Задачі а види економічного аналіз

Функціонально-вартісний  аналіз призначений для виявлення  та попередження надлишкових затрат. З його допомогою знаходять кращі варіанти створення конкретних продуктів праці за формою, структурою, простотою, надійністю та іншими технічними ознаками.

Залежно від суб’єктів (користувачів аналітичної інформації) розрізняють  аналіз внутрішній та зовнішній. Внутрішній проводиться силами самого підприємства або аудиторськими організаціями на замовлення підприємства для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на основі всіх видів звітності державними органами господарського управління та регулювання економіки, банківськими установами, акціонерами, інвесторами.

За ступенем охоплення  об’єктів вивчення аналіз поділяється  на суцільний (щодо всіх без виключення об’єктів) та вибірковий (щодо частини об’єктів). Залежно від змісту програми аналіз може бути комплексним (тобто повністю охоплювати діяльність підприємства) і тематичним (тобто охоплювати лише окремі сторони діяльності підприємства).

Всі названі види економічного аналізу різняться між собою за змістом, організацією та методикою проведення. Але у сукупності вони спрямовані на досягнення однієї мети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Задачі і принципи економічного аналізу

До числа найважливіших  задач економічного аналізу варто  віднести такі задачі:

1. Оцінка факторів зовнішнього  середовища.

Аналізу підлягають як фактори загального середовища, так і середовища найближчого оточення. До факторів загального середовища відносяться соціальне, правове, державне і політичне, технологічне, економічне середовище. До факторів найближчого оточення відносять постачальників, споживачів, робочу силу, конкурентів, контактні аудиторії: фінансові кола, що забезпечують підприємство капіталом (банки, інвестиційні компанії), засоби масової інформації (рекламні агентства, телестанції, періодичні видання), державні заклади, що займаються наглядом і регулюванням виробничої діяльності тощо.

Зовнішнє середовище постійно динамічно змінюється. Підприємство повинно постійно здійснювати збір даних про фактори зовнішнього середовища, стежити за їх змінами, аналізувати тенденції цих змін для розробки заздалегідь заходів адекватного реагування на ці зміни з метою забезпечення реалізації можливостей та усунення загроз. Аналіз зовнішнього середовища надає певний час для розробки планів реагування на найбільш імовірні загрози.

2. Вивчення кон’юнктури  ринку, попиту на продукцію,  що виробляється підприємством, існуючих і потенційних споживачів продукції.  
Аналіз кон’юнктури ринку, аналіз існуючих і визначення потенційних споживачів продукції дозволяє визначити частку ринку та обсяг виробництва продукції, в т.ч. в розрізі асортиментних груп; розробити заходи щодо диверсифікації і оновлення продукції. Визначення обсягу продукції – це найскладніший і найважливіший етапи в розробці планів і напрямків подальшого розвитку підприємства, від якого в значній мірі залежить результативність господарської діяльності підприємства.

3. Оцінка конкурентоспроможності  продукції і конкурентоспроможності  підприємства.

Аналіз конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємством, повинен проводитися постійно. Це дає змогу визначити той момент, коли показники конкурентоспроможності продукції почнуть знижуватися і прийняти своєчасні рішення щодо підвищення споживчих якостей товару в результаті його модернізації або рішення про зняття його з виробництва.  
Конкурентоспроможність підприємства характеризує його місце в галузі економіки, відстоює його престиж у діловому світі.

4. Розробка наукової бази  для здійснення прогнозування  планування на підприємстві, розробки як тактичних, так і стратегічних планів.

Передплановою стадією планування є комплексний аналіз господарської  діяльності підприємства. В процесі аналізу досліджується виконання плану з виробництва продукції по кількості, номенклатурі і асортименту, реалізації продукції, використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснюється аналіз фінансових показників тощо, що дозволяє виявити невикористані резерви, обумовлені недоліками в організації господарської діяльності підприємства. Ретроспективний аналіз спрямований на вивчення резервів виробництва, які необхідно враховувати в процесі планування і забезпечувати їх реалізацію. Вивчення і аналіз динаміки основних показників за ряд років, тобто часових рядів дозволяє виявити ті закономірності, що властиві для даного підприємства. Як відомо, методи прогнозування розподіляються на нормативні і генетичні.

