Підвищення ефективності діяльності підприємства ПАО «ЗАЗ»

,        (1.28)

Івпкс = 27747,2/9660,6 = 2,87

 де,  ЧДП^зв – чистий доход, що отримало підприємство у звітному періоді;

ЧДП^баз - чистий доход, що отримало підприємство у базовому періоді;

індекс зміни  оплати праці керівників та спеціалістів І_оп^кс:

,        (1.29)

Іопкс = 1460,46/2597,06 = 0,56

 де,  ОП^зв_кс – витрати на оплату праці керівників та спеціалістів у звітному періоді;

ОП^баз_кс - витрати на оплату праці керівників та спеціалістів у базовому періоді;

При розрахунку коефіцієнту випередження необхідно  також враховувати наступні зовнішні фактори для підприємства та фактори, що не залежать від персоналу:

зростання цін на продукцію підприємства, що викривляє данні відносно продуктивності праці  – індекс цін І_цін;

індекс інфляції (І_інфл), що змінює реальний розмір оплати праці;

зміна продуктивності праці під впливом науково-технічного прогресу, який здійснено за рахунок капітальних вкладень підприємства;

інші фактори, що вплинули на вплинули на коефіцієнт випередження та повинні бути враховані.

Враховуючі  ці фактори розраховуються скориговані  значення коефіцієнту випередження, де вплив цих факторів виключено.

Коефіцієнт випередження скоригований К_вип.ск:

,       (1.30) 

Квип.ск = 1,18/0,44*1,15/1,2=2,59

Аналогічним чином  враховується вплив інших факторів.

Для визначення суми економії або перевитрати фонду  оплати праці плати у зв'язку зі зміною співвідношень між темпами  зростання продуктивності праці і оплати праці можна використовувати наступну формулу:

, (1.31)

Е = 13847,31* 0,44-1,18/0,44= - 23288,66

де, Е – сума економії або перевитрати фонду  оплати праці.

Дані розрахунків  заносяться в таблицю .1.8

 

Таблиця 1.8 - Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності і оплати праці

Показники
1	2
Індекс зміни  продуктивності праці:
працюючих (Івп)	1,18
робочих (Івпр)	1,59
Продовження таблиці 2.20
1	2
керівників  та спеціалістів (Івпкс)	2,87
Індекс зміни  оплати праці:
працюючих (Іоп)	0,44
робочих (Іопр)	0,41
керівників  та спеціалістів (Іопкс)	0,56
Коефіцієнт  випередження по:
працюючим (Квип)	2,68
робочим (Квипр)	3,61
керівникам  та спеціалістам (Квипкс)	5,12
Коефіцієнт  випередження скоригований: по працюючим
працюючим (Квип.ск)	2,59
робочим (Квип.ск р)	3,73
керівникам  та спеціалістам (Квип.ск кс)	4,93
Сума економії/перевитрати  фонду оплати праці, тис.грн.	-23288,66

 

Згідно табл. 1.8 аналіз співвідношення темпів росту  продуктивності і оплати праці показав, що індекс зміни продуктивності праці працівників більший за індекс зміни оплати праці і складає 1,18, тому сума економії заробітної плати склала 23288,66тис.грн.

 

1.8 Аналіз соціально  трудових відносин на підприємстві

 

Оптимальна чисельність обслуговуючого персоналу для складних технічних систем визначається виходячи з рівня їх технічної досконалості, вимог безпеки та надійності функціонування, режиму роботи і т.п.

До розрахунків чисельності персоналу вдаються також у разі, коли необхідно встановити оптимальну чисельність керівників, фахівців, службовців при проектуванні і будівництві нових підприємств чи реконструкції, розширення або перепрофілювання діючих.

Щоб встановити потреба підприємства у працівниках різних професій, робиться розрахунок чисельності персоналу за категоріями працюючих. Вихідними даними служать виробнича програма, штатні розклади, норми обслуговування, бюджет робочого часу.

Бюджет робочого часу представляє собою середню кількість годин, що може відпрацювати один чоловік протягом планового періоду. Ця кількість годин розраховується виходячи із прийнятого режиму роботи з урахуванням планованих витрат робочого часу.

Номінальний фонд часу представляє собою календарне час за вирахуванням вихідних і святкових днів. Невихід розраховуються у відсотках до номінального фонду часу. Середня тривалість чергової та додаткових відпусток визначається як середньозважена величина на основі фактичного співвідношення чисельності категорій робітників з різною тривалістю відпустки.

Час хвороб визначається на основі аналізу звітних даних з урахуванням профілактичних заходів щодо зменшення захворюваності. За статистичними даними ця величина становить 1 - 3% від номінального фонду часу. Час виконання державних і громадських обов'язків визначається за досвідом і практично складає 0,25 - 0,5% від номінального фонду часу. Осінні з дозволу адміністрації та прогули не плануються.

Число днів роботи одно номінального фонду часу за вирахуванням всіх цілодобових невиходів. Середня тривалість робочого дня визначається як середньозважена величина з урахуванням різної тривалості робочого дня для різних категорій робітників, а також скорочення робочого дня у суботні і передсвяткові дні і часу перерв годуючі матерів, яке береться за звітними даними з поправкою на зміну питомої ваги жінок в плановому періоді .

Розрахунок чисельності основних робітників можна здійснювати двома методами: по робочих місцях і за трудомісткістю робіт.

Метод розрахунку по робочих місцях заснований на обліку кількості та ступеня завантаження робочих місць, норм обслуговування на одну людину і прийнятого режиму роботи.

Явочному число робітників - середня кількість робітників, які повинні щодня виходити на роботу в плановому періоді. Спискові число робітників - це явочному число з урахуванням планованих невиходів, яке охоплює повністю всіх робітників, прийнятих на роботу.

Метод розрахунку чисельності робітників по робочих місцях застосовується за відсутності в момент розрахунку точної виробничої програми, а також на потокових лініях і ні всіх ненормований роботах, де не можна застосувати інший метод.

Число допоміжних робітників має бути мінімально необхідною і достатньою для нормального ходу виробництва. Збільшення числа допоміжних робітників допускається в тому випадку, якщо воно, безумовно, забезпечує відповідне підвищення продуктивності праці обслуговуються ними основних робочих. Для визначення числа допоміжних робітників застосовуються різні методи розрахунку в залежності від характеру професії.

На нормованих роботах застосовуються два методи розрахунку: за нормами трудомісткості робіт та за нормами обслуговування. Перший метод аналогічний методу розрахунку чисельності основних робочих по трудомісткості робіт. Наприклад, чисельність слюсарів з ремонту виробничого обладнання розраховується за нормами часу на одиницю ремонтної складності, чисельність транспортних робітників - за нормами часу в залежності від ваги вантажу і дальності перевезення.

 Другий метод полягає в нормуванні обсягу робіт на одного робітника, вираженого в яких-небудь характерних для даної професії одиницях. Наприклад, при розрахунку чисельності мастильник, чергових слюсарів та електриків враховується норма обслуговування у вигляді кількості ремонтних одиниць, яке може обслужити за зміну одна людина.

Чисельність наладчиків устаткування нормується за кількістю обслуговуваних верстатів, прибиральників - за площею цеху. Чисельність робочих таких професій, як заточувальник і контролери-бракувальники, розраховується зазвичай у відсотках від чисельності основних робітників.

Норми обслуговування для допоміжних робітників нерідко встановлюються дослідним шляхом. Це пояснюється відсутністю стійкої залежності між витратами їх праці і кількістю обслуговуваних об'єктів. Характер цієї залежності можна визначити за допомогою методу статистичного моделювання. Такий метод застосуємо для тих професій, де періоди обслуговування об'єктів чергуються з часом очікування заявок на обслуговування (наладчиків автоматичних верстатів, чергових слюсарів з ремонту устаткування та ін.)

На ненормований роботах застосовується метод розрахунку по робочих місцях. Цим методом розраховується, наприклад, чисельність комірників, кранівників. Розрахунок ведеться аналогічно розрахунку чисельності основних робочих по робочих місцях.

Чисельність і склад управлінського і інженерно-технічного персоналу заводу і цехів визначається штатними розкладами, де наводяться: перелік посад, кількість штатних одиниць і оклади.

Штати цехового і заводського персоналу затверджуються безпосередньо директором підприємства в межах лімітів по фондах заробітної плати.

