Облік і аудит загальновиробничих витрат підприємства

- по-перше, піковими виплатами відпускних;

- по-друге, певним спадом виробництва і реалізації продукції.

Створення такого резерву дозволяє не «обтяжувати» фінансові результати витратами на оплату щорічної відпустки, а розподіляти їх між звітними період рівномірно. Методика створення резерву відпусток в профілі П(С)БО №11 не прописана. У ньому лише зазначено, що суми створених забезпечень в бухгалтерському обліку визнаються витратами.

Опис механізму розрахунку величини забезпечення виплат відпусток працівникам міститься в Інструкції №291. Так, щомісячна сума такого забезпечення визначається як добуток фактично нарахованої працівникам заробітної плати та коефіцієнта, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального річного планового фонду оплати праці.

У бухгалтерському обліку суми створених забезпечень визнаються витратами в розрізі тих самих видів операційних витрат, для відшкодування яких створюються забезпечення, а саме: витрат на виробництво (рахунок 23 «Виробництво»), загальновиробничих витрат (рахунок 91), адміністративних витрат (рахунок 92), витрат на збут (рахунок 93), інших операційних витрат (рахунок 94). На цей факт зазначається в листі Міністерства фінансів від 24.05.2007 року № 31 - 34000-10-10-10654. Таким чином, створення резерву відпусток відображається за кредитом субрахунку 471 в кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат - 23, 91, 92, 93, 94 в залежності від місця роботи співробітників підприємства.

Всі суб’єкти господарської діяльності повинні чітко дотримуватися прийняту в Україні правову базу, яка гарантує захист прав та уникнення непорозумінь з приводу діяльності.

У той же час в податковому обліку операції зі створення резерву відпусток ніяк не відображаються.

Як випливає зі змісту пункту 138.8.2 Податкового кодексу України, до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, причому таке включення здійснюється в повному обсязі в періоді їх нарахування.

До витрат та частина сум відпускних, компенсацій за невикористану відпустку і єдиного соціального внеску на такі виплати, яка сформувала собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, потрапить за фактом визнання доходу від реалізації товарів, робіт, послуг відповідно до пункту 138.4 Податкового кодексу України.

Варто відзначити, що у зв'язку з описаним розходженням у методології формування бухгалтерської та податкової собівартості виникне так звана тимчасова податкова різниця, визначення якої наведено в пункті 14.1.189 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 46.2 і пункту 1 підрозділ 4 розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, починаючи з звітних періодів 2012 року, тимчасові і постійні податкові різниці доведеться вказувати в складі фінансової звітності за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

 

1.4. Методичні аспекти обліку загальновиробничих витрат

 

Методологію обліку витрат підприємства визначає П(С)БО №16 «Витрати» він затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 Грудня 1999 року №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2000 року №27/4248. Нормативним документом, який відображає різні аспекти обліку витрат, є Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості та відповідні Методичні рекомендації з інших галузей.

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, крім положень про віднесення витрат, за класифікаційними ознаками визначають [17, с. 34]:

- методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції;

- облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах, калькулювання продукції (робіт, послуг) допоміжних підприємств і списання цієї продукції (робіт, послуг) на виробництво основної продукції;

- облік незавершеного виробництва;

- витрати, що не входять до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- порядок визначення ціни та рентабельності виробництва продукції. Окремо в Рекомендаціях наведені:

- номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування;

- номенклатура статей загальновиробничих витрат;

- розрахунок розподілу загальновиробничих витрат;

- перелік супутньої продукції в окремих галузях промисловості;

- зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг);

- перелік основних калькуляційних одиниць;

- калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв;

- зразки Відомості зведеного обліку витрат на виробництво, калькуляції виробленої продукції (виробничої) та калькуляції відпускної ціни.

Положення, визначені у Рекомендаціях, є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій визначає, на яких рахунках узагальнюється інформація про витрати.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО №16 «Витрати» витратами визначаються ті з них, які або зменшують активи (наприклад, витрата сировини, матеріалів тощо), або збільшують зобов’язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість послуг з операційної оренди тощо). Ще однією з умов визнання витрат є відображення їх у бухгалтерському обліку одночасно з доходами, для отримання яких здійснені ці витрати.

Витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Згідно з собівартість продукції формується із виробничої собівартості, яка об’єднує прямі та загально виробничі витрати. Стандарт також передбачає поділ загальновиробничих витрат на розподілені і нерозподілені постійні витрат П(С)БО №16 «Витрати»и, з віднесенням перших у склад виробничої собівартості продукції (дебет рахунка 23 «Виробництво»), а других – у склад собівартості реалізованої продукції (дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації») [17, с. 74].

У пункті 15 П(С)БО №16 «Витрати» визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:

- витрати на управління  виробництвом (наприклад сюди відносять оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрат на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизація основних  засобів загально виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних  активів загально виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально  виробничого призначення;

- витрати на вдосконалення  технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення  та інше утримання виробничих  приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону  праці, техніку безпеки і охорону  навколишнього природного середовища  та інші витрати.

