Поняття, суть та значення організації дозвілля

Слід підкреслити прагматичний характер усього римського мистецтва, метою якого було зміцнення існуючого ладу. В стародавньому Римі здійснювалися програми засобів масового впливу, вони коштували дорого, однак інформаційний ефект був величезний.

Принцип “Хліба і видовищ”, характерний для способу життя  Стародавнього Риму, мав світоглядацьке і ніс аудиторії морально - політичну інформацію. Видовища переслідували певну мету - дати думкам напрям на користь існуючого режиму. Це досягалося пишнотою і розкішшю урочистостей, видовищ та будівель, що впливали на уяву і фантазію народних мас.

Таким чином, на прикладі древньої Греції і Риму ми бачимо, як давно виникло таке поняття як “дозвілля” і яке важливе місце займає воно в житті людей. Адже дозвілля це те, що так необхідно в нашому житті для того, щоб розслабитись, зняти стресові і фізичні навантаження. Існує багато способів відпочинку, які так чи інакше повинні використовуватись для укріплення як фізичної так і духовної сили. Адже не дарма в народі існує прислів'я: “ В здоровому тілі - здоровий дух”. І прикладом цього виступає древня Греція і Рим.

 

1.3 Організація дозвілля на сучасному етапі

 

Новий час відзначається  тим, що з'являються такі форми дозвілля, які залишаються актуальними  і цікавими до сьогодні.

 

Клуби. По-перше, виникають  і розвиваються саме в Новий час  клуби - громадські організації, що добровільно об'єднують групи людей із метою спілкування, пов'язаного з різноманітними інтересами, а також для відпочинку і розваг.

Ще з кінця 18 сторіччя стали виникати клубні форми проведення вільного часу дворян. Своєю задачею  вони ставили організацію відпочинку, спілкування і розваг представників дворянських кіл. Початок 19 сторіччя - час розвитку салонів, гуртків, товариств різноманітної спрямованості (музичних, літературних, спортивних). Були пошуки більш камерних форм дозвільної діяльності, одержали поширення аристократичні клуби і кружки по інтересах різноманітних напрямків: художніх, літературних, музичні, аматорів балету та `н.. Стали популярні види спортивних занять, що потребують великих витрат і спеціально обладнаних площадок, що в свою чергу, потребувало об'єднання засобів - великий теніс та кінний спорт. Активно розвивалися клуби в офіцерському середовищі.

До початку ХХ сторіччя в організаційному і фінансовому  відношенні активно беруть участь у  столичних клубах дворяни та купці, породжуючи таку нову форму дозвілля, як спільні обіди в дорогих ресторанах. Самим численним є міщанство ( ремісники, дрібні торговці, дрібні домовласники ), у їхньому середовищі спостерігався такий зв'язок роботи з домашнім побутом і дозвіллям, тому що більшість працювали вдома і у виробництві брала участь вся сім'я. Засоби дозвілля в міщан були дуже різноманітні. Це і багатолюдні “вечірки” для зав'язування знайомств з іграми, що супроводжувались поцілунками, фантомами, танцями і т.д.

У заможних міщанських сім'ях для молоді влаштовували домашні вечори. Найбільш освічена молодь нерідко влаштовувала домашні спектаклі, спільні читання.

Найпоширенішим видом  дозвілля жінок-міщанок було рукоділля, нерідко рукодільна робота сполучалася  з бесідою - так звані “роботні поседілки”. Заможні ж чоловіки проводили час у клубах, трактирах, чайних, присвячуючи цей час грі в карти, більярду, лото та `н.. Популярністю усіх користувався кінематограф, у глядачевій залі можна було побачити студентів і жандармів, офіцерів і крусисток, інтелігентів і робочих, прикажчиків, торговців, дам, модисток, чиновників і т.д. Балагани замінилися стаціонарними кінотеатрами. Кіно входило в повсякденний побут.

Початок ХХ сторіччя було відзначено розширенням мережі утворювальних  закладів у сфері дозвілля ( недільні і вечірні школи, курси і кружки, народні університети ), що могли відвідувати міщани і робітники фабрик і заводів. У цьому середовищі стали з'являтися самодіяльні “товариства самоосвіти робітників”: проводилися лекції, влаштовувалися спектаклі, екскурсії, створювалися творчі драматичні і хорові колективи. В 20-ті роки стала активно розвиватися художня самодіяльність, кружки створювалися у військових частинах, клубах, народних будинках.

Внаслідок війни, культурно-масові заклади скоротилися, особливо у  віддалених місцевостях від великих міст.

