Шпаргалка по "Охране труда"

Повторний інструктаж – проводиться  по повній програмі первинного інструктажу  з усіма робітниками підрозділів  у наступні строки: 1. Один раз на квартал, пари виконанні робіт з  підвищеною безпекою. 2. Один раз в  пів року при виконанні інших  робіт.

Позаплановий – проводиться  з робітниками на роб місці  в наступних випадках: 1.введення в дію нових нормативних актів  з охорони праці.2.зміни техн процесу.3.порушення  робітником нормативно-правових актів, які могли привести до аварії чи травми працівника.4.при перерві  виконання робіт з підвищ безпекою > 30 календарних днів, при виконанні інших робіт – при перерві на 60 календ днів.

Цільовий – провод-ся з робітниками  перед виконанням робіт, які безпосередньо  не пов’язані з його функціональними  обов’язками, а також по ліквідації аварій .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37.  Навчання з питань  охорони праці при прийнятті  на роботу і в процесі роботи.

Організацію навчання та перевірки  знань з питань охорони праці  працівників на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.

Підготовка працівників для  виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти, які одержали ліцензію Міносвіти  та дозвіл Держнаглядохоронпраці на провадження такого навчання.

При підготовці працівників для  робіт з підвищеною небезпекою дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 30 годин, а специфічні питання охорони  праці, пов'язані з виконанням робіт  з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсах спеціальних дисциплін  і органічно поєднуються з  вивченням технології виробництва.

Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися  як в закладах освіти, так і на підприємстві. При цьому дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 20 годин.

Навчальні плани та програми підготовки та перепідготовки працівників повинні  передбачати теоретичне і практичне (виробниче) навчання з курсу "Охорона  праці".

На підприємствах для перевірки  знань працівників з питань охорони  праці наказом (розпорядженням) керівника  створюються постійно діючі комісії. Головами комісій призначаються  заступники керівників підприємств, в  службові обов'язки яких входить організація  роботи з охорони праці, а в  разі потреби створення комісій  в окремих структурних підрозділах  їх очолюють керівники відповідних  підрозділів чи їх заступники. До складу комісій входять спеціалісти  служби охорони праці, юридичної, виробничих і технічних служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілок. .

Перед перевіркою знань працівників  з питань охорони праці на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації. Для навчання рекомендується застосування комп'ютерних тренажерів, інших технічних засобів, у разі їх наявності.

Перелік питань для перевірки знань  з охорони праці з урахуванням  специфіки виробництва складають  члени комісії з перевірки, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.

38.   Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та вказується гірізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (аублювання) залежить від  стажу і характеру роботи, а  також від кваліфікації працівника. Керівнику підприємства надається  право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією  не менше ніж 3 роки або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому  він працюватиме, не змінюються.

Стажування (дублювання) проводиться  на робочих місцях за програмами для  конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу). Під час  стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними  обов'язками цих працівників.

У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:

— поповнити знання щодо правил безпечної  експлуатації технічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

— оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;

— засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного  керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.

Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт (начальник  виробництва, цеху) в журналі реєстрації інструктажів

Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними  виробничими навичками чи отримав  незадовільну оцінку за результатами протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом (розпорядженням) може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника  підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39.  Державний нагляд  і громадський контроль за  охороною праці.

Державний нагляд за додержанням законів  та інших нормативно-правових актів  з охорони праці відпо¬відно  до Закону «Про охорону праці» здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

- спеціально уповноважений державний  орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів  підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський  контроль за додержанням законодавства  про охорону праці, створенням безпечних  і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових  умов, забезпеченням працівників  спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю  працівників професійні спілки мають  право вимагати від роботодавця  негайного припинення робіт на робочих  місцях, виробничих дільницях, у цехах  та інших структурних підрозділах  або на підприємствах чи виробництвах в цілому на період, необхідний для  усунення загрози життю або здоров'ю  працівників.

Професійні спілки також мають  право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого  призначення, що проектуються, будуються  чи експлуатуються, на відповідність  їх нормативно-правовим актам про  охорону праці, брати участь у  розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним  органам управління і нагляду  подання з питань охорони праці  та одержувати від них аргументовану  відповідь.

40.  Які  нещасні   випадки підлягають розслідуванню?  У яких випадках складається акт за  формою Н-1, а в яких випадках за формою НТ (невиробничий травматизм)?

Нещасні випадки визнаються пов'язаними  з виробництвом і складається  акт за формою Н-1 також у випадках:

- природної смерті працівника  під час перебування на підземних  роботах;

- нанесення тілесних ушкоджень  іншою особою або вбивство  працівника під час виконання  чи у зв'язку з виконанням  ним трудових (посадових) обов'язків  незалежно від порушення кримінальної  справи;

- які сталися з працівниками  на території підприємства або  в іншому місці роботи під  час перерви для відпочинку  та харчування, яка встановлюється  згідно з правилами внутрішнього  трудового розпорядку, а також  під час перебування працівників  на території підприємства у  зв'язку з проведенням роботодавцем  наради, отриманням заробітної плати,  обов'язковим проходженням медичного  огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором.

