Охорона праці у невиробничий сфері

Струменеві  принтери

Шкідливий вплив струменевих принтерів визначається, в першу чергу, шкідливістю компонентів, що входять до складу чорнила. Так, чорнило для струменевих принтерів компанії Ерsоn на 90% складається з води, а решта — нетоксичні спирт та барвник (за даними виробника).

ПРИСТРОЇ БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ЖИВЛЕННЯ  (ПБЖ)

Найбільш небезпечними та шкідливими факторами, пов'язаними  з роботою ПБЖ є:

• можливість ураження електричним струмом;
• вплив електромагнітного випромінювання.

Щодо першого фактора, то в ПБЖ застосовано низку  засобів, спрямованих на підвищення рівня електробезпеки. Зокрема, ПБЖ буде працювати лише у випадку, коли він підключений до розетки з заземленням.

Як відомо, інтенсивність  електромагнітного випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані до джерела. Тому, чим далі від користувача знаходиться ПБЖ, тим менша імовірність впливу електромагнітного випромінювання, що ним генерується.

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно  повністю унеможливити виникнення електричного джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

▀Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа за схемою TN-S  , шляхом прокладання фазового(L), нульового робочого (N) та нульового захисного провідників(PE), що використовується для заземлення (занулення) електроприймачів (мал.6.1).

мал 6.1. Система заземлення TN-S 

 

 

Допускається використання нульового захисного провідника для заземлення (занулення) електроприймачів який прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення за схемою TN-С-S  .

мал 6.2. Система заземлення TN-С-S 

 

Використання нульового  робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

 

мал 6.3. Система заземлення TN-С

▀Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути на менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

▀У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

▀Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

▀Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3—6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

▀Індивідуальні та групові штепсельні з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

▀Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

▀При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

▀Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під з’ємною підлогою в металевих трубах або в гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інших матеріалів, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

▀Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

 

Класифікація  методів безпечної експлуатації електроустановок

Безпечна експлуатація ЕУ забезпечується наступними трьома методами:

− застосуванням стаціонарних конструктивних та схемних заходів захисту;

− використання засобів захисту, у тому числі електрозахисних;

− дотримання захисних заходів під час виконання робіт в ЕУ.

Конструктивні та схемні заходи захисту є невід'ємною  частиною ЕУ і убезпечують її експлуатацію увесь час, поки ЕУ знаходиться під напругою. Згідно ПУЕ-2006 [3.19] вони поділяються на дві групи:

− заходи захисту від прямого  дотику у нормальному режимі роботи ЕУ;

− заходи захисту у разі непрямого  дотику у випадку одиничного пошкодження.

Засіб захисту (ЗЗ) - це засіб, призначений для запобігання або зменшення виливу на працівника небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів.

Засіб електрозахисний - це засіб, призначений для забезпечення електробезпеки (це інструменти і пристосування для безпечного виконання робіт в ЕУ: ізольовані штанги, кліщі, покажчики напруги та ін.), а також діелектричний одяг та взуття (рукавички, ботики, калоші та ін.).

Захисні заходи під час  виконання робіт в ЕУ - це комплекс вимог до працівників та до порядку виконання робіт з метою убезпечення експлуатації ЕУ.

 

Заходи  захисту від прямого дотику у  нормальному режимі роботи електроустановок:

1.Струмовідні частини ЕУ не повинні бути доступні для випадкового прямого дотику до них, а доступні для дотику відкриті і сторонні провідні частини не повинні перебувати під напругою, що являє небезпеку ураження електричним струмом як у нормальному режимі роботи, так і у разі пошкодження ізоляції.

2.Для запобігання ураженню електричним  струмом у нормальному режимі  роботи слід застосувати окремо  або у поєднанні такі заходи  захисту від прямого дотику:

− основна ізоляція струмовідних частин;

− огорожі та оболонки в ЕУ;

− бар'єри в ЕУ;

− розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності;

− розміщення струмовідних частин на недосяжній висоті чи у недоступному місці;

− блоківки безпеки в ЕУ

- засоби орієнтації в електроустановках

3.Захист від прямого дотику не вимагається, якщо номінальна напруга ЕУ не перевищує:

− 25 В змінного або 60 В постійного струму у разі застосування системи БННН (система безпечної наднизької напруги), якщо електричне обладнання експлуатується у сухих приміщеннях;

− 25 В змінного і 60 В постійного струму у разі застосування системи ЗННН (система захисної наднизької напруги), якщо обладнання перебуває у зоні дії зрівнювання потенціалів і експлуатується тільки у сухих приміщеннях;

− 6 В змінного або 15 В постійного струму в усіх інших випадках.

 

Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

 Поява напруги на неструмовідних частинах електроустановок пов'язана з пошкодженням ізоляції і замиканням на корпус. Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканнях на корпус є захисне заземлення, занулення, захисне відключення.

Захисне заземлення- це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою.

 

 

мал. 6.4. Схема  дії захисного заземлення

 

При пошкодженні в установці  ізоляції фазного проводу  корпус установки може опинитися під напругою. Якщо людина доторкнеться у цьому випадку до корпуса установки, то це буде майже рівноцінно доторканню до неізольованого проводу.

При наявності заземлення паралельно людині буде мати місце  додатковий струмопровід, і струм замикання на землю буде розподілятися між цим струмопроводом і людиною обернено пропорційно їх опорам, що забезпечує захист людини від ураження електричним струмом. Крім того, при наявності захисного заземлення має місце розтікання струму в землі, в результаті чого на поверхні землі виникає поле підвищених потенціалів відносно нульового потенціалу землі, в результаті цього напруга, під яку потрапляє людина буде визначатись різницею потенціалів корпусу установки і поверхні землі в місці розташування людини Зі зменшенням відстані між заземлювачем і людиною напруга дотику буде зменшуватись, що сприяє поліпшенню безпеки. Тому така схема може використовуватись тільки при наявності надякісної системи заземлення всієї будівлі.

 

Занулення - це навмисне з'єднання елементів електроустановки, які не знаходяться під напругою, з захисним нульовим проводом

 

 

мал. 6.5. Схема дії захисного занулення

 

У приведеній схемі при  пробої на корпус і відсутності занулення дотик людини до корпусу електроустановки настільки небезпечний, як дотик до неізольованого фазного проводу. Якщо ж корпус електроустановки буде з'єднаний провідником з нульовим провідником, то пробій на корпус перетвориться в коротке замикання фази. При цьому спрацює захист від короткого замикання (плавкі запобіжники, електромагнітний струмовий захист тощо) і електроустановка відключиться від мережі живлення. Повторне увімкнення електроустановки буде неможливим до усунення пробою на корпус.

Захисне відключення. Призначення захисного відключення — відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи за допомогою пристрою захисного відключення ПЗВ (на схемах позначено УЗО). Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.

 

Лекція 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах

 

 

 

8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів

8.1.1. Схема  і алгоритм забезпечення П Б об’єкта

 

Пожежна безпека (див. схему) забезпечується системами  попередження                          пожежі, протипожежного захисту та організаційно-технічними заходами.

 

 

 

5. Система попередження пожежі

7. Система організаційно-технічних заходів

6. Система проти-пожежного захисту

1. Законодавча і нормативно-правова база з пожежної безпеки

2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, їх кількість, особливості виробництва

3. Категорії приміщень та будівель  за вибухопожежної і пожежної небезпеки (А,Б,В,Г,Д) згідно ОНТП 24-86

4. Класи пожеженебеспечних та вибухонебезпечних (0,1,2) зон за ПБЕ

5.2. Попередження утво-рення або внесення в горюче середовище джерел запалювання

5.1. Попередження  утворення горючого середовища

6.1. Обмеження  роз-повсюдження пожежі

6.2. Виявлення пожежі

6.3. Гасіння пожежі

6.4. Захист  людей і матеріальних  цінностей

7.1. Служба  пожежної безпеки

7.2. Навчання  з питань пожежної безпеки

7.3. Нагляд і контроль за додержанням  законо-давства та норм з пожежної безпеки

Пожежна безпека об‘єкту

Рис. 8.1. Схема забезпечення П Б об’єкта

Для розробки комплексу конкретних технічних  і організаційних рішень та заходів, які здатні забезпечити необхідну  ступінь безпеки, необхідно попередньо визначити рівень пожежної небезпеки  об’єкту.

Законодавча та нормативна база ПБ є нормативною  і методичною основою для аналізу  стану пожежної небезпеки і формування системи забезпечення ПБ об’єкту.

Аналізуючи  за допомогою показників вибухопожежонебезпеки речовини і матеріали, що використовуються, обертаються і зберігаються на об’єкті з урахуванням їх фактичної кількості і особливості виробництва, оцінюються вибухопожежонебезпечність об’єкту, яка являє собою прогноз виникнення пожежі і його наслідків, тобто від чого, що і як може зайнятися і до чого це може призвести. Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення і оцінки умов формування горючого середовища, потенційних і фактичних джерел запалювання, умов виникнення контакту горючого середовища з джерелом запалювання, умов і причин розповсюдження вогню у випадку виникнення пожежі, масштабу можливої пожежі , наявності загрози життю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям.