Шпаргалка по "Охране труда"

Гранично допустимимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини у повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання у період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров'я нащадків.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:   

1 - надзвичайно небезпечні (ртуть,  ГДК = 0,01 мг/м³);

2 - високонебезпечні;

3 - помірнонебезпечні;

4 – малонебезпечні (етиловий спирт, ГДК = 1000 мг/м³).    

 

26. Заходи підтримання чистоти повітря виробничих приміщень, їх характеристика.

 

Існує багато різних способів та заходів, призначених для підтримання  чистоти повітря виробничих приміщень  у відповідності до  вимог санітарних норм. Всі вони зводяться до конкретних заходів:

• удосконалення і розробка нових технологічних процесів, які виключають використання шкідливих речовин;
• застосування безперервних технологічних процесів, автоматичний контроль за технологічним процесом;
• заміна шкідливих речовин менш шкідливими;
• комплексна механізація та автоматизація процесів, що супроводжуються шкідливими виділеннями;
• дистанційне управління технологічними процесами;
• раціональне планування виробничих приміщень і обладнання;
• удосконалення конструкції обладнання (герметизація);
• влаштування місцевої вентиляції відсмоктування шкідливих речовин безпосередньо від місця їх утворення;
• контроль за станом повітряного середовища на робочих місцях;
• використання індивідуальних засобів (спецодягу, окулярів, шоломів, масок, протигазів та респіраторів, антисептичних паст і т. ін.).

 

27. Освітлення виробничих приміщень, його роль для попередження виробничого травматизму.

 

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Близько 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але є й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм – бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижує рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Стан освітлення виробничих приміщень  відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через  погане освітлення. Втрати від цього  становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

 

28. Система штучного освітлення, їх характеристика та застосування. Джерела світла для освітлення, їх переваги та недоліки

 

Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у приміщеннях, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

Категорично забороняється застосовувати  лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт I-VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

Головними джерелами світла для  промислового освітлення є лампи  розжарювання та газорозрядні лампи  різноманітних типів. Кожен із типів  ламп має свої недоліки та переваги. Лампи розжарювання мають малий  термін служби, високу температуру  на поверхні колби (250-300^оС). Водночас вони мають і деякі переваги: у них широкий діапазон потужностей і типів порівняно з газорозрядними лампами, незалежність експлуатації від навколишнього середовища (вологість, запиленість і т. ін.), простота світильників та компактність.

Газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску дугові) випромінюють світло близьке до природного, поверхня колби цих ламп холодна, вони більш  економні, дозволяють створювати високу освітленість. Люмінесцентні лампи в 2,5...3 рази економніші від ламп розжарювання, працюють протягом 5-10 тис. годин, мають високу світловіддачу.

Недоліки освітлювальних установок із газорозрядними лампами (пульсація світлового потоку, осліплююча дія, шум дроселів, великі первинні витрати на закупівлю та монтаж) компенсуються їх економністю у процесі тривалої експлуатації, а також їх незамінністю при необхідності виконання робіт із розрізненням кольорів. Пульсація світлового потоку газорозрядних ламп не сприймається оком, але небажана, оскільки є причиною виникнення стробоскопічного ефекту. У пульсуючому світлі виникає викривлення зорового сприйняття стану рухомих та обертальних об'єктів, а це вже є небезпечним фактором.

 

29. Робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне освітлення, їх характеристика.

Робоче освітлення створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини.

Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при цьому повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства. Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території.           Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення передбачають уздовж території у нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.

 

30. Шум,його вплив на працюючого. Гігієнічне нормування шуму.

 

Шум – це коливання звукової хвилі в звуковому діапазоні, що характеризується змінною частотою і амплітудою, непостійні в часі, які не несуть корисної інформації людині.

Шум також впливає безпосередньо  на різні відділення головного мозку, змінюючи нормальні процеси вищої  нервової діяльності. Цей вплив може негативно позначитися навіть раніше, ніж виникнуть проблеми із сприйняттям  звуків органами слуху. Характерним  впливом шуму є скарги на підвищення втомлюваності, загальну слабкість, роздратування, апатію, послаблення пам'яті, пітливість та інші нездужання. Практикою встановлено  також вплив шуму на органи зору людини – зниження гостроти зору та зниження чутливості розрізнення кольорів. Страждає від шуму також вестибулярний апарат, порушуються функції шлунково-кишкового тракту, підвищується внутрішньочерепний тиск, порушуються процеси обміну в організмі та ін.

