Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

Стандартний поліс вогневого страхування  передбачає покриття таких ризиків: пожежа, удар блискавки, вибух газу. Якщо страхувальник зазнав збитків при здійсненні заходів, спрямованих на врятування майна, запобігання пожежі та ін., то такі збитки підлягають відшкодуванню.

84. Страхування відповідальності  у підприємницькій  діяльності.

Страхувальником виступає роботодавець, який несе відповідальність за належне виконання своїх професійних обов'язків перед підлеглими працівниками. Страховими випадками можуть бути:

порушення посадових обов'язків керівником;

помилкові чи такі, що вводять в оману, заяви;

незабезпечення  відповідним та безпечним устаткуванням та обладнанням;

порушення законодавчих актів, які можуть призвести  до відповідальності роботодавця.

Страхування ризиків підприємницької діяльності включає: страхування майна та фінансових ризиків; страхування відповідальності підприємства (страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції, страхування відповідальності роботодавця, страхування професійної відповідальності); особисте страхування (страхування працівників від нещасних випадків, медичне страхування). Для підприємств при страхуванні їх майна пропонують: чисте страхування від вогню; комплексне страхування або розширене страхування від вогню й інших небезпек.

85. Страхування ризиків підприємницької діяльності

Страхування ризиків підприємницької діяльності може здійснюватись в 3-ох формах:

1. Страхування майна (страхування пожежі, вибуху, удару блискавки, паводків, повені, бурі, землетрусу, зломів, крадіжок, браків внаслідок халатності, необачності, помилок під час монтажу, коротке замикання; страхування кредитних та фінансових операцій включає ризики неплатежу за кредит, втрат прибутку);
2. Колективне страхування (страхування від нещасних випадків, життя та медичне);
3. Страхування відповідальності (страхування відповідальності виробника за якість продукції, страхування відповідальності роботодавця, страхування професійної відповідальності.

86. Страхування відповідальності на транспорті за видами транспортних засобів

В Україні  найбільш масовим видом у складі страхування відповідальності є  страхування відповідальності власників автотранспортних засобів. За Постановою КМ України №1175 цей вид страхування з 1 січня 1997 року вважається обов’язковим.

Україна вже є членом системи “зелена  картка”, тому страхування автоцивільної  відповідальності можуть здійснювати  лише страхові компанії, які є членами Моторного бюро.

Страхувальниками  виступають власники автотранспортних засобів. Страхування відповідальності передбачає також наявність 3-ї особи  у страхових відносинах на користь  якої і укладається договір страхування. Страхова сума встановлюється у вигляді ліміту відповідальності страховика за даним договором.

Договори  укладаються терміном від 15 діб до 1 року. Залежно від терміну дії, а також характеристик транспортного засобу, КМ встановлені відповідні максимальні страхові премії. КМ встановлює також мінімальний обсяг відповідальності страховика окремо за ушкодження майна потерпілого, і окремо за збитки, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю.

▪ За шкоду, заподіяну майну  - 22.850 грн

▪ За шкоду, заподіяну життю - 8.500 грн

87. Страхування ризиків  у банківській  діяльності

Відсотки, які отримує кредитна установа за надані послуги, визначаються як плата за ризик втратити не тільки прибуток, а й капітал. Фахівці банківської справи виділяють безліч банківських ризиків.

За часом  ризики розподіляються на ретроспективні, поточні та перспективні. За ступенем банківські ризики можна поділити на низькі, помірні і повні.

По основних факторів виникнення банківські ризики бувають економічними та політичними.

 Політичні  ризики - це ризики, зумовлені зміною політичної обстановки, несприятливо впливає на результати діяльності підприємства.

Економічні (комерційні) ризики - це ризики, обумовлені несприятливими змінами в економіці  самого банку чи в економіці країни.

І політичні, і економічні ризики можуть бути зовнішніми та внутрішніми.

