Підвищення ефективності діяльності підприємства ПАО «ЗАЗ»

Вплив зміни  питомої ваги основних робітників у загальній їхній чисельності на вироблення продукції одним працюючим визначається по формулі (1.1):

 Вр = (D¹ос - D⁰oc) * ВР^{0      (1.1)}

            Вр = (0,58-0,55) * 29555,89= 886,68

де D⁰_oc , D¹_ос - питома вага основних робітників у загальній їхній чисельності за планом (базовим періодом) і звіту;

ВР⁰ - середньорічне вироблення одного працюючого за планом (базовим періодом).

Розрізняють робітників, зайнятих на нормованих роботах (відрядники) і ненормованих роботах (по годинники).

Чисельність робітників визначаємо виходячи з норми трудомісткості робіт планованого періоду, ефективного (дійсного) річного фонду часу робочого і планованого коефіцієнта виконання  норм по формулі (1.2):

Чр = Т /(Теф*Кп)        (1.2)

Чр =1406178,06/(1792*0,97)= 809 чол.

де Т - обсяг  робіт у нормах трудомісткості за планований період, нормо-годин;

К_п - планований коефіцієнт виконання норм виробітку;

Т_еф - ефективний (дійсний) фонд часу за планований період, приймається, як правило, дорівнюючим 1 року.

Чисельність робітників, зайнятих на апаратурних і агрегатних роботах, де дії робітників полягають в основному в керуванні механізованими чи автоматизованими процесами, визначаємо по робочим місцям і нормам обслуговування устаткування по формулі (1.3):

Чр =∑ nі * Qi *  k3i       (1.3)

_{Чр=(45*2*0,9)+(30*1*0,9)+(28*2*0,9)+(15*18*0,8)+(10*3*0,8)+(35*2*0,85)+ (25*4*0,8)+(3*15*0,8)+(31*1*0,9)= 593}

де і - найменування операцій;

n_і - кількість агрегатів на і операції;

σ_і - щільність робочого місця (кількість робітників, необхідне для обслуговування і-го робочого місця);

k_3i - коефіцієнт завантаження робітників на і-ій операції при сполученні професій.

Найбільш відповідальний етап в аналізі забезпеченості підприємства робочою силою - вивчення її руху (табл. 1.3).

Коефіцієнт обороту по прийому робітників (Кпр) формула (1.4):

 
  (1.4)

 

 

 

Кпр зв =  31/1030 = 0,03

Кпр пл = 11/1467 = 0,007

Коефіцієнт  обороту по вибуттю (Кв) формула (1.5):

 
   (1.5)

 

 

Кв зв = 16/1030 = 0,015

Кв пл =448 /1467=0,3

Коефіцієнт  плинності кадрів (Кт) формула (1.6):

Кт =	Кількість працівників  що звільнилися  за власним  бажанням та за порушення дисципліни
	Середньоспискова  чисельність персоналу

 

Кт зв = 4/1030 = 0,0039

Кт пл = 56/1467= 0,038

Коефіцієнт сталості складу персоналу підприємства (Кс.с.) формула (1.7)

 
  (1.7)

 

 

Кс.с.пл = 1030/1467= 0,7

Кс.с.зв = 1045/1030=1,01

 

Таблиця 1.3 - Рух  робочої сили

 

Показник	Базовий період 2007	Звітний період 2008	Відхилення
Облікова чисельність  працюючих на початок періоду	1467	1030	-437
Прийнято на підприємство	11	31	+20
Вибуло з  підприємства,	448	16	-432
у тому числі:
на навчання	3	1	-2
у Збройні Сили	14	0	-14
на пенсію і  за іншими причинами, передбаченим законом	375	11	-364
за власним  бажанням	56	3	-56
за порушення  трудової дисципліни	0	1	+1
Облікова чисельність  працюючих на кінець періоду	1030	1045	+15
Середньоспискова  чисельність працюючих	1467	1030	-437
Коефіцієнт  обороту по прийому робітників	0,007	0,03	+0,023
Коефіцієнт  обороту по вибуттю	0,3	0,015	-0,285
Коефіцієнт  плинності кадрів	0,038	0,0039	-0,034
Коефіцієнт  сталості складу персоналу підприємства	0,7	1,01	0,29

 

Аналізуючи  рух робочої сили на підприємстві можна зробити висновок, що причинами  вибуття працівників з підприємства є причини, що не викликані соціальними  проблемами на підприємстві. В базовому періоді з підприємства вибула 448 чол., 375 чол. – по причині досягнення пенсійного віку, 3 – на навчання, 14 – у збройні сили, 56 -  за власним бажанням. В звітному періоді змін чисельності працівників підприємства не зменшилась на 16 чоловік, 11- по причині досягнення пенсійного віку,1 -  на навчання, 3 – за власним бажанням, 1 – за порушення трудової дисципліни. Коефіцієнт обороту по вибуттю працівників базового періоду  склав 0,3 . Коефіцієнт сталості складу персоналу підприємства  склав 0,7 що свідчить про несприятливу атмосферу на підприємстві, присутність соціальних проблем.

 

1.4 Аналіз використання  робочого часу

 

Однією з  найважливіших умов виконання плану  виробництва, збільшення вироблення продукції  на кожного члена трудового колективу, а також раціонального використання трудових ресурсів є ощадливе й ефективне використання робочого часу. Від того, наскільки повно і раціонально використовується робочий час, залежать ефективність роботи, виконання всіх техніко-економічних показників. Тому аналіз використання робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи на промисловому підприємстві.

