Сучасна методика комплексного економічного аналізу

    Графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи:

• ілюстративні;
• розрахункові (аналітичні).

    Ілюстративні графіки використовуються для порівнювання результатів економічного аналізу, які одержують за допомогою інших аналітичних прийомів, а також для ілюстрації найважливіших результатів аналізу в процесі прийняття рішень управлінським персоналом, для унаочнення доповідей і повідомлень на нарадах, засіданнях, зборах.

    Графіки -- це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур. Завдяки добре зробленим графікам досліджуваний матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим [4].

    Графіки мають також велике аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу графік дає узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища, уможливлює наочне зображення тих закономірностей, що їх містить числова інформація. На графіку виразніше виявляються тенденції і взаємозалежності досліджуваних показників.

    Основні форми графіків, що використовуються в економічному аналізі, -- це діаграми. Діаграми (за формою) бувають стовпчикові, смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні.

    За змістом розрізняють діаграми порівняння, структурні, динамічні, графіки зв'язку, графіки контролю. Діаграми порівняння показують співвідношення різних об'єктів за певним показником. Найпростішими діаграмами для порівнювання розмірів показників є стовпчикові (рис. 2.4) та смугові. Для їх побудови користуються прямокутною системою координат. На осі абсцис розміщують основу (однакового розміру) стовпчиків для всіх об'єктів. Висота кожного стовпчика має відповідати розміру показника, що нанесений у відповідному масштабі на вісь ординат.  

    Рис. 2.4. Динаміка середньої заробітної плати одного робітника за 1996--2000 (приклад стовпчикової діаграми) 

    Смугові діаграми розміщують по горизонталі: основу смуг розміщують на осі ординат, а масштаб -- на осі абсцис.

    Іноді діаграми порівняння роблять у вигляді квадратів або кіл, площа яких пропорційна розміру відповідних показників.

    Особливим різновидом є фігурні діаграми, коли співвідношення об'єктів показуються у вигляді умовно-художніх фігур (колоска, картоплини, голови тварини, трактора). Якщо їх добре виконано, то вони одразу привертають до себе увагу, роблять інформацію більш дохідливою.

    Структурні (секторні) діаграми дають змогу визначити склад досліджуваних показників, питому вагу окремих частин у загальному розмірі показника. У структурних діаграмах зображення показника дається у вигляді розбитих на сектори геометричних фігур (квадратів, кіл), площа яких береться за 100 або за 1. Розмір сектора визначається питомою вагою частини.

    Діаграму динаміки призначено для зображення зміни явищ за відповідні проміжки часу. Для цього можна використовувати стовпчикові, кругові, квадратні, фігурні та інші графіки. Але найчастіше використовуються лінійні графіки. Динаміка на такому графіку подається у вигляді лінії, що характеризує безперервність процесу. Для побудови лінійних графіків користуються прямокутною системою координат: на осі абсцис відкладають періоди, а на осі ординат -- рівень показників за відповідні проміжки часу, виходячи з вибраного масштабу.

    Лінійні графіки дуже широко використовуються також для вивчення зв'язків між показниками (графіки зв'язку).

    Графіки контролю широко застосовуються в економічному аналізі для вивчення зведень про хід виконання плану чи дотримання нормативів. У такому разі на графіку будуть дві лінії: плановий і фактичний рівень показників за кожний день (або за інший проміжок часу).

    Графічні засоби можуть використовуватися і для розв'язування методичних задач економічного аналізу, а передовсім для побудови різноманітних схем, що наочно відображають внутрішню будову об'єкта дослідження, послідовність технологічних операцій, взаємозв'язки між результативними та факторними показниками.

    Наведені приклади не вичерпують можливості використання графіків для відображення результатів економічного аналізу. Ілюстративні графіки можуть бути використані для показу структури оборотних коштів, складу робочої сили, використання фонду часу роботи обладнання, структури витрат на виробництво і фонду оплати праці, розподілу прибутку підприємства. Використання графіків для ілюстрації результатів економічного аналізу, крім наочності, забезпечує скорочення текстової частини пояснень до фінансових звітів підприємства.

    Розрахункові або аналітичні графіки здебільшого виконують подвійну функцію: вони використовуються і для полегшення аналітичних розрахунків, і як ілюстративні графіки. Прикладом аналітичного графіка може бути графік розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу), який забезпечує оперативне виявлення коливань розміру прибутку підприємства під час аналізу варіантів зміни обсягу виробництва за рахунок постійної частини витрат. 

Розділ 3. Сучасна методика комплексного економічного аналізу 

    Методику економічного аналізу розробляють відповідно до таких основних вимог:

    необхідність здійснення аналізу на основі ранжованих показників залежно від об'єкта аналітичних досліджень. Це дасть змогу забезпечити необхідну глибину аналітичного пошуку за всіма аналітичними періодами, скласти раціональну інформаційну базу з урахуванням можливості автоматизації аналітичних робіт;

    проведення економічного аналізу шляхом моделювання процесів, які становлять економічне середовище, і управління ним через налагодження алгоритмів зв'язку між різними показниками з урахуванням реальних зв'язків. Це допоможе проектувати відповідні аналітичні модулі в умовах використання ЕОМ;

       в) моделювання господарської діяльності через показники, 
які забезпечують потреби менеджменту

       Визначальним етапом розроблення методики економічного аналізу є процес його моделювання. Він полягає у визначенні задач, їх сукупностей та алгоритму розв'язку для реалізації системного підходу при виконанні функцій аналітичного забезпечення управління. Моделювання дає змогу: визначити оптимальну структуру інформаційних потоків для розв'язку всієї сукупності задач, передбачених методикою аналізу; забезпечити максимальну оперативність та економічність аналітичного процесу; виявити взаємозв'язки у розв'язку задач за видами економічного аналізу; досягти максимальної адаптації методики аналізу до запиту користувачів.

