Ароматизацiя облiку витрат

Таблиця 2. 7

Оцінка  стану організації  та ведення бухгалтерського  обліку на підприємстві

     2. 3. Оцінка системи бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві

     Організовувати  в часі і в просторі функціонування бухгалтерського обліку, контролю на підприємстві можна лише у разі підходу  до них як до певного виду робіт, тобто до діяльності людей. Такий  підхід ґрунтується на аспектних характеристиках зазначеного виду діяльності. На підприємстві ТОВ Агрофірма “Україна-Порик” Хмільникського району на виконання вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-Х, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Мінфіну України, інших нормативних актів, маючи право вибору облікової політики з метою дотримання підприємством єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку і звітності господарських операцій та порядку оцінки об’єктів обліку бухгалтерський облік на підприємстві ведеться силами бухгалтерської служби, керованої головним бухгалтером яка підпорядкована безпосередньо керівнику. Обов’язки головного бухгалтера визначаються посадовими інструкціями, розробленими відповідно до вимог п.7 ст.8 Закону №996. Склад бухгалтерії встановлено штатним розкладом, а обов’язки кожного працівника бухгалтерського підрозділу регламентується відповідними посадовими інструкціями. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291 за журнально-ордерною формою обліку. Затверджено перелік осіб, які мають право підпису первинних документів які несуть відповідальність за їх достовірність. Головний бухгалтер забезпечує складання та подання фінансової та інших видів звітності підприємства відповідним користувачам у обсяги та в строки, встановлені чинним законодавством. З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансових звітів перед складанням річної фінансової звітності та в інших випадках передбачених чинним законодавством постійно діючою інвентаризаційною комісією проводяться інвентаризації необоротних активів і зобов’язань згідно з інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.

     Для визначення основних засобів, інших  необоротних матеріальних активів, визначення їх строку корисного використання, вибору методу нарахування амортизації в момент введення в експлуатацію та протягом подальшого використання створено постійно діючу інвентаризаційну комісію.

     Визнання, оцінка та облік основних засобів  здійснюється відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби”. Одиницею обліку визначено окремий об’єкт основних засобів та інших матеріальних необоротних активів. Групування основних засобів в аналітичному обліку проводиться згідно з вимогами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

     Амортизацію об’єктів основних засобів нараховують  за прямолінійним методом. Амортизацію  малоцінних необоротних активів нараховують у першому місяці використання у розмірі 100% їх вартості. Амортизацію нематеріальних активів також нараховують прямолінійним методом. Термін корисного використання кожного об’єкта і чинники, що впливають на нього, відображаються в акті складеному інвентаризаційною комісією. Ліквідаційну вартість основних засобів та нематеріальних активів прийнято за нуль.

     Визнання, оцінку та облік дебіторської заборгованості здійснюють відповідно до ПСБО 10 “Дебіторська заборгованість”. Резерв сумнівних  боргів на підприємстві формують один раз на рік на дату балансу, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.

     Товарно-матеріальні  цінності визнають, оцінюють та обліковують  згідно з вимогами П(С)БО 9 “Запаси”. Одиницею запасів визначається кожне  найменування цінностей. Для обліку транспортно-заготівельних витрат відкрито субрахунки “Транспортно-заготівельні витрати” до відповідних рахунків запасів. Предмети, строком використання менше 1 року, що супроводжують виробничий процес протягом звітного періоду, обліковують на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. У момент передачі таких активів в експлуатацію списують їх з балансу з одночасною організацією їх оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відповідними способами протягом фактичного використання таких предметів. Готову продукцію та незавершене виробництво відображають в бухгалтерському обліку та балансі за фактичною виробничою собівартістю.

     Запаси, які не принесуть економічних  вигід у майбутньому визначають неліквідними і списують в бухгалтерському обліку. Оцінку вибуття сировини, матеріалів, напівфабрикатів, МШП, інших виробничих запасів і готової продукції здійснюють методом середньозваженої собівартості.

     Визнання, оцінку та облік зобов’язань здійснюють відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання”.

     Визнання  та відображення в обліку витрат здійснюють у відповідності до вимог П(С)БО 15 “Дохід” на підставі принципу нарахування  та відповідності. Визнання та відображення в обліку витрат здійснюють у відповідності  до вимог П(С)БО 16 “Витрати” на підставі принципу нарахування та відповідності. Розрахунок виробничої собівартості здійснюють для кожного об’єкту обліку витрат окремо.

     Отже, на основі даних підприємства слід зазначити, що облік на підприємстві ведеться відповідно до чинного законодавства та наявного на підприємстві Наказу про облікову політику, це має позитивний вплив на управління підприємством.

     Однією  з функцій управління окремим  суб’єктом є внутрішній контроль, який забезпечує відповідність функціонування підприємства прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети. З метою забезпечення оцінки системи бухгалтерського обліку та стану внутрішнього контролю на підприємстві представлено робочі документи у вигляді відомостей та тестів оцінки системи бухгалтерського обліку та стану внутрішнього контролю (додаток 12).

