Моделювання ризиків діяльності банку

До надзвичайних ситуацій природного характеру, які можуть виникнути  на підприємство слід віднести:

– небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, просадка земної поверхні;

– небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;

– небезпечні геологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових  вод; пожежі лісових масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин;

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які можуть виникнути на підприємстві слід віднести:

– виробничі аварії;

– транспортні аварії (катастрофи);

У мирний час у разі виникнення аварій на об'єктах атомної і енергетичної промисловості, на хімічних об'єктах і транспорті, виникненні епідемій хвороб людей і тварин, епіфітотій хвороб рослин, у воєнний час при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї потрібно провести оцінювання обстановки. За масштабами, тривалістю, й вражаючою дією на людей і сільськогосподарське виробництво особливо небезпечним є радіоактивне забруднення і хімічне ураження.

Оцінку проводять начальник  штабу ЦО, командири формувань  за участю спеціалістів об'єкта чи населеного пункту.

Серед вражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні  кілометрів. При цьому на великих  площах може виникнути забруднення, яке буде небезпечним для населення  протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно  організувати захист населення від  радіоактивних речовин та їх випромінювань  на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрапляння  в навколишнє середовище небезпечних  хімічних речовин, необхідно визначити: розмір хімічного ураження, площі  зони забруднення і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення забрудненого повітря, стійкість хімічних речовин  на місцевості, час перебування людей  у засобах захисту шкіри, можливі  ураження людей, сільськогосподарських  тварин і рослин, зараження споруд, будинків, урожаю, кормів.

Оповіщення населення  про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне інформування його про наявну обстановку – одне з важливих завдань ЦО. Для цього створюється система, організаційно технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління, штабів ЦО. Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

За організацію і проведення рятувальних і інших робіт  відповідає начальник ЦО об'єктами населеного пункту. Він особисто керує  підпорядкованими формуваннями через  служби і штаб ЦО.

Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом  керує командир формування. Він стежить  за ходам роботи, за встановленим режимом  роботи, за зміною обстановки, проведення перегрупування чи перестановки сил  і засобів на місці роботи, контролює  дотримання безпеки особового складу.

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідеміологічного  благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити  такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охороні здоров'я незалежно від  форми власності і господарювання; розгортання в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості лікувальних  закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно епідеміологічних заходів.

Індивідуальними засобами захисту  органів дихання і шкіри промислового виробництва в першу чергу  забезпечуються особовий склад формувань  ЦО згідно з табелем оснащення. На об'єктах господарювання після оснащення  формувань ЦО необхідно забезпечити  працюючих змін на особливо важливих ділянках роботи. Видають індивідуальні  засоби захисту згідно з планом ЦО об'єкта, села за розпорядженням штабів ЦО при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації.

Евакуаційні заходи передбачають завчасну розробку планів евакуації, підготовку зон і районів розміщення для  нормальної життєдіяльності евакуйованого  населення; підготовку всіх видів транспорту; створення необхідних структур і  органів управління на період евакуації; проведення комплекс заходів для  охорони громадського порядку і  підтримання організованості серед  населення.

Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, Інженерне технічних, ветеринарне санітарних, лісотехнічних, меліоративних та інших заходів максимально знизити результати впливу вражаючих факторів на людей, сільськогосподарських тварин і створити сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінка стійкості елементів  і галузей виробництва протни вражаючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних  лих і виробничих аварій розробляють  основні напрямки підвищення стійкості  роботи сільськогосподарських об'єктів  у надзвичайних умовах. Вони передбачають:

1. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу – створення резерву енергетичних потужностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії. Підготовка автономних електростанцій до роботи за спеціальним режимом для забезпечення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні. Створення запасів паливно-мастильних матеріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання.
2. Стійкість роботи всіх відділів – організація своєчасного оповіщення відділів про загрозу. Підготовка автомобілів до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення. Хімічного, біологічного зараження і перевезення потерпілих.
3. Забезпечення стійкого постачання об'єкта – забезпечення об'єкта 
   ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в 
   надзвичайних умовах. Тому повинні проводитись такі заходи, які б 
   забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту 
   мережі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і 
   джерел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування банку.

