Поняття про моніторинг навколишнього природного середовища та його основні завдання

Лекція 2

Структура, рівні і види моніторингу навколишнього

природного середовища.

 

План лекції:

1. Структура системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

2. Рівні моніторингу навколишнього природного середовища.

3. Види моніторингу навколишнього природного середовища.

 

1. Структура системи державного моніторингу навколишнього природного середовища

Щодо методичної класифікації типів, або функціональних напрямів моніторингу, то в загальних підходах залежно від призначення здійснюються на рівні держави такі моніторинги навколишнього природного середовища:

1.) загальний (стандартний);

2.) оперативний (кризовий);

3.) фоновий (науковий).

Розглянемо детальніше ці моніторинги:

I. Загальний, або стандартний, або іноді його називають базовим моніторингом НПС – це оптимальні за кількістю параметрів спостереження по пунктах, об'єднаних в єдину інформаційну технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану навколишнього природного середовища (НПС) регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

II. Оперативний (кризовий) моніторинг НПС - це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.

III. Фоновий (науковий) моніторинг НПС - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими НПС, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери вцілому.

Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

 

2. Рівні моніторингу навколишнього природного середовища

В системі моніторингу НПС виділяють наступні його рівні:

1.) глобальний моніторинг НПС;

2.) національний МНПС;

3.) регіональний МНПС;

4.) локальний МНПС.

Коротка характеристика кожного рівня МНПС.

1. Глобальний, або біосферний моніторинг здійснюється на основі міжнародного співробітництва. Він дозволяє оцінювати сучасний стан усієї природної системи Землі, тобто цей моніторинг охоплює всю планету. Для його здійснення вибрані базові станції в різних регіонах планети (30-40 сухопутних станцій і понад 10 океанічних станцій). Глобальний моніторинг - це завдання світової спільноти, тому що він відповідає інтересам усього людства.

2. Національний моніторинг здійснюється в межах держави спеціально створеними органами. В Україні національний моніторинг здійснюють ряд відомств, серед яких Міністерство природи, Держкомгідромет та інші державні органи. Вони проводять моніторинг НПС в межах своїх повноважень. Аналогічна ситуація щодо проведення національного моніторингу є і в Російській федерації.

3. Регіональний моніторинг. Він здійснюється в межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів. Регіональний моніторинг здійснюється за рахунок станцій систем моніторингу, куди надходить інформація в межах великих районів, регіонів, що інтенсивно освоюються природним господарством і, відповідно, які піддаються антропогенному впливу.

4. Локальний моніторинг. Здійснюється на території окремих об'єктів (підприємств, міст, ділянках ландшафтів тощо).

Цілі, методичні підходи і практика проведення моніторингу на різних рівнях суттєво відрізняються.

Так, найбільш виразно критерії якості навколишнього природного середовища визначені на локальному (імпактному) рівні. Метою регулювання на локальному рівні є забезпечення такої стратегії, яка не призводить до переходу концентрацій визначених, окремих пріоритетних антропогенних забруднювачів речовин за допустимий діапазон, що є свого роду стандартом. Він, звичайно, являє собою величини граничне допустимих концентрацій (ГДК).

ГДК в Україні закріплені нормативно-правовими документами. Тому відповідність якості навколишнього природного середовища цим стандартам контролюється відповідними органами нагляду.

Завданням моніторингу на локальному рівні є визначення параметрів моделей "поле викидів - поле концентрацій". Об'єктом впливу на локальному рівні виступає людина.

На регіональному рівні підхід до моніторингу ґрунтується на тому, що забруднюючі речовини, які потрапляють у навколишнє середовище, розсіюються та залучаються до кругообігу речовин у біосфері, змінюють стан абіотичної складової і, як наслідок, спричиняють зміни в біоті (екзогенні сукцесії). Будь-який господарських захід, що здійснюється в масштабах регіону, відбивається на регіональному фоні, тобто змінює стан рівноваги між абіотичними і біотичними компонентами природного середовища цього регіону. Так, наприклад, стан рослинного покриву, в першу чергу лісів, суттєво впливає на кліматичні умови.

 

 

 

3. Види моніторингу навколишнього природного середовища

Залежно від критеріїв розрізняють різні види моніторингу:

I. біологічний (біосферний);

II. фоновий;

III. господарський;

IV. геофізичний;

V. кліматичний;

VI. моніторинг здоров'я населення та інші.

З точки зору екології, слід в першу чергу охарактеризувати перші три.

