Класифікація й ідентифікація машин і обладнання. Методика визначення вартості комп’ютерних програм нема

 
 

      3.5. Розрахуємо інтегральний показник для маркетингу:        

            

     3.5.1. ДВАТ "Шахта «Ювілейна»:

       Р_j =1,25*4+1,2*1,5+1,25*4+1,15*4+1,15*5 =22,15;

     3.5.2. ДВАТ «Шахта «Тернівська»:

      Р_j =1,25*3+1,2*5+1,25*1+1,15*5+1,15*2 =19,05;

     3.5.3. ДВАТ «Шахта «Самарська»:

      Р_j =1,25*2+1,2*1,5+1,25*2+1,15*3+1,15*1 =11,4;

    3.5.4. ДВАТ «Шахта «Степова:

      Р_j =1,25*1+1,2*3,5+1,25*3+1,15*1+1,15*4 =14,95;

   3.5.5. ДВАТ «Шахта «Павлоградська»:

                         Р_j =1,25*5+1,2*3,5+1,25*5+1,15*2+1,15*3 =22,45;

3.6. Розрахуємо довжину вектора для показника «маркетинг»: 

    3.6.1. ДВАТ "Шахта «Ювілейна»: 

 В_к =100 - (22,15 - 6*1,5) *;

     3.6.2. ДВАТ «Шахта «Тернівська»:

       В_к = 100 - (19,05 - 6*1 ) *;

     3.6.3. ДВАТ «Шахта «Самарська»:

    В_к = 100 - (11,4 - 6*1) *;

 3.6.4.  ДВАТ «Шахта «Степова:

    В_к = 100 - (14,95 - 6*1) *;

  3.6.5.  ДВАТ «Шахта «Павлоградська»:

    В_к = 100 - (22,45 - 6*2) *. 

Таблиця 12

Фінанси 

 
 

            3.7. Розрахуємо інтегральний показник для фінансових показників підприємства:                     

     3.7.1. ДВАТ "Шахта «Ювілейна»:

         Р_j =1,15*5+1,15*1+1,2*5+1,25*1+1,25*5 =20,4;

     3.7.2. ДВАТ «Шахта «Тернівська»:

      Р_j =1,15*3+1,15*4+1,2*4+1,25*4+1,25*2 =20,35;

     3.7.3. ДВАТ «Шахта «Самарська»:

      Р_j =1,15*4+1,15*3+1,2*3+1,25*5+1,25*4 =22,9;

    3.7.4. ДВАТ «Шахта «Степова:

      Р_j =1,15*1+1,15*2+1,2*2+1,25*2+1,25*3 =12,1;

   3.7.5. ДВАТ «Шахта «Павлоградська»:

                          Р_j =1,15*2+1,15*5+1,2*1+1,25*3+1,25*1 =14,25;

       3.8. Розрахуємо довжину вектора для фінансових показників підприємства:

    3.8.1. ДВАТ "Шахта «Ювілейна»: 

 В_к =100 - (20,4 - 6*1) *;

     3.8.2. ДВАТ «Шахта «Тернівська»:

       В_к = 100 - (20,35 - 6*2 ) *;

     3.8.3. ДВАТ «Шахта «Самарська»:

    В_к = 100 - (22,9 - 6*3) *;

 3.8.4.  ДВАТ «Шахта «Степова:

    В_к = 100 - (12,1 - 6*1) *;

  3.8.5.  ДВАТ «Шахта «Павлоградська»:

    В_к = 100 - (14,25 - 6*1) *. 

     Побудуємо квадрат потенціалів підприємств  вугільної галузі 2010р.

       Рис.3 – Квадрат потенціалів шахт за 2010р.

     Висновки: розглядаючи ситуацію на 2010р., можна стверджувати, що підприємство має дисгармонію одного вектора та потребує підкріплення фінансової сфери для отримання збалансованого квадрату потенціалу підприємства.

     4. КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА  ЗАХОДІВ.

       У 2008 році квадрат потенціалу ДВАТ шахта «Ювілейна» мав правильну форму квадрату, отже це означає що на підприємстві була присутня «гармонія векторів» тобто усі єлементі потенціалу були сбалансовані, але у 2009-2010 роках ситуація змінилася у гіршу сторону, квадрати потенціалів мали викривлену форму. Це говорить про те, що на підприємстві за всі розглядаємі роки присутня «дисгармонія векторів», тому дане підприємство потребує негайних перетворень, які дозволять покращити збалансованість елементів потенціалу.

