Облік і аудит статутного капіталу

- фіктивні документи  або операції;

- діяльність без  ліцензії;

- невиконання нормативних  документів.

В ході аудиторської перевірки статутного капталу аудитор  повинен звернути увагу на наступні питання:

В бухгалтерському  обліку відображається величина статутного капіталу, що зареєстрована в статутних  документах економічних суб’єктів  як величина вкладів (часток, пайових  внесків учасників, акцій за номінальною  вартістю) в грошовій, натуральній, нематеріальній формах або у вигляді  цінних паперів.

У відповідності  з діючим законодавством України  залежно від діяльності підприємства встановлено розміри статутного капіталу господарських товариств.

Статутний капітал  та фактична заборгованість засновників (учасників) по вкладах (внесках) до статутного капіталу обліковуються та відображаються у звітності окремо. Акції товариства при його створенні повинні бути повністю оплачені протягом строку, визначеного  статутом товариства, при цьому не менше 50% статутного капіталу повинно  бути оплачено до моменту реєстрації товариства, а інша частина —  протягом року з моменту його реєстрації.

Додаткові акції  товариства повинні бути оплачені протягом строку, визначеного відповідно з  рішенням про їх розміщення, але  не пізніше року з моменту їх придбання (розміщення).

Оплата акцій  та інших цінних паперів акціонерного товариства може здійснюватися грошима, цінними паперами, іншими речами, майновими  або іншими правами, що мають грошову  оцінку. Форма оплати акцій товариства при його створенні визначається угодою про створення товариства або статутом товариства, а додаткових акцій та інших цінних паперів  — рішенням про їх розміщення.

Сума статутного капіталу збільшується або зменшується  відповідно з результатами діяльності економічного суб’єкта за рік та після  перереєстрації засновницьких документів з внесеними до них змінами.

Аудит статутного капіталу доцільно розпочинати з інвентаризації майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства, за участю аудитора. Вона полягає в підтвердженні  сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником. Тобто інвентаризацією  виявляються по відповідних документах залишки, ретельно вивчається обґрунтованість  сум, що обліковуються на таких рахунках, встановлюються терміни виникнення зобов’язань підприємства перед  власниками, реальність часток засновників  у статутному капіталі.

При цьому можуть бути виявлені факти, коли внеском до статутного капіталу є основні засоби, виробничі запаси, непридатні до використання (несправні, неякісні), і НМА, що не мають  практичної цінності.

При перевірці формування статутного капіталу необхідно враховувати  організаційно-правову форму підприємства, що перевіряється. Тому вивчення операцій з капіталом доцільно починати з  перевірки юридичного статусу та права здійснення статутних видів  діяльності, складу засновників (учасників), структури і управління підприємства, а також фінансових можливостей  для досягнення поставлених цілей  діяльності.

Зокрема, в акціонерних  товариствах статутний капітал  складається з номінальної вартості акцій товариства, придбаних акціонерами; в товариствах з обмеженою  відповідальністю — з вартості внесків  його учасників.

В ході перевірки  аудитору необхідно вивчити наступні питання.

Перевірка засновницьких  документів щодо формування статутного капіталу.

Така перевірка  здійснюється в наступному порядку:

- перевірка наявності  і форми установчих документів  і встановлення відповідності  змісту вимогам законодавчих  і нормативних актів;

- вивчення повноти  і дотримання строків внесення  статутного капіталу;

- перевірка грошової  оцінки вартості майна, що вноситься  засновниками в оплату акцій  при створенні акціонерного товариства;

- перевірка правильності  оподаткування коштів, переданих  до статутного капіталу господарюючого  суб’єкта його засновниками;

- встановлення законності  видів діяльності;

- визначення відповідності  розміру статутного капіталу  даним установчих документів  і чинному законодавству;

- перевірка повноти  і правильності формування статутного  капіталу;

- встановлення реальності  внесення сум до статутного  капіталу;

- встановлення обґрунтованості  змін величини статутного капіталу.

