Право власності

 фінансовому ринку  з'явився цілий ряд компанія  і фірм, що представляють кредити

 на житлове  будівництво під заставу наявного або житла, що будується, їх

 умови кредитування (термін надання кредиту - не  більше одного року,

 процентна ставка  від 0,5 до 0,7 відсотка на день) не  дозволяє

 скористатися  їх послугами громадянам із  середніми доходами.  У більшості

 Найчастіше як  заставодержателів виступають банки, що дають кредити під

 заставу квартир.

     Заставоутримувач  має право перевіряти за документами  фактичну наявність та

 умови утримання,  переданого в іпотеку майна,  вимагати від

 заставодавця  вжиття заходів, необхідних для збереження та забезпечення

 відповідного  змісту, переданого в іпотеку  майна, а також

 вимагати від  будь-якої особи припинення посягання  на передане в іпотеку

 майно.  Заставодержатель  має право вимагати дострокового  виконання

 забезпеченого  іпотекою зобов'язання, якщо передане майно в

 внаслідок пошкодження,  втратило свої вартісні властивості;  якщо

 заставодавець  розпорядився переданим в іпотеку  майном без згоди

 заставодержателя  і якщо заставодавець крім  своєї волі втратив право

 власності на  закладене житлове приміщення.

     Договір  повинен бути нотаріально завірений  і підлягає реєстрації в БТІ.

 Договір набуває  чинності з моменту його реєстрації, при цьому на майно

 накладається  заборона (арешт), тобто  поки заставодавець  не розрахується з

 заставодержателем, заставодавець не зможе виробляти дій з майном

 яке він заклав.

     Для  реєстрації потрібні такі документи:  довідка з БТІ про

 вартості квартири, оригінали правовстановлюючих документів  на житлове

 приміщення (свідоцтво  про власність на житло, оригінали договорів),

 копію статуту  та ліцензію та реєстраційне  свідоцтво, якщо

 заставодержатель  юридична особа.  Застава житлового  будинку або квартири

 надається не  у всіх випадках, а для забезпечення  погашення позики,

 наданої для  будівництва, реконструкції або капітального ремонту

 житлового будинку.  Але житловий будинок або квартира  може бути предметом іпотеки  у тому

 випадку, якщо  власник і члени його сім'ї  проживають в іншому житловому  будинку та

 мають достатню, у відповідності до встановлених  норм жилої площі,

 житлове приміщення.  Кімнати, що становлять частину  будинку або квартири, не можуть

 бути предметом  застави (іпотеки).

     Якщо  житлове приміщення (будинок, квартира) є спільною

 власністю, то  його іпотеку можна здійснити  тільки за згодою всіх

 власників.  Якщо  мова йде про спільної часткової  власності, то

 власник частки  може закласти свою частку  без згоди інших

 власників.

     Особи,  які проживають у житлових  будинках на умовах договору  найму житлового

 приміщення, договору  оренди чи інших підставах, передбачених законом не

 підлягають виселенню  при продажу заставленого будинку  (квартири) з прилюдних

 торгів.  Раніше  укладений з ними договір зберігає  силу.  Такі особи мають

 право на переважну  купівлю займаного ними житлового  приміщення.

    Продаж заставленого житлового приміщення на публічних торгах не є

 підставою для  виселення покупцем що в ньому  заставодавців та

 членів його  сім'ї.  Між власником, яка придбала  житловий будинок (квартиру), і

 проживають у  ньому такими особами, укладається договір оренди житлового

 приміщення на  звичайних умовах.

     Задоволення  вимог заставодержателя з вартості  житлового

 закладеного приміщення  провадиться за рішенням суду, арбітражного суду, за

 винятком випадків, коли нотаріально засвідченому  угодою

 заставодержателя та заставодавця, укладених після виникнення підстави

 для звернення  стягнення на предмет іпотеки,  передбачено задоволення

 вимог заставодержателя  з вартості заставленого майна  в безспірному

 порядку.  Стягнення  на предмет іпотеки може бути  звернення тільки по

 рішенням суди, коли цим предметом є житловий  будинок, квартира,

 використовувані  заставодавцем для особистих  цілей або коли для укладення

 договору була  потрібна згода або дозвіл  іншої особи або органу

 управління.

     Звернення  стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом продажу

 заставленого  майна з публічних торгів, яке  виробляється

 спеціалізованими  організаціями, які мають ліцензію  Міністерства юстиції

 Україна.  Вибір  цих організацій здійснюється  судовим виконавцем.

 Інформація про торги за місяць до їх проведення публікується в органах друку. 

     Заставодавець  до завершення публічних торгів  має право погасити суму,

 забезпеченого  іпотекою зобов'язання.  У цьому  випадку торги закриваються, а

 договір іпотеки  вважається припинив свою дію.

