Класифікація й ідентифікація машин і обладнання. Методика визначення вартості комп’ютерних програм нема

ustify">     Доходний  підхід:

     Визначення  поточної вартості об’єкта оцінки як сукупної вартості майбутніх грошових доходів від його використання який проводиться за такими методами:

1. Дисконтування грошових потоків:

• метод прямої капіталізації;

• метод рівновеликого аналога.

     Підбір  функціонального аналога який виконує  однакові з об’єктом оцінки функції  хоча і може відрізняться від нього  продуктивністю. Треба орієнтуватися  на оцінку доходу від використання об’єкта, що оцінюється але лише на ту його частину на яку він відрізняється  від доходу об’єкту аналога.

     2.Методика  визначення вартості  комп’ютерних програм   нематеріального  потенціалу.

    У майновому потенціалі підприємств  неухильно зростає роль нематеріальних (неосяжних) активів.

    Відповідно  до визначення, що міститься в Міжнародних  стандартах оцінки МСО 2003, неосяжні (нематеріальні) активи являють собою інтереси, що містяться в нематеріальних об'єктах (навичках менеджменту та маркетингу, кредитних рейтингах, гудволі та різноманітних юридичних правах або інструментах (товарних знаках, авторських правах, франшизах, патентах, контрактах).

    Основними економічними властивостями нематеріальних активів є такі:

    - не мають матеріального змісту (або матеріально-речовинна форма яких не має істотного значення в процесі їхнього використання);

    - забезпечують власникам права  та привілеї;

    - створюють для власників певну  вигоду.

    Класифікація  нематеріальних активів здійснюється за такими напрямками:

    І. За складом нематеріальні активи підрозділяють на чотири основні групи:

- інтелектуальна  власність;

- майнові  права;

- відкладені, або відстрочені, витрати;

- гудвіл..

    Інтелектуальна  власність - виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт або послуг (фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування і т. ін.).

    До  інтелектуальної власності відносять:

    1) об’єкти інтелектуальної власності  (ОІВ), що охороняються патентами  та свідоцтвами Укрпатенту: об’єкти  промислової власності (винаходи, промислові знаки, корисні моделі, заходи для припинення несумлінної  конкуренції), засоби індивідуалізації (товарні знаки, знаки обслуговування  та найменування місць походження  товарів) і селекційні досягнення;

    2) об’єкти авторського права або  суміжних прав: усі види наукових, літературних, художніх творів, програмні  продукти для ЕОМ і бази  даних, топології інтегральних  мікросхем (зафіксоване на матеріальному  носії просторово-геометричне розташування  сукупності елементів інтегральної  мікросхеми і зв’язків між  ними), твори науки, літератури  та мистецтва), фонограми та відеограми, програми телерадіоорганізацій;

    3) об’єкти прав на секрети виробництва  («ноу-хау»), підтверджені документами  підприємства.

    Секрет  виробництва - це технічна, організаційна або комерційна інформація, що захищається від незаконного використання третіми особами, за умов, що інформація має дійсну або потенційну комерційну цінність через її невідомість третій особі, до цієї інформації немає вільного доступу, власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Такими об'єктами можуть бути результати науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектних і виробничих робіт; конструкторська, технологічна, проектна, економічна, юридична й інша документація, призначена до використання у виробництві та реалізації товарів і послуг; незапатентовані винаходи, формули, рецепти, сполуки, розрахунки, дослідні зразки, результати іспитів і дослідів; системи організації виробництва, маркетингу, управління якістю продукції та послуг, системи управління кадрами, фінансами, політикою капіталовкладень; виробничий досвід і навчання персоналу; інші об'єкти, що охороняються ліцензійними, авторськими або іншими договорами на придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності, укладені в порядку, встановленому законодавством.

    Майнові права - права користування земельними ділянками, природними ресурсами, водяними об'єктами, підтвердженням яких є ліцензія, орендні права.

    Відкладені, або відстрочені, витрати - організаційні витрати, що здійснюються в момент створення підприємства (наприклад, витрати, пов'язані з утворенням юридичної особи - гонорари юристам за складання установчих документів, послуги за реєстрацію фірми і т. ін.).

    Гудвіл  може бути визначений як сукупність тих елементів бізнесу або персональних якостей, які стимулюють клієнтів продовжувати користуватися послугами даного підприємства або даної особи і приносять фірмі прибуток понад того, який потрібний для одержання розумного доходу на всі інші активи підприємства, включаючи доход на всі інші нематеріальні активи, що можуть бути ідентифіковані й окремо оцінені. Часто гудвіл розглядається як вартість ділової репутації підприємства, його ділових зв'язків, популярності найменування, товарного знаку.

    ІІ. За строком корисного використання виділяють нематеріальні активи:

    - функціонуючі (працюючі) – об’єкти,  використання яких приносить  підприємству доход у дійсному  періоді;

    - не функціонуючі (непрацюючі) – об’єкти,  що не використовуються з якихось  причин, але можуть використовуватися  в майбутньому.

    ІІІ. За оборотністю (тривалістю використання) виділяють нематеріальні активи:

    - поточні – об’єкти, що використовуються  в діяльності підприємства не  більше року, тому що швидко  втрачають свою споживчу вартість. Вони включаються в поточні  витрати підприємства;

    - довгострокові – об’єкти нематеріальних  активів, що використовуються  в діяльності підприємства більше  року. Їх вартість частинами переноситься  на вартість на вартість виробленого  з їх допомогою продукту (амортизується).