Війна завдала величезний збиток закладам культури, кількість  клубів скоротилася. В міру звільнення території відновлялися і заклади  культури. У 70-х роках у середовищі молоді почалося прямування на створення  молодіжних клубів, розвивалося аматорське прямування (клуби по інтересах).

Молодіжна дискотека. Перші  дискотеки виникнули в 50-х роках  у Франції, у 60-х - в США і Великобританії, і вони стали формою дозвілля молоді. У 20-ті роки грамофон поступився місцем компактному патефону. В 30-х роках фахівець із добору і комплектування платівок став називатися диск-жокеєм.

В середині 40-х з'явився музичний стиль “диско” (сьогодні - “техно”), головна особливість  якого складається насамперед у  спец ефектах, можливих тільки при сучасному звукозаписі. Друга особливість “диско” - його танцювальність. Дискотеки і “диско” в 70-х давали можливість відпочити і поспілкуватися, давали людям можливість творчого самовираження. З'явившись на початку 70-х, дискотеки набули популярності завдяки загальній любові до танців і стали засобом протесту проти обридлих форм дозвілля - лекцій, концертів, кружків. Завдяки дискотеці народилися такі напрямки молодіжної субкультури, як металісти, панк. З середини 80-х з'явилися курси диск-жокеїв (зараз їх наживають Ді-джеями). Самим масовим різновидом дискотеки донині залишається танцювальна. Друга по популярності до 90-х років була тематична `н.`юючи`грама, що зараз втратила свою силу. Частіше тематична дискотека змінювалася вечорами знайомств.

Великі шоу-дискотеки являють собою чергування дискотечної програми в записі із виступами артистів, танцювальної групи. Зараз такі дискотеки практикуються в багатьох містах до сезонних свят. Головною фігурою в такій дискотеці стає головний, що бере на себе основну роль спілкування з глядачем, представлення артистів між номерами. Часто головний імпровізує по ходу програми, особливо у випадку виникнення непередбачених ситуацій (вихід на сцену нетверезої людини, бійка, технічні заминки із музикою).

Гуртки в культурно-дозвільних закладах. Після війни з'являються кружки за інтересами.

Гурток - творче об'єднання  людей, що мають спільність інтересів  у сфері творчості, основною діяльністю якого є оволодіння визначеними  навичками і застосування їх в  житті. Займатися в кружок учасники приходять на добровільній основі, обираючи собі заняття по душі. Зараз більшість із них працює за принципом студії або ансамблю.

Гуртки художньої самодіяльності: танцювальний, театральний, вокальний, ляльковий, кружок гри на гітарі.

Гуртки художньої творчості: декоративно-прикладного мистецтва, образотворчого мистецтва, м'якої іграшки.

Гуртки технічної творчості: технічне моделювання, моделювання одягу.

Гуртки відрізняються  свободою спілкування і доступністю  матеріалу.

Камерні форми організації  дозвілля: салон, вітальня. Салони з'явилися ще в 18 сторіччі, як одна з форм “гостювання”. Салон - це не місце, це вечір зустрічі, на якому головною була хазяйка (рідше - хазяїн). Відвідувачів часто зв'язувала не стільки спільність інтересів, скільки факт знайомства або родинного із хазяйкою.

Салони того часу можна  характеризувати як літературно-художній або політичний кружок для вузького кола осіб, що збираються в приватному будинку. Салони і вітальні - були поширеною  формою дозвільної діяльності. Для  їхньої обстановки характерне створення атмосфери домашнього затишку - відповідні меблі, рослинність, музичні інструменти, часто програма салону або вітальні супроводжується спільним чаюванням, іноді танцями.

Салони можуть бути театральні, музичні, художні, літературні. На таких вечорах у затишній “домашній” обстановці учасники обмінюються інформацією про спектаклі, концерти, поезію і прозу, художні твори. Часто салон будується за формою як вечір-спогад про минулі епохи, допомагає учасникам заходу зануритися в їхню атмосферу. Це могли бути костюмовані вечори та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА “ЛИБІДЬ”

 

2.1 Характеристика підрозділів, що організують дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства “Либідь”

 

Готель “Либідь” відповідає міжнародним стандартам марки. Готелеві привласнений статус 3 зірок.

Відмінний сервіс, надійна  служба безпеки і прийнятних цін  зроблять прибування в Готельному комплексі  максимально приємним. У готелі виробляється система розрахунку по кредитних картках Visa, Master Card, American Express, Diners Club.