    Виділяючи складові елементи методики аналізу, варто зауважити, що в загальній і спеціальній літературі, яка присвячена проблемам методології аналітичних досліджень, немає однозначного визначення його структури. Треба вважати, що вона охоплює такі основні елементи:

• мету і завдання економічного аналізу;
• сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв'язки;
• фактори, які впливають на зміну показників;
• джерела інформаії
• конкретні методи аналізу;
• послідовність оформлення результатів та їх оцінку;
• організаційне   та   технічне   забезпечення    виконання аналітичних робіт[11].

    Базовим структурним елементом є формування завдань економічного аналізу. Складність цього процесу полягає в тому, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії факторів ринкової кон'юнктури, проходить орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні пріоритети, спадковість стосовно цільових програм. Також проводиться обґрунтування ресурсного забезпечення досягнення цілей. Значною мірою цілі і завдання економічного аналізу визначаються цілями менеджменту. Організаційну модель обґрунтування річних завдань виробничо-господарської діяльності підприємств можна подати у вигляді схеми (рис.3.1). Другий структурний елемент методики економічного аналізу - система синтетичних та аналітичних показників. Для кожного блоку аналітичних задач формується окрема підсистема узагальнюючих (синтетичних) і аналітичних показників, враховуючи принцип їх достатності для відповідної глибини аналітичних досліджень.

    Рис.3.1. Організаційна модель обгрунтування завдань виробничо-господарської діяльності підприємства

    Третім структурним елементом методики економічного аналізу є система факторів і резервів виробництва. Як відомо, зміна кожного показника відбувається під впливом чітко визначених економічних, організаційно-технічних, соціально-екологічних та інших факторів. Фактори - це причини, потенційні сили, які впливають на зміну окремих показників чи їх систему. Вони мають об'єктивний і суб'єктивний характер впливу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

    Ґрунтуючись на загальній теорії наукового пізнання та враховуючи особливість економічної теорії, економічний аналіз як наука має свою специфіку методу дослідження. Під методом економічного аналізу розуміємо науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв'язку та зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.

    Характерні ознаки методу економічного аналізу такі:

    1. Розкладання та деталізація складних економічних систем. Діалектичний підхід полягає в тому, що будь-яке явище чи процес розглядають як складну систему.

    2. Виявлення та визначення взаємозв'язків елементів досліджуваної системи і причинно-наслідкових зв'язків зміни їх параметрів. Метод аналізу передбачає з'ясування типу та характеру зв'язків, побудову алгоритму факторної залежності і визначення послідовності оцінок впливу факторів. Найпоширенішим і доцільним є вираження економічних взаємозв'язків у вигляді математичних формул чи математичних моделей. Використання в аналізі аналітичних моделей дає змогу абстратктно (інформаційно) виразити основні взаємозв'язки, які існують у реальній господарській системі. Звичайно, не вся сукупність зв'язків може

    3. Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку і від коректності    проведених обчислень.    Вичерпність    і   точність

    4. Оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важливим є досягнення об'єктивності оцінок.

    В методиці економічного аналізу застосовуються такі групи методів: логічні, методи комплексної економічної оцінки, графічні, аналітичні.

    Значна увага в ринкових умовах господарювання повинна відводитися питанням комплексного економічного аналізу. 
 

    Використана література 

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 416 с.
2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Економічний аналіз. Практикум. Навчальний посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416 с.
3. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум: навчальний посібник для студентів вузів. - Житомир: ФІТІ, 2000. - 406 с
4. Верба В.А., Гребешкова О.М., Ворстяков О.В. Проектний аналіз:  Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К: КНЕУ, 2002. - 297 с.
5. Головач А.В. та ін. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб./ А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач, Г.Ф. Шепітко. - К.: МАУП, 2002. - 224 с.
6. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За редакцією Чумаченко М.Г. - К.: КНЕУ, 2001.
7. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: КНЕУ, 2000. - 263 с.
8. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. - К: Знання-Прес, 2000. - 207 с.
9. Іващенко В.І., Болюх М.І. Економічний аналіз господарської діяльності. - К: КНЕУ, 1999. - 204 с.
10. Ізмайлова Е.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К: МАУП, 2001. - 147 с.
11. Ковбанюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств /Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім "Скарби", 2001. - 336 с.
12. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник - К.: Товариство "Знання", КОО, 2000. - 378 с.
13. Мних Є.В. Економічний аналіз: підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.
14. Попович П.Я. Економічний аналіз суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.
15. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи і моделі. - К: КНЕУ, 2002. - 316 с.
16. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е издание переработаное и дополненое. - Минск.: ИП"Экоперспектива", 1998. - 498 с.
17. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. --К.: Либідь, 2002.
18. Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - К: Кондор, 2005. - 160 с.
19. Чумаченко Н.Г. Економічний аналіз: навчальний посібник. - К: КНЕУ, 2003. - 556 с.
20. Шеремет А.Д. Теория экономичского анализа: Учебник. - М, 2002. - 333 с.