З результатів розрахунків, наведених  у таблиці 2.3.1, видно, що резерв сумнівних боргів на 31 вересня 2000 року, розрахований на підставі класифікації дебіторської заборгованості, склав 25841 грн. Для забезпечення принципу обачності ця частина дебіторської заборгованості не повинна бути включена до загальної суми активів підприємства, тобто до підсумку балансу.

      У балансі підприємства на 31.09.2000 р. дебіторська  заборгованість за продукцію буде відображена  таким чином (див. таблицю 2.3.3).

      Таблиця 2.3.3

      Витяг з балансу підприємства на 31.03.2000 р.

      тис. грн. 

      До  підсумку балансу дебіторська заборгованість за продукцію буде включена за сумою чистої реалізаційної вартості у розмірі 228,3 тис. грн. (рядок 160).

      Отже, розглянуті способи дають можливість правильно визначити чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості та резерв сумнівних боргів, а тепер необхідно сказати про те, що стосується переваг і недоліків вказаних методів визначення резерву сумнівних боргів.

      оцінка  резерву методом класифікації дебіторської заборгованості хоч і досить складна  у технічному виконанні, але основана на фактичних даних підприємства, що є у розпорядженні бухгалтера. З іншого боку, при цьому методі коефіцієнт сумнівності, визначений за даними попередніх періодів і за заборгованостями інших дебіторів, механічно поширюється на дебіторську заборгованість звітного року, що може викликати сумніви у достовірності результату;

      оцінка  резерву виходячи з платоспроможності  окремих дебіторів навпаки ґрунтується  на аналізі платоспроможності конкретних дебіторів станом на дату балансу, що в цілому викликає до них більшу довіру. З іншого боку, цей метод трудомісткий і вимагає наявності повної та достовірної інформації про фінансовий стан і ступінь платоспроможності дебіторів, що в наших умовах досить проблематично;

      з урахуванням викладених обставин, метод оцінки резерву, який ґрунтується на платоспроможності дебіторів, на думку автора, доцільно використовувати тільки для підприємств, які мають обмежене копо постійних покупців, з якими налагоджено довірчі партнерські відносини і щодо фінансового стану яких є достовірна інформація. У всіх інших випадках більш застосовним є метод, який ґрунтується на класифікації дебіторської заборгованості 
 
 

      2.4 Списання безнадійної дебіторської  заборгованості і облік резерву  сумнівних боргів 

      Як  вже відзначалось, будь-які активи, за якими не очікується одержання у майбутньому економічних вигод, не повинні обліковуватися на балансі і підлягають списанню. Це повною мірою відноситься до будь-яких видів дебіторської заборгованості при її визнанні безнадійною.

      Спочатку  слід розглянути порядок списання дебіторської заборгованості за продукцію.

      При списанні безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію та обліку резерву сумнівних боргів Стандартом 10 дотримується один з основних принципів  підготовки фінансової звітності - принцип нарахування і відповідності доходів і витрат. Згідно з цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей.

      Стосовно  питання, що розглядається, це означає, що коли збитки за сумнівними боргами  виникають як результат збільшення доходів від продажу продукції, вони повинні покриватися за рахунок доходів від продажу, При продажу товарів до оплати підприємство не знає, що борг не буде оплачений, більше того, може знадобиться до трьох років, щоб упевнитися, що заборгованість є безнадійною. Саме враховуючи ці обставини, Стандартом 10 передбачено прогнозувати розмір сумнівних боргів на дату балансу і ці приблизні збитки розглядаються як витрати поточного звітного періоду.

      Списання  безнадійної заборгованості на дату балансу і відображення в обліку резерву сумнівних боргів згідно зі Стандартом 10 здійснюється таким чином.

      1. Спочатку здійснюється списання  безнадійної дебіторської заборгованості  за продукцію, для чого у  бухгалтерському обліку робиться  запис:

      Д-т 38 “Резерв сумнівних боргів"

      К-т 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

      2. На суму нарахованого резерву  сумнівних боргів формується  залишок по кредиту балансового  рахунка 38 "Резерв сумнівних  боргів" на дату балансу. Для  цього на необхідну суму робиться  запис:

      Д-т 944 "Сумнівні та безнадійні борги"

      К-т 38 "Резерв сумнівних боргів".