Планування чисельності робочого персоналу повинне ґрунтуватися на максимальному спрощенні структури управління виробництвом, суміщення посад, механізації рахункової роботи.

У зв'язку з падінням виробництва кадровий склад зазнав значних змін. За 7 років чисельність промислово-виробничого персоналу в галузі зменшилася на 1577 тис. чол., Або на 51%. Посилення щодо утримання витоку кадрів не дають бажаного результату. Приховане безробіття стала масовим явищем. У 1997р. 73% працівників галузі перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості.

    При розробці річних планів здійснюється диференційований розрахунок чисельності працюючих за категоріями в розрізі структурних підрозділів:

- основні робітники;

- допоміжні робітники;

- керівники;

- молодший обслуговуючий персонал (МОП);

- учні;

- працівники охорони.

При плануванні чисельності працюючих передбачається їх списковий і явочний склад. До списового складу включаються  всі постійні, тимчасові і сезонні робітники, які мають трудові договірні відносини з підприємством. Явочною є чисельність  працюючих, які фактично вийшли на роботу.

При розробці штатного розпису персоналу підрозділу визначення функціональних посад здійснюється суворо, відповідно зі структурою управління підприємством.

У якості вихідної бази для розрахунку мінімального окладу береться розрахунковий і прожитковий  мінімум, друкує мий у пресі.

Максимальний  оклад встановлюється на базі підсумків  господарської діяльності підприємства. При цьому враховується характер і значність виконуємих робіт на певній посаді.

Мінімальний оклад  є фіксований і може бути розрахунковою  величиною. Максимальний оклад не фіксується і може підвищуватися, якщо це дозволяють результати діяльності підприємства.

Виробничу структуру підприємства, зокрема, складають:

Допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства підприємства (ремонтний,інструментальний,енергетичний,транспортний, складське господарство тощо);

Допоміжні дільниці та служби, що розміщені у основних цехах;

Магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, засоби збору та обробки інформації, природоохоронні споруди  тощо.

Склад та розміри  об'єктів виробничої інфраструктури підприємств залежать від галузі,типу та масштабу виробництва, особливостей конструкцій та технологи виготовлення виробів.

Соціальна інфраструктура, як правило, складається з підрозділів  громадського харчування,охорони здоров'я,дитячих  дошкільних закладів,закладів освіти,житлово-комунального господарства,організації відпочинку,заняття  фізкультурою та спортом.

До Соціальної  інфраструктури ПАО «ЗАЗ входять:

1. Санаторій  ОО«Джаз»

2. ДК «»АВТО  ЗАЗ»

3. Пенсіонерські  галер  «Салют», та «Вогник»

4. Спорт-комплект  «Торпеда» 

5. Заповідник  в с. Гноровського                                                                                     

Охарактеризувати  ступінь ефективності поточної системи  управління підприємством можна  як задовільну (табл.2.7). Негативно впливають  на результати діяльності ПАО „ЗАЗ”  такі чинники, як:

- стиль керівництва  на підприємстві є авторитарним, присутня достатньо сувора дисципліна і система штрафних санкцій за її порушення;

- науково-дослідні  і дослідно-конструкторські розробки  на даний момент часу на  підприємстві взагалі не проводяться;

- стан матеріально-технічної  бази є незадовільним (це стосується виробничої лінії старого модельного ряду);

- система мотивації  персоналу є неефективною.

         З метою покращення стану соціально-трудових відносин на  підприємстві та вжиття заходів попереджувального характеру працівники відділення надали консультації з питань усунення дестабілізаційних чинників шляхом застосування Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

 

1.9 Аналіз податків  і зборів на заробітну плату  із заробітної

 плати працівника.

 

Платників зборів до фондів соціального та пенсійного страхування, ставки зборів та порядок їх перерахування до бюджету, визначається наступними зако-нами: Закон України «Про загальнообов¢язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри-чинили втрату працездатності» від 23.09.99р. №1105-ХІV; Закон України «Про загальнообов¢язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ; Закон України «Про загальнообов¢язкове державне со-ціальне страхування у зв¢язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ; Закон України «Про збір на обов¢язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР; Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов¢язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ.