Отчет по практике в "ПриватБанке"

Пк = 66,454/45,00=1,476756%

Проте статутний фонд банку, як і багато інших показників його діяльності (наприклад, розмір власних і притягнутих коштів, розмір кредитних вкладень і т.д.), має протягом року значні коливання.  Тому більш правильним є їхнє застосування не на визначену дату, а використання середніх за період значень.

Іншим загальновизнаним показником, що характеризує ефективність як активних операцій, так і всієї діяльності комерційного банки, є співвідношення валового прибутку й активів комерційного банку.  Для розрахунку ефективності активних операцій комерційного банки варто використовувати не моментальне, а середнє значення розміру активів комерційного банку.

По данним Приватбанку це буде дорівнювати:

Пк2 = 66,454 /1614,262 =0,041167%

Вище уже відзначалося, що прибуток комерційного банку визначається як різниця між доходами і витратами.  Тому необхідно з'ясувати чинники, що вплинули на балансовий річний прибуток даного комерційного банки. Будь-який комерційний банк залучає (акумулює) кошти і потім розміщає їх у різноманітних видах активів, одержуючи при цьому прибуток.

8.3. Нормативи банківської діяльності, їх характеристика

Економічні нормативи - показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є  обов'язковим  для банків. Основою розвитку й надійного стійкого функціонування банківської системи є формування гнучкого механізму регулювання й нагляду за діяльністю банків. Банківська справа по своїй суті засноване на довірі до власників і менеджерам кредитної організації з боку клієнта й вкладника. Регулювання діяльності комерційних банків здійснюється за допомогою відповідних нормативів, уведених у дію Центральним банком. У їхнє число включаються норми, що забезпечують економічну стабільність кредитних інститутів за рахунок підтримки мінімального розміру й достатності капіталу банку, його ліквідності й платоспроможності, регулювання ризику при здійсненні тих або інших банківських операцій. Безпека кредитного інституту багато в чому визначається тем, наскільки його діяльність відповідає цим економічним параметрам.

Вони мають наступні особливості:

–                    Усі нормативи діляться на обов'язкові й оцінні.

–                    При розрахунках нормативів активи комерційного банку розподілені на п'ять груп ризику з урахуванням ступеня ризику вкладень засобів і відповідно можливої втрати частини вартості цих засобів при несприятливій ситуації. Одночасно окремим категоріям активів, що входять у кожну із груп, привласнюється відповідний поправочний коефіцієнт ризику, який показує, яка частина вартості даної категорії активів може бути загублена, або інакше, якою мірою надійне вкладення засобів у ту або іншу категорію активів банку.

Інші особливості:

–                    Банківські нормативи можуть змінюватися залежно від економічних умов, причому про майбутні зміни нормативів ЦБ зобов'язано оголосити не пізніше, чим за місяць до їхнього введення або раніше. Наприклад, у Росії при зміні мінімального розміру власного капіталу ЦБ РФ повідомляє банки не менш чому за 3 року до моменту його введення.

–                    Банківські нормативи встановлюються з урахуванням міжнародних стандартів і на базі консультацій з банками, банківськими асоціаціями й союзами.

–                    Вони мають особливий національний характер, їх перелік, кількісні параметри кожного з них відрізняються, приміром , від загальноєвропейських норм.

–                    Установлені нормативи диференційовані стосовно до типу комерційного банку. При цьому Центральний банк виходить із того, що комерційні банки, створені на основі спеціалізованих банків, що раніше діяли, є більш ліквідними й фінансово стійкими, чому інші, знову організовані банки.

–                    Вони фіксуються в спеціальних методиках ЦБ.

–                    Досить стабільні (деякі не міняються по нескольку років).

–                    За допомогою економічних нормативів діяльності банків в Україні забезпечується стабільна діяльність банків та своєчасне виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігається неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності (див. також статтю про банківське регулювання та нагляд). Економічні нормативи є основним стовпом пруденційного регулювання банків в Україні. Тут застосовуються концепції “Базель І“. Їх розрахунок здійснюється, в основному, на базі регулятивного капіталу.

Існуючі нормативи поділяються на:

–                    нормативи капіталу:

–                    мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), (10 млн євро)

–                    адекватність регулятивного капіталу/ платоспроможність (Н2), (не менше 10%)

–                    співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); (не менше 9%)

Нормативи ліквідності:

–              миттєва (Н4),(не менше 20%)

–              поточна (Н5), (не менше 40%)

–              коротко-строкова ліквідність (Н6) (не менше 20%);

Нормативи кредитного ризику:

–                    максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%)

–                    великі кредитні ризики (Н8), (не більше 800%)

–                    максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, на-даних одному інсайдеру (Н9), (не більше 5%)

–                    максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)(не більше 30%);

Нормативи інвестування:

–                    інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), (не більше 15%)

–                    загальна сума інвестування (Н12) (не більше 60%);

–                    нормативи загальної довгої та короткої валютної позиції банку: Н13-1 та Н13-2 (не більше 30%).При цьому, базою для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 та Н13 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 – статутний капітал.

