Облік і аудит праці та її оплати в тваринництві (на матеріалах підприємства ВАТ “Рудня” Київської області)

Кеуш П.В.- бухгалтер 1 категорії, з окладом 530 грн. фактично відпрацювала  10 днів, в той час як робочих днів у місяці - 20. Середньоденний заробіток 26 грн.50 коп. (530/20). Сума заробітку за відпрацьовані дні складатиме 265грн. (26,5х10).

Вантажникам готової продукції, а також водіям вантажних автомобілів, які зайняті доставкою продукції тваринництва у торгівлю встановлено відрядно-преміальну форму оплати праці. При цьому, відрядна розцінка множиться на обсяг виробітку і отримують відрядну оплату.

Наприклад:

Яковенко. В.В.- водій вантажного автомобіля “Маз” , відпрацював за місяць 190 годин, в т.ч. 8 годин в святкові дні і 32 години приймав участь у ремонті автомобіля. Погодинна тарифна ставка 1,17 грн., відрядна розцінка за перевезення однієї встановленої кількості продукції 26,06 грн.

40-41 Оплата по тарифу                             1,17х190=222,30 грн.

40                Оплата за ремонт водіям              1.17х32=37,44 грн.

12                 Святкові                                                        1,17х8=9,36 грн.

37  Відрядний приробіток              156,72 грн.

Відображення в бухгалтерському обліку операції по нарахуванню заробітної плати наведено в таблиці 2.1 .

Таблиця 2.1 - Кореспонденція рахунків по обліку операцій з нарахування оплати праці.

Як уже зазначалося у розділі 1.3., крім основної заробітної плати працівникам підприємства нараховують і додаткову заробітну плату - тобто оплату, передбачену діючим законодавством  за невідпрацьований час. В основі нарахування цих видів оплати праці лежить  нарахування середньої заробітної плати.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 “Про порядок обчислення середньої заробітної плати”, середня заробітна плата застосовується у випадках, що наведені на рисунку 2.5.

Рис.2.5 - Види нарахувань та періоди, за які визначається середня заробітна плата

Залежно від мети обчислення середньої заробітної плати виділяють два періоди її розрахунку (рис.2.5.).

Необхідно зробити вибірку виплат, що були нараховані працівникові за цей період і відповідно до Постанови № 100 мають бути включені у розрахунок заробітної плати. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх  випадках її збереження та надання  допомоги  у  зв'язку  з  тимчасовою непрацездатністю,  по  вагітності та пологах включаються:  основна заробітна плата;  доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в  нічний  час;  суміщення  професій  і  посад; розширення  зон обслуговування    або    виконання    підвищених   обсягів   робіт робітниками-почасовиками;  високі  досягнення  в   праці   (високу професійну   майстерність);   умови  праці;  інтенсивність  праці; керівництво бригадою,  вислугу років та інші); виробничі премії та премії  за  економію  конкретних  видів  палива,  електроенергії і теплової  енергії;  винагорода  за  підсумками  річної  роботи  та вислугу років тощо.

Премії включаються в  заробіток  того  місяця, на який  вони  припадають  згідно  з  розрахунковою  відомістю  на заробітну плату. Премії,  які  виплачуються  за  квартал  і  більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної  плати за останні  два  календарні  місяці,  включаються  в  заробіток  в частині,  що  відповідає  кількості   місяців   у   розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода  за  підсумками  роботи  за  рік  і  за вислугу   років   включається  до  середнього  заробітку  як  1/12 винагороди, визначеної за попередній календарний рік.

Усі виплати  включаються  в  розрахунок  середньої заробітної плати у тому розмірі,  в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати  за  час щорічної відпустки, додаткових відпусток у  зв'язку  з  навчанням, творчої відпустки, додаткової  відпустки  працівникам,  які  мають дітей,  або   компенсації   за   невикористані   відпустки,   крім зазначених  вище  виплат,  до  фактичного  заробітку   включаються виплати за час, протягом якого  працівнику  зберігається  середній заробіток  (за  час  попередньої  щорічної  відпустки,   виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження  тощо) та допомога у  зв'язку  з  тимчасовою  непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх  випадках її   збереження  згідно  з  чинним  законодавством,  а  також  для забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю  та допомогою по вагітності та пологах не враховуються:

а) виплати  за  виконання  окремих   доручень   (одноразового характеру),  що  не  входять  в  обов'язки працівника (за винятком доплат   за   суміщення   професій   і   посад,   розширення   зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх  працівників;

б) одноразові   виплати   (компенсація    за    невикористану відпустку,   матеріальна   допомога,   допомога  працівникам,  які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні   виплати   на   відрядження  і  переведення (добові,  оплата за проїзд,  витрати на наймання житла,  підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за винаходи та  раціоналізаторські  пропозиції,  за сприяння  впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту  чорних,  кольорових  і  дорогоцінних  металів,  збирання і здавання   на   відновлення    відпрацьованих    деталей    машин;

д) та інші.