Аудитору слід встановити наявність відповідних документів і дотримання процедури затвердження та державної реєстрації господарюючого суб’єкта.

Оскільки юридична особа вважається створеною не з  моменту прийняття засновниками рішення про її створення, а з  моменту її державної реєстрації, потрібно перевірити наявність свідоцтва  про державну реєстрацію та перереєстрацію, якщо до засновницьких документів вносились  зміни.

Вивчення законності змін у складі засновників підприємства. Аудитору слід вивчити порядок виходу співвласників з підприємства, що повинен бути передбачений Статутом, а також документи, що підтверджують  згоду сторін. Зокрема, співвласник  повинен подати співзасновникам  нотаріально засвідчену письмову заяву  про свій вихід, а загальні збори  учасників, у разі прийняття позитивного  рішення, - видати копію протоколу  або виписку з книги протоколів учасникові, який вибув з товариства. Такі документи разом з іншими документами подаються для реєстрації змін в засновницьких документах.

Аудитору слід знати, що учасник має право отримати ту вартість частини майна підприємства, яка відповідає його частці у статутному капіталі. Причому така вартість може бути більшою за вартість його внеску — якщо підприємство прибуткове, а  може бути меншою — якщо збиткове. Аудитор  повинен приділити належну увагу  цим питанням, так як відомі факти  отримання засновником від підприємства великих позик з подальшим  виходом не тільки зі складу засновників  цього підприємства, а і його ліквідацією.

Перевірка правильності розрахунків із засновниками. Перевірка  операцій по розрахунках із засновниками передбачає вивчення наступних питань:

- чи своєчасно  і в якому розмірі засновники  внесли свою частку до статутного  капіталу підприємства;

- в якому вигляді  внесено частки учасників до  статутного капіталу і чи правильно  оформлено документи на ці  операції;

- чи правильно  проводиться нарахування доходів  від участі в капіталі підприємства;

- чи дотримується  відповідність записів в первинних  документах записам у журналі  7 по рахунку 46 „Несплачений капітал”  і Головній книзі (при журнальній  формі обліку).

- Перевірка наявності  та правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків  із засновниками. Реальність внесків  до статутного капіталу аудитор  встановлює шляхом дослідження  наявності і правильності оформлення  документів, що підтверджують факти  розрахунків із засновниками. В  підтверджувальних документах повинно  бути посилання на формування  статутного капіталу, що важливо  не тільки для цілей бухгалтерського  обліку, але і для цілей оподаткування  — обґрунтування правильності  застосування пільг по податках.

При перевірці надходження  основних засобів і нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу слід обов’язково проаналізувати договори про внесення необоротних активів, впевнитись у тому, що вартість, відображена  по необоротних активах, відповідає вартості, зазначеній у договорі.

За деякими видами необоротних засобів, що вносяться  в рахунок внесків до статутного капіталу, необхідна наявність документів, що підтверджують право власності  на таке майно (нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо).

Статутний капітал  може поновлюватися з прибутку від  господарської діяльності, а при  необхідності додатковими внесками його учасників.

Формування статутного капіталу здійснюється по різному, залежно  від форм власності та організаційно-правової форми економічного суб’єкта: в  акціонерних товариствах — за рахунок підписки на акції акціонерів; в товариствах з обмеженою  відповідальністю — за рахунок внесків  кожного учасника; на державних підприємствах  — за рахунок майна держави, закріпленого за ними.

Перевірка дотримання строків оплати статутного капіталу. Фактичне надходження внесків засновників  перевіряється на підставі первинних  документів і записів в регістрах по рахунку 46. Дебетове сальдо по цьому рахунку показує заборгованість, яка обліковується за акціонерами (учасниками) з оплати підписки на акції (внесків до статутного капіталу). При цьому слід перевірити своєчасність погашення заборгованості по внесках до статутного капіталу і реальність дебетового сальдо.

