Шпаргалка по "Охране труда"

—  Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.

— Положення про службу охорони  праці підприємства.

— Положення про комісію з  питань охорони праці підприємства.

— Положення про роботу уповноважених  трудового колективу з питань охорони праці'.

— Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

— Положення про організацію  і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму.

— Наказ про порядок атестації  робочих місць щодо їх відповідності  нормативних актів про охорону праці.  

— Положення про організацію  попереднього і періодичного медичних оглядів працівників.

— Положення про санітарну лабораторію  підприємства.

— Інструкції з охорони праці  для працюючих за професіями і  видами робіт.

— Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт  на підприємстві.

— Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки.

— Перелік робіт з підвищеною небезпекою. 

—  Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.

—  Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування.

—  Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, що працюють у шкідливих умовах.

—   Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Виходячи із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства власник затверджує нормативні акти із вищезазначеного списку та інші, що регламентують питання охорони праці.

16.  Розкрийте зміст  поняття «умови праці»

Умови праці — це умови, які складаються в процесі праці людини — головної продуктивної сили суспільства. Вони поділяються на соціально-економічні, які розглядаються у широкому розумінні і характеризують відношення до них суспільства, а також виробничі, або умови праці безпосередньо на робочих місцях, тобто у вужчому розумінні.

На формування умов праці  впливає багато факторів, основними з яких є соціально-економічні, техніко-організаційні та природні. Соціально-економічні фактори визначають характер умов праці. Серед них виділяються підгрупи:

• нормативно-правові (законодавство про працю, стандарти, санітарні та інші норми і правила, а також форми адміністративного й громадського контролю за їх виконанням);
• економічні (матеріальне та економічне стимулювання; моральне заохочення, система пільг і компенсацій за несприятливі умови праці);
• соціально-психологічні (психологічний клімат у колективі, умови оглядів, конкурсів; проведення «днів охорони праці»);
• суспільно-політичні (форми руху працюючих за створення сприятливих умов праці, винахідництво і раціоналізація).

Техніко-організаційні фактори  впливають на формування умов праці  на робочих місцях, ділянках, у цехах. Серед них виділяються такі підгрупи:

• предмети праці та продукти праці;
• технологічні процеси;
• засоби праці;
• організаційні форми виробництва, праці та управління.

Дія природних факторів не тільки зумовлена особливостями природного середовища, а й передбачає додаткові  вимоги до устаткування, технологій, організації  виробництва і праці. Серед них  виділяються такі підгрупи:

• географічні (кліматичні зони);
• біологічні (особливості рослинного та тваринного світу в сільському господарстві);

Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці, допомагає на рівні галузі, об’єднання окремого виробництва:

• формувати та поліпшувати умови праці, аналізувати їх стан;
• планувати заходи щодо полегшення умов праці;
• розробляти проекти устаткування, споруджень, технологічних проектів, спрямованих на поліпшення умов праці;
• зосереджувати (фінансові, матеріальні, трудові) ресурси на полегшення умов праці;
• прогнозувати зміни в умовах праці у зв’язку зі змінами технології, устаткування, впровадженням нових матеріалів та технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.  Назвіть статті  Конституції України, які регламентують  питання охорони праці.

Стаття 43. Конституції України

Кожен має  право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного  здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у  виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання  примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова  або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка  виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і  здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання  праці жінок і неповнолітніх  на небезпечних для їхнього здоров'я  роботах забороняється.

Громадянам  гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

18.   Назвіть завдання  охорони праці.

Вивчення факторів виробничого  середовища, організаційно-технічних  і санітарно-гігієнічних умов, у  яких здійснюється трудова діяльність людини, а також системи правових заходів щодо виконання правил техніки  безпеки, виробничої санітарії та охорони  праці є предметом курсу «Основи  охорони праці». Розглядаючи «Основи  охорони праці» як наукову дисципліну, слід зазначити, що вона виникла й  сформувалася на стику наук про працю  і людину.

Для визначення на науковій основі методів  і шляхів поліпшення та оздоровлення умов праці на виробництві, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку, необхідно  враховувати вимоги психології й  фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов’язаної з  втомою, нервовою напругою, монотонністю праці).