Необхідно зазначити, що для спеціалізованих банків НБУ встановлює окремі вимоги. Всі вище згадані значення нормативів діють для універсальних банків і тільки частково для спеціалізованих. Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу, пов’язаного з іпотечною, інвестиційною або кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб. У зв’язку з концентрацією ризиків для спеціалізованих банків установлюються підвищені значення нормативів Н2-Н4, Н7-Н10 та Н12 для забезпечення більш високого ризику, порівняно з універсальними банками (див. табл. нижче).

Від спеціалізованих ощадних банків вимагається виконання підвищених нормативів Н4 (30 % замість 20 %), Н7 (замість 25 % - 5-20 % в залежності від частки негативно класифікованих активів (НКА) в загальній сумі дебіторської заборгованості, портфелів кредитів, цінних паперів та коштів на кор.рахунках в інших банках), Н9 (2 % замість 5 %) та Н10 (замість 30 % – 10-20 % в залежності від частки НКА). До спеціалізованих іпотечних банків висуваються схожі вимоги, зокрема, значення Н4 таких банків повинно також дорівнювати 30 %, Н7 – 5 %, Н9 – 2 %, Н10 – 20 %. Спеціалізовані розрахункові (клірингові) банки повинні виконувати Н2 зі значенням 20 %, Н3 – 12 %, Н4 – 90 % (!), Н8 – 100 %, а Н12 – 10 %. При цьому, інвестиційна діяльність банків такого типу обмежується вкладанням коштів у статутні фонди бірж, позабіржових / торговельних систем, депозитаріїв та установ, що займаються клірингом і розрахунками на біржовому та позабіржовому ринках. Окрім цього, обмежуються такі джерела фінансування клірингових банків як міжбанківський кредитний ринок (одержання та надання кредитів на міжбанківському ринку повинно бути меншим 100 % регулятивного капіталу) та вклади фізичних осіб (не більше 5 % відсотків регулятивного капіталу банку). Останнє обмеження діє також для всіх спеціалізованих банків окрім ощадних. Що стосується спеціалізованих інвестиційних банків – підвищуються нормативні значення Н2 та Н3 до 20 % та 12 %. Проте трішки послаблено Н12, оскільки замість 60 % вимагається 90 %, тобто інвестиційним банкам дозволено розширити інвестиційну діяльність. Для спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються такі самі нормативні значення інших економічних нормативів, як для універсальних банків.

(рис.1) Значення нормативів для універсальних та спеціалізованих банків

Економічні нормативи повинні також виконуватися на консолідованій основі, оскільки банки та банківські об’єднання, точніше, материнський або центральний кооперативний банки зобов’язані складати окрему фінансову звітність. Консолідований звіт з питань банківського нагляду включає розрахунок нормативів на підставі консолідованої фінансової звітності (подається щорічно) та консолідований звіт про склад учасників консолідованої групи (подається щокварталу до 10 числа другого місяця після звітного кварталу). Материнські банки та центральні кооперативні банки повинні розраховувати нормативи Н1к-Н2к, Н7к-Н12к зі відповідними значеннями (крім Н7к, яке повинно бути не більшим 20 % регулятивного капіталу). Розрахунок економічних нормативів банки проводять на підставі щоденних балансів. При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані:

–                    за щоденними розрахунками: Н1, Н7, Н8, Н9, Н10;

–                    за формулою середньозваженої величини (за місяць): Н3, Н4, Н11, Н12, Н13;

–                    за станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число кожного місяця: Н2, Н5, Н6.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Закон України “Про банки та банківську діяльність”

2.      Закон України “Про аудиторську діяльність”

3.      Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ,2008 р.

4.      Закон України “Про Національний банк України”

5.      Положення про порядок формування обовьязкових резервів для банків України/Затв. Постановою Правління НБУ 16.03.2006 № 91

6.      Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства/Затв. Постановую Правління НБУ 17.08.2006 № 324

7.      Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків/Затв. Постановую Правління НБУ 27.08.2004 №  411

8.      Положення про регулювання грошово-кредитного ринку/Затв. Постановою Правління НБУ 10.08.2005 №  284

9.      Інструкція НБУ про порядок відкриття, використання і закриття банками рахунків у національній і іноземній валюті, затвержена Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.03 р. зі змінами і доповненнями

10. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ 22 від 21.01.04

11. Бюлетень Національного банку України № 1/2007 (166).-с 47-55

12. Бюлетень Національного банку України № 3/2005 (144).-с 45-53

13. Руководство по кредитним процедурам ПАТ КБ “ПриватБанка”

14. Косова Т.Д. Аналіз банківської діяльності. Навч. Пос. К., 2007.- 116 с.

15. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Навч. Посіб. для ВНЗ. – К.: Кондор, 2009. – 366 с.

16. Патика Н.І. Валютні операції. Пасіб. з дистанц. навчання. К., 2008. – 212 с.

17. Петрук О.М. Банківська справа. Навч. Пос. Рекоменд. МОНУ. К., 2009.- 461 с.