Нарахування виплат за час щорічної  відпустки,  додаткових відпусток у зв'язку з  навчанням,   тривалість   яких   розраховується   в календарних днях провадиться шляхом  ділення  сумарного  заробітку за останні перед наданням  відпустки  12  місяців  або  за  менший фактично   відпрацьований   період   на    відповідну    кількість календарних днів  року  чи  меншого  відпрацьованого  періоду  (за винятком  святкових  і   неробочих днів, встановлених законодавством).  Одержаний  результат  перемножується  на   число календарних днів відпустки.

Святкові та  неробочі  дні,  які припадають на період відпустки,  у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У тих випадках, коли святкові  і неробочі дні збігаються з недільними днями, ці дні оплачуються,  а тривалість відпустки за рахунок  святкових  і  неробочих  днів  не збільшується.

Законодавством установлено 10 святкових днів: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1, 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня-День Перемоги, 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День Незалежності України. Також виділені три неробочі дні (дні релігійних свят): 7 січня - Різдво Христове, один день (неділя) - Великдень, один день( неділя) - Трійця.

У розрахунках середньоденної заробітної плати враховується не 11 святкових і неробочих  днів, а 10, так як 7 січня законодавством враховано двічі: і як святковий, і як неробочий день.

Розглянемо приклад розрахунку відпускних.

Бухгалтеру 1 категорії Кеуш В.В. надана відпустка з 22 лютого по 18 березня на 24 календарні дні. Оплата праці за попередні 12 місяців становила 7950 грн. За таких умов сума відпускних становить 537 грн. 36 коп., що виходить з такого розрахунку:

Середньоденний заробіток: 7950/( 365-10)=22,39 грн.

Кількість днів відпустки: в лютому - 7, в березні-17 днів.

Сума відпускних за календарні дні в лютому – 22,39 х 7=156,73 грн., в березні -  22,39 х 17=380,63 грн.

Загальна сума відпускних – 537,36 грн.

Підприємствам дозволено проводити нарахування оплати відпустки з використанням резерву оплати відпусток. Резерв оплати відпусток створюється з метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду. Резерв оплати відпусток створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці, яка обліковується при розрахунку  середньої зарплати. Норматив відрахувань до резерву оплати відпусток  кожним підприємством розраховується самостійно. При його розрахунку враховується зарплата, яка включається до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні заходи, що нараховуються виходячи з цієї заробітної плати. Зазвичай норматив резерву оплати відпусток складає від 10% до 20% фактичних витрат на оплату праці.

Відображення операцій по створенню резерву на оплату відпусток наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Кореспонденція рахунків по обліку операцій з оплати відпусток

Якщо на підприємстві не прийнято створювати резерв на оплату наступних відпусток, то заробітна плата, нарахована працівникам при наданні відпустки, відноситься на витрати виробництва або обігу в загальному порядку (тобто відображаються по дебету рахунку 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” в кореспонденції з кредитом рахунку 661).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів, або годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів за цей період.

Для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається з фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійної тарифної ставки посадового окладу. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується по листах непрацездатності, інші документи не слід брати до уваги. При втраті листка непрацездатності видають дублікат. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначається за формулою:

Дн = СД х Рх х В,       (2.1.)                           

де Дн - розмір допомоги з тимчасової непрацездатності,

СД - середньоденна заробітна плата,

Рх - число робочих днів (календарних), пропущених у зв’язку з хворобою,

В - розмір допомоги залежно від стажу роботи, в %.

Відповідно до постанови Кабміну “Про затвердження порядку оплати 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації” від 6 травня 2001 року № 439, дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах:

а) 100% середньої зарплати - застрахованим особам,  які мають страховий стаж понад 8  років, а також для окремої категорії осіб, які мають різноманітні пільги та в інших випадках.

б) 80% середньої зарплати - застрахованим особам, які мають страховий стаж роботи від 5 до 8 років.

в) 60% середньої зарплати – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується працівникам підприємства не включалися до витрат діяльності підприємства, хоча її нарахування відображалося по кредиту рахунка 661 “Розрахунки по оплаті праці”. Вони включалися   до витрат підприємства у складі загальної суми відрахувань з соціального страхування та були джерелом виплати відповідних допомог працівникам.