Поняття екологічного моніторингу

 об'єктивності первинної,  аналітичної і прогнозної екоінформації  та

 узгодженості нормативного, організаційного і методичного забезпечення

 екологічного моніторингу  довкілля, що проводиться відповідними  службами

 міністерств та відомств України, інших центральних органів виконавчої

 влади;

 сумісності технічного, інформаційного і програмного  забезпечення її

 складових частин;

 оперативності доведення  екоінформації до органів виконавчої влади, інших

 зацікавлених органів,  підприємств, організацій та установ;

 доступності екологічної  інформації населенню України  та світовій

 спільноті.

 Державна системи екомоніторингу  довкілля повинна забезпечити

досягнення таких основних цілей: підвищення рівня адекватності дійсному

екологічному стану довкілля його інформаційної моделі, яка формується на

основі даних систематичних спостережень, здійснюваних спеціальними

службами міністерств  і відомств, підприємствами, організаціями та

установами в порядку виробничо-інформаційної діяльності, дослідних робіт

наукових досліджень; підвищення оперативності одержання та достовірності

 первинних даних за  рахунок використання досконалих  методик, сучасних

 контрольно-вимірювальних  приладів і засобів комп'ютеризації  процесів

 збирання, накопичення  та оброблення екоінформації  на всіх рівнях

 державного управління  і місцевого самоврядування; підвищення рівня та

якості інформаційного обслуговування споживачів екоінформації на всіх

рівнях функціонування системи на основі мережного доступу до

розподілених відомчих та інтегрованих банків даних; комплексного

оброблення і використання інформації для прийняття відповідних рішень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   4. Глобальний моніторинг

 Особливо складні проблеми  екологічного моніторингу на  глобальному

 рівні. До цього часу цілі такого моніторингу недостатньо чітко

 сформульовані. Крім  того, моніторинг на локальному і регіональному

 рівнях, як правило, є внутрішньодержавною справою, тоді як глобальний

 моніторинг – задача  світового співтовариства, тому що він відповідає

 інтересам усього людства.

 На практиці цілі  глобального моніторингу визначаються  в процесі

 міжнародного співробітництва  у рамках різних міжнародних організацій,

 угод (конвенцій) і  декларацій.

Добре відомо, що за будь-який період відбуваються природні, тобто

 природні зміни клімату,  погоди, температури, тиски, сезонні  зміни

 біомаси рослин і тварин. Ця інформація давно використовується людиною.

 Природні зміни відбуваються  порівняно повільно, за великі  відрізки часу.

 Їх реєструють різні геофізичні, метеорологічні, сейсмічні й інші служби.

Антропогенні зміни розвиваються набагато швидше,наслідки

їх дуже небезпечні, тому що можуть стати необоротними. Для  їх визначення

 необхідно мати інформацію  про первісний стан об'єкта  навколишнього

 середовища, тобто стану  до початку антропогенного впливу. Якщо таку

 інформацію одержати  неможливо, вона може бути реконструйована  за

 наявними даними, отриманим  за відносно великий проміжок часу, за

 результатами спостережень  за складом донних відкладень  на водяних

 об'єктах, складом льодовиків, станом деревних кілець, що відносяться до

 періоду, що передувало  початку помітного антропогенного впливу, а також

 за даними, отриманим  у місцях, вилучених від джерела забруднення. Ці

 особливості визначають  правомочність іншої назви глобального

моніторингу – фоновий моніторинг, чи моніторинг фонового забруднення

навколишнього природного середовища. В даний час створена світова

мережа станцій фонового моніторингу, на яких здійснюється спостереження

за визначеними параметрами стану навколишнього природного середовища.

Спостереження охоплюють  усі типи екосистем: водні (морські і прісноводні)

і наземні (лісові, степові, пустельні, високогірні). Ця робота проводиться під

 егідою ЮНЕП.

 Станції комплексного  фонового моніторингу України  розташовані в

 біосферних заповідниках (Чорноморський, Асканія-Нова) і є частиною

 глобальних міжнародних  спостережливих мереж. Ціль ГСМНС – вивчення

 Землі. Задача вивчення  Землі як цілісної природної системи поставлена

 Міжнародною геосферно-біосферною  програмою (МГБП) і зважується на

основі широкого застосування космічних засобів спостережень. МГБП,

здійснення якої почалося з 1990 р., передбачає сім ключових напрямків розробок.

 Закономірності хімічних процесів у глобальній атмосфері і роль

 біологічних процесів у кругообігу малих газових компонентів. Проекти,

 виконувані по цих  напрямках, ставлять за мету, зокрема,  аналіз впливу

 змін вмісту озону  в стратосфері на проникнення до земної поверхні

 біологічно небезпечного ультрафіолетового випромінювання, оцінку впливу

 аерозолей на клімат  і ін.

 Вплив біогеохімічних  процесів в океані на клімат і зворотній вплив.

 Проекти включають  комплексні дослідження глобального газообміну між

 океаном і атмосферою, морським дном і границями  континентів, розробку

 методик прогнозування  реакції біогеохімічних процесів  в океані на

 антропогенні збурювання  в глобальному масштабі, вивчення евфотичної

зони Світового океану.