У конкретних дослідженнях охорона праці як наука базується  на загальнонаукових підходах: комплексності, системності, особистісному гуманізмі, єдності наукового дослідження  і практики, організації трудової діяльності з урахуванням людського  фактора.

Основним завданням охорони  праці є гуманізація праці, під  якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:

знаходження оптимальних співвідношень  між різними факторами виробничого  середовища;

впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки  праці;

розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;

забезпечення безпеки виконання  робіт працівниками;

впровадження технічних засобів  і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

19.  Що визначає, регулює  і встановлює Закон України  «Про охорону праці», у чому  його специфічна особливість?

Закон визначає основні засади державної  політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань  охорони праці на основі загальнодержавної,  галузевих, регіональних програм  з цього питання та з урахуванням  інших напрямів економічної і  соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог  з охорони праці для всіх  підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів  управління охороною праці, участі  держави у фінансуванні заходів  щодо охорони праці, залучення  добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення  навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності  органів державної влади, установ,  організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони  здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Правове поле Закону України "Про охорону праці" охоплює основні аспекти цих правовідносин, а сам закон містить 44 статті, об‘єднаних у 8 розділів. Перший  розділ містить загальні положення, які майже повністю було розглянуто вище. Решта розділів – це

- Гарантії прав на охорону  праці (розділ ІІ, ст. ст. 5 – 12);

- Організація охорони праці  (розділ ІІІ, ст. ст. 13 – 24);

- Стимулювання охорони праці  (розділ ІV, ст. ст. 25 – 26);

- Нормативно-правові акти з охорони  праці (розділ V, ст. ст. 27 – 30);

- Державне управління охороною  праці (розділ VІ, ст. ст. 31 – 37);

- Державний нагляд і громадський  контроль за охороною праці  (розділ VІІ, ст. ст. 38 – 42);

- Відповідальність працівників  за порушення законодавства про  охорону праці (розділ VІІІ, ст. ст. 43 – 44).

 

20.  Назвіть основні  принципи державної політики  в галузі охорони праці.

Державна політика   в   галузі  охорони  праці  базується  на  принципах:       

пріоритету життя    і    здоров'я     працівників,     повної  відповідальності  роботодавця  за створення належних,  безпечних  і  здорових умов праці;       

підвищення рівня  промислової  безпеки  шляхом   забезпечення  суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та  продукції, а також сприяння підприємствам  у створенні безпечних та  нешкідливих  умов праці;       

комплексного розв'язання  завдань  охорони  праці  на  основі  загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання  та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики,  досягнень в галузі науки і  техніки та охорони довкілля;       

соціального захисту працівників,  повного відшкодування шкоди  особам,  які  потерпіли  від  нещасних  випадків на виробництві  та  професійних захворювань;       

встановлення єдиних  вимог   з   охорони   праці   для   всіх  підприємств  та суб'єктів  підприємницької діяльності незалежно  від  форм власності та видів діяльності;       

адаптації трудових  процесів  до  можливостей  працівника   з  урахуванням його здоров'я та психологічного стану;       

використання економічних  методів  управління охороною праці,  участі  держави  у  фінансуванні  заходів  щодо   охорони   праці,  залучення  добровільних  внесків  та  інших  надходжень на ці цілі,  отримання  яких не суперечить законодавству;       

інформування населення,  проведення   навчання,   професійної  підготовки  і підвищення кваліфікації працівників  з питань охорони  праці;       

забезпечення координації діяльності органів державної  влади,  установ,  організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми  охорони   здоров'я,   гігієни   та   безпеки   праці,   а    також  співробітництва  і  проведення  консультацій  між  роботодавцями та  працівниками (їх представниками),  між усіма  соціальними  групами  під   час  прийняття  рішень  з  охорони  праці  на  місцевому  та  державному рівнях;       

використання світового  досвіду   організації   роботи   щодо  поліпшення  умов і підвищення безпеки  праці на основі міжнародного  співробітництва.

21.  Розкрийте зміст  понять «виробниче середовище»  та «умови праці».

Під виробничою травмою розуміють  порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого  виробничого завдання або громадського доручення.