Згідно Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. №132 до складу  загальновиробничих  витрат  входять  окремі   види витрат,  що  стосуються  всіх  напрямків  діяльності господарства, зокрема витрати на утримання основних засобів  (включаючи  орендну плату),  які  обслуговують  виробничі  процеси  в різних напрямках діяльності  господарства;  витрати  на   утримання   складів   для зберігання   виробничих   запасів  (крім  складів  для  зберігання продукції та витрат на реалізацію);  витрат  на  пожежну  охорону; поточні  витрати,  пов'язані з утриманням та експлуатацією засобів природоохоронного  призначення   (очисних   споруд,   уловлювачів, фільтрів  тощо);  витрати  на  захоронення  екологічно небезпечних відходів;  оплата послуг  сторонніх  організацій  щодо  приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів та очищення стічних вод;  інші види поточних  витрат  на  збереження  природи; витрати,   пов'язані   з  добуванням  та  використанням  природної сировини,  в частині відрахувань для покриття витрат на геологічну розвідку  та  пошуки  корисних  копалин,  на рекультивацію земель; плата за воду,  що забирається з водогосподарських систем у  межах затверджених  лімітів,  а  також  платежі  за  використання  інших природних ресурсів;  за викиди  і  скиди  забруднюючих  речовин  у навколишнє природне середовище; розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО №16 «Витрати»  витратами визначаються ті з них, які або зменшують активи (нарахування зносу, списання основних засобів, що стали не придатними і не  використовуються, нематеріальних активів та інших необоротних активів, благодійні внески), або збільшують зобов’язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість послуг з операційної оренди тощо).

 

1.5 Загальна організаційно-економічна  характеристика підприємства ПрАТ “Саливонківський цукровий завод”

 

Сьогодні ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” - це сучасне модернізоване підприємство, яке посідає провідне місце серед виробників цукру. Добова потужність переробки цукрових буряків становить 5 тис. т, виробництво основної продукції цукру-піску - 600-700 т на добу.

Основними напрямами діяльності підприємства є відродження бурякоцукрової галузі, повернення їй іміджу найбільш розвиненої та провідної в Україні, забезпечення населення країни доброякісним цукром та солодощами, розробка і впровадження нових, економічно ефективних технологій у вирощуванні та переробці цукрових буряків, надання допомоги партнерам у сільськогосподарській галузі. З метою уникнення питань правильного вибору міндобрив з отриманням максимальних результатів при мінімальних витратах товариство побудувало лабораторію аналізу фунтів, послугами якої може скористатись кожен бажаючий.

Характерними рисами підприємства є творчий підхід та професіоналізм у вирішенні питань виробництва і реалізації продукції, порядність у партнерських відносинах, плідність ділових стосунків, працелюбність.

За рішенням Київського міського управління підприємство посіло 4 місце в номінації “Кращий роботодавець 20012 року”.

Велику увагу цукровари сьогодні приділяють автоматизації і комп’ютеризації виробничих і технологічних процесів, реконструкції систем і цехів, поліпшенню земельних угідь для вирощування сировини.

Турбується ПРАТ і про добробут працівників та їх родин (на балансі підприємства знаходиться житловий фонд, майже 500 квартир, дитячий садок на 140 місць, підсобне господарство з вирощування ВРХ та свиней, їдальня, медпункт і клуб, надається допомога в навчанні дітей працівників).

Не цурається товариство спонсорської та благодійної діяльності (допомога інвалідам, учасникам війни, малозабезпеченим громадянам, дитячим закладам, закладам освіти та охорони здоров’я). Піклується підприємство і про кадри: тільки в 20012 р. ним було придбано 5 квартир для запрошених на завод молодих спеціалістів.

Стисла історія підприємства, важливі події його розвитку.

Цукровий завод утворений у 1973 роцi, перетворений у вiдкрите акцiонерне товариство у 1996 роцi.

Інформація про організаційну структуру емітента

ПРАТ є юридичною особою вiд дня його державної реєстрацiї i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до чинного законодавства України та статуту пiдприємства. Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв не має.

Опис обраної облікової політики

ПРАТ здiйснює облiкову полiтику по нарахуванню амортизацiйних нарахувань та оцiнку основних засобiв згiдно iз законодавством України та нормами МСБО.

Витяг з аудиторського висновку

Фiнансовi звiти, пiдготовленi на концептуальнiй основi Нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку вiдображають достовiрно в усiх суттєвих аспектах iнформацiю згiдно з визначеною концептуальною основою фiнансової звiтностi та вiдповiдають вимогам Законодавства та нормативних актiв України.

Інформація про основні види товарів або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг

Пiдприємство здiйснює торгiвлю цукром-пiском, мелясою, жомом, будiвельним вапном. ПРАТ надає послуги по переробцi цукрових бурякiв, виробництву теплової енергiї.

Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента

На дiяльнiсть товариства мають значний вплив кiлькiсть сировини, що надходить на завод, недостатня кiлькiсть обiгових коштiв у споживачiв та високi кредитнi ставки.

Інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства

В звiтному перiодi були наступнi факти виплати штрафiв i компенсацiй за порушення чинного законодавства:

-По результатам перевiрки Василькiвської  ОДПI було нараховано та сплачено  штраф 2670,10грн (ПДВ).

-241,18 грн. - фiксований сiльськогосподарський  податок;

-4336,60 грн.-податок на доходи фiзичних  осiб;

-614,09 грн.- фiнансовi санкцiї за порушення рбiгу готiвки:

-158482,88 грн.-штраф за нестворення  робочих мiсць для iнвалiдiв.

Опис обранної політики щодо фінансування діяльності емітента

ПРАТ має задовiльний фiнансовий стан та можливостi для подальшого ефективного функцiонування i розвитку.

Інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів)

Всi укладенi договори пiдприємством виконанi вчасно.