Організація та шляхи вдосконалення обліку праці та її оплати в рослинництві

      Обличчям, яким привласнені I клас кваліфікації «тракториста-машиніста» виробляється доплата у розмірі 20% до заробітної плати, а особам яким привласнено II клас кваліфікації у розмірі 10%.        Трактористам-машиністам за безперервний стаж роботи за фахом в даному господарстві виплачується надбавка до заробітної плати в наступних розмірах від  сум річного заробітку у відсотках:

1) від  2-х до 5 років - 8      

2) від  5 до 10 років - 10      

3) від  10 до 15 років - 13      

4) від  15 і вище – 16.

     Виплата одноразової надбавки виробляється один раз в рік.        Наприклад, трактористові було задано виробити плоськорізну обробку ґрунту на 12 га. Він перевиконав план на 2 га (14 га- 12 га). Необхідно визначити розцінку на одиницю робіт, для цього денну тарифну ставку (15,74) ділять на норму вироблення (12):15,74:12=1,311. Заробіток визначають множенням розцінки на об'єм роботи в натурі: 1,311г14=18,36. Оскільки тракторист перевиконав план, то йому нараховується премія, у розмірі 50% від заробітку: 18,36г50=9,18. Надбавка за класність платитися у розмірі 20% від заробітку, оскільки тракторист I класу: 18,63г20=3,67. Доплата за роботу в нічний час визначається 50% від денної тарифної ставки 15,74г50=7,87. Для трактористів, зайнятих на гусеничних тракторах і особливо складній техніці –тарифна ставка підвищується на 10% : 18,36г10=1,84. В результаті заробітна плата тракториста разом з доплатою складе: 18,36+9,18+3,67+7,84+1,84=40,29.

     Табельний облік в господарстві ведуть в  табелі обліку робочого часу [додаток 1]. У табелі вказується прізвище, ім'я, по батькові працівника, його професія або посада. Його заповнюють щодня після закінчення робочого дня, відрізняють вихід на роботу, кількість відпрацьованого годинника, нез'явлення відображають в табелі умовними позначеннями, наприклад П – прогул, Т – поза територією, В – відпустка, Х – хвороба та інші.  В кінці місяця показники табеля підраховують і заповнюють людино-дні нез'явлень (з причин), фактично відпрацьовані дні.

      Для обліку праці і його оплати в рослинництві використовується обліковий лист [додаток 2], він призначений для обліку механізованих робіт, що виконуються трактористами-машиністами. При відкритті облікового листа вказують найменування господарства, відділення, агрегат (номер і марка), причіпні знаряддя, а так само прізвище, ім'я, по батькові тракториста і дату в перебігу якої була виконана робота. Даний обліковий лист складається з чотирьох розділів. У першому розділі «Завдання», вказується найменування і умови роботи, місце роботи, об'єм, завдання, норма витрати пального. Завдання підписують бригадир і тракторист.

      У другому розділі, який називається  «Виконання завдання» відображають найменування робіт, скільки вироблене  –усього і в тому числі понад норму, витрата пального – по нормі і фактично.  Третій розділ «Рух пального в господарстві» не заповнюється.

      У четвертому розділі «Розрахунок заробітної плати» виробляється сам розрахунок нарахування оплати праці трактористові. Вказують дату виконання роботи, прізвище, ім'я, по батькові, посада, кількість часу, що пропрацював, розцінка за одиницю роботи, заробіток. Обліковий аркуш розрахований на щоденне ведення обліку протягом 15 днів, в даному прикладі він заповнюється за три дні роботи. Після закінчення роботи обліковий лист підписують начальник ділянки і бригадир.

      Для нарахування оплати праці шоферам, зайнятим по перевезенню рослинницької  продукції в господарстві застосовується дорожній лист [додаток 3] вантажного автомобіля. На лицьовій його частині записують дату видачі (число, місяць, рік), режим роботи, номер автомобіля і марку. У рядку «Водій» проставляють прізвище і ініціали водія.

      У розділі «Робота водія і автомобіля»  по рядку «Виїзд з гаража» відзначають: у графах два, три – годинник і  хвилини виїзду з гаража по графіку, а графи чотири, п'ять і шість  не заповнюються.

      У розділі «Рух пального, літр.» вказують марку пального і скільки літрів видано. У розділі «Завдання водієві» записують найменування замовника  автотранспорту (у чиє розпорядження), останні реквізити в господарстві не заповнюються.

      У розділі «Послідовність виконання  завдання» записують: у графі 24 –  кількість рейсів, 25 – найменування кожного пункту вантаження і розвантаження, 27 – кількість пройдених кілометрів.

      У розділі «Простої на лінії» причини  і час простою вказує працівник  служби техдопомозі, підтверджуючи  їх підписом і штампом.      

        У розділі «Результати роботи  автомобіля і причепів» диспетчер  розраховує і записує витрату  пального по нормі і фактично, скільки виконано тонних кілометрів, загальний пробіг автомобіля.

      Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці  підприємства здійснюють на пасивному  рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками:

      661 «Розрахунки за заробітною платою»,

      662 «Розрахунки з депонентами».