Нормативні методи передбачають встановлення цілі (нормативу) і розробку заходів по її досягненню. Генетичні методи засновані на використанні тенденції, виявлених на основі аналізу і дослідження динаміки показників за ряд років і перенесенні цих тенденцій на майбутнє. Але ж як свідчить досвід, використання нормативних методів прогнозування без підкріплення їх тенденціями, виявленими за допомогою генетичних методів часто приводить до встановлення нереальних недосяжних цілей.

5. Завдяки економічному  аналізу здійснюється вибір оптимального варіанту бізнес-плану.

Одним із принципів планування називають принцип варіантності, який полягає в розробці декількох  варіантів плану. За допомогою аналізу здійснюється їх порівняння, що сприяє вибору оптимального плану.

6. Оцінка ефективності  використання трудових, матеріальних  і фінансових ресурсів.

В процесі аналізу здійснюється оцінка відповідності питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії плановим значенням та теоретично обґрунтованим; оцінка ефективності використання основних засобів, робочої сили, для чого застосовується система поодиноких і узагальнюючих показників.

7. Оцінка економічної  ефективності інвестицій і інновацій,  вибір оптимальних інвестиційних рішень.

Аналіз і оцінка результатів  впровадження інвестиційних і інноваційних проектів, їх порівняння дозволяє із усієї сукупності можливих напрямків інвестування вибрати ті, що забезпечать найкращі економічні результати.

Ретроспективний аналіз також  дозволяє виявити ті «вузькі місця», які потребують прийняття першочергових  мір по удосконаленню техніки, технології, механізації і автоматизації праці, здійсненню природоохоронних заходів.

8. Оцінка кінцевих результатів  діяльності підприємства.

Аналіз і оцінка кінцевих результатів діяльності необхідні  для визначення доцільності і вірності вибраної стратегії розвитку підприємства, встановлених цілей, ранжируваних по певним періодам часу. У разі відхилення показників, що характеризують кінцеві результати діяльності від нормативних, передбачених стратегічним і тактичним планом, підприємство може приймати певні заходи щодо зміни цілей і стратегії. Підприємство встановлює так звані «критичні точки», при яких необхідно почати здійснення ситуаційних планів, передбачаючи проведення необхідних змін в реалізації стратегії.

9. Виявлення і оцінка  внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу, розробка заходів щодо їхнього використання.

Кожний вид аналізу, з  якою б метою він не проводився, повинен закінчуватися виявленням і оцінкою резервів і розробкою  комплексу заходів щодо їх реалізації. Підвищення ефективності господарської діяльності в значній мірі залежить від того, наскільки повно виявлені в процесі аналізу і реалізовані резерви.

10. Узагальнення інформації  економічного аналізу для прийняття  управлінських рішень.

Прийняття управлінських  рішень керівниками усіх ступенів управлінської ієрархії повинно базуватися на оцінці сучасного стану будь-якого питання, що досягається за допомогою економічного аналізу. Своєчасність одержання необхідної обробленої і узагальненої інформації дозволяє оперативно приймати управлінські рішення щодо усунення негативних явищ в роботі підприємства, забезпечувати підвищення ефективності використання усіх видів ресурсів, реагувати на зміни факторів зовнішнього середовища, зміну попиту на продукцію підприємства, певні дії підприємств-конкурентів тощо.

Принципи економічного аналізу  полягають у наступному:

1. Науковий характер аналізу,  тобто він повинен базуватися  на вимогах економічних законів  розвитку виробництва, використовувати  новітні методи економічних досліджень.

2. Аналіз повинен бути  комплексним, тобто охоплювати  усі ланки і всі сторони діяльності підприємств.

