Аналіз доходів, витраті прибутку банку

= —

= ±

Чистий прибуток, який утворюється після сплати податку на прибуток, розподіляється за напрямами, затвердженими зборами акціонерів, наприклад, на виплату дивідендів акціонерам або на капіталізацію дивідендів, на формування загальних резервів і резервних фондів тощо.

Сума чистого прибутку, що залишається для розвитку банківської діяльності, називається нерозподіленим прибутком.

2. Основні показники ефективності діяльності банку

Прибутковість банку – це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій доходності кредитних операцій, планування мінімальної доходної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків за активними і пасивними операціями. Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Аналіз прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників (рис. 2)

Рис. 2 Основні показники прибутковості діяльності банку

Аналіз показників прибутковості банку здійснюється порівняно з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну цих показників розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками прибутковості банку є показники:

ROA – прибутковість активів банку;

ROE – прибутковість акціонерного капіталу банку.

Прибутковість активів банку розраховується за такими двома показниками:

ROA1 = Чистий прибуток / Середні загальні активи.

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Але у зв’язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показники процентної прибутковості активів, для розрахунку якого беруться робочі активи:

ROA2 = Чистий прибуток / Робочі активи.

Зіставлення показників ROA1 та ROA2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання, дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів. Абсолютна рівність між цими показниками неможлива. Адже банки повинні створювати обов’язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідній формі, яка не дає доходу.

На практиці вважається, якщо показник прибутковості активів перевищує 1%, то банк працює рентабельно.

Прибутковість акціонерного капіталу розраховується за такими двома показниками:

ROE1 = Чистий прибуток / Середній акціонерний капітал.

Оптимальне значення цього показника – не менше 15%.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки зміниться рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, слід зіставити зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

ROE2 = Чистий прибуток / Статутний капітал.

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з’ясування сфери найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (RB), який розраховується за такою формулою:

RB = Прибуток банку / Витрати банку.

До показників ефективності діяльності банку, крім показників, прибутковості банку відносять ще такі групи (табл. 1):

ð Ефективності діяльності банку;

ð Ефективності діяльності працівників банку.

Ефективність операційної діяльності банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду.

Таблиця 1

Основні коефіцієнти та показники діяльності банку

Аналіз чистого спреду пов’язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними і пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дає змогу узгоджена процентна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред, який розраховується таким чином:

Іншими словами, чистий спред – це різниця між процентами – отриманими і сплаченими – ставками. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними і пасивними операціями, яка дає змогу банку мінімізувати витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду – 1,25%.

Чиста процентна маржа слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її значення за формулою:

Цей коефіцієнт допомагає з’ясувати, чи може банк забезпечити прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх активів. Оптимальним значенням даного показника є 4,5%.

До інших показників ефективності відносяться ще:

1)

Цей коефіцієнт висвітлює ступінь залежності банку від непроцентних доходів. Його зростання може свідчити про рівень диверсифікації у платні фінансові послуги чи прагнення одержати спекулятивний прибуток, аби замаскувати недостатність основного банківського процентного доходу;

2)

3)

Оборотність активів є основним показником ділової активності банку. Чим швидше обертаються активи, тим більше прибутку отримує банк, а відповідно, й ефективніше він працює. Розрахунок коефіцієнта оборотності активів (N) здійснюється за такою формулою:

Збільшення кількості оборотів, що здійснюють активи, є позитивним явищем. Зростання цього коефіцієнта не тільки позитивно відбивається на підвищенні ефективності роботи банку, а й підвищує його ліквідність та сприяє вивільненню ресурсів з обороту.

Оберненим показником, що характеризує прискорення оборотності активів, є показник тривалості одного обороту активів у днях, який розраховується за формулою:

.

Зменшення цього показника свідчить про прискорення оборотності активів і вважається позитивним явищем.

Після загального аналізу оборотності активів доцільно провести аналіз оборотності окремих видів активів і оцінити їх вклад у підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку.

Оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату і витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи. Однак продуктивність роботи потрібно оцінювати, зважаючи на той факт, що у поточному періоді економія на зарплаті (шляхом її значного зниження або скорочення чисельності працівників) може призвести до погіршення якості й послаблення мотивації до роботи, а з часом – до зниження ефективності діяльності банку.

Для оцінки ефективності діяльності працівників банку розраховують і аналізують такі показники:є

1) чистий дохід на одного працівника = прибуток після оподаткування/загальна чисельність працівників;

2) чистий дохід до витрат на утримання персоналу = прибуток після оподаткування/витрати на отримання працівників.

Висновок:

Отже, розглядаючи економічний аналіз діяльності банку, можна зробити висновок, що комерційна основа здійснення банківських операцій полягає в тому, що вони проводяться з метою одержання прибутку. Але як уже відомо, що не всі банківські операції призводять до отримання прибутку банку, є також ціла низка факторів, які впливають на діяльність банку, тому слід пам’ятати і про ті операції, критерії яких визначають розмір витрат банку.

А прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, виявлення тенденцій доходності кредитних операцій, Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Також варто пам’ятати про те, що оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату і витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи.