Конституційно-правовий статус Президента України

      РОЗДІЛ 2. ПОВНОВАЖЕННЯ ПРИЗЕДЕНТА УКРАЇНИ.

     2.1. Повноваження Президент  України щодо законодавчої влади.

     Президент України та Верховна Рада України здійснюють різні конституційні функції, і компетенція Президента України не конкурує з компетенцією парламенту: Конституція України, керуючись принципом поділу влади, чітко розмежовує сфери їхніх повноважень. Одночасно Президент України згідно з Конституцією України є суб'єктом законодавчого процесу і здійснює відповідні повноваження стосовно до Верховної Ради України та у сфері законодавчої влади, а саме:

• користується правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді України;
• підписує та офіційно оприлюднює закони, прийняті Верховною Радою України;
• накладає суспензивне (відкладальне) вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
• протягом трьох років після набуття чинності Конституції України (тобто до 28 червня 1999 р.) мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України;
• призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
• призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
• припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
• призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
• вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;
• приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України [1].

     2.2. Повноваження Президент України щодо виконавчої влади.

     Відповідно  до розділу V Конституції України  Президент України є главою держави. Основні повноваження Президента у  сфері виконавчої діяльності закріплено в ст. 106 Конституції України. Деякі повноваження в цій сфері Президент України здійснює за згодою Верховної Ради України, інші — самостійно чи за поданням Прем'єр-міністра України [1].

     За  згодою Верховної Ради України Президент України призначає Прем'єр-міністра України; призначає на посаду та звільняє з неї за згодою Верховної Ради України Голову Анти-монопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову державного комітету телебачення і радіомовлення України.

     За  поданням Прем'єр-міністра України  Президент України призначає  членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів  виконавчої влади, а також голів  місцевих державних адміністрацій  і припиняє їхні повноваження на цих  посадах; утворює, реорганізовує й ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

     Президент України скасовує акти Кабінету Міністрів України й акти Ради міністрів АРК; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сфері національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки й оборони України, яка є координаційним органом з питань національної безпеки й оборони при Президентові України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України в разі збройної агресії проти України; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію й введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання й класні чини. Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування [18].

     Президент України підписує закони, прийняті Верховною Радою України; має  право вето щодо прийнятих Верховною  Радою України законів із наступним  поверненням їх на повторний розгляд  Верховної Ради України.

     На  основі й на виконання Конституції  та законів України Президент  України видає укази й розпорядження, які є обов'язковими до виконання  на території України. У випадках, передбачених ч. 4 ст. 106 Конституції  України, акти Президента України скріплюють підписами Прем'єр-міністр України й міністр, відповідальний за акт і його виконання.

     Кабінет Міністрів України в своїй  діяльності керується Кон-ституцією  та законами України, актами Президента України.

     Загальні  засади правового становища Кабінету Міністрів України встановлено в розділі VI Конституції України. Відповідно до ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України в межах, передбачених у статтях 85,87 Конституції України (розгляд і прийняття рішення про схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України; здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України; вирішення питання про відповідальність Кабінету Міністрів України тощо)

     Кабінет Міністрів виконує свої функції  у сфері виконавчої влади в  тісному взаємозв'язку з Президентом  України, бере участь у розв'язанні тих завдань, які ставить Президент  перед Кабінетом Міністрів. Діяльність Кабінету Міністрів України має бути врегульовано Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

     До  складу Кабінету Міністрів України  входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.

     Кабінет Міністрів очолює Прем'єр-міністр, якого  призначає Президент України  за згодою більш ніж половини від  конститу-ційного складу Верховної  Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначає  також Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Останній керує його роботою, спрямовує її на здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України.

     Відповідно  до ст. 116 Конституції України на Кабінет Міністрів покладено  забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності  України, він вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини й громадянина тощо [1].

     Кабінет Міністрів забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики в сферах праці  й зайнятості населення, соціального  захисту, освіти, науки й культури, охорони природи, екологічної безпеки  та природокористування; розробляє й здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціально-культурного розвитку України; організовує та забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи. Кабінет Міністрів забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України й забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності й національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади [12].

     Прем'єр-міністр  України входить з поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання  цих органів. Кабінет Міністрів виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

     У межах своєї компетенції Кабінет  Міністрів видає постанови й  розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Ці акти підписує Прем'єр-міністр  України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України підлягають реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

     Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраним Президентом  України. Прем'єр-міністр, інші члени  Кабінету Міністрів України мають  право заявити Президентові України про свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

     Прем'єр-міністр  України зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку  Кабінету Міністрів за рішенням Президента України чи в зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри. Резолюція недовіри приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

     Члени Кабінету Міністрів України, керівники  центральних і місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

     Основні принципи та організацію діяльності Кабінету Міністрів України, повноваження щодо здійснення виконавчої влади визначено Конституцією України.

     Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, що приймає рішення після  обговорення питань на своїх засіданнях. Про свою діяльність Кабінет Міністрів України регулярно інформує громадськість.

     Новосформований Кабінет Міністрів України подає  на розгляд Верховної Ради України  Програму своєї діяльності, яка повинна  містити концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів і строків виконання завдань Кабінету Міністрів України.

     Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів  України пов'язані зі сферами  економіки й фінансів, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини й громадянина, зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності, соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища, державної служби. Крім функцій, визначених Конституцією та законами України, Кабінет Міністрів виконує також функції, визначені актами Президента України.

     Кабінет Міністрів спрямовує, координує  й контролює роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних  сферах і галузях суспільного й державного життя країни, а також Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.

     Робочим органом Кабінету Міністрів України  є урядовий комітет. Постановою Кабінету Міністрів України «Про урядові комітети» від 17 лютого 2000 р.1 утворено чотири урядових комітети, а саме: Урядовий комітет з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності; Урядовий комітет з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій; Урядовий комітет соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку; Урядовий комітет з реформування аграрного сектору, які діють на підставі Загального положення про Урядовий комітет. Основним завданням цих комітетів є формування та реалізація державної політики у відповідній сфері згідно зі стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів України [7].