Шпаргалка по "Охране труда"

 

40. Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, їх характеристика.

Виходячи з норм статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств  - з віднесенням на валові витрати  виробництва, для бюджетних установ  та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання  та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що  надійшли у випадках ліквідації  страхувальників;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, одержаних від стягнення  відповідно до законодавства  штрафів і пені з підприємств,  а також штрафів з працівників,  винних у порушенні вимог нормативних  актів з охорони праці;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

 

41. Обов’язки керівника робіт, роботодавця та лікувально-профілактичного закладу у разі настання нещасного випадку на виробництві.

 

У разі настання нещасного випадку безпосередній  керівник робіт (уповноважена особа  підприємства) зобов'язаний:

• терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
• повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення  потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення  підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за відповідною  формою:

• підприємству, де працює потерпілий;
• робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;
• установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий, або такій установі за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно:

1. повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:
• робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;
• підприємство, де працює потерпілий, – якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
• органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства – у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
• установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
2. утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі – комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

 

42. Нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, їх характеристика. Обов’язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок – це випадок, який стався з людиною із-за непередбачених обставин та умов, внаслідок чого була завдана шкода здоров'ю людини або наступила смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією небезпечного виробничого фактора. Нещасні випадки поділяють за тяжкістю, кількістю потерпілих та їхніми зв'язками з виробництвом (за страховою ознакою).

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

• перебування на робочому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який фіксуватися в трудовому розпорядку підприємства.
• підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;
• ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
• подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;
• надання підприємством шефської допомоги;
• прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;
• прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
• скласти акт розслідування нещасного випадку

 

43. Нещасні випадки що не пов’язані з виробництвом, їх характеристика, порядок розслідування та оформлення.

He визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
• під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
• унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
• у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;
• під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;
• у разі смерті або самогубства (крім окремих випадків, зазначених у відповідному пункті Порядку).

До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник  акта форми Н-1 (або форми НПВ), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а у разі потреби – також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє  його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться  в матеріалах розслідування.

Нещасні випадки реєструються у журналі реєстрації осіб, що потерпіли  від нещасних випадків, роботодавцем.

 

44. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Обовязки роботодавця у разі настання нещасного випадку, що підлягає спеціальному розслідуванню.

 

Спеціальному  розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки із смертельними наслідками;
• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;
• випадки смерті працівників на підприємстві;
• випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Під час  спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:

• зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устаткування, інструменту, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;
• створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її з метою розслідування транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями;
• організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
• забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
• організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування, передбачених пунктом 54 цього Порядку.

Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює в розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат, шляхом переказу відповідної суми на реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства бюджетним установам, та поточні рахунки, відкриті у банківських установах на території України суб'єктами господарювання.

 

45.   Склад спеціальної  комісії з розслідування нещасних випадків, її права та обов’язки

Спеціальне розслідування нещасного  випадку (крім випадків, під час яких загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного  випадку (далі – спеціальна комісія), що призначається наказом керівника  територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії  включаються:

посадова особа територіального  органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії);

представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням  підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожно-транспортної пригоди;

представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у  разі його відсутності – місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок  стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди;

керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;

представник первинної організації  профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими  працівниками особа з питань охорони  праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

представник профспілкового органу вищого рівня;

представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою  самостійно, – у разі розслідування  випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

представник інспекції державного технічного нагляду

Спеціальне розслідування нещасного  випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності термін спеціального розслідування  може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

Спеціальна комісія зобов'язана:

обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення  від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати  інших осіб – свідків нещасного  випадку та осіб, причетних до нього;

визначити відповідність умов праці  та її безпеки вимогам законодавства  про охорону праці;