадку  аварійного  опромінення, опромінення у нещасних випадках. Результати  дозиметричного  контролю  та  аналіз  цих результатів використовуються також для:     

- виявлення критичних    елементів    радіаційних   технологій, удосконалення діючих і розробки нових технологічних регламентів за рівнем опромінення;      надання персоналу інформації щодо тих критичних операцій, які забезпечують максимальний внесок в індивідуальну дозу працівника;      розробки оптимізаційних процедур;      супроводу медичних     обстежень     персоналу,    планування профілактичних заходів;      дозиметричної підтримки   епідеміологічних   спостережень  за опроміненими професійними контингентами.     

Система дозиметричного контролю. В залежності від особливостей технології та характеру робіт  система  дозиметричного  контролю (далі - СДК) підприємства включає:     

- апаратні засоби    радіаційного    моніторингу    технології, території та робочих місць, а також СЗЗ і ЗС;     

- апаратні засоби    запобігання    потенційному    опроміненню персоналу  (датчики,  аварійні  системи  сигналізації),   оснащені інтерфейсом   для  управління  елементами  захисту,  блокування  і контролю доступу (наприклад, блокування дверей);     

- вимірювальне обладнання  для  індивідуального  дозиметричного контролю персоналу (стаціонарне,  портативне і таке,  що  носиться персоналом);     

- підрозділ дозиметрії підприємства,  оснащений  дозиметричним, радіометричним,   спектрометричним  і  радіохімічним  обладнанням, комп'ютерними засобами збору та зберігання первинних даних;     

- обчислювальні засоби  і  програмне  забезпечення  для обробки первинних  даних,  розрахунку  і  планування  індивідуальних   доз опромінення персоналу;

- кваліфікований персонал;     

- програму дозиметричного контролю;     

- методичні документи та інструкції, що забезпечують експлуатацію окремих компонентів СДК;

- базу даних доз  опромінення і параметрів радіаційної обстановки в динаміці.

 СДК підприємства розробляється на  стадії  технічного проекту   спеціалізованою   організацією,  що  має  кваліфікованих спеціалістів у галузі  організації  та  проведення  дозиметричного контролю. Під час  проектування  чи  модернізації  підприємства (технології,  що контролюється,  існуючої СДК) до складу проектної документації повинен включатись окремий  том  (або  окрема  глава) "Система дозиметричного  контролю",  в якому обґрунтовуються і визначаються:     

- організаційна структура і склад СДК,  що забезпечує повний та надійний контроль усіх факторів і шляхів опромінення;     

- організація взаємодії  СДК,  що проектується,  з компонентами СДК,  що   надаються   іншими   підрозділами   або   організаціями (наприклад,     централізоване     забезпечення    індивідуального дозиметричного контролю (далі - ІДК);     

- перелік і розміщення необхідного обладнання;     

-.параметри, що реєструються,  діапазони  вимірювань,  пороги виявлення і допустима похибка на нижніх рівнях реєстрації;     

-.перелік нормативних і методичних документів;     

-.склад і функціональні характеристики програмного забезпечення;     

- штат працівників, що здійснюють дозиметричний контроль.     

Програма дозиметричного контролю включає:     

- види, обсяг і періодичність контролю;     

-.перелік необхідних  радіометричних  і дозиметричних приладів, допоміжного обладнання, а також технічних вимог та інструкцій з їх експлуатації;     

-.розміщення обладнання стаціонарного і періодичного контролю;      об'єкти контролю,  в  тому  числі приміщення,  в яких повинен здійснюватись контроль,  а також об'єкти зовнішнього середовища  в межах СЗЗ і ЗС;     

-.параметри, що контролюються;     

- контрольні та  допустимі  рівні  (спеціальні допустимі рівні) параметрів, що контролюються;     

-.затверджені інструктивно-технічні  документи,  на основі яких здійснюється контроль;    

- порядок допуску  персоналу  до  робіт  (у  тому  числі  -  за нарядами);      порядок обліку та планування доз;     

- установлені форми звітності  з  зазначенням  порядку  надання звітів  до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України;

-.програму поточного дозиметричного контролю;     

-.програму спеціального дозиметричного контролю;     

-.програму операційного дозиметричного контролю;     

-.програму аварійного дозиметричного контролю;     

-.систему забезпечення якості під час здійснення дозиметричного контролю;     

- штат працівників, що здійснюють контроль.     

