Метою аудиту надходження та витрачання матеріалів на підприємстві є систематизація відомостей про надходження та використання матеріалів на виробництво, інші цілі, збір інформації для прийняття управлінських рішень по виявленню невикористаних резервів, визначенню рентабельності.

      При вирішенні даної задачі бухгалтерія  має справу із проблемою обробки  великих об’ємів інформації, яка  застосовується і зафіксована на бухгалтерських носіях. Збільшення об’ємів обробки інформації та первинної документації викликає необхідність залучення додаткових робітників.

     Тому  одним із головних направлень вирішення  цього запитання є комплексне використання сучасних засобів обчислювальної техніки для автоматизації бухгалтерських задач. На підприємствах здійснюється накопичення дедалі більшого досвіду автоматизованого вирішення традиційних задач. Задачі обліку  витрати на виробництво продукції на підприємстві вирішуються дуже часто, що також є одним із факторів необхідності створення автоматизованих інформаційних систем для бухгалтерських розрахунків. Використання в бухгалтерії автоматизованих інформаційних систем призвело до оперативності, швидкості та точності бухгалтерських розрахунків, скороченню чисельності.

      В основу інформаційної системи, що проектується, покладена організація робочого місця, яка включає комплекс програмних та технічних засобів.

      Така  система повинна виконувати такі функції: формування та ведення баз  даних; введення даних з клавіатури і контроль за правильністю їх проведення; безпосереднє вирішення задач (розрахунок показників, розгляд результатів на екрані комп’ютера та інші); робота з вихідними документами.

      На  теперішній час широке розповсюдження отримала децентралізована обробка  інформації на базі персональних ЕОМ, орієнтування на створення автоматизованих робочих місць. З залученням АРМ облікові роботи будуть виконуватися бухгалтером у взаємозв’язку з ПЕОМ. Автоматизуються не тільки облікові роботи інформаційного характеру, але і контрольно-аналітичні та організаційно-методичні.

      Інформаційно-довідкова  система по обліку дебіторської заборгованості повинна представляти собою програмне  забезпечення, яке потрібне для збирання, класифікації, зберігання інформації.

      Результати  роботи даної інформаційної системи можуть бути використані при визначенні дебіторської заборгованості.

      Інформаційне  забезпечення проектуємої інформаційної  системи для задачі приведена  на рисунку (2.6.1).

      Використання  систем класифікації та кодування - необхідний елемент автоматизованої обробки даних. В залежності від того, як розглядаються множини об’єктів (послідовно чи одночасно) використовуються ієрархічні та фасетні системи класифікації. 
 
 
 
 
 
 
 

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.1 Інформаційне забезпечення проектуємої  інформаційної системи для задачі з обліку дебіторської заборгованості 

      Ієрархічний метод – послідовне розділення множини  об’єктів на підпорядковані класифікаційні угрупування.

      Фасетний  метод – це паралельне розділення множини об’єктів на незалежні класифікаційні угрупування.

      При проектуванні інформаційних систем можливе використання різних методів  кодування: порядковий; серійно –  порядковий; послідовний; паралельний.

      Класифікатор  – це офіційний документ,  який представляє собою систематизоване  зведення найменувань і кодів класифікаційних угрупувань і об’єктів класифікацій.

      Для предметної області, що проектується, необхідно  розробляти наступні коди: код дебітора; код сум заборгованості; код період погашення; код рахунків бухгалтерського обліку.

      В інформаційній системі “Облік і аудит дебіторської заборгованості ” використовуються наступні вхідні дані (табл. 2.6.1) та вихідні дані (табл. 2.6.2).

      Таблиця 2.6.1

      Таблиця опису вхідних даних

 

      При роботі інформаційної системи використовуються наступні масиви:

      Дебітори; термін погашення дебіторської заборгованості, термін сплати суми заборгованості.

      Таблиця 2.6.2

      Таблиця опису вихідних даних

 

      Фізично – інформаційні масиви реалізовано за допомогою інструментальних засобів (СУБД, електронних таблиць, чи офісів). Інформаційні масиви зберігаються на жорсткому диску ПЕОМ.