Планування  чисельності працівників підприємств  зв'язано з показником використання робочого часу протягом року, вимірюваним  у людино-годинах і людино-днях. Одним з необхідних інструментів такого планування є розрахунок балансу робочого часу одного робітника.

 Форма планового балансу робочого часу приведена в таблиці 1.4

 

Таблиця 1.4 - Баланс робочого часу одного робітника

№п/п	Склад фонду робочого часу	Одиниця виміру	Значення показників
1	Календарний фонд часу	дні	365
2	Вихідні дні	дні	104
3	Святкові дні	дні	5
4	Номінальний фонд робочого часу	дні	256
5	Невиходи на роботу усього а) основні і  додаткові відпустки; б) відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами; в) відпустки і скорочення робочого тижня учнів; г) через хворобу; д) виконання державних  і суспільних обов'язків; е) за розпорядженням адміністрації.	дні дні дні дні дні дні дні	28 21 1 1 3 0,5 1,5
6	Явочний час	години	1824
7	Втрати усередині  робочого дня (внутризмінні втрати) а) скорочені  години роботи: - у передсвяткові дні - у нічний час б) перерви на годівлю дітей; в) скорочений робочий день: - підлітків - робочих зайнятих на  важких і шкідливих роботах	години   години години години   години години	17   7 - 1   5 4
8	Корисний (ефективний) фонд робочого часу	години	1807

Таким чином, з  табл. 1.4 можна зробити висновок, що плановий баланс робочого часу складається  з календарного, номінального та ефективного  фонду часу. На ПАО «ЗАЗ» календарний фонд робочого часу складає 365 днів, номінальний – 256 днів, ефективний фонд – 1807 годин.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити  по кількості відпрацьованих днів і  годин одним працівником за аналізований період часу, а також по ступеню використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу й у цілому по підприємству (див. Табл. 1.5).

 

Таблиця 1.5 - Використання трудових ресурсів підприємства

Показник	Базовий період	Звітний період		Відхилення  факту
		план	факт	від базового періоду	від плану
Середньорічна чисельність (кількість) робітників (КР)	1467	1030	1030	-437	0
Відпрацьовано за рік одним робітником: днів (Д) годин (Ч)	273 2184	244 1952	244 1952	-29 -232	0
Середня тривалість робочого дня (П), годин	8	8	8	0	0
Фонд робочого часу, тис. годин	3203928	2010560	2010560	-1193368	0
У тому числі  надурочно відпрацьований час, тис. годин	0	0	0	0	0

 

Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників (КР), кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П) ф.(1.8):

 

ФРВ = КР * Д * П,        (1.8)

ФРВ бз = 1467*273*8=3203928

ФРВ зв = 1030*244*8=2010560

 

Таким чином, з  табл. 1.5 можна зробити висновок, що кількість відпрацьованих днів за рік  робітником на 29 днів зменшилась , фонд робочого часу на зменшився на 1193368  тис. годин, середня тривалість робочого дня не змінилась.

Відхилення  за показниками мають такі результати: середньорічна чисельність робітників факту від плану не змінилась, кількість відпрацьованих днів залишилась не змінна, середня тривалість робочого не змінилась, також фонд робочого часу залишився не змінний, надурочно відпрацьований час не змінився. В звітному періоді порівняно з базовим періодом  фонд робочого часу зменшився на 37,25%, тобто відпрацьовано на 232 годин менше.

 

 

 

 

1.5  Аналіз  трудомісткості продукції

 

Трудомісткість  продукції виражає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. Визначається на одиницю продукції в натуральному вираженні по всій номенклатурі виробів і послуг; при великому асортименті продукції на підприємстві визначається по типових виробах, до яких приводяться всі інші.

Трудомісткість  визначається по формулі 1.9:

Т_р=Т/ОП,          (1.9)

Тр = 2056776,00/61000= 33,72 

Т_р – трудомісткість;

Т - час, витрачений на виробництво всієї продукції, нормо-годин, людино-годин;

ОП - обсяг зробленої  продукції в натуральному вираженні.

У залежності від  складу витрат праці, що включаються в трудомісткість продукції, і їхньої ролі в процесі виробництва виділяють технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва, виробничу трудомісткість, трудомісткість керування виробництвом і повну трудомісткість.

Технологічна  трудомісткість (Т_техн) відбиває витрати праці основних виробничих робітників-відрядників (Т_від) і рабочих-погодинників (Т_пог) ф.(1.10)

Т_техн= Т_від + Т_пог ,        (1.10)

Ттехн = 2,4 + 0,35 = 2,75

Трудомісткість  обслуговування виробництва (Т_обсл) являє собою сукупність витрат допоміжних робочих цехів основного виробництва (Т_вспом) і всіх робітників допоміжних цехів і служб (ремонтного, енергетичного і т.д.), зайнятих обслуговуванням виробництва (Т_всп) ф.(1.11):

           Тобсл = Твспом + Твсп,       (1.11)

Т обсл = 1,0 + 0,50 = 1,5

Виробнича трудомісткість (Т_пр) включає витрати праці всіх робітників, як основних, так і допоміжних ф.(1.12):

          Тпр = Ттехн. + Тобсл,        (1.12)