Охорона праці у невиробничий сфері

Необхідність  обробки великого обсягу інформації в умовах дефіциту часу та високої  мотивації праці, є основними  причинами розвитку емоційного напруження у операторів ВДТ, що супроводжується активізацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, які змінюють діяльність органів кровообігу, дихання, травлення тощо.

ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ

Серед жінок, які під час вагітності працювали більше 20 годин на тиждень  за комп'ютером показали, що у них  число спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних родів майже  в два рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали  за комп'ютером під час вагітності. Робота за комп'ютером порушує нормальний перебіг вагітності, підвищує імовірність спонтанного аборту, може бути причиною появи на світ дітей з вродженими вадами, із них найбільш суттєвими бувають дефекти розвитку головного мозку.

Електромагнітні поля відповідної  інтенсивності здатні змінювати  і переривати клітинний розвиток. Праця за комп'ютером є шкідливою  для вагітних жінок, особливо в перші  три місяці.

ВПЛИВ НА ІНШІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ

Несприятливий умови роботи за комп'ютером впливають на серцево-судинну систему. Пов'язують це з гіподинамією. В умовах обмеження м'язової активності, коли зменшується потреба тканин у кисні та субстрактів біологічного окислення, можна було б очікувати зниження напруженості функції серцево-судинної системи. Однак цього не відбувається; навпаки, розвивається детренованість серцево-судинної системи, зростає частота серцевих скорочень в стані спокою. Навіть при незначних, короткочасних фізичних навантаженнях пульс досягає 100 і більше ударів за хвилину. Серце працює не економічно, викид необхідного об'єму крові досягається за рахунок збільшення ритму, а не сили серцевих скорочень.

Тривале обмеження навантаження на м'язовий апарат може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда.

В окремих публікаціях відмічено  зниження опірності організму та розвиток схильності до вірусних і  багатьох інфекційних захворювань  у операторів ВДТ порівняно з  контрольною групою.

Вказується на збільшення відсотку хвороб органів травлення у осіб, які інтенсивніше використовували  ВДТ. Частіше за інші форми відзначені хронічні гастрити та холецистити. Висловлено припущення, що у формуванні таких  захворювань визначальна роль належить нервово-емоційним напруженням.

За даними ряду авторів довготривале перебування в одноманітній сидячій  позі призводить до застійних процесів, зокрема в області малого таза, що може викликати гінекологічні  порушення.

 

 

Лекція 6

ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ОПЕРАТОРІВ ВДТ

Працездатність  має відповідну протяжність у  часі фазний характер зміни періодів. Виділяють чотири періоди працездатності:

• період втягування в роботу (І);
• період стійкої працездатності (II);
• період субкомпенсації (III);
• період втоми (IV).

Період втягування в роботу, який може тривати до години і більше, виражається у поступовому підвищенні працездатності. Важливою умовою високої працездатності є поступовість входження в трудовий процес, причому людина повільніше включається в розумову роботу, ніж у фізичну. Значного скорочення періоду втягування в роботу можна досягти за рахунок попередньої підготовки працівника до роботи

Другий період характеризується високою та стійкою працездатністю. В цей час усі зміни фізіологічних функцій адекватні робочому навантаженню і перебувають у межах фізіологічних норм. Тривалість періоду залежить від інтенсивності роботи. Чим більші навантаження, тим коротший другий період.

Збільшення  тривалості періоду стійкої працездатності можна досягти:

• раціоналізацією робочого місця;
• вдосконаленням засобів праці та трудового процесу;
• комфортними умовами праці;
• правильним поєднанням режимів праці та відпочинку;
• оптимальним рівнем напруження психофізіологічних функцій;
• зменшенням статичних навантажень;
• боротьбою з монотонністю;
• високою мотивацією праці.

Період субкомпенсації розглядається як початок розвитку втоми. В цей період продуктивність праці ще зберігається на високому рівні, але тільки завдяки вольовим зусиллям та за рахунок перенапруження відповідних систем організму.

