МІЖРЕГІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Хмельницький  інститут

імені Митрополита  Київського і всієї України,

Предстоятеля  Української Православної церкви, Блаженнійшого  Володимира

Курсова робота

На  тему : «Конституційно-правовий статус Президента України»

     Виконала:

 Студентка групи БП - 21

  Заєць К.І.

                                          Перевірила:

                                                Литвиненко І.Л. 
 
 
 
 
 

Хмельницький 2011

 

       
ВСТУП

     ПРЕЗИДЕНТ (від лат. praesidens – той що сидить спереду) – обраний народом, парламентом або представницькою колегією глава держави, який отримує владу на визначений термін у порядку делегації.

     Президент є главою держави в країнах  із республіканською формою правління. Він є носієм верховної державної влади і вищим представником держави у її відносинах з іншими країнами [9].

     В Україні посада Президента була введена  через рік після прийняття  Декларації про державний суверенітет України і майже зразу після схвалення Верховною Радою Концепції нової Конституції України, ставши одним із перших кроків на шляху її реалізації За Законом України "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" від 5 липня 1991 р., яким Конституція була доповнена гл. 12 "Президент Української РСР", Президента було визнано найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. Цей статус Президента підтверджено також Законом "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р. Введення конституційного інституту Президента було пов'язане з необхідністю зміцнення системи центральних органів влади, забезпечення їх цілеспрямованої діяльності в складний період набуття Україною незалежності, надання динамізму розвитку української державності.

     Перший  Президент України був обраний  всенародно 1 грудня 1991 р. одночасно  з проведенням всенародного референдуму, що підтвердив Акт проголошення незалежності України, схвалений Верховною Радою України 24 серпня 1991 р [10].

     Правовий  статус Президента України визначено  у розділі V чинної Конституції, який встановлює місце і роль Президента в державі, окреслює коло його відповідальних повноважень, регламентує порядок  обрання Президента і припинення його посадових функцій, а також форми співпраці Президента з органами законодавчої і виконавчої влади, його участі у формуванні судової влади.

     Слід  зазначити, що з часу впровадження в  Україні посади Президента його правовий статус змінювався. Спочатку Президент  України був визначений як найвища посадова особа Української держави і глава виконавчої влади. Пізнішими змінами до Конституції України він визначався за статусом як глава держави та глава виконавчої влади.

     Цей статус було підтверджено Конституційним Договором 1995 року. За чинною Конституцією, Президент є лише главою держави. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів.

     Актуальність  дослідження. Нинішній етап реформування правової і політичної системи України  пов'язаний з необхідністю покращення функціонування демократичних інститутів. Досліджена тема на є найбільш актуальною тому що в Україні очікуються вибори президента України в останню неділю березня 2015 року.

     Мета  курсової роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання  щодо повноважень Президента України, визначити повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України.

     Об'єктом  курсової роботи є закріплення статусу  Президента України, а насамперед закріплення  в Конституції України статусу  глави держави, як гарант державного суверенітету

 

      РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ОБРАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ.

     1.1. Нормативно-правове  регулювання обрання  Президента України.

     Президент України обирається безпосередньо  виборцями. Такий спосіб обрання  глави держави звичайно використовується в державах із президентськими та квазіпрезидентськими формами правління, де реалізується модель «жорсткого» поділу влади. Це пов'язано з тим, що подібна модель передбачає необхідність формування виконавчої гілки влади непарламентським шляхом (у президентських республіках виконавча влада здійснюється безпосередньо главою держави, а в квазіпрезидентських - урядом та іншими органами виконавчої влади, які формуються главою держави) з тим, щоб забезпечити її відносну автономність відносно законодавчої гілки влади [12].

     Згідно  з Конституцією України вибори Президента України здійснюються на основі загальних  принципів виборчого права України - вільних виборів, загального, рівного  та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

     Конституція України встановлює додаткові, порівняно з виборами народних депутатів чи місцевими виборами, обмеження щодо пасивного виборчого права громадян на виборах Президента України:

     - по-перше, підвищується віковий  ценз для пасивного виборчого  права (з 18 на місцевих виборах і 21 року на виборах народних депутатів України до 35 років на виборах Президента України). Це обумовлено тим, що діяльність глави держави потребує значного життєвого і політичного досвіду, належного освітнього рівня, здатності до вирішення складних політичних, правових, економічних і соціальних проблем, а це, своєю чергою, досягається з відповідним віком;

     -  по-друге, на виборах Президента України для пасивного виборчого права встановлюється ценз осілості десять останніх перед днем виборів років проживання в Україні. Це обмеження обумовлене тим, що глава держави мусить бути досить добре обізнаний з різними аспектами суспільного життя країни, його мають добре знати виборці;

     - по-третє, для пасивного виборчого  права встановлюється мовний  ценз:

     - по-четверте, встановлюються заборона  одній і тій самій особі  обиратися Президентом України  більше ніж: два строки підряд. Обрання на третій або четвертий  строк також можливе, але тільки  після відповідної перерви.

     Отже, Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35-річного віку, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.

     Вибори  Президента України можуть бути черговими, позачерговими і повторними; призначаються вони Верховною Радою України.

     При цьому чергові вибори Президента України проводяться із закінченням  конституційного строку повноважень  Президента України. Дата їх проведення чітко визначена в Конституції  України - остання неділя березня п'ятого року повноважень Президента України, а призначаються вони Верховною Радою України не пізніш як за 130 днів до дня виборів.

     Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю 90-денного строку з дня:

     1)   проголошення Президентом України особисто заяви про свою відставку на засіданні Верховної Ради України;

     2)  опублікування рішення Верховної Ради України про підтвердження неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     3)  опублікування рішення Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

     4) прийняття постанови Верховної  Ради України про призначення  позачергових виборів у разі  смерті Президента України [14].

     Повторні  вибори Президента України проводяться  у випадках:

     1)  якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

     2)  якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.

     Повторні  вибори Президента України відбуваються в останню неділю 90-денного строку від дня прийняття постанови  Верховної Ради України про їх призначення.

     Право висування кандидатів на пост Президента України реалізується громадянами України через політичні партії та їх виборчі блоки (далі - партії (блоки), а також самовисуванням у порядку, визначеному Законом України «Про вибори Президента України», (статті 44-48) [8].

     Реєстрація  кандидата на пост Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією за умови отримання таких документів:

     1)  анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється кандидатом особисто);

     2)  автобіографії особи, висунутої кандидатом, обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (зокрема на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку;

     3)  передвиборної програми кандидата, викладеної державною мовою, обсягом до 12 тис. друкованих знаків;

     4) документа про внесення грошової  застави (вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула  кандидата на пост Президента  України, або кандидатом на  пост Президента України в  безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі 500 тис. гривень)1;

     5)  декларації про майно та доходи відповідно до ст. 50 цього Закону;

     6) фотографій кандидата за розмірами  та в кількості, встановленими  Центральною виборчою комісією.

     Для реєстрації кандидатом у Президенти України особи, висунутої партією (блоком), крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, подаються також  такі документи:

     1)  подання про реєстрацію кандидата, підписане керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріплене печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку);

     2)  копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку), засвідчені Міністерством юстиції України після початку виборчого процесу;

     3) витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) кожної партії, що  увійшла до складу виборчого  блоку, про утворення виборчого  блоку, засвідчений підписом керівника  партії та скріплений печаткою  цієї партії - в разі висунення кандидата блоком;

     4) угода про утворення виборчого  блоку (в разі висунення кандидата  блоком);

     5)  витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) партії (між-партійного з'їзду (зборів, конференції) партій, що входять до блоку) про висунення кандидата на пост Президента України від партії (блоку);

     6)  заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від цієї партії (блоку) та у зв'язку з цим на оприлюднення біографічних відомостей та декларації про майно та доходи, зобов'язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права та припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України.

     Центральна  виборча комісія видає уповноваженому представнику партії, виборчого блоку  партій, який подав документи, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи [10].