      По  кредиту субрахунка 661 «Розрахунки  за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і до даткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування  на випадок безробіття, за виконавчими  листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків:

      23 «Виробництво», 91 “Загальновиробничі  витрати”, 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на  суму нарахованої основної і  додаткової заробітної платні  премій, які виплачуються із фонду  оплати праці);

      652 «По соціальному страхуванню» (на  суму допомоги по соціальному  страхуванню, нарахованої за рахунок  коштів соціального страхування)  та ін. Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в кореспонденції з кредитом рахунків:

      641 «Розрахунки за податками» (на  суму утриманого прибуткового  податку, що підлягає перерахуванню  до бюджету);

      651 «За пенсійним забезпеченням» (на  суму утримані збору до Пенсійного  фонду);

      653 «За страхуванням на випадок  безробіття» (на суму утримань  збору до Фонду соціального  страхування на випадок безробіття);

      685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на суму утримань за виконавчими  листками) та ін.

      Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна  плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою»  і кредиту рахунка З0 «Каса».

      На  суму депонованої заробітної плати  в бухгалтерському обліку роблять  запис по дебету рахунка 661 «Розрахунки  за заробітною платою» і кредиту  рахунка 662 «Розрахунки з депонентами». В подальшому, при виплаті працівникам  заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів, роблять запис  по дебету рахунка 662 «Розрахунки з  депонентами» в кореспонденції кредитом рахунка З0 «Каса».

      Сума  депонованої заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), яка підлягає перерахуванню  до бюджету, відображається записом  по дебету рахунка 662 «Розрахунки з  депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». Перерахування зазначеної суми до бюджету  відображається записом по дебету рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» і кредиту рахунка З1 «Рахунки в банках».

      Аналітичний облік розрахунків з робітниками  і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках, які  містять інформацію по нарахованих  сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних  розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

      Аналітичний облік депонованої заробітної плати  ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або  книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформлюється видатковим касовим  ордером.

      Аналітичний облік розрахунків з працівниками ведеться по кожному працівнику, видачі платежів та утримань. Для узагальнення інформації по рахунку 66 в ПСП Агрофірма «Шовкова Протока» використовується зведений Журнал – ордер № 10 [додаток 4].

 

      2.4. Аналіз використання трудових  ресурсів та фонду оплати праці  в ПСП Агрофірма «Шовкова Протока». 

      Весь  персонал підприємства поділяється  на дві групи : промислово–виробничий  персонал та персонал непромислових  господарств. Працівники промислово–виробничого персоналу поділяються на робітників та службовців. У складі службовців виділяють керівників, спеціалістів та інших службовців (конторський, обліковий  персонал).

      Забезпеченість  підприємства трудовими ресурсами  визначається шляхом порівняння фактичної  її наявності по категоріям та професіям  з плановою потребою.

      Адміністративно–управлінський персонал необхідно перевірити на відповідність  фактичного рівня освіти кожного  працівника займаємої посади та вивчити  питання, пов’язані з підбором кадрів, їх підготовкою та підвищенням кваліфікації.

      Для характеристики руху персоналу, потрібно розрахувати та проаналізувати динаміку наступних показників :

      Коефіцієнт  оберту по прийманню робітників (Кпр) :Кпр = Кількість прийнятого персоналу  на роботу / Середньосписочна чисельність  персоналу ;

      Коефіцієнт  оберту по вибуттю (Кв) :Кв = Кількість  звільнившихся працівників / Середньосписочна чисельність персоналу ;

      Коефіцієнт  плинності кадрів (Кп) :Кп = Кількість  звільнившихся за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни та з причин скорочення штату/ Середньосписочна чисельність ;

      Далі  необхідно розрахувати всі ці показники для ПСП Агрофірма «Шовкова Протока».

     Коефіцієнт  оберту по прийманню працівників :

Кпр1 = 18 / 34  = 0,53 – за 2006 рік ;

Кпр2 = 24 / 32 = 0,75 – за 2007 рік .

     Коефіцієнт  оберту по вибуттю :

Кв1 = 20 / 34 = 0,59 – за 2006 рік ;

Кв2 = 15 / 32 = 0,47 – за 2007 рік .

     Коефіцієнт  плинності :

Кп1 = 17 + 2 / 34  = 0,56 – за 2006 рік ;

Кп2 = 14 + 3 / 32  = 0,53 – за 2007 рік .

      Розрахувавши  коефіцієнти руху робочої сили видно, що в ПСП Агрофірма «Шовкова Протока» коефіцієнт оберту по прийманню в 2008 році ненабагато відрізнявся від коефіцієнта вибуття. А в 2009 році, навпаки, коефіцієнт оберту по прийманню склав 0,75 , а коефіцієнт оберту по вибуттю – лише 0,47 . Коефіцієнти плинності персоналу зменшився у порівнянні з минулим роком на 0,03 .

      Далі  проведемо аналіз показників руху та постійності кадрів (табл. 9).

Таблиця 9

Показники руху працівників