    ІV. За ступенем відчуження нематеріальні активи поділяються на:

    - відчужувані – об’єкти нематеріальних  активів, що здатні цілком передаватися  при їх продажу, передаванні,  оренді;

    - невідчужувані – об’єкти нематеріальних  активів, що залишаються у власності  підприємства-власника при частковому  переданні прав на їх використання.

    V. За ступенем впливу на фінансові результати підприємства:

    - об’єкти нематеріальних активів,  здатні приносити доход безпосередньо,  за рахунок упровадження їх  в експлуатацію;

    - об’єкти нематеріальних активі, які опосередковано впливають  на фінансові результати.

    VІ. За ступенем правової захищеності:

    - нематеріальні активи, що захищаються  охоронними документами (авторськими  правами);

    - нематеріальні активи, не захищені  охоронними документами (авторськими  правами).

    VІІ. За ступенем вкладення індивідуальної праці працівниками даного підприємства нематеріальні активи поділяються:

    - власні – об’єкти, що розроблені  особисто працівниками або засновниками  підприємства;

    - пайові – об’єкти, розроблені  разом з іншими фізичними або  юридичними особами на пайових  умовах;

    - придбані зі сторони – об’єкти,  що отримані від інших фізичних  або юридичних осіб, за плату  або безоплатно.

Особливості оцінки вартості нематеріальних активів

    Проблема  комерційного використання об'єктів  нематеріальних активів прямо пов'язана  з необхідністю їх вартісної оцінки, що може проводитися з метою:

    - купівлі-продажу прав на об'єкти  інтелектуальної власності або  ліцензій на їх використання;

    - надання франшизи новим компаньйонам  при розширенні ринків збуту;

    - формування статутного капіталу;

    - визначення збитку, нанесеного діловій  репутації підприємства незаконними  діями з боку інших підприємств;

    - акціонування, приватизації, злиттів  і поглинань;

    - внесення змін у фінансову  звітність;

    - страхування майна, здійснення  операцій застави, дарування,  спадкування або безоплатного  передавання майна підприємства  й ін.

Методика  визначення вартості комп"ютерних програм

Економічними  та технічними складовими, що можуть впливати на вартість програми, є:

- ціна програми, що склалася на ринку; 

- собівартість  розробки;

- витрати на  вдосконалення програми, копіювання;

- старіння, що  визначається часом від моменту  створення програми;

- кількість комплектів  програми, які передано стороннім  юридичним чи фізичним особам;

- ступінь кодового  захисту від несанкціонованого  використання програми.  

     2. Загальна характеристика  організації.

       «ДТЕК Павлоградвугілля» — найбільше вуглевидобувне підприємство України, займається розробкою в Західному Донбасі. До складу підприємства входить 10 шахт, 23 структурні підрозділи, 57 об'єктів соціальної сфери. Колектив підприємства налічує більше 25 тис. чоловік.

     Літом 2004 р. приватизація «Павлоградугля»  закінчилась продажем 92,11 % акцій  ВАТ «Авдеєвський коксохімічний  завод», яке підконтрольне компанії System Capital Management. У березні 2007 р. афіліаты System Capital Management викупили ще 7,82 % акцій  «Павлоградугля». Повноваження по управлінню «Павлоградвуглем» делеговані Донбасівській  паливно-енергетичній компанії, яка  відповідає за діяльність паливно-енергетичного  напряму бізнесу System Capital Management.

     Підприємство  видобуває кам'яне вугілля мазкий Г, ДГ. У 2008 р. шахтами «Павлоградугля»  здобуто понад 14,2 млн т вугілля (18,2 % від здобичі по країні), запланований об'єм здобичі на 2009 р. — 14,7 млн т

     Нині  на підприємстві йдуть процеси по впровадженню прогресивної гірничо-добувної техніки і оновленню наявної. Фактичні капіталовкладення в OАО «Павлоградвугілля» в 2006 р. склали $62, 7 млн, проект інвестиційної  програми 2007 р. — $94, 6 млн. Планується впровадження стругової технології починаючи  з 2009 р. на ш. «Степова».

     У 2007 р. ВАТ «Павлоградвугілля» спільне  з ВАТ «Шахта »Комсомолець Донбасу  виступили засновниками ТОВ »Інвестиційне  суспільство«, яке узяло на себе зобов'язання погасити борги (біля $200 млн) і вкласти інвестиції (біля $200 млн) в модернізацію енергогенеруючої компанії ВАТ »Днепроэнерго« в обмін на право викупу додемісії генкомпании. В результаті у вересні 2007 р. афільованими з ТОВ »ДТЭК« структурами було сконцентровано близько 44,3 % акцій ВАТ «Днепроенерго».

     ДВАТ "Шахта «Ювілейна».

     Входить до ДХК «Павлоградвугілля». Розташована  у місті Першотравенськ, Дніпропетровської  області.

     Стала до ладу у 1970 р. Проектна потужність 1200 тис.т вугілля на рік. У 2003 р. видобуто 1054 тис.т. вугілля.

     Максимальна глибина робіт 385 м. Протяжність підземних  виробок 99/103 км (1990—1999). Розкрита 2-а  вертикальними центрально-здвоєними  стволами. Належить до ІІ категорії  за газом метаном. Розробляє два  пласти: с6 потужністю 0,9 м і с6' потужністю 0,7 м. Кути падіння пластів 2-5о.