Экономика предприятия

За допомогою показників можна підрахувати ефективність трьох видів: комерційна; бюджетна; економічна.

Комерційна ефективність розраховується на підприємствах, організаціях, об'єднаннях і окремих юридичних особах незалежно від форм власності.

Особливість розрахунку: ефект, що створюється в плині  одного кроку виміряється в реальних коштах і може бути позитивним і  негативним.

Поняття «реальні кошти» від інших економічних категорій  відрізняється періодом часу між  оплатою і фактичним надходженням грошей. За допомогою комерційної  ефективності оцінюється фінансовий стан підприємства.

Бюджетна ефективність використовується для обґрунтування завбачливих у проекті пропозицій держави, обласної міської чи фінансової підтримки.

Особливості: у розрахунку витрат і витрат (включаються у  витрати: кошти, виділені для прямого  бюджетного фінансування; кредити банків; прямі грошові асигнування на надбавки до ринкових цін; виплати посібників по безробіттю, зв'язані зі здійснення проекту; оплати по державних цінних паперах).              У доходи включаються: ПДВ і інші податкові надходження; рентові платежі (за воду, землю); мита; акції; емісійний доход від випуску цінних паперів .

Економічна  ефективність використовується для великомасштабних інвестиційних проектів.

Особливість: необхідність оцінювати з погляду всього народного  господарства. До складу результату включаються: кінцеві виробничі і фінансові результати; соціальні й економічні результати; прямі фінансові результати і кредити і позики іноземних державам.

 

Тема 11. Підприємство як суб’єкт господарювання

1. Задачі та кваліфікація підприємницької діяльності.
2. Види підприємництва (виробниче, комерційне, фінансове, консультативне).
3. Створення підприємства. Причини припинення діяльності підприємства.
4. Підприємства малого бізнесу.

 

11.1. Задачі та кваліфікація підприємницької діяльності (ПД).

Під підприємством розуміємо  самостійний підприємницький суб’єкт, чи створену підприємцем групу, що робить продукцію, роботи чи послуги з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку. Задача підприємства максимально задовольняти потреби суспільства в конкретному продукті при мінімальних витратах на виробництво і високу якість, що відповідає світовим стандартам.

Основні риси підприємницької  діяльності:

1. Самостійність і незалежність хазяйських об'єктів;
2. Економічна зацікавленість;
3. Господарський ризик і відповідальність.

Класифікація підприємницької діяльності, в умовах ринкової економіки:

1. За видом і за призначенням: виробниче підприємництво, комерційне, фінансове, консультативне;
2. За формою власності: приватне, державне, муніципальне;
3. За колективом власників: індивідуальне, колективне;
4. По формах: виробництво, що має організаційно-правові й організаційно-економічні форми. Детальна класифікація наведено у таблиці.

11.2. Види підприємництва.

І. Виробниче підприємництво включає: інноваційну діяльність; науково-технічну діяльність; виробництво товарів; надання послуг; виробниче споживання товарів і послуг та інформаційну діяльність. Результат продуктивності підприємництва можна простежити за наступними показниками: валовий прибуток, чистий прибуток, рентабельність. Прикладом виробничого підприємництва є венчурні підприємства – це підприємства, діяльність яких зв'язана з великим ризиком (інноваційна діяльність).

ІІ. Комерційне підприємництво.

Полем діяльності служать  товарні біржі і торгові організації.

Товарна біржа – це постійно діючий ринок масових товарів, однорідних по якості, продаваних строго визначеними партіями, при чому ці партії взаємозамінні.

Ф'ючерсні  угоди (futures) - угоди, укладені з постачанням товару в майбутньому.

Функції товарної біржі:

• надання посередницьких послуг;
• збір і публікація зведень про ціни і стан виробництва;
• задоволення особистих інтересів окремих громадян, що створюють невеликі підприємства для індивідуальної і спільної діяльності.

Товарні біржі можуть бути закритими, у яких беруть участь тільки брокери (посередники між покупцем і продавцем) і відкритими, на яких присутні і покупці і продавці.

Програма комерційної  справи включає:

• наймання працівників для виконання товарно-посередницьких послуг;
• придбання чи наймання приміщень, складів;
• закупівля товару для наступного продажу;
• залучення коштів для фінансування угоди і повернення кредиту;
• одержання і сплата послуг сторонніх організацій і посередників;
• одержання необхідної інформації для планування, оформлення і регулювання угоди;
• реалізація товару покупцю й одержання виторгу;
• реєстрація угоди, виплата податків і платежів.

ІІІ. Фінансове підприємництво.

Основне поле діяльності – комерційні банки і фондові  біржі.

Комерційний банк - це фінансово-кредитна установа акціонерного типу, кредитуюча на платній основі переважно комерційні організації. Джерелом доходів у комерційному банку є різниця між процентними ставками депозитних (притягнутих) і судних засобів. Операції комерційних банків поділяються на 3 групи: пасивні (залучення засобів), активні (розміщення засобів), комісійно-посередницькі (виконання різних операцій по виконанню комісії).

Фондова біржа (stock, stock-market) – це постійно діючий і керований ринок, на якому продаються і купуються цінні папери (акції, облігації). Вона сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню її реальної вартості.