      Не  машинною інформаційною базою прийнято називати частину інформаційної  бази, яка являє собою сукупність даних, сигналів, документів, які потрібно для безпосереднього сприйняття людиною без використання засобів обчислювальної техніки.

      Немашинна інформаційна база складається нормативно – довідкової інформації, вихідних та вхідних інформаційних даних.

      Інші  нормативні акти які регулюють ведення  бухгалтерського обліку та аудиту на підприємстві. До нормативно – довідникової інформації відносяться також і  план бухгалтерського обліку на підприємствах, довідники підприємств, банків, структурних підрозділів.

      Нормативно  – довідкова інформація використовується при заповнені первинних документів та їх обліку.

      До  вхідних даних не машинної інформаційної  бази відноситься прибутковий ордер;  товарно-транспортна накладна; платіжна вимога-доручення; журнал – ордер 6, 7, 8 при автоматизованому обліку.

      До  вихідних даних відноситься звіт про дебіторську та кредиторську заборгованість.

      При роботі інформаційної системи використовуються наступні масиви:

      “Дебітори” DEBIT – містить  інформацію про  поточну заборгованість підприємству;

      “Термін погашення дебіторської заборгованості” TPDZ – містить інформацію про термін погашення дебіторської заборгованості;

      “Суми заборгованості” SZ-містить інформацію про коди одиниць сум заборгованості.

      Реалізація  інформаційної системи по обліку дебіторської та кредиторської заборгованості може бути здійснена за допомогою реляційної СУБД.

Опис  масиву  “Дебітори ”:

      Назва масиву - “Дебітори”

      Ідентифікатор - DEBIT

      Назва носія інформації - первинний документ.

      Об’єм масиву - кількість введених записів(табл. 2.6.3).

Таблиця 2.6.3

Опис  масиву  “Дебітори ”

Опис  масиву - “Термін погашення дебіторської заборгованості”

      Назва масиву - “Термін погашення дебіторської заборгованості”.

      Ідентифікатор - TPDZ.

      Назва носія інформації - MH.

      Об’єм масиву - кількість введених записів (табл. 2.6.4)

      Таблиця 2.6.4

      Опис  масиву - “Термін погашення дебіторської заборгованості”

Опис  масиву “Суми заборгованості”

      Назва масиву - “ Суми заборгованості”.

      Ідентифікатор - SZ.

      Назва носія інформації - MD.

      Об’єм масиву – кількість введених записів (табл. 2.6.5).

      Таблиця 2.6.5

      Опис  масиву “ Суми заборгованості”

 

      На  базовому підприємстві ТОВ “ПРОМОПТ”  на теперішній день важливо запровадити більш сучасну автоматизацію робочого місця бухгалтера, – перш за все покращиться робота бухгалтерії, помилки під час роботи зведуться на мінімум, що, відповідно, підвищить ефективність і точність проведення обліку і аудиту розрахунків з іншими дебіторами. Хоча прийдеться зробити витрати щодо придбання комп’ютерної техніки та навчання персоналу, але ж в свою чергу скоротяться витрати на папір і можливе скорочення персоналу, що в свою чергу приведе до позитивних результатів. Реалізація інформаційної системи по обліку і аудиту дебіторської заборгованості може бути здійснена за допомогою реляційної СУБД у відповідності з таблицями 2.6.1 – 2.6.5.

 

       Розділ 3

Організація і методика проведення аудиту розрахунків  з іншими дебіторами

 

3.1 Організація  і планування аудиту дебіторської заборгованості 

      Перевіряючи правильність бухгалтерського обліку і відображення у фінансовій звітності  дебіторської заборгованості, аудитор  повинен контролювати дотримання підприємством-клієнтом таких основних законодавчих та нормативних актів:

      Закону  України "Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні" [    ].

      Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених відповідними наказами Мінфіну  України: