Облік і аудит загальновиробничих витрат підприємства

 

Важливе значення для аналізу діяльності підприємства відіграє аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” (табл. 1.12) . 

Аналізуючи «Ефективність використання сировини і матеріальних ресурсів на ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” спостерігаємо, що в 2013 році збільшення обсягів переробленої цукросировини на 25357 тон веде до зменшення матеріаломісткості на 0,021 грн., а відповідно, до збільшення матеріаловіддачі на 0,76 грн (табл. 1.12).

Таблиця 1.12

Ефективність використання сировини і матеріальних ресурсів на ПрАТ “Саливонківський цукровий завод”  

П о к а з н и к и	Од.вим.	2012	2013	Абс.відхилення
1	2	3	4	5
Обсяг продукції в порівняльних цінах	тис. грн	10192,9	13425,3	+3232,4
Обсяг переробленої сировини	т	100708	126065	+25357
Вартість чистих матеріальних витрат	тис.грн	1765	2054	+289
Матеріаломісткість	грн	0,173	0,152	-0,021
Матеріаловіддача	грн	5,78	6,54	+0,76
Вироблено цукру-піску	т	15 624	19 699,75	+4075

 

За допомогою розрахунку показників економічної ефективності використання матеріальних ресурсів на виробництво цукру-піску на заводі можна побачити, що саме потрібно змінити для кращої роботи підприємства ( табл. 1.13).

Таблиця 1.13

Показники економічної ефективності використання матеріальних ресурсів на виробництво цукру-піску на ПрАТ “Саливонківський цукровий завод”

Показники	Од. вим	2012 рік	2013 рік	Абс. відхилення
1	2	3	4	5
Матеріаловіддача	грн	2,212	1,932	-0,28
Матеріаломісткість	грн	0,452	0,518	+0,066
Витрати сировини на 1 грн цукру	грн	0,12	0,11	-0,01
Витрати допоміжних матеріалів на 1 грн. цукру	грн	0,054	0,066	+0,012
Енергоозброєність праці	кВт/ год	48,0	50,0	+2,0
Витрати сировини на виробництво 1 тони цукру	т	7,788	7,457	-0,331

 

Аналізуючи таблицю 1.13 "Аналіз економічної ефективності використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску", спостерігаємо : зменшення витрат сировини на 1 гривень цукру на 1 копійок в порівнянні з 2012 р. тощо.

На сьогоднішній день випливає те , що необхідно знаходити внутрішньовиробничі резерви , які дали б змогу знизити собівартість обсягу виробництва. Такі шляхи можна знайти , вони випливають із основних техніко-економічних факторів, що мають вплив на собівартість продукції. Це дозволяє обґрунтувати актуальність нашої теми випускної роботи, оскільки загальновиробничі витрати відіграють важливу роль  для діяльності підприємства включаюсь в собівартість продукції.

 

 

РОЗДІЛ 2

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА АУДИТ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ПрАТ “АЛИВОНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД”

 

2.1. Первинний облік загальновиробничих витрат на    підприємстві

 

Важливе значення в організації обліку загальновиробничих витрат займає чітке, вчасне і правильне ведення первинної документації, на підставі якої проводять всі послідуючі записи в обліку.

Для обліку праці та її оплати в ПрАТ “Саливонківський цукровий завод”використовують різні первинні документи. Для обліку праці та її оплати працівників з посадовими окладами підприємства  застосовують Табель обліку робочого часу. В підприємстві цей документ ведуть за методом суцільної реєстрації. Щодня за кожним працівником визначається відпрацьований і невідпрацьований час. Табель ведуть в кожному структурному підрозділі підприємства.

Кожному працівникові присвоюється табельний номер, який повадиться в усіх документах до обліку праці та її оплати. У випадках звільнення працівника його табельний номер не присвоюється іншому працівнику протягом одного-двох років.

У табелі проставляються за датами відпрацьований час, дні неявки на роботу із зазначенням їх причин. При цьому застосовують умовні позначення, що зазначені в кінці табеля; В – вихідний, П – прогул, Х – хворів. Обліковець щодня записує в даний документ відпрацьований кожним працівником час. Цей документ ведеться протягом місяця. Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування оплати праці працівникам з погодинною оплатою.

Для нарахування оплати праці за виконання кінно-ручних робіт використовують Обліковий листок праці і виконаних робіт. Ця форма має 2 варіанти. Форма №66 застосовується для обліку праці та виконаних робіт групою працівників, а форма №66 – а призначена для обліку праці та виконаних робіт окремим працівником.

 Щодня бригадир записує  в обліковий листок назву робіт, за якими обліковують затрати  праці працівників чи їх табельні  номера. Після закінчення строку  підсумовують по вертикалі затрати  праці за видами робіт, а по горизонталі – кількість відпрацьованих днів, годин та суму оплати праці.

В обліковому листі тракториста-машиніста в підприємстві ведуть облік виробітку та нарахованої оплати праці трактористів-машиністів. Обліковий листок складають окремо на кожного механізатора. У ньому за кожен відпрацьований день зазначається вид та обсяг виконаної роботи, нарахована оплата праці, кількість витраченого пального. Записи в обліковому листі роблять протягом 10-15 днів періоду виконання певної роботи. Особливу увагу приділяють контролю за правильністю записів про обсяг виконання робіт,  що є підставою для нарахування заробітної плати. Підписаний трактористом-машиністом та агрономом обліковий листок передається до бухгалтерії, де його перевіряють, затверджують, після чого він стає підставою для записів [43, с. 28].