Забезпечення стійкої  системи управління і зв'язку – організація 
захищеного пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які 
б дали можливість швидко доводити сигнали ЦО до всіх виробничих 
підрозділів і населення у місцях проживання. 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

В результаті проведеного  дослідження за темою дипломної роботи "Економіко-математичне моделювання ризиків у діяльності банку " можна зробити наступні висновки і внести відповідні пропозиції:

1. В останні роки умови і становище комерційних банків істотно змінюються. Відносна стабілізація курсу національної грошової одиниці, зниження інфляції спонукають банки забезпечувати прибутковість за рахунок розширення обсягу банківських операцій та послуг. Разом з тим вони не мають можливості ефективно вкладати кредитні ресурси у сферу реального виробництва у зв’язку з його низькою рентабельністю. Тому банківська діяльність стає все більш ризикованою.

2. Аналізу основних аспектів забезпечення фінансової стійкості фінансово-кредитних інституцій, зокрема банків, та їх ролі у ринковій економічній системі присвячені праці багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних учених.

3. Питома вага проблемних кредитів і сьогодні залишається дуже високою, а темпи абсолютного зростання проблемних кредитів перевищують темпи формування банками резервів під кредитні ризики. У цій ситуації особливої актуальності набувають дослідження забезпечення фінансової стійкості комерційного банку, глибинних причин її порушення та механізму виникнення фінансової кризи. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямованості на розроблення цілісного підходу до оптимізації фінансового управління банками в умовах нестабільності і ризику, пошуку можливих шляхів досягнення динамічного стану фінансової стійкості та виходу на траєкторію стабільного зростання.

4. Дослідження а темою дипломної роботи проводились на матеріалах Закритого акціонерного комерційного банку «ПриватБанк». Коефіцієнти, які характеризують ресурсний потенціал банку в 2008 році збільшилися, тобто банк характеризується високою ліквідністю. Частка доходної бази в активах зменшилась на 0,003 млн. грн. (4,59%), дане зменшення є незначним і не вплинуло на загальний рівень ефективності діяльності банку.

5. У банківському бізнесі процес створення адекватних моделей ускладнюється об'єктивно існуючими факторами. Один з них полягає в тому, що з погляду управління банк представляє собою надзвичайно складний об'єкт з безлічі різних підсистем, між якими існує велика кількість різнорідних зв'язків. Діяльність банку складається з ряду бізнес-процесів, які істотно залежать від ряду зовнішніх факторів: законодавчих, економічних, соціальних, політичних.

6. Для управління ризиком необхідно мати адекватні процедури обчислення його масштабної і/або імовірнісної оцінки. Як правило, способи отримання масштабної оцінки краще піддаються формалізації і точніші, оскільки не вимагають прогнозу. Опрацьована модель банківських ризиків. Вона складається з такий обмежень:

• всі активи банку складаються з рублевих грошових коштів (каса + коррсчета) і прибуткових активів;
• кожен прибутковий актив є одноразове вкладення з одноразовим поверненням через заданий час;
• по кожному прибутковому активу вкладені засоби або повертаються в строк, або взагалі не повертаються;
• кожне зобов'язання представляється як одноразове запозичення з одноразовим поверненням в заданий термін;
• засоби за кожним зобов'язанням вилучаються точно в строк;
• ставки розміщення і залучення в банці точно співпадають з ринковими і фіксуються на момент відкриття активу або пасиву;
• не враховуються податки і податкові пільги, непроцентні доходи і витрати, позабалансові операції.