3. Забезпечення системного  підходу, коли кожен досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що має ряд елементів, зв'язаних між собою і зовнішнім середовищем.

4. Аналіз повинен бути об'єктивним, конкретним, точним. Він повинний базуватися на достовірній інформації, а висновки його повинні підкріплюватися аналітичними розрахунками.

5. Аналіз повинен бути оперативним, діючим, активно впливати на хід виробництва і його результати.

6. Один із принципів  аналізу – участь у проведенні  аналізу широкого кола працівників  підприємства.

7. Аналіз повинен бути  ефективним, тобто результати від  його здійснення повинні значно  перевищувати витрати на його  дослідження.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Зв’язок економічного  аналізу з іншими науками і  дисциплінами

Враховуючи те, що економічний  аналіз спрямований на дослідження різних аспектів діяльності підприємства, таких як рівень техніки і технології, фінансування і кредитування, організація і планування діяльності підприємства, управління і т.ін., необхідні глибокі знання цих питань з метою одержання вірних управлінських рішень, що будуть сприяти підвищенню ефективності господарської діяльності підприємства.

Аналіз і планування. Аналіз є базою планування, засобом оцінки виконання плану, основою багатоваріантного  планування й обґрунтування планових рішень, оцінки доцільності вибраної стратегії і контролю досягнення визначених цілей. В свою чергу розвиток планування, необхідність розробки планів, спрямованих на розвиток підприємства в умовах невизначеності і динамізму зовнішніх факторів потребують розширення аспектів, питань і напрямків аналітичних досліджень.

Аналіз і бухгалтерський облік. Головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності є бухгалтерський облік. В економічному аналізі широко використовується балансовий метод перейнятий з бухгалтерського обліку. Використання даних бухгалтерського обліку додає аналітичним висновкам документальну обґрунтованість. Разом із тим вимоги аналізу враховуються при розробці системи показників, що підлягають обліку, форм звітності і первинних документів.

Аналіз і статистика. Для  комплексного вивчення всіх сторін господарської діяльності в аналізі використовуються дані статистичного обліку і вибіркових спостережень. Виконання аналітичних розрахунків і побудова аналітичних таблиць вимагають знання статистичної методології – теорії угруповань, вибіркових спостережень, середніх і відносних показників, індексів, прийомів побудови таблиць і графіків і т.ін.

Аналіз, фінансування і кредитування. Аналіз фінансового стану й оцінка виконання фінансового плану  базується на діючих принципах фінансового  планування, формування власних і  позикових засобів. Не знаючи діючого порядку розподілу прибутку, кредитування, неможливо кваліфіковано проводити аналіз.

Аналіз і наукова теорія управління. Всі управлінські рішення повинні бути обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Вибір найкращого варіанта здійснюється за допомогою економіко-математичного моделювання і системного аналізу. Прийняттю рішень повинно передувати проведення економічного аналізу різних управлінських варіантів.

Аналіз і маркетинг. Розробка маркетингових програм і їх реалізація пов'язані з відповідними економічними розрахунками. Розробка маркетингових програм і контроль за їх виконанням передбачає аналіз за наступними напрямками: аналіз впливу на економіку підприємства зовнішнього і внутрішнього середовища; аналіз кон’юнктури; аналіз покупців і споживачів; аналіз конкурентів; аналіз ринкових цін і формування власної цінової політики; аналіз кінцевих фінансових результатів.

Аналіз господарської  діяльності тісно зв'язаний і з  іншими економічними науками, а також  з математикою, правовими дисциплінами і соціологією. Він використовує встановлені цими науками положення і їхній науковий апарат для вивчення господарської діяльності об'єктів, що аналізуються об'єктивної її оцінки і визначення можливостей подальшого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння  теоретичних питань, ключових термінів і категорій дає змогу приступити до оцінювання та розв’язування нагальних  проблем виробництва і підвищення його ефективності.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання.

Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідість втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.