      Слід  звернути увагу, останній згаданий бухгалтерський запис в обліку проводиться не на суму нарахованого на дату балансу  резерву, а на необхідну суму доповнення, яка дозволяє одержати по кредиту  балансового рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" залишок, який дорівнює нарахованій сумі резерву.

      Величину  цього доповнення можна розрахувати  шляхом зменшення суми резерву, визначеної на дату балансу, на залишок балансового  рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" (по кредиту), який склався до його коригування (у т.ч. і до списання безнадійної заборгованості), і збільшити на суму списаної на дату балансу безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію. При позитивному результаті одержану суму слід донарахувати по кредиту балансового рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" у кореспонденції з дебетом рахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги", а при від'ємному результаті цю суму слід провести по дебету рахунка 38 у кореспонденції з кредитом рахунка 71 "Інший операційний доход". Після проведення викладених операцій по кредиту рахунка 38 повинна сформуватися сума, яка дорівнює розрахованому резерву сумнівних боргів на дату балансу.

      Як  висновок слід повідомити, що поточна  дебіторська заборгованість, не пов'язана  з реалізацією продукції, яка  визнана безнадійною, списується з балансу з безпосереднім відображенням втрат у складі інших операційних витрат (рахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги").

      Довгострокова дебіторська заборгованість. визнана  безнадійною. списується з балансу  з відображенням втрат у складі інших витрат (рахунок 977 "Інші витрати звичайної діяльності") або надзвичайних витрат (балансовий рахунок 99 "Надзвичайні витрати") - залежно від причини списання.

      У таблиці 2.4.1 наведено приклади бухгалтерського  обліку списання різних видів безнадійної дебіторської заборгованості і нарахування резерву сумнівних боргів.

      Таблиця 2.4.1

      Облік списання дебіторської заборгованості

      Суми  списаної безнадійної дебіторської заборгованості незалежно від видів  обліковуються на забалансовому  рахунку 071 "Списана дебіторська  заборгованість" протягом не менше  трьох років з дати списання для  спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника [ 100 ] Такими є основні методичні правила ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, викладені у Стандарті 10 "Дебіторська заборгованість" та інших нормативних документах. 
 
 

      2.5 Облік дебіторської заборгованості в умовах використання електронно-обчислювальної техніки 

      Раціональне використання методів щодо зменшення  дебіторської заборгованості може бути забезпечене в умовах функціонування сучасних засобів обчислювальної техніки  з використання АРМ бухгалтера.

      Оскільки  на базовому підприємстві ТОВ “ПРОМОПТ”  не запроваджено рішення задач аудиту дебіторської заборгованості в умовах функціонування АРМ бухгалтера, то в даній курсовій роботі викладено  теоретичні основи цього питання  та проект СУБД.

       Функціональне призначення АРМ бухгалтера по обліку та аудиту дебіторської заборгованості – автоматизувати моменти обліку, контролю, аналізу та аудиту, а також для прийняття управлінських рішень пов’язаних з дебіторською заборгованістю.

      АРМ створюються та організуються за функціональною ознакою і дозволяють вирішувати задачі управління на робочому місці шляхом децентралізації обробки даних на персональній ЕОМ в режимі одномашинної системи та в режимі мережі. При цьому досягається найбільш максимальне наближення АРМ до джерел і споживачів інформації, спрощення процедур, виявлення і виправлення помилок в процесі роботи, виключення проміжних етапів обробки даних, розмноження машинограм. Зменшення помилок відбувається внаслідок візуального та машинного контролю, з іншого боку відпадає необхідність участі в роботі незацікавленого, низько кваліфікованого в області обліку оператора, який може зробити додаткові помилки, коли буде переносити інформацію на машинний носій чи буде вводити її в ЕОМ.

      Для підвищення ефективності управління економікою першоступеневих значень отримує створення інформаційних систем, які являють собою людино-машинні системи, які збирають, накопичують, зберігають, обробляють і видають по вимозі користувача інформацію у вигляді даних або значень, які необхідні для виконання функцій управління економічним об’єктом.