Період втоми характеризується зниженням продуктивності праці  при подальшому погіршенні функціонального  стану оператора. Почуття втоми  стрімко наростає, а в фізіологічних  системах настає зміна показників. В операторів ВДТ у цей період частіше всього з’являються болі та різь в очах, головний біль, судоми м'язів кисті, ниючий біль спини і  шиї та ін. Якщо в цей період не припинити роботи, то втома перейде  в перевтому.

Однією з особливостей праці  операторів є виражена післядія —  мимовільний напружений стан центральної  нервової системи вже після фактичного припинення роботи. Мозок на якийсь час продовжує "працювати" в  попередньому режимі та ритмі, хоча нова інформація вже не надходить. Це призводить до того, що частина часу відведеного  для відпочинку не використовується за прямим призначенням. Тобто зрозуміло, що короткочасні перерви в цих умовах не ефективні. Час відпочинку повинен бути збільшений на той проміжок, протягом якого центральна нервова система подолає післядію і організм почне повноцінно відпочивати, відновлюючи свій вихідний доробочий стан.

Працездатність оператора залежить від цілої низки факторів, які  можна умовно поділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів належать: кількість та форма отриманої  інформації, зручність робочого місця, санітарно гігієнічні умови, характер взаємовідносин в колективі, моральні та матеріальні стимули тощо.

До внутрішніх факторів належать: рівень підготовки, стаж роботи, тренованість, стан здоров'я, емоційна стійкість, вік  та ін.

Значною мірою  працездатність оператора залежить від правильного режиму (навантаження, ритму) роботи.

 

АНАЛІЗ  СИСТЕМИ "ЛЮДИНА—КОМП'ЮТЕР—СЕРЕДОВИЩЕ"

 

Ефективна робота системи "людина—комп'ютер—середовище" значною мірою залежить від врахування фізіологічних можливостей та особливостей опорно-рухової системи людини. Зокрема, максимальна кількість рухів  пальців руки за хвилину становить 380, кисті — 180, руки — 90, тулуба — 30. Рухи в горизонтальній площині менше  втомлюють ніж у вертикальній, а рухи від тулуба точніші, ніж  до тулуба.

ПСИХОЛОГІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Психологічні явища — це постійні регулятори діяльності людини. Вони можуть здійснювати підсилюючу чи послаблюючу  дію. Так, наприклад, дія шуму на людину в інтер'єрі зелених тонів дещо знижується. Холодні тони інтер'єру  знижують сприйняття високих температур.

Час сприйняття сигналів органами зору складає — 0,15—0,25 с, слуху — 0,10—0,20 с, відчуття — 0,10—0,25 с, болю — 0,15—0,90 с, температури — 0,25—1,60 с. Однак в  умовах психологічного напруження цей  час може бути значно збільшений.

На психологічні можливості людини значно впливають: інформаційне перевантаження, високий темп роботи, низька мотивація  праці, перенапруження зорового чи слухового  аналізатора, невідповідність умов та знарядь праці психофізіологічним властивостям людини та ін.

Психологічний "тиск" призводить до швидкого розвитку фізичної та нервової втоми, яка знижує швидкість та точність рухів, притупляє пильність та увагу, порушує сприйняття того, що коїться.

КОМП'ЮТЕР ТА ЙОГО АПАРАТНЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СИСТЕМНИЙ  БЛОК

Найбільшу небезпеку несе підвищене  значення напруги, що подається з  електромережі на блок живлення системного блоку. Несприятливий вплив на користувача може здійснювати шум, що створюється при роботі вентиляторів та накопичувачів системного блоку. Електромагнітні випромінювання, які виникають при роботі електронних компонентів блоку мають незначні рівні, тому можуть створювати хіба що радіочастотні перешкоди.

ДИСПЛЕЙ

Дисплеї, сконструйовані на основі ЕПТ, є джерелом кількох видів електромагнітного  випромінювання та полів, а саме:

• іонізуючого (рентгенівського) випромінювання;
• оптичного випромінювання;
• електромагнітних випромінювань та полів.

