Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

>Ухилення  від сплати податків - це протиправні  дії по зменшенню податкових зобов'язань.

Існує декілька методів ухилення від сплати податків, як:

- нелегальна  діяльність з виробництва товарів та надання послуг, ("тіньова економіка);

- приховування  об'єктів оподаткування в межах  легальної діяльності (неподння  податкових декларацій, приховування  виручки тощо);

- фальсифікація  обліку;

- маскування  дійсних ситуацій іншими фіктивними  юридичними ситуаціями;

- неумисні  правопорушення і помилки, які  виникають внаслідок складності  чинного законодавства.

76. Страхова послуга як специфічний товар. Системи продажу страхових послуг.

Страхова  послуга – це продукт, який пропонує на страховому ринку страхова компанія.

Її  споживною вартістю, тобто корисністю в очах страхувальника, є забезпечення страхового.

Вартість страхової послуги визначає витрати страхової компанії на надання страхових послуг певних видів.

Ціна  страхової послуги конкретного страховика залежить, в основному, від наступних факторів:

- величини та структури його страхового портфеля,

- управлінських витрат

- якості інвестиційної діяльності та структури інвестиційного портфеля страховика

- місця, яке посідає страховик на страховому ринку

- кон¢юнктури  страхового ринку.

В залежності від форм зв’язку із страхувальником, виділяють такі системи продажу:

1. Безпосередній (прямий) продаж страхових послуг у страхових компаніях і її філіях;
2. Продаж через посередників (агентів, брокерів) або альтернативну систему розповсюдження.
3. Комбінований, який поєднує ці дві системи.

У практиці дуже часто страховики використовують комбіновані системи продажу.

77. Державний контроль за наданням страхових послуг.

Страхування як частина фінансово-кредитної  сфери є об’єктом державного регулювання з метою забезпечення його стабільного функціонування. Реалізація страхових відносин між страховиком і страхувальником потребує наявності системи правового регулювання страхової діяльності: законодавчих і нормативних актів, положень, інструкцій тощо. Перехідна економіка підвищує ризикованість всіх сфер діяльності, що потребує активних заходів щодо формування ринку страхових послуг, дієвого, але виваженого втручання держави у процес реформування. Отже, об¢єктивний процес розвитку страхового ринку зумовлює  необхідність опрацювання та впровадження цілісного механізму державного регулювання та підтримки страхового бізнесу, надання певних гарантій інвестиційним заходам страховиків.

Державне  регулювання здійснюється такими методами:

• створення відповідних наглядових органів (Укрстрахнагляд),

• впровадження нових законодавчих актів, що регулюватимуть страхову діяльність,

• ліцензування страхової діяльності,

• контроль за діяльністю страховиків (шляхом подання  страховими компаніями звітності),

• оподаткування  страхових компаній.

78. Укладання і зміст страхового договору. Процедура врегулювання завданих збитків.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику.

Коли  угода закінчується виплатою, то СКо  має забезпечити своєчасне і  кваліфіковане врегулювання збитків, тобто розгляд необхідних документів, вирішення питання про виплату і фактичну сплату відшкодування.

СКо посилає  спеціаліста на місце події для  складання с. акту (це вже обов`язок с-овика), в якому зазначається:

– дата с. події

– зміст  с. події

– обсяг  ушкоджень

– вжиті  с-увальником заходи щодо запобігання розповсюдження наслідків с. події

– перелік  майна, що знищене або ушкоджене.

На підставі с. акту СКо вирішує питання щодо сплати с. відшкодування.

Порядок виплати відшкод-ня регул-ся статтею 24 ЗУ “Про страхування”, в ній визначається, що виплата проводиться згідно з договором с-ня, або законодавством, на підставі заяви с-увальника (його представника) або 3-х осіб, визначених у договорі с-ня, і с. акту (аварійного сертифікату), який склад-ся с-овиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, визначеній с-овиком.

Розмір  с. виплати практично завжди знах. у межах с. суми за договором с-ня. С. сума визначає ліміт відповідальності страховика перед страхувальником.

С-овик має право відмовити у виплаті  с-увальнику, підстави відмови перелічені в Ст. 25 ЗУ ”Про страхування”.

79. Добровільне страхування життя та його види.

 Страхування життя  -  це  вид  особистого  страхування,  який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату  згідно з  договором  страхування  у  разі смерті застрахованої особи,  а також,  якщо це передбачено договором страхування,  у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення  застрахованою особою  визначеного договором віку. 