Для відображення витрат автомобільного вантажного транспорту господарства, транспортних робіт по переміщенню сільськогосподарської продукції, на перевезенні працівників на поля, вивезенні сільськогосподарської продукції з поля в місця її зберігання і використання оформляють Подорожній лист вантажного автомобіля для обліку тонно-кілометрів та погодинної роботи при обслуговуванні бригад. Підписують цей документ водій, диспетчер, завідуючий гаражем і механік. Оформленні документи передають до бухгалтерії підприємства.

Первинним документом, на підставі якого вартість послуг легкового автотранспорту включаються у загально виробничі витрати є подорожній лист легкового автомобіля. В ньому містяться дані про відстань, витрату пального та інші показники, необхідні для обліку. Диспетчер заповнює подорожній лист до видачі його водієві.

Для обліку транспортних робіт, виконаних тракторами, застосовують Подорожні листи тракториста. У цьому документі вказують завдання трактористу, а на зворотній стороні – його виконання. У господарстві дорожні листи можуть виписуи на кілька днів, протягом яких трактор виконує одну і ту ж роботу.

Один із важливих елементів обліку – це облік руху і списання матеріальних цінностей, які безпосередньо витрачаються при організації та обслуговуванні виробництва. Списання вартості товарно-матеріальних у витрати виробництва згідно прийнятої у ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” облікової політики здійснюється за методом середньозваженої собівартості.

На основі лімітно-забірної картки отримують зі складу у підзвіт необхідні виробничі запаси.  Цей документ бухгалтерія на підставі розпорядження керівника господарства складає в двох примірниках, з яких один залишає собі, а інший віддає особі, яка отримуватиме цінності.

Паливно-мастильні матеріали, фактично витрачені на роботи загально виробничого призначення галузей рослинництва, тваринництва, допоміжних та промислових виробництв на підставі Облікових листів тракториста-машиніста включаються в структуру затрат. Відпускає паливно-мастильні матеріали або видає талон на одержання їх (у літрах) у підзвіт заправникам, трактористам-машиністам та водіям завідуючий складом.

Документи по обліку витрат засобів праці також фіксують витрати по використаних засобах праці, які виражаються у нарахованій амортизації. Основні засоби, що використовуються у виробництві поступово зношуються, а тому на них нараховується амортизація, що відображається у Відомості нарахування амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування в «Кагарлицький цукровий завод»  розраховується за податковим методом.

Малоцінні і швидкозношувані предмети в підприємстві списують у витрати виробництва на основі Акту на списання виробничого і господарського інвентарю, малоцінних і швидкозношуваних предметів , який складають члени комісії, які безпосередньо оглядають предмети, що підлягають списанню, встановлюють їх непридатність для відновлення (подальшого використання) і визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються після списання предметів.

Кількість використаної електроенергії на потреби підприємства фіксується за допомогою лічильників, які є в кожному підрозділі. В кінці місяця інженер-енергетик здає в бухгалтерію підприємства Звіт про використання електроенергії і на основі цього документа і фактичної собівартості 1 квт-год  витрати електроенергії включаються у загально виробничі витрати.

Загальновиробничі затрати включаються у витрати виробництва на підставі бухгалтерських довідок.

Можна виділити наступні загальні принципи організації обліку витрат [28, с. 51]:

1. показники обліку витрат і калькулювання собівартості продукції повинні бути погоджені з плановими і нормативними показниками;
2. документування витрат в момент їх здійснення, різне відображення витрат за нормами і відхиленнями від норм витрат ресурсів і оплати праці;
3. всі витрати, які відносяться до виробництва продукції даного періоду, повинні бути включені до її собівартості;
4. всі витрати через систему рахунків бухгалтерського обліку повинні бути згруповані за об'єктами обліку витрат статями витрат;
5. собівартість продукції калькулюється на основі даних бухгалтерського обліку витрат, що потребує ідентифікації об'єктів обліку втрат з об'єктами калькулювання.

Всі виробництва в залежності від технологічного процесу можна поділити на дві групи: видобувні і переробні. 

На організацію обліку витрат і калькулювання собівартості продукції істотно впливають ступінь спеціалізації підприємства і масовість випуску продукції. За цією ознакою виробництва поділяються на одиничні, серійні і масові (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Види виробництв залежно від ступеня спеціалізації підприємства і масовості випуску продукції [34, с. 45]

Вид виробництва	Особливості	Приклад
1	2	3
Одиничне виробництво	Виробництво окремих видів продукції	Кораблебудівні заводи, заводи важкого машинобудування. продукції яких, як правило, не повторюється
Серійне виробництво	Характеризується періодичним випуском визначених партій (серій) продукції	Зустрічається у верстатобудуванні і приладобудуванні, інструментальному виробництві
Масове виробництво	Випускається безперервно однотипна продукція при відносно обмеженій номенклатурі	Характерне машинобудування (автомобільної, тракторної промисловості), легкої і харчової промисловості