Джерелом рентгенівського випромінювання дисплея є ЕПТ, зокрема люмінофорне  покриття екрана. Електрони, які летять з великою швидкістю, різко сповільнюються шаром люмінофора. Це й спричинює  рентгенівське випромінювання, енергія  якого обмежується потенціалом  розгону електронів. При цьому  можлива поява лише, так званого "м'якого" рентгенівського випромінювання з довжиною хвилі 2—5 нм, яке ефективно поглинається скляним екраном.

Оптичне випромінювання виникає в результаті взаємодії електронів з шаром  люмінофору. Дослідження показали, що в процесі роботи дисплея, окрім  видимого випромінювання, мають місце  і інші види оптичного випромінювання (ультрафіолетове та інфрачервоне).

Електромагнітні випромінювання та поля різних діапазонів частот (високих, низьких  та вкрай низьких) виникають в  системах горизонтальної та вертикальної розгортки та в результаті дії  електронного променя.

Електростатичний заряд зосереджується переважно на ЕПТ дисплея. Він  виникає у зв'язку з високим  потенціалом розгону електронів та провідністю поверхні екрана. Основним джерелом статичних електричних  полів є висока напруга (6—15 кВ), яка  подається на блок анодів та внутрішню  поверхню екрана ЕПТ.

КЛАВІАТУРА

 

Практично всі клавіатури введення даних в світі побудовані на тому, що натиснення клавіші визначається шляхом сканування матриці клавіатури. При такому принципі роботи клавіатура випромінює електромагнітні поля низьких рівнів. Проте велика тривалість використання клавіатури протягом робочої зміни та невелика відстань нервових закінчень пальців користувача від джерел електромагнітного випромінювання — контактів клавіш, можуть бути причиною несприятливого впливу на його здоров'я.

ПРИНТЕРИ

Матричні принтери

Оскільки матричні принтери засновані  на ударному принципі дії, то основним несприятливим фактором, що впливає на користувача при їх роботі є шум. Окрім того, їх використання підвищує запиленість повітряного середовища на робочому місці частинками паперу та барвника.

 

Лазерні принтери.

Можна виділити такі шкідливі та небезпечні фактори за порядком їх проявлення в процесі друкування:

• електростатичні заряди;
• лазерний промінь;
• висока температура.

Розглянемо детальніше вплив цих факторів та обставин, що з ними пов'язані, на користувача.

Самі електростатичні заряди, на використанні яких заснована робота лазерних принтерів, особливої небезпеки для користувача не представляють, оскільки, заряджені ними елементи принтера захищені корпусом і контакт користувача з ними — неможливий.

Найбільша небезпека, пов'язана  з електростатичними зарядами, полягає у тому, що вони призводять до утворення озону.

Для виключення виділення  лазерними принтерами озону в  сучасних моделях встановлюються озонові фільтри. Однак, слід зазначити, що через певний проміжок часу, визначений фірмою — виробником, фільтр втрачає свої захисні властивості і підлягає заміні. Варто також нагадати, що зменшенню концентрації озону сприяє регулярне провітрювання приміщення.

Лазерний промінь, потрапивши на тіло чи орган зору користувача, може призвести до небажаних наслідків. Щоб уникнути цього, в принтері встановлено лазерний блок закритого типу. У випадку поломки принтера його ремонт здійснюють лише спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію та повноваження.

Необхідність високої температури  для фіксування тонера на папері призводить до підвищеного тепловиділення. Тому у лазерних принтерах вмонтовані вентилятори. Звичайно, робота лазерного принтера не може помітно вплинути на підвищення температури в приміщенні, однак, вплинути на підвищення запиленості повітря — може. Зокрема, при друкуванні на папері з низькою поверхневою міцністю відбувається відрив целюлозних волокон та частинок наповнювача, що входять до складу паперу. Окрім того, на таких сортах паперу погано закріплюється тонер. Таким чином, частинки паперу і тонера, підхоплені потоком повітря, потрапляють у виробниче середовище, підвищуючи його запиленість. Тепер стає зрозумілим, чому для роботи лазерного принтера без шкідливого ефекту пиління важливо використовувати сорти паперу, що зазначені в технічному паспорті.