Аудитору слід проаналізувати, чи дотримані встановлені законодавством терміни погашення заборгованості по внесках до статутного капіталу, та чи дотримано порядок здійснення внесків, що визначений у Статуті.

Моментом фактичного надходження внесків до статутного капіталу є:

- для грошових  коштів — дата зарахування  суми на поточний (валютний) рахунок  або внесення в касу;

- для основних  засобів, інших необоротних матеріальних  і нематеріальних активів —  дата складання акту приймання-передачі  ОЗ, інших необоротних матеріальних  активів або інших документів, що свідчать про надходження  зазначених об’єктів.

Під час перевірки  виявляються джерела збільшення статутного капіталу, яке можливе  тільки за рахунок:

- коштів, отриманих  акціонерним товариством від  продажу своїх акцій понад  їх номінальну вартість (емісійний  дохід);

- нерозподіленого  прибутку за результатами попереднього  року;

- дивідендів.

Якщо товариство в звітному періоді зменшило статутний  капітал, необхідно вияснити причину  прийняття такого рішення. В будь-якому  випадку слід перевірити наявність  фактів, які вимагають згідно з  Законом України „Про господарські товариства” зменшення статутного капіталу. При цьому необхідно  пам’ятати, що загальні збори акціонерів не можуть приймати рішення про зменшення  статутного капіталу, якщо його величина менша від встановленої законодавством.

 

Табл. 3.1 Відображення господарських  операцій за період перевірки

Зміст операції	За даними бухгалтерії			За даними аудитора			відхилення
	Дт	Кт	сума	Дт	Кт	сума
1. нараховано дивіденди  власникам	443	671	50050	443	671	50000	50
2. погашено непокриті  збитки минулих років за рахунок  резервного капіталу	42	43	20000	42	43	20000
3. списано непокритий  збиток за рахунок пайового  капіталу	41	40	15000	41	40	15000

 

Аудитором була виявлена помилка, що її зробив бухгалтер із-за неуважності  та відсутності автоматизованого обліку на підприємстві.

 

3.3 Організація  результатів аудиту та рекомендації  аудитора

 

Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових.

Підсумкова документація включає в себе:

- аудиторський висновок;

- документацію, яка передається  замовнику.

Аудиторський висновок являється  обов’язковим компонентом підсумкової  документації.

Робочі документи - це записи, в яких аудитор фіксує використані  процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в  процесі аудиту. Робочі документи  повинні включати в себе всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для  правильного проведення перевірки  і яка повинна підтвердити  ті підсумки, які він приводить  у своєму висновку.

Робочі документи повинні  виконувати наступні функції:

- забезпечити обґрунтування  аудиторського висновку і бути  відповідними загальноприйнятим;

- забезпечувати реєстрацію  планування і виконання аудиту;

- полегшувати процес керівництва  і контролю якості;

- підтримувати методичний  підхід до аудиту;

- допомагати аудитору  в його роботі.

Робоча документація повинна  містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось  зіткнутись при проведенні аудиту.

Робоча документація повинна  бути достатньо повною і детальною  настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв’язка з  попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була проведена, і  обґрунтувати зроблені висновки. Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з  тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.

Робоча документація повинна  відображати наступні відомості  по кожному з перевіряємих аспектів:

- методика, що застосовується;

- використані тести;

- отримана інформація;

- висновки.

Зміст робочих документів в значній мірі являється питанням професійного судження конкретного  аудитора, так як аудитор не повинен  документувати кожне явище чи висновок, а тільки ті з них, які  він вважає важливими, що являється  його суб’єктивною оцінкою.

Робочі документи повинні  бути професійно складеними. Їх оформлення повинно забезпечувати доступність  для читання. Однак конкретні  форми використаних робочих документів визначаються аудиторами (аудиторськими  фірмами) з врахуванням специфіки  окремих питань аудиту.