З метою утримування  на належному рівні якості  СДК  у Програмі дозиметричного контролю повинні передбачатись:     

- періодичний перегляд (не рідше  1  разу  на  3  роки)  систем контролю  з  метою  удосконалення окремих її складових,  включаючи гарантії якості вимірювань;    

- періодична (в  установлені  терміни)  метрологічна  атестація всіх інструментальних засобів дозиметричного контролю;     

- програми періодичного   зіставлення  результатів  вимірювання спеціальних зразків за участю інших організацій, спрямовані на:      підтвердження надійності   вимірювань  радіаційно-гігієнічних параметрів;      забезпечення єдності інтерпретації первинних даних ІДК і розрахунку доз опромінення.     

Персонал служби радіаційної  безпеки. У залежності від обсягів виконуваних в установі робіт дозиметричний контроль здійснюється або штатною  службою  РБ,  або спеціально виділеною особою,  або сторонньою організацією,  що має відповідний дозвіл  закладу  державної  санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Чисельність служби встановлюється таким чином, щоб забезпечити  ефективний  контроль  у  кожній  зміні,  а  також у СЗЗ і ЗС.    

Персонал служби РБ  (відповідальна  за  дозиметричний контроль особа) призначається з числа співробітників,  які пройшли спеціальну підготовку.  Адміністрація  установи  відповідальна  за регулярне  підвищення  кваліфікації  персоналу  служби радіаційної безпеки (відповідальної за дозиметричний контроль особи).     

Керівник  служби  радіаційної  безпеки  підприємства, установи   (відповідальна   за   дозиметричний   контроль   особа) призначається  адміністрацією  установи  з числа осіб,  що пройшли курс навчання з радіаційної безпеки під час  роботи  із  джерелами даного типу та мають досвід роботи з ними.

 

Організація дозиметричного контролю

 

 Дозиметричний  контроль  опромінення  населення   для підприємств I і II категорій за нормальної експлуатації включає:    

- моніторинг скидів і викидів;     

- контроль за збором,  видаленням,  зберіганням і  захороненням твердих і рідких радіоактивних відходів;     

- контроль рівнів забруднення об'єктів  зовнішнього  середовища за межами підприємства (в межах СЗЗ і ЗС);     

- оцінку рівнів опромінення населення на основі розрахунку  доз опромінення критичних груп;     

У випадку радіаційної аварії:     

- посилений моніторинг  радіаційних  показників  у  зоні аварії об'єктів  зовнішнього  середовища  і   опромінення   населення   у відповідності з аварійними планами установи;     

- прогноз доз опромінення населення;    

- підтримку прийняття рішень про втручання.     

 

Дозиметричний контроль  персоналу  в  залежності  від особливостей технології та характеру робіт включає:    

- моніторинг радіаційно-гігієнічних   параметрів   на   робочих місцях, у приміщеннях, на проммайданчику, СЗЗ і ЗС;     

- ІДК персоналу;    

- систему оперативного та довгострокового планування, обліку та зберігання індивідуальних доз опромінення персоналу.     

 

Моніторинг  виробничого  середовища  в залежності від характеру здійснюваних робіт, включає:     

- контроль потужності  дози рентгенівського та гамма-випромінювання,  щільності потоків бета-частинок,  нейтронів та  інших  видів  іонізуючих  випромінювань  на робочих місцях,  у суміжних приміщеннях, на проммайданчику підприємства;     

- контроль рівня  забруднення радіоактивними речовинами робочих поверхонь обладнання та приміщень, транспортних засобів;     

- контроль об'ємної  активності радіоактивних газів і аерозолів у повітрі,  а також контроль запиленості повітря робочих та  інших приміщень    підприємства   та   на   проммайданчику   (моніторинг повітряного середовища);

- контроль збору,  видалення  та  знешкодження твердих і рідких радіоактивних відходів;    

- контроль рівнів    забруднення    об'єктів    на    території підприємства.      

 

В  установах  I і II категорій  моніторинг виробничого середовища повинен включати технічні засоби:     

- безперервного контролю    на    основі   даних   стаціонарних автоматизованих технічних засобів;