Шпаргалка по "Охране труда"

Доцільно на рівні підприємства, організації послідовно усувати такі виробничі умови, які є сприятливими для розвитку емоційного стресу.

Значна роль у профілактиці захворювань  користувачів ПК відводиться медицині. Існує перелік профілактичних заходів  для користувачів ПК, що включає  як складові первинної профілактики здоров'я (професійний відбір), так  і вторинної, яка направлена на зниження ймовірності розвитку перевтоми  та перенапруження. Ці комплексні заходи спрямовані на відновлення функціонального  стану зорового та опорно-рухового апарату.

 

34. Порядок забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту

 

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам  видаються безоплатно за встановленими  нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального  захисту (ЗІЗ), а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків  аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені  трудовим договором, повинні бути забезпеченні зазначеними засобами.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити  за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони  праці та колективного договору.

Порядок забезпечення працівників  спеціальним одягом, спеціальним  взуттям та іншими засобами індивідуального  захисту, а також порядок їх утримання  і зберігання визначається відповідним  Положенням, що затверджено наказом  Державного комітету України з нагляду  за охороною праці.

У відповідності з цим Положенням ЗІЗ видаються працівникам тих  професій і посад, що передбачені  Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів  індивідуального захисту для  відповідних виробництв і видів  робіт. ЗІЗ видаються працівникам  згідно з встановленими нормами  і строками носіння незалежно  від форми власності підприємства та галузі виробництва. Положення регламентує  також порядок визначення потреби, придбання і зберігання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального  захисту, їх видачу, користування ЗІЗ, а також догляд за ЗІЗ.

 

35. Виробничий травматизм. Характеристика методів дослідження виробничого травматизму

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Дослідження виробничого травматизму здійснюється за допомогою таких методів як статистичний, монографічний, економічний, ергономічний, психофізіологічний.

Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років.

Статистичний  метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати за статтю, віком, професією, стажем роботи потерпілих, часом, місцем, типом нещасних випадків, характером отриманих травм, видом обладнання. Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремих підприємствах, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.

Монографічний метод представляє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим методом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження та випробування. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або обладнання, що вивчається, а також використати отримані результати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці.

Економічний метод полягає у визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефективності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому застосовується як доповнення до інших методів.

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище". Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Тому при комплексній відповідності вказаних властивостей людини до конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.

 

36. Причини виробничого травматизму, їх характеристика.

Для того щоб запобігти нещасним випадкам, необхідно знати й усувати  причини, що їх викликають. Усі причини  можна поділити на чотири групи: технічні, організаційні, психофізіологічні  та санітарно-гігієнічні.

Технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність машин, механізмів, устаткування; недосконалість технологічного процесу; технічна несправність машин, механізмів, устаткування, інструментів; недосконалість або відсутність технічних засобів безпеки (огороджень, блокувань, запобіжних та сигнальних пристроїв тощо).

Організаційні причини: незадовільна організація робіт (порушення режиму праці, неналежний нагляд за виконанням робіт, порушення адміністрацією вимог безпеки і т. ін.); експлуатація несправного чи невідповідного устаткування; неправильна організація та утримання робочих місць, проходів і проїздів; недоліки в навчанні безпечним прийомам праці; відсутність цільового інструктажу перед роботою не за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу; залучення працівника до роботи не за його спеціальністю (професією); незастосування засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними.

Психофізіологічні причини: порушення трудової й виробничої дисципліни, інструкцій з безпеки праці; помилкові дії внаслідок необережності чи зниження уваги через надмірну напруженість, монотонність праці, підвищену стомлюваність; анатомічна чи психофізіологічна невідповідність працівника виконуваній роботі; хворобливий стан, сп'яніння; психофізіологічні фактори іншої особи.

Що стосується психофізіологічних причин травматизму, слід зазначити, що неправильні дії людей поділяються на свідомі порушення і помилкові.

Причинами професійних захворювань (пневмоконіозу, вібраційної хвороби, невриту слухового нерва та ін.) та виробничих обумовлених захворювань (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта та ін.) є вплив виробничих факторів і трудового процесу, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам охорони праці.

Санітарно-гігієнічні причини: несприятливі метеорологічні умови; незадовільне освітлення; підвищений рівень шуму; ущільненість і обмеженість приміщень, робочих місць; антисанітарний стан, захаращеність приміщень, проходів, робочих місць.

 

37. Класифікація заходів щодо попередженню травматизму  та захворювань працівників на виробництві

Заходи  щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються  на:

• технічні;
• санітарно-виробничі;
• медико-профілактичні;
• організаційні.

До технічних заходів належать:

• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;
• перепланування розміщення обладнання;
• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:

• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;
• влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;
• реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

• придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;
• організація профілактичних медичних оглядів;
• організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:

• проведення навчання та інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;
• робота з професійного відбору;
• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

 

38. Принципи та завдання страхування від нещасного випадку на виробництві, їх значення для запобігання травматизму.

Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" визначає такі завдання страхування від нещасного випадку:

• вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
• відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
• відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Основні принципи страхування від нещасного  випадку, до яких належать:

• своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;
• обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, що працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах
• надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
• обов'язковість оплати страхувальником страхових внесків;
• диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці,
• формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;
• економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

цільове використання коштів страхування  від нещасного випадку.

Для страхування  працівника від нещасного випадку  не потрібні його згода або заява. Страхування здійснюється в безособовій  формі. Сам факт вступу на роботу або  до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно  від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.

 

39. Фонд соціального страхування від нещасних випадків, його мета та завдання. Страхові виплати застрахованому.

Страхування від нещасного випадку  здійснює Фонд соціального страхування

Головними завданнями Фонду є:

• компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров'я. Фонд виплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого; організовує поховання померлого, оплачуючи пов'язані з цим витрати;
• вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
• створення умов для перекваліфікації інвалідів;
• вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.

Основна мета Фонду соціального  страхування – сприяння керівництву  підприємств у проведенні роботи щодо профілактики травматизму.

Фонд  соціального страхування від  нещасних випадків виплачує застрахованому страхові виплати. Грошові суми цих виплат складаються із:

• страхової виплати втраченого заробітку (або його відповідної частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
• страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого);
• страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
• страхової виплати пенсії у зв'язку з утратою годувальника;
• страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання її матері під час вагітності;
• страхових виплат на медичну й соціальну допомогу. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.