Побудована модель призначена для вимірювання і управління основними фінансовими ризиками банку на основі масштабних оцінок. У ній одночасно враховуються процентний, валютний, кредитовий ризики, ризик ліквідності, а також ризики відтоку клієнтів і падіння попиту на кредити. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Акулич И. Л. Математическое программирование в примерах и задачах. – М.: Высш. шк., 2003.
2. Аналіз діяльності комерційного банку / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та проф. А. М. Герасимовича. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 384 с.
3. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике – М.: Финансы и статистика, 2000. – 368 с.: ил.
4. Банківські операції: Підручник. – 2-е вид., випр. і доп. / За ред. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
5. Бережная Е. В. Математические методы моделирования экономических систем. – М:. 2001., 368 с.
6. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2001. – 448 с.
7. Бобровська О.Ю. Інформаційні засади створення механізму регулювання економічного розвитку підприємств міста // Регіональні перспективи. – 2000. – № 2-3 (9-10). – с.315-317.
8. Бухалков М. И. Внутрифирменное планирование: Учебник 2-е изд. –М: ИНФРА-М, 2000, 400с.
9. Варфоломеев В. И. Алгоритмическое моделирование элементов экономических систем: Практикум: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000.
10. Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посібн. для студ. вищих закл. освіти.– К.: ЦУЛ, 2003.-419с.
11. Василишен Э. Н. Регулирование деятельности коммерческого банка. – М., 2005.
12. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М.: Гардарика, 2003. –285 с.
13. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2003.– 408с.
14. Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.
15. Вовк В.М., Дрогомирецька З.Б. Основи системного аналізу. Навчальний посібник. Львів, 2002.
16. Вовк В.М., Левицька Г.І. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства /Фінанси України, 2000, №1. –С.88-92.
17. Вовк В.М., Негрей М.В. Моделювання вибору інвестиційної стратегії в умовах невизначеності //Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. Вип.34, -Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2005. -С.57-63.
18. Голиков А.П. Экономико-математическое моделирование мирохозяйственных процессов: Учеб. пособ.– Харьков: ХНУ, 2003.– 104с.– 4.00
19. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436 діє з 1 .01.04 р Закон України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998р. №75/98-ВР.
20. Друкер П. Эффективное управление: Экономические задачи и оптимальные решения: Перевод с английского. – М.: Фаир-прес, 2003.-288 с.
21. Економико-математичиские методы и модели: Учеб. пособие / Н.И. Холод и др. ; Под общ. ред. А.В. Кузнецова.-Минск: БГЕУ, 2001. – 413с.
22. Економічна кібернетика: Підручник у 2-х т. Т.1/Геєць В.М., Лисенко Ю.Г., Вовк В.М. і ін. – ТОВ „Юго-Восток, Лтд.”, 2005. -508с.
23. Енциклопедия финансового риск-менеджмента / под ред. А.А. Лобанова, А.В. Чугунова. [3-є изд. ]. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 878 с.
24. Єріна, Антоніна Михайлівна Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб.– К.: КНЕУ, 2001.– 170с.– 19.20
25. Єршова О.Л. Моделі, методи та засоби інформаційної технології прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах. – К., 2000.-21с.
26. Закон ВР України "Про захист інформації в автоматизованих системах" № 2594-IV від 31.05.2005.
27. Закон ВР України "Про інформацію" № 2657-XII від 02.10.1992.
28. Закон ВР України "Про науково-технічну інформацію" № 3322-XII від 25.06.1993.
29. Закон ВР України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності" 433-IV від 16.01.2003 р.
30. Закон України " Про власність ". Прийнятий ВРУ від 07.02.1991 р. № 697-XII (зі змінами і доповненнями).
31. Закон України "Про господарські товариства". від 19.09.91р. ВР 1577-12.
32. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Прийнятий ВРУ від 15.05.2003 р. № 755-IV.
33. Закон України "Про податок на додану вартість". Прийнятий від 13.09.2001 р. №2681-111
34. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. №1251-XII.