     Поліпшувати організацію бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу  на підприємстві можна за наступними напрямками: удосконалення її нормативно-правової і методологічної бази; підвищення рівня технічного та матеріального забезпечення обліку, контролю і аналізу; створення належних умов для безперервного підвищення професійно-освітнього рівня кадрів шляхом їх підготовки і перепідготовки; підготовка, схвалення і супровід економічно доцільних планів розвитку в підприємстві бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу; пошук та експериментування в підприємстві щодо нових методик, форм документів, способів організації бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу тощо.

     Стан  контролю залежить від роботи керівництва. Середовище контролю складають:  політика та методи управління; організаційна структура підприємства; діяльність ради директорів (або іншого органу); методи розподілу функції управління та відповідальності; управлінські методи контролю, включаючи внутрішній аудит; кадрова політика; зовнішні перевірки.

     При здійсненні контролю за діяльністю підприємства ТОВ Агрофірми “Україна-Порик” особлива увага звертається на послідовність  відображення зміни облікової політики в практиці його роботи. Для цього простежується:

     1) правильність визначення суми  коригування залишку на початок  звітного року внаслідок зміни  облікової політики;

     2) достовірність перерахунку показників  Звіту про власний капітал  за попередній звітний період (сума чистого прибутку попереднього періоду перераховується з урахуванням зміни облікової політики. Для цього потрібно: внести суму коригування до звіту про власний капітал за звітний рік; здійснити розрахунок показників Звіту про власний капітал з урахуванням скоригованого залишку нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду. Залишок нерозподіленого прибутку на кінець попереднього періоду дорівнюватиме скоригованому залишку на початок поточного року);

     3) правильність перерахунку показників звіту про фінансові результати за попередні звітні періоди (за поточний період коригування не здійснюється);

     4) повнота відображення змісту  та причини зміни облікової  політики у Примітках до фінансової  звітності.

     Розкриття змін внесених в облікову політику організації у звітному періоді, має велике значення для користувачів бухгалтерської звітності, завдяки чому можна скласти уявлення про те, під дією яких обставин формувався фінансовий стан підприємства.

     З метою забезпечення відповідності  функціонування ТОВ Агрофірми “Україна-Порик” прийнятим управлінським рішенням спрямованим на успішне досягнення поставленої мети проведено оцінки системи бухгалтерського обліку та дотримання облікової політики підприємства.

     В результаті проведеного контролю відмічено, що на підприємстві облік ведеться у відповідності до Наказу про облікову політику підприємства який оформлено у відповідності до законодавчо встановленої форми згідно Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, національних положень стандартів бухгалтерського обліку та плану рахунків, затвердженого Міністерством фінансів України наказом № 291 від 30 листопада 1999 року та діючих методичних рекомендацій Мінагрополітики.

     Обов’язки, щодо ведення облікової політики на підприємстві покладено на бухгалтерію господарства під керівництвом головного бухгалтера. Облік на підприємстві проводиться за журнально-ордерною формою обліку. Первинний облік здійснюється за затвердженими формами, графіком документообігу затвердженим бухгалтерією. Визначені методи нарахування зносу основних засобів здійснюють, виходячи з норм і методів нарахування амортизації, передбачених податковим законодавством. Облік матеріальних цінностей ведеться за загальноприйнятою методикою, використовуючи сальдовий метод та середньозважені ціни. Переоцінку товарів та готової продукції проводять за меншою з оцінок собівартістю придбання чи поточними цінами. Загальновиробничі та адміністративні витрати розподіляють між окремими об’єктами виробництва пропорційно всім прямим витратам без вартості основних матеріалів.

      Поліпшувати організацію бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу  можна за наступними напрямками: удосконалення  її нормативно-правової і методологічної бази; створення належних умов для  безперервного підвищення професійно-освітнього рівня кадрів шляхом їх підготовки і перепідготовки тощо.

     Як  зазначалось вище, на підприємстві постійно проводиться внутрішньогосподарський  контроль, щорічно проводиться інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів документів, розрахунків згідно Інструкції з інвентаризації. Даний вид контролю забезпечує достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві. Інвентаризація, як різновид бухгалтерського спостереження, є первинним переважно періодичним спостереженням., яке доповнює документування.

РОЗДІЛ 3

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИТРАТ В РОСЛИННИЦТВІ 

      3. 1. Методичні основи і особливості бухгалтерського обліку в рослинництві

      Бухгалтерський  облік представляє собою систему, що складається з сукупності елементів, які забезпечують отримання, обробку і узагальнення інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства.

       Процес  обліку включає три стадії, через  які послідовно проходять об’єкти  обліку, тобто господарські засоби, джерела їх утворення і господарські операції. Кожній стадії обліку властиві відповідні способи обробки інформації про об’єкти обліку, а кожному способу – окремі елементи.

      Перша стадія – документування, якій відповідає спостереження за об’єктом обліку, вимірювання такого об’єкту і фіксації інформації про нього на матеріальному носії у вигляді документу. Засобами спостереження та фіксації є документування і інвентаризація, засобами вимірювання – оцінка і калькуляція.

      У всіх об’єктах господарювання початковою стадією бухгалтерського обліку є документування або дії в процесі яких встановлюють та певним чином фіксують ознаки і показники господарських операцій.

      Друга стадія – поточний облік. На цій  стадії здійснюється реєстрація носіїв інформації (документів) та їх групування за певними ознаками. Елементами, завдяки яким виконується реєстрація та групування, є система рахунків та подвійний запис.