Стратегія розвитку підприємства

2.2 Аналіз  фінансового стану ВАТ "Київська макаронна фабрика"

Фiнансова звiтнiсть пiдприємства пiдготовлена згiдно Нацiональних та Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку. 09.02.2005 р. наказом № 13 керiвництвом ВАТ "Київська макаронна фабрика" затверджена облiкова полiтика товариства. Господарська дiяльнiсть Товариства здiйснюється вiдповiдно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського облiку в цiлому вiдповiдає законодавчим та нормативним актам. Знос основних засобiв Нарахування зносу основних засобiв проводиться у вiдповiдностi з Українським законодавством. До 01.07.1997 р. нарахування амортизацiї проводилось прямолiнiйно за єдиними встановленими державою нормами. З 01.07.1997 р. амортизацiя нараховується методом зменшення залишкової вартостi. Iнвестицiї ВАТ "Макаронна фабрика" не має довгострокових фiнансових iнвестицiй. Запаси Запаси включають сировину та матерiали, придбанi напiвфабрикати, паливо, запаснi частини, незавершене виробництво, тару, готову продукцiю, товари для перепродажу та МШП. Запаси облiковуються за собiвартiстю. Собiвартiсть запасiв включає витрати на придбання , доставку та переробку. Вартiсть незавершеного виробництва складається з прямих витрат та виробничих накладних витрат. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. МШП списуються на собiвартiсть реалiзованої продукiї в момент передачi зi складу в експлуатацiю. На протязi звiтного року облiкова полiтика не змiнювалась.

     Під фінансовим станом підприємства розуміють  рівень його забезпеченості відповідним  обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської  діяльності та своєчасних грошових розрахунків  за своїми зобов’язаннями. Оцінка фінансового  стану підприємства здійснюється шляхом обчислення системи економічних  показників, які характеризують господарсько-фінансове  становище суб’єктів господарювання. До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі: коефіцієнти ліквідності (поточної платоспроможності), коефіцієнти платоспроможності (структури капіталу); показники  ділової активності (оборотності); показники  рентабельності (прибутковості). Ці показники  можна розрахувати за даними балансу  підприємства (форма № 1 додаток  А) і звіту про фінансові результати (форма № 2 додаток Б).

     Розрахуємо  коефіцієнти ліквідності

     Сутність  ліквідності полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися  за своїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати  свої активи, отримати грошові кошти  і погасити заборгованість перед  постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності характеризується рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення на гроші яких відповідає строку погашення зобов’язань.

     Значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності Ка.л > 0,2 достатнє, щоб підприємство своєчасно розрахувалось за своїми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефіцієнта відображає зовнішню причину неплатоспроможності підприємства.

     Коефіцієнт  швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних  засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань  підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного  проведення розрахунків з дебіторами.

     Коефіцієнт  покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань  підприємства та показує достатність  ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення  його поточних зобов'язань.

     Підприємство  вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплати платежів у бюджет, позабюджетні фонди тощо у зв’язку з перевищенням зобов’язань над вартістю майна  та інших активів характеризує його неплатоспроможність, або неспроможність. Підприємство визнається неплатоспроможним  у разі виявлення незадовільної  структури балансу.

     Основними показниками, на основі яких можна визначити  платоспроможність підприємства, є  коефіцієнт автономії (фінансової незалежності); коефіцієнт фінансового лівериджу; коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт покриття (платоспроможності).

     Коефіцієнт  автономії — показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності.

     Нормативне значення коефіцієнта автономії Кавт > 0,5. Таке значення цього показника дає змогу припустити, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про більшу фінансову незалежність, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Отже, що більший коефіцієнт автономії, то кращий фінансовий стан підприємства.

     Коефіцієнт  фінансового лівериджу характеризується відношенням довгострокових зобов’язань  і джерел власних коштів підприємства, тобто показує, скільки довгострокових зобов’язань припадає на одиницю джерел власних коштів.

     Нормальним (нормативним) вважається К ф.л < 1. У цьому разі фінансовий стан підприємства відносно нормальний.

Коефіцієнт  забезпеченості власними коштами — показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів, тобто показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цих активів.

     Нормальним  вважається К з.в.к > 0,1. Це означає, що наявні оборотні активи, підприємства покриваються власними і прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта забезпеченості означатиме, що у підприємства є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження свідчить про нестачу цих джерел.

     Розрахуємо  показники ділової активності

     Показники ділової активності (оборотності) характеризують ефективність роботи підприємства у  використанні активів. Коефіцієнти  оборотності показують кількість  оборотів, яку здійснюють оборотні активи і окремі їх елементи протягом звітного періоду, а також це показники  тривалості обороту в днях (за скільки  днів здійснюється один оборот).

     Коефіцієнт  оборотності запасів дає можливість встановити швидкість обороту запасів  для забезпечення виконання завдання з продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг).

     Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий рівень оборотності  запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.

     Розрахуємо  показники рентабельності

     Фінансові результати підприємства вимірюються  двома показниками - прибутком i рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект  без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

     Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який характеризує рівень прибутковості відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства, і який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат.