35. Закон України "Про систему оподаткування". Прийнятий ВРУ 18.02.1997 (зі змінами і доповненнями)
36. Закон України “Про державну таємницю”, Постанови Кабінету Міністрів. № 2884-IV від 22.05.2004р.
37. Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” № 851-IV від 22 .05.2003.
38. Закон України “Про Національний банк України” ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 29, ст.238 ).
39. Закон України “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”. № 656-IV від 23.04.2002р.
40. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. N 2121-III.
41. Закон України «Про заставу», від 02.10.92, ВВР, 1992, N 47, ст.643.
42. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу». від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31
43. Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемних Ю.Н. Математические методы в економике.-М.: МГУ им. М.В. Ломоносова. Изд. “ДИС”, 1998.-368с.
44. Здрок В.В. Прикладна економетрика. У 2-х ч. Частина 1. Симультативні моделі: Навч. Посібник.-Львів: Вид. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. -112с.
45. Здрок В.В., Лагоцький Т.Я. Прикладна економетрія. Ч.2. Дистрибутивно-лагові та авторегресивні моделі. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. – 184с.
46. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків від 14.04.98 № 141.
47. Калина А.В., Конева М.И., Ященко А.В. Современный экономический анализ и прогнозирование (макро и микроуровень). – 2 е изд. К.: МАУП, 2003.
48. Клебанова Т.С. и др. Математическое моделирование трансформационной экономики.Х, 2002.-325с.
49. Кнорринг В.И. Искусство управления М БЕК, 2002. – 288с.
50. Кобелев Н. Б. Практика применения экономико-математических методов и моделей / Учеб.-практ. пособие. – М.: ЗАО Финстатинформ, 2000.
51. Кобелев Н. Б. Практика применения экономико-математических методов и моделей / Учеб.-практ. пособие. – М.: ЗАО Финстатинформ, 2000.
52. Колемаев В. А. Математическая экономика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 240 с.
53. Колпаков В. М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учеб. пособие. – 2 е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2004. –504 с.: ил.
54. Коммерческие банки / Э. Рид, Р. Коттер, Э. Гилл и др.: Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: СП «Космополис», 1991. – 480 с.
55. Конноли Е., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика, 2-е изд. / Пер. с англ.: Учеб. пособие. – М.: Вильямс, 2000. – 1120 с.
56. Конституція (Основний закон) України. Прийнятий ВРУ від 28.06.1996р. №254к/96-ВР.
57. Конюховский П.В. Математические методы исследования операций в экономике. – Харьков, 2002.
58. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2000 – 378с.
59. Коротков С. Концепция менеджмента.: Учебное пособие. – 2003. – 304с.
60. Кругляк Б.С. Бондар Т.П. Економічний аналіз підприємств. – Хмельницький, 2004 р.
61. Кугаенко А. А. Основы теории и практики динамического моделирования социально-экономических объектов и прогнозирования их развития. – М.: Вузовская книга, 2001.
62. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.-224с.:іл.
63. Кушина О. Про облікову політику підприємства // Баланс-Агро.– 2002.– №4. – с.33-39.
64. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 387с.
65. Ліхтер Т.М. Обґрунтовані управлінські рішення – передумова економічного розвитку села // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 37. – с. 30-34.
66. Лысенко Ю.Г., Петренко В.Л. и др. Экономическая динамика: учебное пособие, Донецк. Дон ГУ, 2000. –176с.
67. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Уч. пособ. для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 469 с.
68. Малыхин В. И. Математическое моделирование экономики: Учеб.-практ. пособие. – М.: УРАО, 2001. – 160 с.
69. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента, М., Дело, 2003.
70. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. – М.: ДЕЛО, 2000.
71. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України 02.08.2004 № 361.
72. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 963 с.
73. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / Береславська О. І., Наконечний О. М. та ін. / За заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 303 с.
