Організація та шляхи вдосконалення обліку праці та її оплати в рослинництві

      — Табельний номер – вказується індивідуальний табельний номер  працівника відповідно до прийнятої  на підприємстві системи кодування ;

      — П.І.П. – вказується прізвище та ініціали співробітника ;

      — Посада – записується посада, яку  займає працівник на підприємстві ;

      — Фірма, в котрій працює співробітник – вказується фірма, де працює співробітник. Реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника не записано.

      У випадку, якщо дане підприємство є для  співробітника основним місцем праці, –потрібно встановити прапорець  Основний.

      2. Дані по заробітній платі з  такими реквізитами :

      — Оклад – вказується сума місячного  окладу або погодинного тарифу ;

      — Аванс – вказується розмір авансу ;

      — Кількість пільг – вказується кількість пільг з прибуткового податку ;

      — Рахунок витрат – при заповненні даного реквізиту, треба звернути увагу  на те, що ПСП Агрофірма «Шовкова Протока» для обліку витрат використовує 9-й клас рахунків. Тому всі нарахування будуть віднесені на відповідний рахунок цього класу (при цьому реквізит Рахунок витрат може залишатися незаповненим). Якщо суми нарахувань по співробітнику необхідно віднести на інший рахунок витрат, відмінний від вказаного за замовчуванням, його необхідно записати в реквізиті Рахунок витрат.

      — Вид витрат – обов’язковий для  заповнення реквізит, що визначає аналітику  витратного рахунка (або рахунків) (наприклад, зарплата адміністративного апарату).

      3. Паспортні дані – містить реквізити  : Серія і Номер паспорта, коли  і ким виданий, Адреса співробітника,  Телефон співробітника. 

      4. Податкові дані – містить реквізити  : Індивідуальний податковий номер,  Назва податкової інспекції, Адреса  податкової інспекції. 

      Через очевидність особливих роз’яснень по заповненню останні реквізити  не потребують.

      Для нарахування заробітної плати працівникам  підприємства буде використовуватися  документ Нарахування ЗП.

      Діалогова форма даного документа для введення вхідних даних містить дві  закладки :

      1.Основні  з такими реквізитами :

      — Вид виплати – основний реквізит, який визначає подальше використання документа Нарахування ЗП. Він  може набувати значень, а саме:

      Основна зарплата – відбувається нарахування  основної заробітної плати співробітникам підприємства, розрахунок сум відрахувань  у бюджет та державні цільові фонди, автоматичне формування проведень. За допомогою кнопки Друк можна отримати форми таких первинних документів : платіжна відомість, розрахунково–платіжна  відомість, зведення відрахувань до державних цільових фондів, розрахункові картки для співробітників.

      Аванс – відбувається нарахування авансу співробітникам підприємства. Суми авансу з довідника Співробітники автоматично  записуються в графу До видачі табличної частини документа, проте  існує можливість редагування сум  авансу вручну. Після заповнення всіх реквізитів формується документ «Відомість нарахування авансу», який бухгалтерських проведень не генерує, на відміну  від вказаних вище первинних документів.

      Внесення  – вид виплати, що призначений  для запису вступного сальдо за розрахунками з оплати праці на початку роботи з типовою конфігурацією «1С :Бухгалтерія 7.7».

      — Рахунок оплати праці – визначається бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків  з оплати праці.

      — Середньоспискова чисельність співробітників – визначається величина, що визначає середньоспискову чисельність співробітників.

      — Кількість робочих днів – записується  кількість робочих днів у поточному  періоді нарахування заробітної плати.

      2. Додатково – визначається бухгалтерський  рахунок витрат, на який списується  сума комунального податку, аналітика  даного рахунку, рахунок обліку  валових витрат.

      Табличну  частину документа можна заповнювати  двома способами :

      1. – по кожному співробітнику  окремо – клацнувши мишкою  в першому рядку стовпця Співробітники  і вибравши необхідний елемент; 

      2. – по всьому спусковому складу  – натиснувши кнопку Заповнити.  При цьому автоматично заповнюються  стовпці : Співробітники, Нараховано, Днів.

      Суми  додаткових нарахувань (відпускні, лікарняні  тощо) необхідно внести в табличну частину документа вручну.

      Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному працівнику необхідно  скористатися кнопкою Розрахувати, що розміщена в нижній частині  діалогового вікна.

      Для реалізації операцій з виплати заробітної плати призначений документ Виплата  ЗП. Цей документ формує платіжні відомості  та створює бухгалтерські проведення з виплати заробітної плати (заборгованості із заробітної плати) працівникам.

      Діалогова форма даного документа містить  такі реквізити:

      — Період – визначається період, за який буде здійснюватись виплата заробітної плати співробітникам підприємства;

      — Вид виплати та Рахунок оплати праці – значення, що можуть набувати дані реквізити аналогічні як і в  документі Нарахування ЗП;

      — Відсоток виплати – вказується відсоток від суми, що планується до видачі;

      — Каса – значення реквізиту вибирається  із довідника Рахунки нашої фірми.

      Заповнення  табличної частини документа  відбувається автоматично для виду виплати Основна з/п, після натискання кнопки Заповнити.