 Практика  радянського страхування передбачала такі види страхування життя: змішане страхування життя, страхування дітей, страхування до вступу в шлюб (весільне), довічне страхування і страхування додаткової пенсії.

80. Держане обов’язкове страхування та його види.

 Державне  обов'язкове страхування охоплює:

o військовослужбовців  і військовозобов'язаних, призваних  на збори;

o працівників  митних органів;

o працівників  прокуратури;

o народних  депутатів;

o службових  осіб державних органів у справах  захисту прав споживачів;

o посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

o працівників  державної лісової охорони;

o суддів тощо;

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків охоплює страхування:

o на  транспорті;

o працівників  відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних і пожежних дружин (команд);

o життя  і здоров'я спеціалістів ветеринарної  медицини;

o членів  екіпажу і авіаційного персоналу;

o ризикових  професій народного господарства  від нещасних випадків тощо. Поняття "державне обов'язкове страхування" означає, що джерелом сплати страхових платежів є Державний бюджет і в разі неплатоспроможності страховика з таких видів страхування держава гарантує виконання зобов'язань перед страхувальниками. Страхувальниками з цих видів страхування, а відповідно і платниками страхових платежів, є міністерства і відомства, а застрахованими - контингент військовослужбовців, службові особи і працівники інших відомств, які визначаються нормативними актами з питань страхування.

81. Форми й види  страхування від нещасних випадків: добровільне та обов’язкове страхування

Страхування від нещасних випадків є важливою підгалуззю особистого страхування.

Об’єктом  страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи.

Страхування від нещасних випадків передбачає виплату  страхової суми лише при настанні страхового випадку. Договори страхування від нещасних випадків можуть укладатися в колективній або індивідуальній формі.

Страхування від нещасних випадків може мати обов’язкову та добровільну форми.

Обов’язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділяється на:

▪ державне обов’язкове

▪ обов’язкове

Добровільне страхування включає трахування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування; страхування здоров'я на випадок хвороби; страхування залізничного транспорту; страхування наземного транспорту (крім залізничного); страхування повітряного транспорту тощо..

Страхові  випадки:

- смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку,

- встановлення застрахованому первинної групи інвалідності внаслідок нещасного випадку,

- тимчасова втрата працездатності внаслідок нещасного випадку.

82.Медичне  страхування, форми й особливості організації та проведення

Об’єктом МС є життя і здоров’я гром-н.

Мета  проведення МС – забезп-ня громадянам у разі виникн-ня стр випадку одерж-ня мед допомоги за рах накопичених  фондів і фін-ня профілакт заходів.

Мед послуги м/надаватись у 2 формах: обов’язковій і добровільній. Мед с-ня в обов формі набуває рис соц стр-ня, оскільки порядок його проведення визнач-ся держ зак-вом.

В основі проведення мед с-ня закладена програма мед обслугов-ня, що визначає обсяги та умови надання мед та лікув допомоги н-ню.

Суб’єктами МС є страхув-ки, застраховані, страховики, лікув-профілакт установи, а в обов МС м/б ще й фонд охорони здорорв’я.

Страх випадком є звернення застрах  особи під час дії відпов договору до мед установи за мед допомогою  відповідно до мед послуг у межах їх переліку за договором с-ня.

При добров с-ні уклад-ся 2 види договорів:

• Між страхув-ком і страх мед орг-цією на користь гром-на (працівника)
• Між СМО і мед установами,  в які при наявності стр випадку має право звернутись гром-н.

При обов мед стр-ні уклад-ся угоди:

• Про  фін-ня між стахув-ком, територ фондом ОМС і СМО на користь гром-на для оплати мед допомоги в рамках мед програми с-ня

• Між  страх мед компанією і мед  установами про оплату мед послуг у межах ОМС.

83. Страхування майна  підприємців від вогню

Страхування від вогню полягає у відшкодуванні  збитків від раптових і непередбачуваних випадків пожежі або вибуху, а також  деяких інших супутніх явищ. За цим  видом укладаються основний та додатковий договори страхування. За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству. Ставки страхових внесків за договорами страхування майна коливаються від 0,05% до 0,5% вартості майна (при страхуванні приміщень, меблів). При страхуванні обладнання промислових підприємств страховий збір коливається від 0,15% до 1% їх вартості, а якщо страхуються дорогі марки автомобілів, то ставки страхових внесків можуть досягти 17 %.