Отже, зведемо  всі розраховані економічні показники, які характеризують господарсько-фінансове  становище суб’єкта господарювання ВАТ "Київська макаронна фабрика", у таблицю 2.1

Таблиця 2.1

     Результат обчислення економічних показників фінансового стану на ВАТ "Київська макаронна фабрика" за 2010 рік

Економічний показник	Початок звітного періоду	Кінець звітного періоду	Відхилення
Коефіцієнт  абсолютної (негайної) ліквідності	0,059	0,0052	-0,054
Коефіцієнт  швидкої ліквідності	0,5	0,44	-0,06
Коефіцієнт  покриття (коефіцієнт поточної ліквідності)	1,14	1,13	-0,01
Коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії)	0,39	0,36	-0,03
Коефіцієнт  фінансового лівериджу	0,23	0,018	-0,21
Коефіцієнт  забезпеченості власними коштами	-0,03	0,11	0,15
Коефіцієнт  оборотності оборотних активів	2,23	1,44	-0,79
Коефіцієнт  оборотності запасів	3,23	1,9	-1,33
Рентабельність  власного капіталу	9,9%	11%	1,1%
Рентабельність  продажу	2,8%	4%	1,2%
Рентабельність  чистих активів	9,7%	11,3%	1,6%

 
 
 
 

2.3 Аналіз середовища підприємства

Перед пiдприємством на даному етапi розвитку постає багато проблем. Найбiльшi виробники макаронних виробiв проводять активнi дiї по завоюванню ринка i витiсненню конкурентiв, особливий iнтерес являє столичний ринок. Основними конкурентами є Хмельницька, Чернiгiвська, Луцька макароннi фабрики. Починаючи з 1993 року в Українi, зокрема i в м.Києвi, з'явилась велика кiлькiсть малих пiдприємств, якi реалiзують продукцiю по цiнам нижчим нiж реалiзує Товариство на 20-30%, за рахунок роботи на напiвлегальному положеннi i уникають сплати податкiв. Бiльша частина такої продукцiї низької якостi, виробляється на застарiлому обладнаннi, без дотримання санiтарних норм. Крiм того, iснує проблема незахищеностi українського виробника вiд iмпортних поставок. Об'єм iмпорта макаронних виробiв в Українi складає приблизно 5-7 тис.тон в рiк. За рахунок введення нової лiнiї пiдприємство має можливiсть збiльшити свої потужностi i повнiстю забезпечити Київ, Київську область та частково iншi регiони України продукцiєю вiтчизняного виробника. Перед галуззю актeальними залишаються такi проблемнi питання: - питання якостi продукцiї, особливо в умовах дефiциту на Українському ринку пшеницi твердих сортiв;

- брендування, упаковка, рацiональний маркетинг, дистрибуцiя макаронної продукцiї;

- збiльшення випуску макаронної продукцiї премiум i середнього цiнового сегменту в умовах конкурентної боротьби.

     Основним  ринком збуту підприємства є Україна, також є постачання у Білорусь та Молдову. Основні покупці: торгівельні підприємства

Київської, Чернігівської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Одеської та інших областей. Але до київських виробів приглядаються і у Росії, і в далекому зарубіжжі. Зокрема –Італії

     В умовах економічної кризи зростає  значення харчової галузі. На Україні  є всі можливості для її розвитку. В цілому по Україні макаронна галузь представлена 11 макаронними фабриками, з яких на сьогодні більш-менш стабільно працюють 4 (Київська, Чернігівська, Хмельницька, Сімферопольська), які оснащені імпортними лініями по випуску довгорізаних та короткорізаних макаронних виробів.

     Основними конкурентами ВАТ "Київська макаронна фабрика" є макаронні фабрики, що мають імпортні лінії. Чернігівська макаронна фабрика - висока якість продукції, широкий асортимент продукції. Хмельницька макаронна фабрика - висока якість продукції, використання високо якісного борошна, широкий асортимент продукції. Сімферопольська макаронна фабрика - висока якість продукції і борошна. Рівень цін на продукцію даного підприємства та якість макаронних виробів дозволяють працювати на конкурентоспроможному рівні 

2.4 SWOT-аналіз ВАТ "Київська макаронна фабрика"

     SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та  внутрішнього середовища організації.  Аналізу підлягають сильні сторони  (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього  середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища  організації. Методологія SWOT-аналізу  передбачає спочатку виявлення  сильних і слабких сторін, можливостей  і загроз, після цього встановлення  зв'язків між ними, які в подальшому  можуть бути використані для  формулювання стратегії організації. 
Сильні і слабкі сторони, можливості та загрози позиціонуються на полях матриці SWOT - аналізу (табл.2.2). 
 
 
 
 
 

     Таблиця 2.2

     Матриця SWOT-аналізу ВАТ ВАТ "Київська макаронна фабрика"

Сильні  сторони Висока прибутковість. Швидкі темпи  зростання рентабельності. Прихильність  споживачів. Налагоджені стосунки з діловими партнерами. Багаторічний  досвід роботи на ринку. З зростання  фінансової незалежності підприємства та оборотності капіталу. Наявність своїх  виробничих цехів. Наявність організаційної структури. .Новітня iнновацiйна технологiя (лiнiя фiрми "Паван" Iталiя)	Слабкі сторони Відсутність роздрібної торгівлі. Поява конкурентів. Зростання ціни на сировину. Сезонність. Низький рівень фінансової незалежності. Зростання ступеня  зношеності обладнання. Постійне звільнення персоналу
Можливості Велика частка ринку. Постійне збільшення попиту на продукцію. Висока прихильності покупців до товарів підприємства. Розширення асортименту  товарів Збільшення експорту товарів	Загрози Кризові явища  в економіці країни. Обтяжлива система  оподаткування. Падіння попиту через зниження рівень доходів населення. Високі темпи  інфляції. Нестабільність  законодавчої бази. Політична нестабільність. Значна частка тіньової економіки. Поганий екологiчний стан