Поняття про моніторинг навколишнього природного середовища та його основні завдання

Лекція 3

 

Організація роботи та порядок функціонування державного моніторингу навколишнього середовища

 

План лекції:

1. Перелік органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, що зобов’язані здійснювати моніторинг навколишнього природного середовища.
2. Розподіл повноважень між органами центральної виконавчої влади при здійсненні державного моніторингу навколишнього  природного середовища.

 

1. Перелік органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, що зобов’язані здійснювати моніторинг навколишнього  природного середовища

Державний моніторинг навколишнього  природного середовища України в  межах своїх повноважень здійснюють:

1. Мінприроди (Міністерство екології та природних ресурсів України).
2. НКАУ (Національне космічне агентство України).
3. МОЗ (Міністерство охорони здоров’я України).
4. Мінсільгосппрод (Міністерство сільського господарства і продовольства України – в даний час – Міністерство аграрної політики України

(Мін АП).

5. Держкомгідромет (Державний комітет )
6. Держкомводгосп (Державний комітет України по водному господарству).
7. Держкомгеології.
8. Держкомзем (Державний комітет України по земельним ресурсам).
9. Держжитлокомунгосп.
10. Державний комітет лісового господарства України.

Крім того в “Положенні про державний  моніторинг навколишнього природного середовища відмічено також наступне (пункт 8): підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, зобов’язані вести спостереження за викидами і скидами та розміщенням відходів.

 

2. Розподіл повноважень між органами центральної виконавчої влади

при здійсненні державного моніторингу навколишнього  природного середовища

Міністерство охорони природи при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює спостереження за:

1. джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм гранично допустимих викидів (ГДВ);
2. джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасово узгоджених скидів (ТУС) і гранично допустимих скидів;
3. станом поверхневих вод суші;
4. станом грунтів сільськогосподарських угідь з визначенням залишкової кількості пестицидів і важких металів;
5. скидами й викидами з об’єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;
6. станом та складом звалищ промислових і побутових відходів;
7. станом наземних та морських екосистем.

Національне космічне агентство України при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює спостереження за:

1. станом озонового шару в атмосфері;
2. забрудненістю атмосфери;
3. забрудненістю грунтів;
4. станом та забрудненістю поверхневих вод;
5. сніговим покривом;
6. станом лісів;
7. станом сільськогосподарських посівів;
8. запасами вологи в грунті;
9. радіаційним станом.

Міністерство охорони здоров’я при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює вибіркові спостереження за:

1. рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;
2. станом поверхневих вод суші в місцях використанням їх населенням;
3. станом морських вод у рекреаційних зонах;
4. хімічним та біологічним забрудненням грунтів на території населених пунктів і за господарсько-побутовими відходами;
5. інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);
6. спостереження за станом здоров’я населення і впливом на здоров’я забруднення навколишнього природного середовища.

Міністерство аграрної політики України при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює:

1. радіологічні, агрохімічні й токсикологічні спостереження за грунтами сільськогосподарського використання;
2. токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими рослинами і продуктами з них;
3. зоотехнічні, токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами з них.

Міністерство лісового господарства при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює спостереження за:

1. станом лісів, грунтів у лісах;
2. станом мисливської фауни у лісах.

Державний комітет по гідрометеорології при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює спостереження за:

1. станом атмосферного повітря (включаючи спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин);
2. атмосферними опадами;
3. метеорологічними умовами;
4. аерологічними параметрами (на аерологічних станціях);
5. станом поверхневих вод суші;
6. підземними водами;
7. станом і режимом морських вод;
8. станом грунтів;
9. станом озонового шару у верхній частині атмосфери;
10. радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС);
11. станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у грунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю.

Державний комітет  України по водному господарству (Держкомводгосп) при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює:

1. радіологічні та гідрохімічні спостереження за водами (на водогосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого й сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій);
2. спостереження за переформуванняи берегів та гідрогеологічним станом у прибережних зонах водосховищ.
3. облік ресурсів поверхневих вод;

Державний комітет по геології при  проведенні моніторингу навколишнього  середовища здійснює

1. спостереження за підземними  водами з оцінкою їх ресурсів;

2 спостереження занедогенними водами з оцінкою їх ресурсів;

3. державне еколого – геологічне  картування території України  для оцінки стану геологічного  середовища та його змін під  впливом господарської діяльності.

Державний комітет України по земельним  ресурсам при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює спостереження за:

1. структурою землекористування;
2. трансформацією земель залежно від їх цільового призначення;
3. станом і якістю грунтів і забруднення ландшафтів;
4. станом рослинного покриву земель;
5. відновленням порушених земель;
6. станом зрошувальних і осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;
7. станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток.

Державний комітет по житловому  і комунальному господарству при проведенні моніторингу навколишнього природного середовища здійснює спостереження за:

1. якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;
2. станом стічної води міської каналізаційної мережі ;
3. станом зелених насаджень міст і селищ міського типу;
4. проявами небезпечного підняття рівня ґрунтових вод у межах міст та селищ міського типу.

Координуючу функцію щодо здійснення державного моніторингу навколишнього  природного середовища згідно “Положення про державний МНПС” в першу  чергу має виконувати Міністерство охорони природи.

На це міністерство з іншими органами державної виконавчої влади (перелік їх дано в першому питанні) покладено обов’язки:

1. забезпечувати вдосконалення мережі спостережень за станом навколишнього природного середовища;
2. проводити раціоналізацію та оптимізацію роботи служб спостережень;
3. здійснювати уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів;
4. забезпечувати удосконалення бази приладів і систем контролю;
5. здійснювати створення міжвідомчого розподіленого банку даних про стан навколишнього природного середовища;
6. проводити створення локальних, регіональних та національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища;
7. здійснювати координуючу роботу, що проводиться в Україні за міжнародними природоохоронними програмами, в яких використовуються результати моніторингу.

Взаємодія зазначених органів, підприємств, установ, організацій та забезпечення функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища на всіх рівнях здійснюється відповідно до міжвідомчих положень і технологічних інструкцій.

 

 

Література:

1. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – Рівне: УДУВПГ, 2002. – 232 с.

2. Кублаков С.Х., Шпаківський Р.В. Моніторинг довкілля. – К.: Мінекобезпеки, 1998. – 92 с.
3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. К.: “Знання”, КОО, 2000.
4. Постанова Кабінету Міністрів України. № 343 від 09.03.99 р. “Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.
5. Постанова Кабінету Міністрів України № 815 від 20.07.96 р. “Порядок здійснення державного моніторингу вод”.