Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Февраля 2012 в 02:32, контрольная работа
Кожне підприємство має орієнтири в своїй діяльності, яких можна досягти лише зусиллями всього підприємства. Як правило, існують комплексні цілі, потрібні для розвитку всіх підрозділів підприємства, і, щоб їх досягти, розробляють певні комбінації стратегій, які називають комплексними стратегіями. До їх кола відноситься й економічна стратегія.
По-друге, раціонально сформовані грошові потоки від операційної діяльності з урахуванням сезонності попиту на турпродукт сприяють скороченню потреби підприємства в позиковому капіталі, за який, як відомо, стягується плата. Результатом такої раціоналізації є зниження витратоємності основної операційної діяльності.
По-третє, налагоджена система руху грошових коштів забезпечує прискорення обороту капіталу і зниження ризику неплатоспроможності підприємства.
По-четверте, активізація грошового руху дає можливість отримати додатковий прибуток, у тому числі й для капіталізації з метою розвитку діяльності підприємства та підвищення рентабельності інвестованого капіталу.
За напрямами руху грошові кошти поділяються на вхідні, що створюють позитивний грошовий потік, і вихідні, утворюючі негативний грошовий потік.
Особливе місце в оцінці ефективності руху грошових коштів як результатів від різних видів діяльності займає визначення рівня достатності грошових потоків за звітний період для забезпечення підприємницької діяльності.
Якщо утворився надлишковий чистий грошовий потік, то це означає: підприємство має кошти, які може використовувати за своїм розсудом. Світовою практикою підтверджено, що найбільш ефективним напрямом використання "надлишку" грошових коштів є інвестиційна діяльність, спрямована на розвиток підприємства. Рівноважний грошовий потік є нейтральним до розвитку підприємства, а дефіцитний - несе в собі загрозу банкрутства.
Рух грошових коштів знаходиться під впливом інфляційних процесів. Тому процес приведення майбутніх коштів до теперішнього рівня має особливо важливе значення при оцінці ефективності планового інвестування коштів.
З ритмічністю руху грошових коштів пов'язана своєчасність розрахунків за зобов'язаннями підприємства, яка повинна враховуватися в процесі управління фінансовими потоками.
Рух грошових коштів в усіх підрозділах підприємства і навіть в окремих господарських операціях повинен балансуватися з потребами [1].
Процес управління грошовими потоками підприємства базується на визначених принципах, основними з яких є:
1. Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна управлінська система, управління грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази представляє певні труднощі, тому що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Визначені міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча загальні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності).
2. Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їх видами і різновидами, розглянутими в процесі їхньої класифікації. Їхня підпорядкованість єдиним цілям і задачам управління вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, тимчасовими інтервалами і іншими істотними характеристиками. Реалізація цього принципу пов'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.
3. Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходжень і витрат коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. По суті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), що втрачають свою вартість у часі, від інфляції і з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процесі управління грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.
4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, що негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їхньої ліквідності протягом усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду.
З урахуванням розглянутих принципів організується конкретний процес управління грошовими потоками підприємства.
Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходжень і витрат коштів і їхньої синхронізації в часі.
Процес ефективного економічного управління рухом грошових коштів підприємств потребує дотримання етапів.
На першому – здійснюється визначення грошових потоків. Для цього на практиці використовують два методи – прямий та непрямий. Розходження між отриманими результатами розрахунку грошових потоків прямим і непрямим методом відносяться тільки до операційної діяльності підприємства. При використанні прямого методу розрахунку грошових потоків використовуються безпосередні дані бухгалтерського обліку, що характеризують усі види надходжень і витрати коштів.
На другому етапі управління проводиться аналіз грошових коштів. Основною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування коштів, ефективності їхнього використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягом і в часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів його господарської діяльності, за окремими структурними підрозділами.
На третьому етапі управління грошовими потоками здійснюється процес оптимізації грошових потоків. Основу оптимізації грошових потоків складає збалансування обсягу позитивних і негативних грошових потоків. На результати господарювання негативно впливає як дефіцитний так і надлишковий грошовий потік.
Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:
- забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;
- забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
- забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.
Основними об'єктами оптимізації виступають:
- позитивний грошовий потік;
- негативний грошовий потік;
- залишок грошових активів;
- чистий грошовий потік.
На четвертому етапі управління грошових потоків проводиться планування грошових потоків. Планування грошових потоків підприємства охоплює два його основних види - поточне планування, в процесі якого розробляється план надходження і витрачання грошових засобів і оперативне планування, в процесі якого розробляється система платіжних календарів за відповідними видами руху грошових засобів.
Основною метою розробки плану надходження і витрат грошових засобів являється прогнозування в часі валового і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих видів господарської діяльності і забезпечення постійної платоспроможності на всіх етапах планового періоду. Основною метою розробки платіжного календаря є встановлення конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до конкретних виконавців у формі планових завдань.
На п’ятому етапі управління грошовими потоками забезпечується процес ефективного контролю за грошовими потоками [2].
Таким чином управління грошовими потоками є одним з найважливіших напрямів діяльності туристичного підприємства. Головною метою управління рухом грошових коштів підприємств є забезпечення їхньої фінансової стійкості шляхом збалансування та синхронізації в часі надходження і витрачання коштів.