      Реквізити табличної форми документа Виплата  ЗП такі:

      — Співробітник – записуються прізвища, ім’я, по батькові співробітників, яким нарахована але не виплачена заробітна  плата. П.І.П. співробітників вибираються  з довідника Співробітники;

      — Сума – записується сума до видачі по конкретному співробітнику, яка  визначається як поточний залишок по субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою».

      Для отримання друкованої форми платіжної  відомості необхідно натиснути  кнопку Друк в нижній частині діалогового  вікна.

      Обидва  розглянуті документи (Нарахування  ЗП та Виплата ЗП) реєструються в  журналі Зарплата.

      Дані  про розрахунки із співробітниками  з оплати праці можна отримати, використавши стандартні звіти, зокрема:

      1. Аналіз рахунка за субконто  – використовується для отримання  інформації про суму нарахованої  заробітної плати, стягнені податки  та збори і суму до виплати  в розрізі співробітників;

      2. Оборотно-сальдова відомість –  використовується для отримання  узагальнюючої інформації про  стан розрахунків із заробітної  плати за певний період;

      3. Журнал-ордер по субконто –  використовується для отримання  інформації по конкретному субрахунку  не лише в цілому, але й в  кореспонденції з іншими рахунками. 

      Відзначимо, що операції з нарахування і виплати  заробітної плати на підприємствах  з сотнями робітників будуть оформлятися  тисячами проведень у місяць оскільки типовою конфігурацією «1С: Бухгалтерія» передбачено ведення аналітичного обліку розрахунків за заробітною платою на рахунку 66 в розрізі співробітників. Тобто для кожного співробітника  нараховується заробітна плата  з одночасним віднесенням її на рахунок  витрат, здійснюється формування проведень  за податками та зборами в державні фонди та відбувається сплата (депонування) нарахованої заробітної плати.

      Цей процес є достатньо важким та трудомістким і не обмежується лише формуванням  документів Нарахування ЗП та Виплата  ЗП. Для його спрощення можна скористатися можливістю нарахування заробітної плати співробітникам за допомогою  програми «1С: Зарплата і кадри». Підсумкові дані за нарахованою заробітною платою з цього модуля доведеться переносити в модуль «1С: Бухгалтерія7.7» з  подальшим формуванням проведень  з обліку виробничих витрат та відрахувань  в соціальні фонди, що проводяться  з фонду оплати праці.

 

       3.3. Шляхи підвищення оплати праці  на підприємстві 

      Розглянув організаційно – економічну характеристику підприємства, можна зробити висновок, що його діяльність є збитковою, тому існують певні проблеми зі своєчасною оплатою праці. Отже для вирішення  цієї проблеми та вдосконалення оплати праці, підвищення заробітної плати  можна розглянути п’ять можливих варіантів залучення грошових коштів, які необхідні для виплати  заробітної плати, перерахування податку з доходів та страхових внесків:

1. збільшення уставного фонду підприємства;
2. отримання банківського кредиту;
3. отримання фінансової допомоги, яку необхідно повернути;
4. реалізація основних фондів підприємства, які не реалізовуються, інших необоротних активів;
5. здавання в оренду основних фондів.

     Збільшення  уставного капіталу підприємства.

      Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається уствановчими документами.

      Збільшення  уставного капіталу може бути здійснене  лтше після внесення повністю всіма  учасниками своїх вкладів. Рішення  про збільшення уставного фонду  ТОВ приймається на зборах засновників  та оформлюється договіром.

      Внесені в установчі документи зміни  підлягають державній реєстрації протягом 5 днів з дня надходження відповідної  інформації до органу державної реєстрації.

      Внесок  здійснюється після державної реєстрації змін в установчих документах.

      Сума  коштів, які надходять платнику податків у вигляді прямих інвестицій (внески засновників), не входить до складу валових доходів.

      Перевагою даного варіанту є можливість залучення  додаткових грошових коштів на підприємство з мінімальними витратами. Адже операція по збільшенню розмірів уставного фонду  не тягне за собою податкових наслідків. А майбутні витрати – це лише оплата процедури державної реєстрації змін, внесених в установчі документи, та нотаріальних послуг по засвідченню  змін в установчих документах.

     Отримання банківського кредиту.

      Для отримання кредиту в банківській  установі суб’єкту господарської діяльності необхідно звернутись в банк з заявою, в якій вказуються: сума кредиту, його мета, строки погашення та форма забезпечення (п.15 Положення НБУ № 246).

      Прийняв заяву, працівники банку заповнюють так називаєму кредитну справу –  у ній знаходиться інформація о підприємстві – боржнику. Перелік  документів, на підставі яких заповнюється кредитна справа, вміщується в п.9.4 Положення  № 279.

      Для оцінки фінансового положення підприємства – позичальника кредитна справа розглядається  на засіданні кредитного комітету.

      В якості забезпечення виданого кредиту  банки приймають:

• права власності на грошові депозити;
• іменні депозитні сертифікати;
• банківські метали;
• державні цінні папери;
• недержавні цінні папери;
• зареєстроване нерухоме майно;
• рухоме майно;
• інші майнові права.