Шум, особливо переривчастий, імпульсний, погіршує здатність до виконання  точних робочих операцій, утруднює сприйняття інформації.

Гігієнічне нормування шуму визначає той граничний рівень і характеристику шуму, які ще не діють шкідливо на організм людини. Ці два поняття  не можна змішувати, оскільки перше  визначає можливий, а друге — необхідний ступінь ослаблення шуму в тому чи іншому випадку. Під час установлення гігієнічних нормативів шуму часто доводиться виходити не з оптимальних або комфортних, а з терпимих умов, тобто таких, за яких шкідлива дія шуму на людину не проявляється або проявляється мало. З погляду економіки вибирати норми з великим запасом недоцільно, оскільки вони не послужать стимулом у розвитку робіт по боротьбі із шумом, і, навпаки, надто занижені норми можуть виявитися найсильнішим гальмом у проведенні таких робіт, оскільки на практиці досягнути їх буде неможливо через відсутність ефективних засобів зниження шуму або великих економічних витрат.

 

31. Способи боротьби з шумом на підприємствах, їх характеристика.

Існують такі способи боротьби з  шумом:

• зменшення шуму безпосередньо в джерелах їх виникнення, застосовуючи обладнання, що не утворює шуму, замінюючи ударні технологічні процеси безударними, застосовуючи деталі із недзвінких матеріалів (пластмаса, гума, деревина тощо), проводячи своєчасне обслуговування та ремонт елементів, що створюють шум та ін.;
• зменшення шуму на шляхах його розповсюдження заходами        звукоізоляції, а також звукопоглинання;
• зменшення шкідливої дії шуму та вібрації, застосовуючи індивідуальні засоби захисту (навушники, заглушки для вух) та запроваджуючи раціональні режими праці та відпочинку.

Одним із найпростіших та економічно доцільних способів зниження шуму є застосування методів звукоізоляції та звукопоглинання.

 

32. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання, їх вплив на організм людини.

 

Біосфера впродовж своєї еволюції знаходилась під впливом електромагнітних полів (ЕМП), фонового випромінювання, викликаного природними чинниками. Навколо Землі існують електричне та магнітне поля, інтенсивність яких не залишається постійною. Спостерігаються річні, добові коливання цих полів під дією грозових розрядів, опадів, вітрів, а також під дією сонячної активності (магнітні бурі).

У побуті та промисловості набули масового застосування обладнання та прилади, робота яких пов'язана з  утворенням електромагнітних випромінювань широкого діапазону частот.

Особливо стрімко в життя  увійшли комп'ютери і телевізійні  системи. Нині у всьому світі комп'ютери  займають важливе місце у роботі, житті та відпочинку людей.

Без них вже неможливо уявити сучасний світ. Одним із шкідливих  апаратних забезпечень електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) для людського організму  є дисплеї.

Електромагнітні поля негативно впливають  на організм людини, яка безпосередньо  працює з джерелом випромінювання, а також на населення, яке мешкає поблизу джерел випромінювання. Встановлено, що переважна частина населення  знаходиться в умовах підвищеної активності ЕМП.

З'являється роздратованість, втрачається  увага, сповільнюються рухово-мовні  реакції. Виникає ряд симптомів, які свідчать про порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві  рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані  зміни на рівні клітин.

При систематичній дії ЕМП високої та надвисокої частоти на організм людини спостерігається підвищення кров'яного тиску, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів)

Вплив комплексу ЕМВ чи окремих його видів на виникнення різних захворювань почали вивчати з моменту їх використання.

Було встановлено, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впливають на центральну нервову систему, викликаючи головні болі, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу, причому нервова система реагує навіть на короткі за тривалістю впливу щодо слабких полів частоти: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Все це відображається на процесах навчання і запам'ятовування.

 

33. Заходи щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК.

 

Заходи з охорони праці користувачів ПК необхідно розглядати в трьох  основних аспектах: соціальному, психологічному та медичному.

У соціальному плані розв'язання цих проблем пов'язане з опти-мізацією умов життя, праці, відпочинку, харчування, побуту, розвитком культури, транспорту.

Значне місце у профілактиці розладів здоров'я належить психології праці. Тому заходи, пов'язані з формуванням  раціональних виробничих колективів, у яких відсутня психологічна несумісність, сприяють зменшенню нервово-психічного перенапруження, підвищенню працездатності та ефективності праці.

Особливої значущості у користувачів відеодисплейних терміналів набуває психоемоційний стрес, який більшою або меншою мірою проявляється у кожного з них.