На території готелю існує безкоштовна автостоянка, яка цілодобово охороняється. Готель оснащено 200 прекрасно оснащеними номерами (включаючи номера люкс) із супутниковим телебаченням, кондиціонером, міні-баром, радіо, телефоном із прямим виходом на міжнародний зв'язок, мається можливість для підключення комп'ютера в номері.

Номери поділяються  на:

- одномісний з великим  ліжком (96 номерів);

- двомісний (50 номерів);

- 2-х кімнатний люкс (4 номера);

- 3-х кімнатний люкс (2 номера);

- 4-х кімнатний люкс (2 номера).

А також номери поділяються  на:

- для курців;

- некурців.

По статусу номери поділяються на:

- вільні / невільні;

- чисті / брудні;

- недоступні з технічних причин / без сервісного обслуговування.

Готель бере участь у  програмі “Forget something”. Якщо гість забув  наступні приладдя: зубну щітку, зубну  пасту, вату, гребінець, нитку з голкою, бритвений набір, пилочку, мило, шапочку для душу - все це на його прохання йому надасть співробітник Служби прийому і розміщення.

Постійно йде робота з поліпшення якості номерного фонду. На ціни на номерний фонд готелю “Либідь” існує опублікований тариф.

Інформаційні системи, що існують  у готелі, об'єднують різноманітні її служби. Отже, існує певна формальна  структура або внутрішня організація, що з однієї сторони координує  зусилля працівників для досягнення мети і місії організації і з іншої сторони дозволяє використовувати досягнення науково-технічного прогресу для скорочення часу на виконання різного роду операцій.

Організаційна структура готелю відображена  повноваженнями та обов'язками, що покладені  на кожного її працівника.

 

Структура підрозділів, які здійснюють керуванням організацією дозвілля підприємств  готельного господарства - лінійно-функціональна. На чолі всього комплексу стоїть керуючий. Він займається координацією роботи менеджерів різних підрозділів. Також  він представляє готель на різних конференціях і семінарах.

У безпосередньому підпорядкуванні  в Генерального менеджера (1-й рівень) знаходяться менеджери / директори  відділів (2-й рівень). Менеджерам відділів підкоряються заступники (3-й рівень). На 4-му рівні - старші зміни. На 5-му - рядові співробітники.

Генеральний директор є посередником між власниками підприємства й управлінським  персоналом з одного боку та гостями  з іншого. Принципово ця функція  може бути охарактеризована як функція  перекладу загальних постановочних завдань, обумовлених власниками, у конкретні управлінські рішення.

Також на генеральному директор лежить вирішення величезної кількості  завдань, наприклад, прийняття орієнтованих на обраний сегмент ринку рішень, спрямованих на задоволення потреб клієнтів в сфері організації дозвілля.

Щодня призначається Черговий менеджер. Ним може бути менеджер (заступник  менеджера) будь-якого відділу. У  цей день він відповідає за стабільне  функціонування всього готелю, вирішує  всі спірні питання, розглядає скарги гостей. За ним залишається право діяти на сій розсуд у ситуаціях, що вимагають негайного реагування.

У готелі працюють 113 постійних співробітників, з якими укладені договори. Також  є персонал, з яким укладені договори про взаємне надання послуг (наприклад, масажистки, піаністи і т.д.).

Готель дотримується політики залучення  молодих фахівців. Необхідні вимоги при цьому - досвід роботи. Хоча багато співробітників мають (або незабаром  будуть мати) вищу освіту, ця освіта не завжди за профілем, і іноді не має ніякого відношення до діяльності готелю.

Підрозділи готелю можуть бути орієнтовані  на виробництво продукції, наприклад, кухня або пральня, надання послуг, наприклад, ресторан або служба покоївок, або на інформаційне обслуговування, наприклад, служба портьє, служба бронювання і т.п.

Підрозділ харчування “Либідь”. Це найбільш численний підрозділ. До нього відносяться  офіціанти, адміністратори залу, кухарі, бармени та служба обслуговування в  номерах. Офіціанти працюють у ресторані, банкетному залі, а також під час вечірок на відкритому повітрі. Даний підрозділ посередньо відноситься до організації дозвілля гостей, а саме у випадку організації вечірок, конференцій і т.п.

Обслуговування в номерах безпосередньо  відноситься до підрозділу харчування. Офіціанти за замовленням клієнта доставляються до нього в номер блюда і напої.

 

Особливістю готелів є можливість здійснення замовлення на поповнення вмісту міні-бару через телевізор. Це досить нова і зручна система. Вона дозволяє як направляти замовлення на склад напоїв, так і вести рахунок клієнта. Інформація вводиться в систему через пульт дистанційного керування телевізором.