Для страхової  компанії поліс - це товар, який зобов'язаний забезпечувати високий рівень захисту  для банку, гарантувати третім особам стійкість кредитної установи. А  для цього необхідно дуже серйозно підходити до укладання договору страхування банку. Це полягає в наступному: проведення комплексної перевірки фінансового стану банку, організації контролю, визначення чітких обов'язків службовців і т.д. З метою власної фінансової безпеки Страховик ніколи не бере на себе 100% обсяг страхового покриття, тому що вигідніше цей ризик розділити з іншими страховими компаніями, тобто вдатися до співстрахування або перестрахування.

88. Страхування ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємств.

Страхування зовнішньоекономічної діяльності підприємств — це міжнародні економічні відносини з захисту майнових інтересів суб´єктів господарювання протягом періоду, в якому відбуваються певні події (страхові випадки), за рахунок майнових коштів, що формуються зі сплачених ними внесків (страхових премій). У процесі страхування зовнішньоекономічних відносин беруть участь два суб´єкти: страхувальник та страховик.

Страхування зовнішньоекономічної діяльності підприємств  включає майнове (страхування вантажів; страхування автомобілів;страхування експортно-імпортних кредитів; страхування збитків від зупинки виробництва або комерційної діяльності; страхування майна, що знаходиться за кордоном, від вогню й інших небезпек; страхування майна нерезидентів від вогню й інших небезпек), особисте (страхування є життя і здоров´я працівників) та страхування відповідальності (міжнародний поліс страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту; страхування цивільної відповідальності перевізників; страхування відповідальності виробників товарів; страхування професійної відповідальності, зокрема митних брокерів, юридичних консультантів і юридичних фірм, приватних нотаріусів, аудиторів та ін.).

Комплексні  види страхування, що передбачають поєднання  в одному полісі декількох видів страхування, також застосовуються в зовнішньоекономічній сфері.

89. Моторне (транспортне) страхове бюро України, його функції. Міжнародна система ”Зелена картка”

 Реально ця система – сис-ма “зелена картка”  працює з 1 січня 1953 р. Щоб увійти в  систему “зелена картка” країна повинна відповідати трьом вимогам:

1. країна повинна мати внутрішній національний закон щодо страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;
2. країна повинна мати орган, який здійснював би загальне керівництво страхуванням автоцивільної відповідальності;
3. країна повинна мати спільні кордони з країною, яка входить до в цю систему, не повинна здійснювати перешкоди при перевозі ВКВ

 Автовласник країни, яка входить до цієї системи  має право в’їхати на територію  будь-якої країни цієї системи “зелена картка” без обов’язкового страхування. Якщо він скоїв ДТП на території цієї країни, то врегулювання претензій потерпілої країни відбуваєтсья шляхом подання потерпілою особою до національного Моторного бюро, яке сплачує відшкодування, а потім отримує суму сплаченого відшкодування від Моторного бюро країни, автовласник якої скоїв ДТП.

 Моторне бюро носить назву Бюро регулювання  претензій.

 Моторне бюро – бюро-платник.

 Загальні  функції Моторного бюро: 1)випускає бланки полісів “зелена картка”;2)регулює питання і претензії, які виникають в даній країні щодо страхування.

90. Страхування ризиків  сільськогосподарської  діяльності.

Страхувальник страхує ризики загибелі сільськогосподарської  продукції за правилами комплексного або індексного страхування. Комплексним вважається страхування всіх ризиків загибелі сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: вимерзання, заморозку, ожеледі; граду або удару блискавки; зливи, паводку; посухи, пожежі; бурі, урагану, буревію; лавини, земельного зсуву, земельно-водного селю; землетрусу тощо.

 Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської  культури у відношенні до усереднених  натуральних показників її врожайності  на визначений термін за останні 5 років.

 Базою для визначення страхової суми при  комплексному страхуванні може бути: очікувана вартість сільськогосподарської  продукції; очікуваний прибуток від  реалізації сільськогосподарської  продукції; сума виробничих витрат.

 Підприємства, які уклали зі страховими компаніями договори комплексного або індексного страхування ризиків втрати врожаю сільськогосподарських культур, матимуть право на отримання страхової субсидії в розмірі 50% від суми фактично сплаченого страхового внеску за рахунок коштів фонду аграрних страхових субсидій.