     Однією  з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах  є некваліфіковані і помилкові  дії керівництво, яке привело  велику кількість суб'єктів господарювання на межу банкрутства. Важливим чинником, який зумовлює ухвалення неправильних управлінських рішень, є відсутність  на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролинга.

     Поняття «контролинг» походить від англійського «to control», яке в економічному розумінні  означає управління, спостереження, контроль.

     Фінансовий  контролинг зорієнтований на функціональну  підтримку фінансового менеджменту, який визначає його зміст і основні  завдання. Провідною метою фінансового  контролинга є, орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку і  вартості капіталу власників при  мінімізації ризику і збереженні ліквідності і платоспроможності  підприємства. Для досягнення цієї мети фінансовий контролинг (контроллер) вирішує цілий ряд функціональних завдань. Каталог цих завдань  приведений в таблиці 3.1. 

     Таблиця 3.1 -  Каталог функцій і завдань  фінансового контроллера

 

Продовження таблиці 3.1

 

     Під стратегічним фінансовими контролингом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів і методів  довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю і рисками.

      Практика  показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно  на 70% від стратегічної спрямованості, майже на 20% - від ефективності оперативного управління і майже на 10% від якості виконання поточних завдань. В цілому стратегія - це визначення основних довгострокових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілу  ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

      Найважливішою формою прояву стратегічного фінансового  контролинга є система стратегічного (довгострокового) планування. Стратегічний план повинен враховувати результати аналізу сильних і слабких  сторін підприємства, вимоги партнерів  по ринку і інтереси власників. У  плані фіксуються цілі, яких підприємство прагне досягти в довгостроковому  періоді.

      До  сфери функціональних компетенцій  контролинга, як правило, належить внутрішній аудит (ревізія) - сукупність процедур відносно перевірки відповідності фактичного стану об'єкту аудиту нормативному. Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю виконавчих органів підприємства. Внутрішній аудит здійснює перевірку не лише рівня дотримання фінансового і податкового обліку нормативним вимогам, а і якість виконання планів і рекомендацій контроллера відповідними службами.

      Результати  внутрішнього аудиту повинні знайти відображення в аудиторському виводі, де викладаються виявлені недоліки, порушення  і зловживання, а також невикористані  резерви. Увага акцентується на позитивному  досвіді роботи підрозділу (центр  витрат), що можливо використовувати  іншими стратегічними одиницями. Необхідно  також викласти причини, які зумовили порушення і зловживання, і надати свої пропозиції відносно вживання заходів  по їх усуненню.

      Методи  контролинга. Служби контролинга в процесі виконання своїх функцій використовують велику кількість методів. Разом з окремими загальнометодологічними і загальноекономічними методами, використовуються специфічні. До перших методів відносяться такі, як спостереження, порівняння, групування, аналіз, трендовий аналіз, синтез, систематизація, прогнозування. До основних специфічних методів контролинга відносяться:

1. бенчмаркинг;
2. ABC - аналіз;
3. XYZ - аналіз;
4. SWOT - аналіз.

      Бенчмаркинг (від англ. benchmarking - встановлення контрольної  точки) - це перманентний, безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів і інших  параметрів иследоваемого підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об'єктами інших підприємств або  структурних підрозділів.

      ABC - аналіз.  Цей метод контролинга  використовується при селективному  відборі цінних для підприємства  постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, головних елементів витрат, найбільш ефективних напрямів капіталовкладень. ABC - аналіз полягає у виявленні і оцінці незначного числа кількісних величин, які є цінними і мають найбільшу питому вагу в загальній сукупності вартісних показників.

      З метою оптимізації запасів на практиці досить часто ABC - аналіз комбінують з іншим методом контролинга - XYZ - аналіз, який характеризує рівномірність  запуску окремих видів сировини (матеріалів) у виробництво. Цей метод  широко використовується в процесі  нормування обігових коштів для створення  виробничих запасів.

      SWOT - аналіз. Одним з важливих методів  стратегічного контролинга є  так званий аналіз сильних  (Strength) і слабких (Failure) сторін, а  також наявних шансів (Opportunity) і  ризиків (Threat). У економічній літературі  цей вид аналізу позначається  також як SWOT - аналіз (SWOT - analysis). Цей  вид аналізу може здійснюватися  відносно усього підприємства, його  структурних підрозділів, а також  в розрізі окремих видів продукції.

      На  малюнку 3.1. у вигляді матриці  наведені типові приклади сильних і  слабких сторін вітчизняних підприємств, а також шансів і ризиків, які  можуть виникнути під дією зовнішніх  обставин.