74. Міщенко В. І., Шаповалов А. В. та ін. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків. – К.: Знання, 2002.
75. Мороз А. М. Банківські операції. – К.: КНЕУ, 2002.
76. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрія. –К, 2000.
77. Наконечный C. И., Андрийчук В. Г. Математическое моделирование экономических процессов сельскохозяйственного производства. Учеб. Пособие. – Киев: КИНХ, 2003. – 106 с.
78. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства: Сучасний стан та напрямки розвитку. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с.
79. Негрей М.В. Оптимізація стратегії розвитку підприємства //Матеріали міжнарод. наук. студ.-асп. конф.: „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” /Тези доп., 13-14 травня 2005р, –Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. -с. 247-248.
80. Осовська Г.А., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент – К: Кондор, 2003 р.
81. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навчальний посібник. –К.: Либідь, 2001. –616с.
82. Пахомов О.М. Економіко-математичне моделювання реінжиніринга бізнес-процесів підприємства інформаційної сфери // Формування ринкових відносин в Україні.– 2003.– № 3.– C.79-81.
83. Петров Э.Г., Солодовник А.В. Модель планирования эффективного использования фонда развития предприятия // Вестник ХГТУ. – 2003. – №2(18). – с.86–90.
84. Планування діяльності підприємства. – за ред. В.Ф. Москалика. – К.: КНЕУ, 2002 р.
85. Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій від 06.05.98 № 181.
86. Полякова О.Ю. Моделирования системных характеристик в економике: Учебное пособие, -Х.: Издательский Дом. (ИНЖЭК), 2004. -296с.
87. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства» від 04.02.98 № 38.
88. Потрашкова Л.В., Пушкарь А.И. Моделирование развития предприятия как системы по созданию добавленной стоимости // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. Випуск 91. – Харків: ХДПУ, 2000. – с.82-85.
89. Савицкая Г.Ф. Анализ хозяйственной деятельности предприятий: 6-е изд., переработанное и дополненное.–Минск, ООО "Новое знание", 2002. – 693 с.
90. Сергеева Л.Н. Моделирование поведения экономических систем методами нелинейной динамики (теории хаоса): Монограф. –Запорожье: ЗТУ, 2002. -227с.
91. Ситник В. Ф., Дубровіна А. В. Проблеми моделювання рішень у групових СППР // Моделювання та інформаційні системи в економіці. Вип. 68, 2002. – с. 9 – 14.
92. Ситник В. Ф., Орленко Н. С. Імітаційне моделювання: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 232 с.
93. Сіднєв С.П., Шарапов О.Д. Математичні методи підвищення якості управлінських рішень: Підручник.-К.: ІЗМН, 2006.
94. Солодовник А.В. Модель управления развитием предприятия в условиях конкурентной борьбы // Сб. науч. тр. по мат. междунар. конф. “Единое информационное пространство”. – 2003. – с.126 – 129.
95. Спицын И. О., Спицын Я. О. Маркетинг в банке. – Тернополь: Тарнекс; К.: Писпайп, 2003. – 656 с.
96. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – М.: Все для вас, 2003. – 320 с.
97. Устенко О.Л. Теория экономического риска: Монография. – К.: МАУП, 2001. – 164 с.
98. Фінансове прогнозування: методи і моделі. Костіна Н.І. і ін. Навч. посібник. – К., Знання, КОО, 2004. – 183 с.
99. Фомин Г. П. Математические методы и модели в коммерческой деятельности. – М., 2001. – 544с.
100. Фрост С. М. Настільна книга банківського аналітика: Гроші, ризики і професійні прийоми / М. Стівен Фрост ; пер. з англ. ; за наук. ред. М.В. Рудя. -Дніпропетровськ : Баланс Бізнес Букс, 2006. – 672 с.
101. Черваньов Д.М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств: Навчальний посібник. –К.:Знання-Прес, 2003. – 622 с.
102. Шелобаев С. И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизносе: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.
103. Шершньова З.Є., Обнорська С.В. Стратегічне управління. – К.: КНЕУ, 1999р.
104. Шикин Е. В., Чхартишвили А. Г. Математические методы и модели в управлении: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2000. – 440 с.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д О Д А Т К И