За висновками роботи комісії з  розслідування не визнаються пов'язаними  з виробництвом, і не складається  акт за формою Н-1 про ті нещасні  випадки, що сталися з працівниками:

- під час прямування на роботу  чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному  засобі, який не належить підприємству  і не використовувався в інтересах  цього підприємства;

- за місцем постійного проживання  на території польових і вахтових  селищ;

- під час використання ними  в особистих цілях транспортних  засобів, а також устаткування, механізмів, інструментів підприємства  без дозволу роботодавця, крім  випадків, що сталися внаслідок  несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

- внаслідок отруєння алкоголем,  наркотичними або іншими отруйними  речовинами, а також унаслідок  їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка  серця тощо) за наявності медичного  висновку, якщо це не викликано  застосуванням цих речовин у  виробничих процесах або порушенням  вимог безпеки щодо їх зберігання  і транспортування, або якщо  потерпілий, який перебував у  стані алкогольного чи наркотичного  сп'яніння, був відсторонений від  роботи згідно установленого  порядку;

- під час скоєння ними злочинів  або інших правопорушень, якщо  ці дії підтверджені рішенням  суду;

- у разі природної смерті  або самогубства, що підтверджено  висновками судово-медичної експертизи  та органів прокуратури.

Якщо за висновками роботи комісії  з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен  складатися акт за формою Н-1, про  такий нещасний випадок складається  акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування  та обліку нещасних випадків невиробничого  характеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41.  Хто здійснює контроль  за своєчасним розслідуванням нещасних випадків, професійних захворювань та аварій?                            

Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснює начальник (керівник) підрозділу Держспецтрансслужби, а також завідувач сектору безпеки життєдіяльності відповідно до його компетенції та повноважень.

Завідувач сектору безпеки життєдіяльності  має право вимагати від начальника (керівника) підрозділу Держспецтрансслужби складання акта за формою Нзв-1 (або за формою НПВзв) чи його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку або інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Завідувач сектору безпеки життєдіяльності  має право за потреби (у разі надходження  скарги, незгоди з висновками розслідування  обставин та причин нещасного випадку  або його приховування від розслідування  тощо) вимагати проведення розслідування  нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання начальником (керівником) підрозділу Держспецтрансслужби приписи за установленою формою Нзв-9 згідно з додатком 7 щодо необхідності складання акта за формою Нзв-1 (або за формою НПВзв) та взяття нещасного випадку на облік.

У разі відмови посадових осіб підрозділу Держспецтрансслужби скласти акт про нещасний випадок за формою Нзв-1 (або за формою НПВзв) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Нзв-1 питання вирішується відповідно до чинного законодавства України.

42.  Законодавство в  галузі гігієни праці.

Закон  України “Про  забезпечення  санітарного  та епідемічного благополуччя  населення”.В системі законодавства  щодо гігієни праці ключове місце  займає Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємств  санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного  контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих факторів виробничого середовища; інформування органів та установ державної  санепідеміологічної служби при  надзвичайній події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров'я  населення; відшкодування в установленому  порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров'ю  в результаті порушення санітарного  законодавства.Відповідно до вищезазначеного  Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:гігієнічною  регламентацією та державною реєстрацією  небезпечних факторів навколишнього  та виробничого середовища;   включенням вимог безпеки для здоров'я  та життя в державні стандарти  та іншу нормативно-технічну документацію;ліцензуванням  видів діяльності, пов'язаних з потенційною  небезпекою для здоров'я людей; пред'явленням гігієнічно обгрунтованих вимог  до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових  засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва  та технологій;обов'язковими медичними  оглядами певних категорій населення. Складовою частиною законодавства  в галузі гігієни праці є постанови  та положення (норми) затверджені Міністерством  охорони здоров'я України (наприклад "Положення про медичний огляд  працівників певних категорій", "Перелік  важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці  неповнолітніх"), санітарні правила  і норми (Сан ПіН) стосовно окремих  факторів виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв та інші нормативні документи.У  системі заходів із забезпечення безпеки праці важливе місце  займають заходи щодо попереджувального  і поточного санітарного нагляду. На етапі попереджувального санітарного  нагляду можна досягти значного покращення умов праці її безпеки  шляхом заборони виробництва і впровадження в народне господарство високотоксичних  речовин та матеріалів, недосконалого  з гігієнічних та ергономічних точок  зору обладнання та технологічних процесів, впровадження найбільш досконалих процесів, виробничого устаткування, засобів  захисту.