Отчет по практике на примеры шахты им. М. Горького Донецк

      коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості поступово зменшився з 1,65 процентних пункти і склав 1,11, тобто для того, щоб підприємство  оплатило наявну заборгованість потрібно 324 дня. В динаміці бачимо, що коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився  0,54 або тривалість збільшилась на 106 днів;

      тривалість  обороту дебіторської заборгованості менше ніж тривалість обороту кредиторської  заборгованості на 278,23 дні, це приводить до того, що приплив коштів від дебіторів більш інтенсивний, чим від кредиторів. Це означає, що підприємство має можливості безкоштовно користуватися коштами своїх постачальників протягом певного періоду;

      по  проведених розрахунках, можна сказати, що кожна гривня вкладена в основні фонди підприємства за звітний період збільшилася в 0,98 раз, тобто принесла підприємству доход у розмірі 0,98 грн., і в динаміці збільшилась на 0,64 грн.;

      перевищення тривалості обороту дебіторської заборгованості над тривалістю обороту запасів в 10,27 процентних пункти, свідчить проте, що підприємство має проблем із реалізацією продукції.

      Рентабельність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами і ресурсами, використаними для його досягнення.

      Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з який залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.  У залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи показників рентабельності:

      рентабельність  капіталу;

     рентабельність  продажів.

     У групі рентабельність капіталу розраховується два основних показники: рентабельність активів і рентабельність власного капіталу.

     Показник  рентабельності активів характеризує наскільки ефективне підприємство використовує свої активи для одержання  прибутку, тобто який прибуток приносить  кожна одиниця коштів, вкладений  в активи підприємства. Він розраховується таким чином: 

                                      (2.30) 

                                            

      Рентабельність  власного капіталу розраховується по формулі:  

                           (2.31)  

                                

      Цей коефіцієнт показує, який прибуток приносить кожна інвестована  грошова одиниця капіталу. Він є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладення в діяльності того чи іншого виду підприємств.

      Валова  рентабельність продаж показує ефективність виробничої діяльності і політики ціноутворення, що проводиться на підприємстві. Він  розраховується таким чином: 

                     (2.32) 

     Операційна  рентабельність продаж є одним із кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної діяльності.

                   (2.33)   

                              

     При оцінки рентабельності продаж у вітчизняній  практиці найчастіше використовується показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Розрахунок цього показника  здійснюється по формулі: 

                        (2.34)  

      Валова  рентабельність виробництва: 

                                      

                       (2.35) 

      Чиста рентабельність виробництва: 

                                           

                        (2.36)  

                                      

      Зниження  показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат на виробництво і реалізацію продукції, або про збільшення суми сплачених податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.

Таблиця 2.7

Розрахунок  коефіцієнтів рентабельності (у %) 

 

Продовження табл. 2.7

 

      Показник  рентабельності активів (табл. 2.7) знаходиться  на досить низькому рівні за рахунок того, що у підприємства немає прибутку до оподаткування. Підприємство нерентабельне. Тільки на кінець 2010 року у підприємства з’являється прибуток у розмірі 335 тис. грн.

      Показник  рентабельності власного капіталу знизився на 3,25 %, тому що  власний капітал підприємства зі збитком у 2010 році на суму 38 360 000 гривень.

      Валова  рентабельність реалізованої продукції  збільшилась на 18,28%, але при розрахунках  брався валовий збиток.

      Операційна  рентабельність була збитковою а у 2010 році цей показник склав 1,39 %, тому, що у підприємства з’явився операційний прибуток у розмірі 3 032 000 грн.

      Валова  рентабельність збиткова, і показую  що у 2008 - 0,86грн.,  2009 - 0,93грн., 2010 -  0,96 грн. валового збитку надходить на гривню витрат.

      Показник  чистої рентабельності реалізованої продукції  тільки у 2010 був рентабельний і склав 0,15%, а у 2008 та 2009 роках цей показник був нерентабельний і складав 3,08% та 9,76% при розрахунках зі збитком.

     Діагностика банкрутства проводиться відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнанні його банкрутом» від 14.05.92 р. Під банкрутством розуміють визнану судом нездатність підприємства відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів тільки через застосування ліквідаційної процедури. При діагностиці банкрутства українських підприємств використовують Методичні рекомендації з виявленню ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій по прихованню банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.01.2005р.  № 10.

     Методичні рекомендації розрізняють три ступені  неплатоспроможності підприємства: поточну, критичну і надкритичну.

     Показник  поточної платоспроможності: 

     

                              (2.37) 

     Коефіцієнт  забезпеченості власними засобами, характеризує наявність власних оборотних  коштів підприємства, необхідних для  його фінансової стійкості: 

      .                         (2.38) 

     Нормативним коефіцієнтом забезпечення є 0,1.

     Коефіцієнт  покриття характеризує достатність  оборотних коштів підприємства для  погашення своїх боргів: 

                                (2.39) 

     Нормативне  значення цього коефіцієнта  - 1,5.

     Оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу відбувається на основі аналізу нижче перерахованих показників.

     Поточна неплатоспроможність – це фінансовий стан підприємства, коли на певний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу.

     Алгоритм  виявлення ступеня платоспроможності  приведено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8.

     Алгоритм  виявлення ступеня неплатоспроможності 

 

     Існуючі в даний час методи діагностики  банкрутства в основному базуються  на використанні показників, що характеризують фінансовий стан підприємства і його фінансові результати, а отже, його фінансову безпеку. Тобто, рішення даної задачі актуальне як для підприємств, де криза очевидна і необхідно приймати антикризові заходи, так і для решти підприємств, оскільки дозволяє виявити і усунути (або зменшити) на ранній стадії вплив негативних чинників розвитку.

     Таблиця 2.9 

       Діагностика банкрутства