І. Біологічний моніторинг - передбачає вивчення стану біоти, її реакції на антропогенний вплив та виявлення відхилень в біоті від нормального природного стану на різноманітних рівнях: молекулярному, клітинному, організменному, популяційному, на рівні спільноти.

Як складові частини, або підсистемами біологічного моніторингу окремі вчені вважають такі моніторинги:

1. Санітарно-гігієнічний моніторинг, що передбачає визначення стану здоров'я людини під впливом навколишнього середовища.

2. Генетичний моніторинг - це спостереження за можливими змінами спадкових ознак у різних популяцій.

II. Фоновий моніторинг - передбачає здійснення систематичних стаціонарних замірів, які проводяться за єдиною програмою, грунту, атмосфери, природних вод та особливостей земної поверхні.

III. Господарський моніторинг проводять з метою оцінки діяльності окремих сільськогосподарських або промислових об'єктів.

IV. Геофізичний моніторинг передбачає виконання спостережень за забрудненням, ступенем прозорості атмосфери, метеорологічними і гідрологічними характеристиками середовища та інтерпретацію отриманих даних.

V. Кліматичний моніторинг передбачає спостереження за станом кліматичної системи (атмосфера - океан - поверхня суші - кріосфера - біота). Метою цього моніторингу є оцінка можливих змін клімату.

Тепер більш детально розглянемо окремі види моніторингу. Слід відмітити, що еколог І.П.Герасимов поділяє систему наземного моніторингу навколишнього середовища на блоки, що мають свої завдання та базу забезпечення.

1. Біологічний, або біоекологічний (санітарно-гігієнічний) блок моніторингу здійснює постійне спостереження за станом середовища і його впливом на здоров'я людини. Значення цього блоку моніторингу важко переоцінити. Так, нерідко люди і не уявляють, якій небезпеці вони піддають своє здоров'я, мешкаючи в тій або іншій місцевості. Порівняння показників деяких захворювань на різних територіях дає можливість виявити, в якій мірі сприятливі чи несприятливі умови для життя і діяльності людини.

Для біологічного моніторингу є такі об'єкти спостереження:

• приземний шар повітря;
• поверхневі і грунтові води;
• промислові і побутові стоки і викиди;
• радіоактивні випромінювання.

Ці об'єкти повинні відстежуватися і характеризуватися за такими показниками:

• вміст токсичних речовин;
• фізичні і біологічні подразники (шум, алергени тощо);
• рівень іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин.

Здійснювати біологічний моніторинг мають опорні бази і служби:

• гідрометеорологічні;
• водогосподарська;
• санітарно-епідеміологічна.

2. Господарський (геосистемний, геоекологічний) блок моніторингу включає спостереження за зміною природних геосистем і перетворенням їх в природно-технічні.

Для господарського моніторингу об'єктами спостереження є:

• зникаючі види тварин і рослин;
• природні екосистеми;
• агроекосистеми;
• лісові екосистеми.

Ці об'єкти повинні відстежуватися за такими показниками:

• функціональна структура природних екосистем та її порушення;
• популяційний стан рослин і тварин;
• урожайність сільськогосподарських культур;
• продуктивність насаджень.

3. Біосферний (глобальний) блок моніторингу охоплює спостереження за параметрами геосфери в глобальному масштабі. Це найбільш складна система спостережень, яка дозволяє прогнозувати зміни якості оточуючого людину середовища в глобальному масштабі. Як приклад можна навести прогнози щодо потепління клімату із-за виникнення "парникового ефекту" і його наслідків для природи планети.

Об'єктами спостереження при глобальному моніторингу є атмосфера (тропосфера), озоновий екран, гідросфера, рослинний і ґрунтовий покрив, тваринний світ планети. При цьому характеризуються такі показники як:

• радіаційний баланс;
• тепловий перегрів;
• газовий склад і запиленість атмосфери. Для гідросфери:
• забрудненість великих рік, водойм, водний басейнів;
• стан кругообігу води на великих водозбірних територіях і континентах. Для рослинного, ґрунтового покриву і тваринного світу:
• глобальні показники і характеристики стану грунтів, рослинного покриву і тварин;
• глобальні баланси кисню і вуглекислого газу;
• крупне масштабні кругообіги речовин.

Здійснюється глобальний моніторинг міжнародними біосферними станціями.

Ключові слова: види моніторингу, рівні моніторингу, Структура системи державного моніторингу

Література:

1. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – Рівне: УДУВПГ, 2002. – 232 с.

2. Кублаков С.Х., Шпаківський Р.В. Моніторинг довкілля. – К.: Мінекобезпеки, 1998. – 92 с.
3. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: Лібра, 1998.
4. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. К.: “Знання”, КОО, 2000.