Сучасна методика комплексного економічного аналізу

    Зміст 

    Вступ………………………………………………………………………….....2

Розділ 1. Сутність і зміст економічного аналізу……………………………….......4

Розділ 2. Методологія економічного аналізу………………………………………8

1. . Характерні ознаки методу економічного аналізу………………………….8
2. Логічні методи економічного аналізу………………………………………11
3. Методи комплексної економічної оцінки…………………………………..19
4. Аналітичний метод економічного аналізу………………………………….20
5. Використання графічних методів у економічному аналізі………………..22

Розділ 3. Сучасна методика комплексного економічного аналізу………………26

    Висновки……………………………………………………………………….29

    Використана література.………………………………………………………31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ 

    З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

    Актуальність обраної теми визначається вимогами сучасного економічного розвитку, необхідністю забезпечення управлінської ланки підприємств і організацій достовірною, точною, вичерпною інформацією про стан справ і тенденції розвитку виробництва. А це стає можливим лише при використанні широкого спектру методів аналізу, адаптація їх до умов кожного окремого підприємства, галузі, а також вибір із сукупності методів найбільш відповідних і ефективних.

    Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

    Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідки діяльності підприємства мають належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю -- наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження.

    Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного обстеження підприємства. Економічний аналіз почав формуватися в 20--30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінювання бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери. У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства, і звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства".

    У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-нормативної технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назви курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз", "Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економічний аналіз".

    Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

    При виконанні даної роботи предметом дослідження є  методологія економічного аналізу та сукупність методів, що використовує економічний аналіз. Об'єктом вивчення буде сукупність інформації щодо методології економічного аналізу, викладена в працях вітчизняних і зарубіжних науковців і практиків господарювання.

    Завдання роботи: дослідити існуючі методики і методи економічного аналізу, дати їх чітку характеристику, визначити сфери застосування методів, узагальнити і систематизувати інформацію щодо методології економічного аналізу, сформулювати  єдиний комплексний підхід до економічного аналізу, адаптований до сучасних умов господарювання.

Розділ 1. Сутність і зміст економічного аналізу. 

    Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки визначене об'єктивними передумовами і потребами, характерними для виникнення будь-якої нової галузі науки. Для економічного аналізу як науки пріоритетною є практична потреба розв'язання сучасних проблем економіки на макро- чи мікрорівпях. Поглиблення економічної роботи на різних рівнях господарської системи зумовили необхідність інтеграції розрізнених форм економічного аналізу, які були притаманні обліковим наукам (облік, статистика, планування),  в окрему систему знань. Найбільше практична потреба була визначена розвитком науки управління (менеджменту). Саме функціональна диференціація науки управління зумовила виділення економічного аналізу для обґрунтування, оцінювання управлінських рішень, а також для реалізації завдань інших функціональних систем знань (планування, регулювання, обліку, контролю, аудиту тощо) [13].

Головні риси економічного аналізу як науки [18]:

1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів. Економічний аналіз не тільки дає характеристику явищ і процесів, оцінює їхній стан, а проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумовлюють та визначають характер зміни та розвитку. Важливим є добір сукупності причин, оцінювання їх кореляційної значущості та налагодження алгоритму причинно-наслідкового зв'язку.
2. Об'єктивне оцінювання ефективності розвитку економічної системи стосовно створених умов внутрішнього і зовнішнього економічних середовищ. Прибутковість і конкурентоспроможність за поточними та стратегічними цілями є основними критеріями оцінювання економічних систем будь-якого рівня. Подання необ'єктивної, нереальної аналітичної оцінки для прийняття управлінських рішень є шкідливішим, ніж відсутність аналізу взагалі та    інтуїтивне управління. З цих причин економічний аналіз часто стає складовою частиною аудиту. Об'єктивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі економічної системи та наукової методики досліджень.
3. Багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів, що дає змогу сформувати поле вибору управлінських рішень на рейтинговій основі. Цим досягається переконливість в оптимальному виборі. Економічний аналіз забезпечує "прозорість", очевидність висновків і пропозицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління, основою яких є мотивація та інтерес.

    Цільова спрямованість і практична цінність аналізу виражається у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикористаних можливостей та упущеної вигоди, узагальненні досвіду та формуванні нового економічного мислення

    Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ.  Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі. 
На відміну від предмета,  об'єкти аналізу -- це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо. 
Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст. Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів, загальних результатів і нових і напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям -- резерви. У зв'язку з цим перед економічним аналізом від самого початку були поставлені завдання [19]:

    1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників

    2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.

    Принципи, яких повинен дотримуватись аналітик, такі:

     1. Принцип науковості, який передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, дії об'єктивних факторів її зміни і розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. За цим принципом передбачається дослідження лише достовірної реальної інформаційної моделі досліджуваного об'єкта. Необ'єктивне інформаційне відображення реального стану економічної системи може призвести до неправильних аналітичних висновків і пропозицій, що не забезпечить успіху в управлінні. В таких випадках аналіз не тільки недоцільний, а й шкідливий. Щоб досягнути об'єктивності інформації, треба проводити її аудиторську перевірку. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосування його сучасних організаційних систем. Значний прогрес економічного аналізу забезпечило широке застосування економіко-математичних методів і моделей, комп'ютерної технології опрацювання економічної інформації.

    2. Принцип системності, який передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку та взаємозумовленість їхніх складових. Він означає, що в аналізі не треба недооцінювати значення будь-якого елемента системи, оскільки його зміна спричиняє зміну цілої системи та її функціонально-структурної будови. Величина упущень є як "фактором мінімум" - можливого результату зміни га розвитку системи загалом. Системність економічного аналізу найповніше реалізується в єдності

     3. Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має вужче значення. Він насамперед визначається тим, що в аналізі економічних явищ і процесів як складних систем варто комплексно оцінювати вхідні параметри функціонально структурної будови, їх зміну і розвиток на досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними та якісними ознаками та вихідні (результатні) параметри цього процесу. У сфері зору аналітика повинні перебувати не лише основні (цільові) результати, а й побічні. Аналітик повинен використовувати не лише основні (цільові) результати, а й побічні.

4. Принцип конкретності та дієвості економічного аналізу означає безпосередню цільову спрямованість досліджень на конкретну практику та результативність у досягненні поставленої мети. Дієвість забезпечується шляхом розроблення аргументованих аналітичних висновків і пропозицій, своєчасних рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень.
5. Принцип рейтингової оцінки - передбачає визначення пріоритетів у досягненні поставленої мети, черговості виконання заходів, спрямованих на цільову зміну і розвиток економічних систем. Рейтингову оцінку найчастіше проводять за критеріями, які визначають кінцеву мету функціонування економічної системи (прибутковість, фінансова стабільність тощо). Для досягнення проміжних цілей можна використовувати   інші критерії рейтингової оцінки

    6. Принцип  демократичності, масовості  економічного аналізу - передбачає участь в аналітичному процесі широкого кола зацікавлених осіб, а не лише спеціалістів-аналітиків, доступність, прозорість, переконливість висновків і пропозицій. Цей підхід дає змогу найповніше виявити наявні резерви та недоліки, виваженіше приймати рішення.

    Дотримання названих принципів є необхідною умовою проведення аналітичних досліджень, запорукою досягнення поставлених цілей і розв'язання конкретних задач.