ІV. Консультативне підприємництво – це надання незалежних порад і допомоги з питань керування, включаючи визначення й оцінку чи проблем можливостей рекомендаційних мір і допомога в їхній реалізації.

Виділяють 3 види консультацій:

• експертні: консультант самостійно здійснює діагностику;
• процесові: фахівці на всіх етапах роботи активно взаємодіють із клієнтурою;
• навчальні: підготовки ґрунту для виникнення ідей у виробленні рішень.

Існують також змішані  види.

В даний час  у розвинених країнах прибуток не є єдиною метою підприємництва. З'явилася мета створення і збереження іміджу (імені).

 

11.3. Створення підприємства. Причини припинення

діяльності  підприємства.

До основних причин створення  підприємств відноситься:

1. необхідність збільшення випуску продукції, у якій нуждається споживач і одержання доходу за рахунок її реалізації;
2. залучення у виробництво незайнятого працездатного населення і вирішення тим самим соціальної проблеми працевлаштування;
3. залучення у виробництво наявних додаткових природних ресурсів;
4. виготовлення принципово нових видів промислової продукції з використанням передових досягнень науки і техніки.

Фактори , що впливають  на утворення нових і розширення діючих підприємств:

1. наявність незадоволеного попиту на продукт чи послуги;
2. наявність ресурсів необхідних для організації виробництва продукції
3. рівень розвитку науки, техніки, технології і відповідної галузі виробництва.

Порядок створення підприємства:

І. Етап: Прийняття рішень про створення й утворення статутного капіталу. Особливості: рішення приймає власник капіталу; на базі первісних капітальних вкладень створюється статутний капітал підприємства; проведення оцінки можливості бізнесу.

ІІ. Етап: Розрахунок майбутніх витрат, прибутку.

ІІІ. Етап: Пошук партнерів (з капіталом і без).

ІV. Етап: Формування механізму.

V. Етап: Документальне оформлення: принцип створення, засновники, внески, організація підприємства; устав затверджується і реєструється в місцевих органах влади (підприємство має право на рахунок у банку і печатку), якщо цього ні, те це не підприємство.

Визначення й оцінка можливості бізнесу залежить від:

• тривалість бізнесу;
• наявності ринку для реалізації бізнесу;
• аналіз конкуренції;
• цінність бізнесу для ринку і підприємства;
• наявності підприємницьких знань, навичок і бажань.

Причини припинення діяльності підприємства: перебудова, збитковість чи неспроможність: відсутність чи різке падіння попиту на продукцію (послуги), що випускається,; екологічна небезпека підприємства для навколишнього середовища і населення; можливість використання основних фондів підприємства для організація випуску більш економічно вигідному чи необхідної споживачам продукції; нездатність задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів (послуг), включаючи нездатність забезпечити обов'язкові платежі в бюджетні і не бюджетні фонди. До підприємств застосовуються міри: реорганізація, ліквідація і світова угода.

 

11.4. Підприємства малого бізнесу (ПМБ).

Малий бізнес - особливий вид підприємництва, що відрізняється: особливим режимом державного регулювання; у більшості випадків безцеховою структурою; малими розмірами капіталу і необхідним числом працівників; конкурентним немонополістичним положенням на ринку. Частка держави і громадських організацій і не стосовних до МБ юридичних осіб, не повинна перевищувати 25 і 25% статутного капіталу. Державні організації – 25%, юридичні особи – 25%.

Задачі, що вирішує держава  при створенні системи МБ:

1. створення конкурентного середовища;
2. створення нових робочих місць;
3. активізація структурної перебудови економіки;
4. надають економічну волю громадянам країни.

Сильні сторони великого підприємства:

• низька собівартість продукції за рахунок більш низьких накладних витрат;
• забезпечення більш високої серійності виробництва;
• більш висока продуктивність праці;
• більш високий рівень уніфікації і стандартизації виробництва;

Слабкі сторони великого підприємства:

• тенденція до монополізму;
• слабка реакція на споживчий попит;
• відсутність можливості швидкого переналагодження виробництва;
• підвищені транспортні витрати по доставці сировини і продукції споживачу.

Сильні сторони малого підприємства:

• швидке реагування на споживчий попит;
• заповнення сфер ринку по виробництву дрібносерійної й одиничної продукції;
• швидке переналагодження на споживчий попит;
• створення нових робочих місць;
• більш висока відповідальність працівника за результати своєї праці.

Особливості економічної  діяльності малого підприємства.

• не мають права працювати в галузях стратегічно важливого значення (військова).
• мале підприємство самостійне планує свою діяльність;
• основу планів складають договори, укладені як з державними органами, так і з іноземними партнерами;
• установлюються договірні ціни, за винятком цін, обговорених законом;
• джерелом формування фінансових ресурсів незалежно від організаційно-правової форми можуть виступати: прибуток, кошти отримані від продажу цінних паперів, пайові чи інші внески членів колективу і кредити;
• підприємство несе відповідальність за виконання фінансової дисципліни;
• на загальних підставах вносить у бюджет усі платежі.

Державна підтримка МБ зводиться:

1. до системи податкових пільг на прибуток;
2. кредитування (організація асоціацій підтримки малого підприємства);
3. державне замовлення;
4. пільгове банківське кредитування.