     Спеціалізована  організація зобов'язана видавати  свідоцтво про

 придбання закладеного  майна на публічних торгах  покупцеві, який

 з моменту державної  реєстрації, набуває право власності  на

 предмет іпотеки.

     Якщо  інше не передбачено договором, заставодавець має право здати

 наймачеві що  знаходиться в житловому будинку  вільну квартиру лише за згодою

 заставодержателя.  Однак, він має право здати  таку квартиру наймачеві без

 згоди заставоутримувача  терміново договору оренди житлового  приміщення на

 термін спливає  пізніше погашення позики.  У  цьому випадку власник,

 придбав житловий  будинок (квартиру) на публічних  торгах, після закінчення

 передбаченого  договором терміну зобов'язаний  поновлювати цей договір

 оренди. 

     5) Обов'язки  власника житла. 

      Власники  житлових приміщень на ряду  з широким обсягом прав мають

 сукупність обов'язків.  Це підтримка житлового приміщення  у належному

 стані, своєчасне  проведення поточного ремонту  приміщень, в якому

 власник проживає, участь його грошовими коштами в проведенні

 поточних і  капітальних ремонтів багатоквартирних  будинків та інженерного

 обладнання.

      Здійснення  власником своїх прав на житлове  приміщення не повинне

 порушувати прав  і охоронюваних чинним законодавством  інтересів інших

 осіб.  Власник зобов'язаний використовувати житлове приміщення виключно за його цільовим

 призначенням - постійному  проживанню.  Надання чи використання  ним

 житлових приміщень  для потреб промислового характеру  не допускається.  Таке

 можливе лише  після здійснення процедури переходу житлового приміщення в

 нежитлове, шляхом  отримання дозволу в місцевій  адміністрації.

 Перебудову і  перепланування житлового приміщення  може проводитися тільки

 з дозволу виконкому  місцевої Ради.

       Також основним обов'язком власників житла є регулярна

 оплата житла  і комунальних послуг.  Оплата  витрат, пов'язаних з

 обслуговуванням  та ремонтом житлових приміщень,  що належать громадянам на  правах

 власності, проводиться  власників по ставка, визначеним  для

 обслуговування  державного комунальних фондів.  Тобто, оплата житла та

 комунальних послуг  здійснюється на тих же умовах, що і для наймача

 житлових приміщень  у будинках вищеназваних фондів.  Це обумовлено тим, що лише

 незначна частина  квартплати іде на підтримку  внутріквартирного

 обладнання, в  основному, плата йде на утримання  будинку та прибудинкової

 території.  Десятиліттями,  розмір квартирної плати залежить  лише від розміру

 займаної житлової  площі.  Ні кількість, ні "якість, підсобних приміщень

 та місць загального  користування в розрахунок не приймається.  В даний час

 розміри ставок  оплати житла і ставок технічного  обслуговування житлового будинку

 залежать від  комфортності проживання, тобто  від того, якими зручностями

 розпорядженні  будинок.  В окремих квартирах  квартплата стягується за загальну

 площа квартири, включаючи площу допоміжних приміщень.  Визначенню

 оплати житла  могла б сприяти класифікація  всіх житлових приміщень за

 певним категоріям, в залежності від місця розташування  загальної житлової

 площі, забезпеченості комунальними послугами і т. д. Відповідно,

 оплата житла  буде диференційованою, виходячи  з того, до якої категорії

 віднесено те  або інше житло.

       В основі всіх розрахунків  стоїть необхідність забезпечити  відшкодування всіх

 витрат на утримання та ремонт житла.  Ставки оплати житла і комунальних

 послуг встановлюються  не довільно, а на основі Положення  затвердженого

 наказом Держжитлокомунгоспу  від 17.10.96г.  № 87.  З розрахунку  економічно

 обгрунтованих  ставок і тарифів на послуги  житлово-комунального господарства та

 методикою визначення  нормативів споживання житлово-комунальних  послуг.

       Існуючий порядок фінансування  витрат на капітальний ремонт

 державного житлового  фонду на перехідний період  зберігається, і ці

 витрати не  включаються до житлово-комунальні послуги, оплачувані

 громадянами.  Підвищення оплати буде здійснюватися  одночасно з

 застосуванням  заходів соціального захисту  громадян.  Їм повинні надається

 компенсації такої  оплати в межах соціальної  норми житлової норми і

 нормативів споживання комунальних услуг1.  Компенсація (субсидії)

 являють собою  грошові кошти, передані громадянам  як

 допомоги для  оплати житла в межах соціальної  норми житлової площі.

 Соціальна норма  площі еквівалентна мінімального  розміру надання

 житлових приміщень, які встановлюються органами державної влади

 суб'єктів забезпеченості, складу сім'ї, типи житлових  приміщень та інших

 чинників.

       У системі факторів, що визначають  встановлені права сім'ї на

 отримання субсидії  для компенсації витрат з оплати житла і комунальних

 послуг, основне  значення має також розмір  сукупного доходу