 В глобальних кругообігах  найважливішу роль відіграє Світовий  океан. Він

 функціонує як великий  резервуар біогенних компонентів  і складає значну

 частку продуктивності  біосфери. Для характеристики продуктивності

 Світового океану використовують такі параметри, як біомаса

 фітопланктону, первинна  продукція фітопланктону, концентрація  хлорофілу.

 Для аналізу використовується  супутникова оптична апаратура  типу

 сканерів, приладів для виміру флуоресценції і т.п. Супутникові

 спостереження звичайно  супроводжуються контрольними корабельними  і

 буйковими спостереженнями.

 Особливості географічного  розподілу екосистем, визначення  їх границь,

 масштабів і темпів  антропогенного впливу також  досліджують за допомогою

 супутникових дистанційних  методів. Важливою підсистемою моніторингу є

 вивчення ролі лісів у формуванні біогеохімічних кругообігів: їх вплив на

 формування опадів, на  енергетичний баланс, клімат, роль  як джерела чи

 стоку вуглекислого  газу і т.і.

 При вивченні біологічних  процесів на суші ключова роль приділяється

 дослідженню специфіки енергетичного балансу різних екосистем: пустель,

 лісів, саван, сільськогосподарських районів і ін.

 Глобальні процеси  є об'єктом пильної уваги індустріально  розвитих країн

 і міжнародного співробітництва.У рамках загальної угоди між країнами

 “Великої Сімки” і Росії створений міжнародний комітет із природно

ресурсних супутників (IEOSC).

 

 У рамках Російсько-Американської  комісії підписаний ряд документів:

 Заява про реалізацію  спеціальної екологічної ініціативи, Заява про

 наміри в спільному  здійсненні мір, зв'язаних зі скороченням викидів

газів, що викликають парниковий ефект, і ін.

 Заява про реалізацію  спеціальної екологічної ініціативи  має на увазі

 використання для рішення екологічних проблем даних космічних архівів.

 Фотографії, накопичені  за 30 років, дали унікальний матеріал. Прикладом

 програми глобального моніторингу може бути система Environmental

 Observance System (EOS) у США. Програма розрахована на тривалу

 перспективу – 15 років,  з початком у 1995 році. Вона має

 міждисциплінарний характер  і працює на основі даних спостережень із

 трьох супутників, що  обслуговуються персоналом постійної  орбітальної

 системи. У комплект апаратури входить близько 40 приладів:

 відеоспектрометри, радіометри, лідарні ондіровщики, радіовисотоміри  й

 ін. EOS планується як  всеосяжна інформаційна система,  аналіз даних якої

 дозволить зрозуміти  функціонування Землі як природного комплексу

 “атмосфера – гідросфера  – кріосфера – біосфера”,  дозволить виявити межі

 його мінливості, оцінити напрямки майбутньої еволюції. Гігантський обсяг

 спостережень за допомогою  супутників EOS вимагає серйозних  зусиль по

 обробці, аналізу, архівації і видачі даних.

 Таким чином, задачі  моніторингу стану навколишнього  середовища в

 глобальному масштабі є багатокритерійними. Однієї з задач є визначення

 величини припустимого  впливу на Землю, зокрема на біосферу Землі.

 Припустимими варто  вважати такі впливи, що не  приводять до погіршення

 стану біосфери по  жодному з розглянутих параметрів. В Україні основними

 напрямками глобального  моніторингу вважаються вивчення:

 Незначних змін, що  повсюдно виявляються, наприклад,  глобальних змін

 клімату внаслідок  забруднення.

Ефектів, пов'язаних з поширенням забруднюючих речовин на великі

 відстані, наприклад,  закислення середовища під впливом  викидів в

 атмосферу сірки.

 Антропогенних впливів,  що мають велику інертність  ефектів, наприклад,

 кумулятивного ефекту органічних пестицидів і ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Використана література

1.Гапонова С.В. Екологія.- К.: Ленвіт, 2000.- 64с.

2.Троянський Олексій Іванович Екологія людини.- Житомир: Волинь, 2005.

3. Дуднікова Ірина Ігорінва Екологія і безпека життєдіяльності.- К.: Вища

 школа, 2005.- 247с.

4. Екологія: основи теорії і практикум.- Львів: Новий Світ-2000, Магнолія

 плюс, 2003.- 296с.

5. Джигирей, Віктор Степанович Екологія та охорона навколишнього

природного середовища: Навчальний посібник.- 3-тє вид., випр. І доп.- К.:

Знання, 2004.- 312с.- 17.00

6. Мусієнко Микола Миколайович, Серебряков Валентин Валентинович,

Брайон Олександр Володимирович Екологія. Охорона природи.- К.: Знання,

2002.- 550с.

7. Бойчук Юрій Дмитрович, Солошенко Ельвіра Миколаївна, Бугай Олег

 Вікторович Екологія  і охорона навколишнього середовища.- Суми:

 Університетська книга, 2005.

8. Кучерявий В.П. (Кучерявий, Володимир Панасович) Екологія: Підручн.

для студ вузів.- Вид. 2-ге.- Львів: Світ, 2001.- 480с.

9. Мусієнко, Микола Миколайович Екологія: Тлумачний словник/

М.М.Мусієнко,

10.В.В.Серебряков, О.В.Брайон.- К.: Либідь, 2004.- 376с.- 19.71